Способи захисту дрен від завохрення

Таблиця Ф.1

Ступінь не­безпеки заво­хрення	Вміст закисного заліза в грунтовій воді, мг/л	Спосіб захисту дренажних систем
Відсутній		Не потрібний
Слабкий	3-5	Перехоплення ґрунтових вод та джерел каналами; поверхневе вапнування грунтів з глибоким розпушуванням або кротуванням; улаштування потайних колодязів
Середній	5-8	Збільшення мінімальних уклонів дрен (до 0,006) та колекторів (до 0,002); затоплення гирла колекторів; збільшення діаметра дрен до 75-100 мм у мінеральних і до 100-150 мм у торфових грунтах; внесення у траншеї інгібіторів: вапняку - до 1,5 кг/.м. або фосфорного борошна (при слабокислих грунтах) - не менше 1 кг/м
Сильний	8-14	Застосування активних речовин - інгібіторів
Дуже сильний		Інтенсивне попереднє осушення з наступним переходом на дренаж залежно від залишкового вмісту заліза; пристрої для промивання дрен
Примітка.Додаткові заходи: зменшення відстаней між дренами на 10% при l = 5-8 мг/л і на 15% при l= 8 мг/л.

 

Залежно від уклону визначається довжина дрен (таблиця Ф.2).

Таблиця Ф.2

Дрена	Довжина дрени, м
	уклон
	0,003	0,005	0,010
Керамічна, пластмасова
Кротова			-
Щілинна

 

Граничну довжину безуклонних дрен при двосторонньому виході у відкриті канали наведено у таблиці Ф.З.

Таблиця Ф.З

	Гранична довжина дрени, м
Умови закладання дрен	діаметр дрени, мм
		100	125	150
У разі відсутності залізистих сполук у
ґрунтових водах У разі наявності залізистих сполук у ґрунтових водах

 

Додаток X

(рекомендований)

Таблиця Х.1 - Класифікація умов застосування вертикального дренажу (ВД) в гумідній зоні

Категорія (умови за­стосування ВД)	Геоморфологічне положення	Геологічний розріз	Середній коефіцієнт фільтрації, м/добу	Глибина залягання регіонального водоупору, тип породи	Можливий де­біт свердло­вини, м^3/год	Тип дренажу	Джерело водного живлення об’єкта	Взаємозв 'язок грунтових та напірних вод
			Водопровід-ність, м^2/добу		Площа осушен­ня однією свер-дловиною,га
1 Дуже	Заплави річок	Торф та заторфовані піски,	>8	Понад 50 м, крейда,	>200	Системати­	Атмосферні опади. Грун­	Тісний
сприятливі		m < 3 м. Кіски середньо- та крупнозернист! з незначними прошарками суглинків та глин, т=40 -100м	>600	щільні глини, мерге-лі, щільні вапняки, кристалічні породи	>80	чний (май­данчиковий)	тові та напірні води (до 50% прибуткової частини вод­ного балансу)	повсюдний гідравлічний зв'язок
	Плоскі низини в межах	Торф та легкі мінеральні гру­-	>8	Понад 25 м, породи	>200	Те саме	Атмосферні опади. Підземні	Те саме
	перших та надзаплавних терас	нти. m < 2,5 м. Піски різнозер-нисті, т= 20 - 100м	>500	такі мі	>80		води (від 25% до 50% прибуткової частини водного балансу)
2 Добрі	Плоскі лревньоалювіальні	Торф, заторфовані піски та	>8	Понад ЗО м, породи	>150	Те саме	Атмосферні опади. Підземні	Гідравлічний
	рівнини в межах другої та третьої надзаплавних терас зі зниженнями до 1,5 м	супіски, m < 2 м. Різнозернисті піски з малопотужними про­шарками глин та суглинків, m= О - 90 м.	>250	за типом 1	>50		води (від 10% до 25% прибуткової частини водного балансу)	зв'язок неповсюдний
3 Задо-	Моренно-зондрові та зонд-	Торф та легкі мінеральні	>6	25-30 м, глини, море­	>70	Майданчи-­	Те саме	Гідравлічний
вільні	зові рівнини з понижен­нями до 2 м	грунти, m < 2 м. Піски різно-зернисті з прошарками глин та суглинків, m > 25 м	>150	ни, мергелі, кора вивітрювання крис­талічних та інших порід	>30	ковий не­системати­чний		зв'язок є в місцях, розри­ву моренних суглинків
4 Допу­-	Крайові утворення москов­-	Пилуваті супіски та легкі	>5	Понад 15м, породи	>50	Вибірковий	Атмосферні опади. Підземні	Гідравлічний
стимі	ського, дніпровського та інших зледенінь	суглинки, m < 1,5 м. Піски різ-нозернисті, що чергуються із суглинками, m > 15м	>100	за типом 3	>20	ВД та ком­бінований	води (до 10% прибуткової частини водного балансу)	зв'язок мож­ливий в окре­мих "вікнах"
5 Непри­-	Вододіли, рівнини та	Торф, піски, суглинки на мо-	<5	Менше ніж 15 м,	-	Горизон­-	-	-
датні	долини рік	эенних або малопотужних піщаних відкладах	<100	породи за типом 3		тальний

 

ДБН В.2.4 - 1-99 С. 112

Додаток Ц

(рекомендований)