Постійні Комісії з надзвичайних ситуацій при виконавчих органах влади, їхня мета і завдання

Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (ТЕБ та НС) є постійно діючим органом, який координує діяльність центральних та місцевих органів виконавчої влади, пов'язану з безпекою та захистом населення і територій, реагуванням на надзвичайні ситуації техногенного і природного походження.

Комісії з ТЕБ та НС створюються на державному, регіональному, районному (міському) і об'єктовому рівнях.

Комісія в своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, Положенням про Державну комісію з питань ТЕБ та НС та іншими актами законодавства.

Основними завданнями комісії є:

—координація діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади,
пов'язаних із створенням та функціонуванням Національної системи запобігання
і реагування на аварії, катастрофи та інші надзвичайні ситуації;

—участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері техногенно-
екологічної безпеки;

— організація та керівництво проведення робіт з ліквідації наслідків
надзвичайних ситуацій.

Комісія відповідно до покладених на неї завдань у звичайних умовах:

—готує і подає пропозиції щодо визначення прав і обов'язків у цій сфері
центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і оганізацій;

—координує діяльність органів виконавчої влади з питань розроблення та
реалізації загальнодержавних програм забезпечення безпеки населення, його
санітарно-епідеміологічного благополуччя, а також реагування на надзвичайних
ситуацій;

—розглядає питання про створення або припинення діяльності державних
підприємств, що використовують складні та небезпечні технології— зокрема, хімічні
і радіаційні);

 

—вживає заходів до проведення експертизи найважливіших проектів
будівництва реконструкції в частині забезпечення техногенно-екологічної безпеки;

—сприяє розвитку гідрометеорологічних спостережень і прогнозів,
державної системи моніторингу навколишнього природного середовища, системи
цивільного захисту населення, форм контролю за фукціонуванням потенційно
небезпечних об'єктів;

—здійснює методичне керівництво і контроль за роботою комісії з питань ТЕБ
та НС, за їх підготовкою до дії у надзвичайних ситуаціях;

— здійснює співробітництво з відповідними органами сусідніх країн, областей.
У період реагування на надзвичайні ситуації:

—здійснює безпосереднє керівництво ліквідацією наслідків надзвичайних
ситуацій;

—здійснює організацію робіт та взаємодію органів центральної і місцевої
виконавчої влади, громадських організацій з евакуації населення, надання потерпілим
необхідної допомоги;

—вивчає обставини, що склалися, та готує інформацію про вжиті заходи
реагування на НС, та причини її виникнення;

—залучає до ліквідації наслідків НС необхідні рятувальні, транспортні,
будівельні, медичні та унші формування, використовуючи наявні матеріально-
технічні, продовольчі та інші ресурси і запаси;

—взаємодіє з відповідними організаціями сусідів, територія яких зазнала
негативної дії в результаті надзвичайної ситуації, що виникла на території району
(області, України);

—організовує визначення розміру шкоди, заподіяної суб'єктом господарської
діяльності і населенню внаслідок НС.

Комісії надається право:

—застосовувати без попереднього узгодження з відповідними центральними
та місцевими органами виконавчої влади сили і засоби, призначені виконувати
завдання із запобігання НС та реагування на них (крім резервів державного
матеріального резерву);

—заслуховувати керівників (представників) центральних і місцевих органів
виконавчої влади з питань, що належить до її комплектації, і давати їм відповідні доручення;

—одержувати від центральних і місцевих органів виконавчої влади матеріали
і документи, необхідні для вирішення питань, які вона розглядає;

—залучати для ліквідації наслідків НС, у разі потреби, всі функціональні
ланки державної системи запобігання НС та реагування на них;

—розглядати матеріали про причини виникнення і наслідки НС та вносити
пропозиції щодо питання адміністративної або кримінальної відповідальності
посадових осіб, винних у виникненні надзвичайної ситуації.

Склад обласної Комісії з питань ТЕБ та НС. Голова комісії — перший заступник голови обласної державної адміністрації (органу місцевого само­врядування, керівника підприємства).

Перший заступник голови комісії — начальник Управління з питань над­звичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

—заступник голови виконавчої влади.
Заступники голови комісії:

—завідувач обласним здороввідділом;

—заступник начальника внутрішніх справ області.

Членами комісії є начальники управлінь, керівники великих підприємств.

Робочим органом комісії, що забезпечує підготовку, скликання та проведення засідань, а також контроль за виконанням її рішень, є секретаріат Комісії. Роботою секретаріату керує відповідальний секретар.

