Математичні моделі визначення втрат напруги і забезпечення оптимізації режимів з урахуванням джерел генерації

Припустимо, паливна комірка сумісно з електролізною установкою приєднується до шин низької напруги одного з розподільчих трансформаторів. При цьому електролізна установка потужністю P_e працює у проміжку часу t_e,…,T_e, а паливна комірка, потужність якої P_T не передбачає можливості генерації електроенергії в розподільчу мережу, вмикається в інтервалі часу t_T,…,T_Т. Зміни режиму напруги в елементах електричної мережі, викликані встановленням паливної комірки з електролізною установкою, доцільно проаналізувати за допомогою діаграми, що умовно відображає профіль напруги уздовж лінії розподільчої мережі, на шинах низької напруги розподільчих трансформаторів і у найвіддаленіших споживачів. Приклад зазначеної діаграми для режиму максимальних навантажень надається на рис. 5.1.

 

Рисунок 5.1 Діаграма відхилень напруги в режимі максимальних навантажень в мережі без засобів розосередженої генерації

 

 

Попередньо, у відповідності до розглянутого вище підходу, були вибрані відпайки розподільчих трансформаторів і закон регулювання напруги, які забезпечують оптимальну якість електричної енергії в мережі при відсутності розосередженої генерації. певна річ, що змінення режиму в мережі, пов'язані з розміщенням джерел розосередженої генерації, призведуть до того, що у частини споживачів, розташованих у безпосередній близькості до трансформаторних підстанцій, що знаходяться на початку другого і третього діапазонів регулювання, напруга може перевищити припустимий рівень. Тільки корекція положень відпайок ПБЗ для проблемних трансформаторів не вирішить задачі. В цьому випадку, як видно з рис. 5.2, в режимі мінімальних навантажень для частини споживачів, що живляться від трансформаторів розташованих у кінці першого діапазону регулювання, напруга може бути нижче від припустимого рівня.

 

 

Рисунок 5.2 Діаграма відхилень напруги в режимі мінімальних навантажень в мережі без засобів генерації

 

Таким чином, бачимо, що наявність, розташування і параметри джерел розосередженої генерації мають враховуватись при виборі (корекції) відпайок розподільчих трансформаторів и закону регулювання напруги. У відповідності до щойно розглянутої методики для вибору параметрів засобів регулювання, спочатку визначають втрати напруги від шин кожного розподільчого трансформатора до центру його навантажень.

 

, t = 1, …, T (5.1)

 

При цьому для трансформаторів, де передбачено встановлення паливних комірок з електролізними установками к = 1, …,К, здійснюється наступна корекція:

 

, t = t_e, …, T_e (5.2)

 

де P_ek – потужність електролізної установки, встановлюваної у вузлі “к”, t_e,…,T_e - час її функціонування.

Необхідно враховувати, що, оскільки електролізна установка підключається безпосередньо до шин трансформаторної підстанції, то відповідна складова втрати напруги () в (5.2) дорівнює нулю. Крім того, при розміщенні декількох (К) джерел розосередженої генерації у вузлах мережі, передбачається їх синхронне функціонування, враховуючи малу потужність обладнання. Час роботи як паливних комірок, так і електролізних установок визначається у відповідності з сумарним графіком навантаження підстанції або окремої розподільчої лінії.

Втрати напруги в розподільчих трансформаторах (), де встановлені джерела розосередженої генерації (к = 1, …,К), коригуються таким чином:

-у період роботи електролізної установки

t= t_e, …, T_e, (5.3)

 

-у період робот паливної комірки

 

, t = t_T, …, T_T, (5.4)

 

де U_n - номінальна напруга обмотки ВН трансформатора, R_k - опір трансформатора, приведений до напруги U_n.

Вплив джерел розосередженої генерації на величину втрат напруги від шин підстанції до вузлів розподільчої мережі залежить від взаємного розташування довільних розглядуваних розподільчих трансформаторів n (n = 1, …, N) і трансформаторів к (к = 1, …,К), де встановлені джерела генерації.

 

 

В період функціонування електролізної установки

, n = 1, …, N, t = t_e, …, T_e (5.5)

 

При наявності декількох електролізних установок, розміщених в різних вузлах мережі розрахунок здійснюється послідовно, тобто почергово враховуючи всі вузли к, де встановлені джерела розосередженої генерації

 

, k = 2, …, K, n = 1, …, N, t = t_e, …, T_e (5.6)

 

у період роботи паливної комірки

 

, n = 1, …, N, t = t_T, …, T_T (5.7)

 

При наявності декількох паливних комірок, що розміщені в різних вузлах мережі, також обчислюють послідовно

 

, k = 2, …, K, n = 1, …, N, t = t_T, …, T_T (5.8)

 

В формулах (5.5) - (5.8) означає, що враховуватись повинні опори R_i лише ділянок, котрі одночасно лежать на шляху живлення вузлів навантажень n та k.

Отримані результати можуть використовуватись для визначення середньозважених значень втрат напруги від джерела живлення до центра навантажень кожного розподільчого трансформатора і, відповідно, выбору положень їх відпайок.

Для вузлів навантажень без джерел розосередженої генерації

 

 

 

(5.9)

 

При формуванні аналогічної формули для вузлів навантажень, де встановлені джерела розосередженої генерації, визначаються попередньо змінення втрат напруги для окремих елементів мережі.

У відповідності до (5.1), (5.2) для низьковольтної мережі отримують

 

, t = t_e, …, T_e (5.10)

 

Згідно з (5.3), (5.4), для розподільчих трансформаторів визначають

 

, t = t_e, …, T_e (5.11)

, t = t_T, …, T_T (5.12)

 

Для розподільчих ліній відповідно до (5.5)... (5.8) обчислюють

, t = t_e, …, T_e (5.13)

 

, t = t_T, …, T_T (5.14)

Остаточно формули для визначення середньозважених втрат напруги до центрів навантаження трансформаторів з джерелами розосередженої генерації мають вигляд

 

 

 

(5.15)

 

У випадку розміщення декількох джерел розосередженої генерації, розрахунки, у відповідності до (5.15), проводять послідовно, визначаючи почергово вплив кожного з джерел.

Для вибору закону регулювання напруги в центрі живлення необхідні параметри визначаються незалежно для часових інтервалів функціонування електролізної установки, паливної комірки і роботи розподільчої мережі без впливу джерел розосередженої генерації.

У період використання електролізних установок t = t_e, …, T_e

 

(5.16)

У період функціонування паливних комірок t = t_T, …, T_T

 

 

(5.17)

 

Для інших періодів часу:

 

(5.18)

 

При використанні установок розосередженої генерації більшої потужності, що передбачає здійснення генерації електроенергії в мережу середньої напруги, необхідно розглянути декілька типових ситуацій. у випадку, коли джерело генерації підключено безпосередньо до розподільчої лінії, всі розрахунки, пов'язані з вибором відпайок розподільчих трансформаторів і закону регулювання напруги, що здійснюються згідно з (5.9), (5.15), (5.16)...(5.18), не потребують принципової зміни. Природно, що при цьому розрахунок втрат напруги у низьковольтних мережах і розподільчих трансформаторах здійснюється без урахування джерел розосередженої генерації. Окрім цього необхідно звернути увагу на те, що в деяких випадках, у зв'язку зі зміною напрямку потокорозподілу в мережі дана складова втрат напруги, що визначається у відповідності до (5.7), (5.8), може приймати від'ємне значення.

При підключенні джерела розосередженої генерації до шин низької напруги розподільчого трансформатора зміни режиму напруги відбуваються не лише для відповідних ділянок розподільчої мережі, але і для самого трансформатора. Всі зазначені особливості у повному обсязі враховуються в наданих вище формулах, призначених для вибору параметрів засобів регулювання напруги. Разом з тим, з метою визначити характер зміни напруги в трансформаторі з джерелом генерації, підключеним до шин низької напруги, розглянуто такий приклад. В умовах експлуатації вторинна напруга (U_B) трансформатора визначається за формулою

 

, (5.19)

де U_A - реальна напруга на первинній стороні трансформатора, U_An, U_Bn - номінальні напруги первинної і вторинної обмоток, - втрата напруги у трансформаторі

U_As - напруга первинної обмотки, визначається з урахуванням положень регулювальних відпайок (5.3)

 

Е_T - добавка напруги, що створюється ступенями регулювання напруги, R_s, X_s - опори обмоток трансформатора, приведені до первинної напруги з урахуванням положень відпайок ПБЗ.

Враховуючи відносно невелику потужність підключеного обладнання генерації, розподільчу мережу припустимо розглядати як джерело необмеженої потужності. Відповідно, напруга на вторинній стороні трансформатора в точці підключення генератора буде залежати від первинної напруги і параметрів трансформатора. У цьому разі:

 

.

Звідси видно, що

 

.

 

Як вже визначалось, варіант використання паливної комірки сумісно з електролізною установкою, використаний у звіті як приклад джерела розосередженої генерації, дає змогу реалізувати аналіз зміни режиму напруги у загальному вигляді. Зрозуміло, що всі наведені залежності легко можуть адаптуватись до умов, коли використовують тільки установки генерації різного типу з різними режимами їх роботи. На рисунках 5.3...5.6 приведені діаграми відхилень напруги для розглянутих ситуацій в мережі з джерелами розосередженої генерації, що ілюструють вплив засобів генерації на режим розподільчої мережі.

 

Рисунок 5.3 Діаграма відхилень напруги в режимі максимальних навантажень в мережі з розосередженою генерацією

 

 

Рисунок 5.4 Діаграма відхилень напруги в режимі мінімальних навантажень в мережі з розосередженою генерацією

 

Рисунок 5.5 Діаграма відхилень напруги в режимі максимальних навантажень в мережі з засобами розосередженої генерації. Адаптація закону регулювання

Рисунок 5.6 Діаграма відхилень напруги в режимі мінімальних навантажень в мережі з засобами розосередженої генерації. Адаптація закону регулювання

 

Висновки

1. Розроблено математичні моделі для врахування наявності джерел розосередженої генерації в задачах оцінки та оптимізації режимів напруги в розподільчих електричних мережах.

2. Побудовано діаграми відхилень напруги для різних варіантів режимів розподільчих мереж.

3. Досліджено задачі використання запропонованих моделей у складі інформаційно-обчислювального комплексу ІВК-СЕС для вибору оптимальних режимів напруги в розподільчих електричних мережах - закону регулювання напруги в ЦЖ та вибору ступенів регулювання розподільчих трансформаторів ТП.

 

ВИСНОВКИ

 

Аналіз ситуації в країні свідчить, що споживання основних видів палива щорічно зростає, попит збільшується. Досліджено тенденцію зростання вартості основних видів палива.

Проведено огляд існуючого в країні стану систем тепло та електропостачання. Розглянуто основні законодавчі акти в енергетиці України. Вони потребують подальшого розгляду та вдосконалення відносно впровадження джерел розосередженої генерації. Зазначені проблеми та шляхи їх вирішення визначені в [1].

Підключення розподіленої генерації до централізованої системи електропостачання відкриває спектр можливостей і переваг як для енергопостачальних організацій, так і для власників генераторів. Мережеві і збутові компанії можуть бути зацікавлені в інвестиціях в розподілену генерацію як у власний бізнес. Саме вони бачать тут додаткове джерело доходів і підтримку якості свого базового продукту.

На сьогодні в Україні можна виділити три основні групи децентралізованих виробників електроенергії: ТЕЦ та блок-станції встановленою потужністю більше 5 МВт; виробники, встановлена потужність генеруючого обладнання яких менше 5 МВт; власники когенераційних установок будь-якої потужності.

Найбільшого розвитку серед засобів розосередженої генерації набула когенерація. Проведено дослідження та систематизація основних показників електричного та теплового потенціалу когенераційних установок, в залежності від типу установок. Здійснено аналіз впливу використання джерел розосередженої генерації на екологічні фактори.

Розглянуті питання використання теплової енергії джерел розосередженої генерації з урахуванням графіків електричних і теплових навантажень при наявності сторонніх об’єктів - споживачів теплової енергії.

Розроблено алгоритми визначення доцільності впровадження джерел генерації в залежності від впливових факторів.

Найбільш ефективним з економічної точки зору є застосування розподіленої генерації (газопоршневих електростанцій) для вироблення власної електроенергії в періоди піку та напівпіку енергосистеми для трьохзмінних та двохзмінних підприємств, що сплачують за електричну енергію по трьохзонному та двохзонному тарифам. Для підприємств, що сплачують за електричну енергію по одноставковому тарифу, економічно недоцільно виробляти власну електроенергію в періоди піку та напівпіку енергосистеми. Для таких підприємств можливий варіант застосування власної електростанції в якості резервного джерела живлення у випадку аварійного припинення електропостачання енергосистемою або в якості додаткового джерела живлення у випадку обмежених можливостей централізованих джерел енергії при розширенні потужностей.

Методика вибору засобів розподіленої генерації включає етапи: визначення режиму, в якому буде працювати генераторна установка (основне, резервне або додаткове джерело електропостачання); визначення типу і необхідної потужності генератора; вибір потрібної кількості фаз генераторної установки (однофазна чи трьохфазна); визначення виду генераторної установки; вибір місця установки; визначення тривалості роботи генераторної установки; вибір способу встановлення генераторної установки; вибір режиму управління і контролю генератором; визначення з вимогами безперебійності електропостачання; визначення виду навантаження, що буде підключено до електростанції; визначення з вимогами до якості напруги, частоти; вирішення питання про паралельну роботу генераторної установки; вибір виробника генераторної установки; оцінка впливу на режими розподільчої мережі.

Для проведення досліджень з урахуванням варіації узагальнених параметрів елементів мереж, навантажень та місць встановлення засобів генерації розроблено математичні моделі розрахунку і оптимізації для проведення окремого аналізу, а також для використання у складі інформаційно-обчислювального комплексу при здійснені розрахунків в умовах реального управління режимами електричних мереж з вибором засобів генерації, місць їх встановлення, оптимізації втрат енергії і мінімізації кількості неякісної енергії, що відпускається споживачам.

Запропоновані методи математичного нелінійного програмування для оптимального вибору і управління розосередженою генерацією.

В роботі широко застосовано інформаційно – обчислювальний комплекс ІВК – СЕС для проведення аналізу з ефективності і управління режимами, а також для створення великої кількості варіантів. Комплекс ІВК - СЕС дозволяє здійснити багатоваріантність моделювання та порівняльний аналіз отриманих результатів.

Результати здійснених за допомогою ІВК-СЕС контрольних розрахунків дають можливість зробити висновок, що запропонованими математичними моделями забезпечується точність, достатня для проведення досліджень та вирішення практичних задач.

На підставі результатів досліджень розроблено концепції: інтеграції засобів розосередженої генерації в існуючі системи енергопостачання, побудови еко-smart будівель (інтелектуальний екобудинок), перетворення вугільних шахт із споживачів енергії в генеруючи станції на базі розосереджених джерел енергії. Основні принципи розробок наведені у додатку А. За темою досліджень отримано свідоцтво про реєстрацію авторського права, та патенти.

 

 

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Праховник А.В. Малая энергетика: распределенная генерация в системах энергоснабжения. – К.: «Освіта України», 2007. – 464 с.

2. Праховник А. В., Кулик О. В. Состояние и перспективы развития интегрированного ресурсного планирования в электроэнергетике Украины в условиях рынка энергии. // Проблемы энергетики в Центральной Азии и Европе. Труды международного семинара, 5-6 ноября 2004 года, г. Ташкент – с. 31-37.

3. Энергорынок и тарифная политика Украины в сфере электроэнергетики: Обзор материалов серии международных семинаров по формированию структур энергорынков. Разработка основных направлений совершенствования системы тарифов на электроэнергию в Украине / под общ. редакцией А. В. Праховника. - К.: Институт энергосбережения и энергоменеджмента НТУУ “КПИ”, 2000.-138c.

4. Енергоефективність та відновлювальні джерела енергії / під заг. Ред.. А.К. Шидловського. – Київ.: Українські енциклопедичні знання, 2007. – 560 с.

5. Мхитарян Н.М. «Энергосберегающие технологии в жилищном и гражданском строительстве». Киев. Наукова думка, 2000г. – 420 с.

6. Мхитарян Н.М. «Энергетика нетрадиционных и возобновляемых источников. Опыт и перспективы». Киев. Наукова думка, 1999г. – 320 с.

7. Коваленко В. И. и др. Ветроэлектрические агрегаты на базе вертолетных лопастей мощностью до 100 кВт // Энергетика и электрификация. – 1990.-№1.-С.31-34.

8. Коваленко М. П., Денисюк С. П. Енергозбереження – пріоритетний напрямок державної політики України. – К., 1998.-511с.

9. Михайлов Алексей, Агафонов Александр, Сайданов Виктор. Малая энергетика России. Классификация, задачи, применение // Новости электротехники. – 2005.-№6 (36).

10. Шелудченко В. И. Ресурсо- и энергосберегающие технологии в системах теплогазоснабжения. – Макеевка: ДГАСА, 1999. – 232 с.

11. А.В. Праховник, Є.М. Іншеков Технологічні бар’єри на шляху стійкого розвитку й енергоефективної економіки України «Електроінформ» №1/2005.

12. Находов В.Ф., Замулко А.И., Федоренко Л.Н. Тарифы на электрическую энергию как средство управления энергоснабжением - энергопотреблением в рыночных условиях // Энергетика и электрификация.-1998.-№2-3.-С.46-48

13. Находов В.Ф., Замулко А.И. Стимулирование участия потребителей в повышении надежности электроснабжения посредством системы тарифов на электрическую энергию // Тез. семинара “Инвестиционные ресурсы для стабилизации функционирования систем энергетики”.-К.: Общество “Знание” Украины.-1996.-Т.2.- С.23-25.

14. Находов В.Ф., Замулко А.И. Функциональные зависимости платы потребителей за неравномерность спроса на электрическую мощность // Вісник УБЕНТЗ.-1999.-№1.-С.23-25.

15. Находов В.Ф., Замулко А.И. Экономические методы оперативного управления электрическими нагрузками // Вісник УБЕНТЗ.-1998.-№6.-С.112-114.

16. Замулко А.І. Формування тарифів на електричну енергію в умовах енергоринку України // Энергетика и электрофикация.-2002.-
№2.-С. 31-34

17. Шевченко В. І., Півень Л. З. Енергетика України: який шлях обрати, щоб вижити? – Київ, ”Просвіта”. 1999.-187с.

18. Розробка проекту концепції формування потенціалу маневреної потужності в об’єднаній енергетичній системі України. Звіт про виконання НДР/ Праховник А.В., Находов В.Ф., Прокопенко В.В., Попов В.І. та ін. НТУУ "КПІ", ІЕЕ.Київ.-2007.

19. Відновлювальні джерела енергії // Інформаційний сайт кафедри Фізичного Матеріалознавства для електроніки та геліоенергетики НТУУ ”КПІ”. 06.06.2006. www.solar.org.ua

20. Офіційний веб-сайт ESCO ЗАТ “Енергетичний Альянс”.

21. http://mpe.kmu.gov.ua/fuel/control/uk/index Офіціний веб-сайт міністерства палива та енергетики України.

22. http://www.kievenergo.com.ua/newtech.php?artid=2767 Офіційний сайт Київенерго.

23. http://www.capstone.ru/ Распределенные энергетические системы от группы компаний БПЦ.

24. http://www.cogeneration.ru/ Малая энергетика, когенерация и газовые электростанции.

25. http://www.prompolit.ru/files/54704/dg.doc Распределённая генерация, перспективы и проблемы из решения совместного совещания Координационного Совета по техническим наукам РАН и РАО "ЕЭС России" г. Москва 12 мая 2000 г.

26. www.fg-wilson-generator.ru

27. www./ arena-eco.kiev.ua/news

28. Бедерак Я.С. Определение дополнительных потерь активной и реактивной мощности, потерь напряжения, обусловленных передачей по сети реактивной мощности, в сетях промышленных предприятий // Промелектро. – 2006. – №4. – с. 89-94.

29. Квицинский А.А., Кудацкий Л.Н. Компенсация реактивной мощности // Енергетика та електрифікація. – 2006. - №5. – с. 38-42.

30. Кравцов Олександр. Про деякі питання реабілітації та подальшого розвитку малих гідроелектростанцій в Україні. www.regions.org.ua

31. Зайченко О.Ю., Зайченко Ю.П. Дослідження операцій. Збірник задач. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2007. – 472 с.

32. Зайченко Ю.П. Исследование операцій: Учебник. – 6 изд., перераб. И доп. – Киев: Издательский Дом «Слово», 2003. – Библиогр. 66 наим. – 688 с.

33. Статистичний щорічник України м. Києва за 2006 рік, Київ, видавництво «Консультант», 2007 р., - 344 с.

34. Статистичний щорічник України за 2005 рік, Київ, видавництво «Консультант», 2006 р., - 575 с.

35. Статистичний щорічник України за 2000 рік, Київ, видавництво «Техніка», 2001 р., - 598 с.

36. Гелетуха Г., Желєзна Т., Жовмір М. та ін. Енергозабезпечення України. Погляд у 2050 рік// Зелена енергетика. – 2003.-№4.- С.4-6.

37. Закон України «Про електроенергетику»

38. Закон України «Про альтернативні джерела енергії»

39. Закон України «Про енергозбереження»

40. Закон України № 2509-IV від 5 квітня 2005 року “Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу”.

41. Постанова НКРЕ від 02.11.2005 № 997 ”Про затвердження Умови та правила (ліцензійні умови) провадження господарської діяльності з комбінованого виробництва теплової і електричної енергії”.

42. Энергетический менеджмент / А.В. Праховник, А.И. Соловей, В.В. Прокопенко и др. – К.: ІЕЕ НТУУ «КПИ», 2001. – 472с.

43. http://www.manbw.ru/analitycs/ingersollrand.html

44. http://dieselpower.ru/ Diesel Pover – электростанции и генераторы для дома и дачи.

45. http://www.grandmotors.ru/portable.php

46. http://www.pg-ask.ru/special/teo.htm АСК промышленная группа.

47. www.menr.gov.ua/documents/PIN_PervoM_Ua.doc Інститут промислової екології. Проект “Економія палива при впровадженні в експлуатацію газопоршневих двигун-генераторів виробництва АТВТ «Первомайськдизельмаш» для спільного виробництва електричної та теплової енергії”

48. http://www.energy-bio.ru/suncoll8.htm Альтернативные источники энергии.

49. www.e-meter.info

50. Вентцель Е.С. Исследование операций. Задачи, принципы, методология: учеб. Пособие для вузов. – 4-е изд., стереотип. – М.: Дрофа, 2006. – 206 с., ил.

51. Исследование операций: В 2-х томах. Пер. с англ./ Под ред. ДЖ. Моудера, С. Элмаграби. – М.: Мир, 1981. – 677 с., ил.

52. В.Н. Костин Оптимизационные задачи электроэнергии: Учеб. пособие – СПб.: СЗТУ, 2003 – 120 с.

53. Поспелов Г.Е., Сыч Н.М. Потери мощности и энергии в электрических сетях. –М.: Энергоатомиздат,1981.-216. с.

54. Вагнер В.Г. Основы исследования операций. Том І, ІІ, ІІІ. М.: Мир, 1972 – 1973.

55. Веников В.А., Журавлев В.Г., Филиппова Т.А. Оптимизация режимов электростанций и энергосистем. М.: Энергоиздат, 1981.

56. Веников В.А., Идельчик В.И. Методы оптимизации управления планирования больших систем энергетики. Оптимизация развития и функционирования / Электрические станции, сети и системы // Итоги науки и техники. М.: ВИНИТИ. 1974.Т.7.

57. Васильев Ю. С., Хрисанов Н. И. Экология использования возобновляющихся энергоисточников. – Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1991. – 343с.

58. Идельчик В.И. Расчеты и оптимизация режимов электрических систем. – М.: Энергоатомиздат, 1988.

59. Кофман А., Лабордер А. Методы и модели исследования операций: Пер. с фр. / Под ред. Н.П.Бусленко. – М.: Мир, 1977.

60. Липес А.В., Арзамасцев Д.А. Модели и методы оптимизации развития энергосистем. Свердловск: Изд-во УПИ, 1976.

61. Маркович И.М. Методы оптимизации режимов энергосистем / В.М. Горнштейн, Б.П. Мирошниченко, А.В. Пономорев и др.; Под ред. В.М. Горнштейна. М.: Энергия, 1981.

62. Домбровская Г.П., Радченко Ю.В., Шелепова О.И. Особенности формирования тарифов на электроэнергию для промышленных потребителей // Энергетика и электрофикация.-2002.- №4.-С. 31-36.

63. Электрические системы // Электрические расчеты, программирование и оптимизация режимов // В.А. Веников, В.И. Горушкин, И.М. Маркович и др.; Под ред. В.А. Веникова. М.: Высшая школа, 1973. Т.4.

64. Агроскин Виктор.Распределённая генерация, перспективы и проблемы // Электронный журнал энергосетевой компании “Экологические системы”. – 2003, июль.-№7(19).

65. Воропай Н.И. Распределённая генерация в электроэнергетических системах // Тезисы доклада. Институт систем энергетики им. Л.А.Мелентьева СО РАН, Иркутск, Россия.

66. Семенов В. А. Микроэнергетика // Энергетика за рубежом. – 2005.-№1.-С.25-29.

67. Вопросы использования малой распределенной энергетики // Энергетика за рубежом. – 2005.-№3.-С.47-48.

68. Алексей Михайлов, Александр Агафонов, Виктор Сайданов. Малая энергетика России. Классификация, задачи, применение // Новости электротехники. – 2005.-№5(35).

69. Алексеев Б. А. Топливные элементы // Энергетика за рубежом. – 2004.-№6.-С.32-37.

70. Последние достижения в области топливных элементов // Энергетика за рубежом. – 2005.-№3.-С.42-46.

71. Кемулария Георгий. Энергодефицит и его ликвидация. Микротурбины в распределенных энергетических системах // Служба распространения пресс-релизов. www. press-release. ru. 22.08.2006.Феоктистова Светлана. Развитие малой энергетики на базе ГТУ-ТЭЦ в ОАО “Мосэнерго” // Весник “Мосэнерго”. 2004, июнь.-№17(226).

72. Саламов А. А. Газотурбинные установки // Энергетика за рубежом. – 2005.-№2.-С.19-21.

73. Клименко Виктор Николаевич. Когенерационные технологии производства тепловой и электрической энергии // Опалення, водопостачання, вентиляція, кондиціювання. – 2004.-№3.

74. Науковий твір "Методологія розробки стратегії розвитку маневрених електричних потужностей в об'єднаній енергосистемі України". Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір. №23205 від 20.12.2007р. (автори – Праховник А.В., Находов В.Ф., Попов В.А., та ін.)

75. Патент на винахід №81191 "Спосіб опалення приміщень", заеєстровано 20.08.2007р. (автори – Праховник А.В., Кшановський В.Й.)

76. Патент на винахід №76004 "Спосіб теплозабезпечення приміщень та пристрій для його реалізації", 2006р. (автори: Кшановський В.Й, Праховник А.В. та.ін).

77. Дудник О.М., Соколовська І.С., Заболотний С.В. Дослідження процесів одержання водню з низькоякісного українського твердого палива/Наукова звітна сесія «Фундаментальні проблеми водневої енергетики», 18-19 грудня 2007 р.- С.44.

 

 

Додаток А