Комісія проводить засідання у міру необхідності, але не менше одного разу на два місяці. Рішення Комісії приймаються відкритим голосуванням більшістю голосів з числа присутніх їх членів і оформляються протоколом, який підписується головою та відповідальним секретарем Комісії.

Рішення Комісії, прийняті у межах її повноважень, є обов'язковим для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади.

Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру. З метою своєчасного проведення роботи, пов'язаної із запобіганням і редагуванням на надзвичайні ситуації Кабінет Міністрів України постановою від 3 серпня 1998 р. № 1198 створив єдину державну систему запобігання і реагування на Надзвичайні ситуації (ЄДСНС) техногенного та природного характеру.

ЄДСНС — це центральні та місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи рад, державні підприємства, установи та організації з відповідними силами і засобами, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної та природної безпеки, організовують проведення роботи із запобігання НС техногенного та природного походження і реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля, зменшення матеріальних втрат.

Завданням ЄДС НС є:

—розроблення нормативно-правових актів, норм, правил та стандартів із
питань запобігання НС та забезпечення захисту населення і територій від їх наслідків;

—забезпечення готовності центральних та місцевих органів виконавчої
влади, виконавчих органів рад, підпорядкованих їм сил і засобів до дій, спрямованих
на запобігання і реагування на НС;

—забезпечення реалізації заходів щодо запобігання виникненню НС;

—навчання населення щодо поведінки та дій в разі виникнення НС;

—виконання цільових і науково-технічних програм, спрямованих на запо­
бігання НС, забезпечення сталого функціонування підприємств, установ та органі­
зацій, зменшення можливих матеріальних втрат;

 

—збирання і аналітичне опрацювання інформації про НС видання
інформаційних матеріалів з питань захисту населення і територій від наслідків
надзвичайних ситуацій;

—прогнозування і оцінка соціально-економічних наслідків НС, визначення
на основі прогнозу потреби в силах, засобах, матеріальних та фінансових ресурсах;

—створення, раціональне збереження і використання резерву матеріальних
та фінансових ресурсів, необхідних для запобігання і реагування на НС;

—проведення державної експертизи, забезпечення нагляду за дотриманням
вимог щодо захисту населення і територій від НС (у межах повноважень центральних
та місцевих органів виконавчої влади);

 

 

—оповіщення населення про загрозу та можливе виникнення надзвичайних
ситуацій, своєчасне та достовірне його інформування про фактичну обстановку та
вжиті заходи;

—захист населення у разі виникнення НС;

—проведення рятувальних та інших невідкладних робіт щодо ліквідації НС,
організація життєзабезпечення постраждалого населення;

—пом'якшення можливих наслідків НС у разі їх виникнення;

—здійснення заходів щодо соціального захисту постраждалого населення,
проведення гуманітарних акцій;

—реалізація визначених законодавством прав у сфері захисту населення від
наслідків надзвичайних ситуацій, в тому числі осіб (чи їх сімей), що брали безпо­
середню участь у ліквідації цих ситуацій;

— участь у міжнародному співробітництві у сфері цивільного захисту населення.
Єдина державна система складається з постійно діючих функціональних та

територіальних підсистем і має чотири рівні — загальнодержавний, регіональний, місцевий та об'єктовий.

Функціональні підсистеми створюються міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, а територіальні — в АР Крим, областях для запобігання і реагування на надзвичайні ситуації. Структуру органів управління ЄДС НС зображено на рис. 1.3.

Крім того, до системи повсякденного управління ЄДС НС входять оснащені необхідними засобами зв'язку, оповіщення, збирання, аналізу і передачі інформації:

—центри управління з НС, оперативно чергові служби уповноважених
органів з питань НС та у СЗН від НЧК всіх рівнів;

—диспетчерські служби центральних і місцевих органів виконавчої влади,
державних підприємств, установ і організацій.

Сили і засоби ЄДС НС. До їх складу входять відповідні силіи і засоби функціональних і територіальних підсистем, а також недержавні (добровільні) рятувальні формування.

Військові і спеціальні цивільні аварійно (пошуково)-рятувальні формування укомплектовуються з урахуванням необхідності проведення роботи в авто­номному режимі протягом не менше трьох діб і перебувають у стані постійної готовності.

Для ліквідації НС, у виняткових випадках, залучаються спеціально підготовлені сили і засоби Міноборони, МВС, Держкордону і СБУ в порядку зазначеному Законодавством України.

Громадські об'єднання можуть брати участь у виконаній роботі, пов'язаній із запобіганням і реагуванням на НС під керівництвом територіальних органів з питань НС та у СЗН від НЧК при умові, що вони відповідно підготовлені і це підтверджено в атестаційному порядку.

Порядок збору інформації з питань захисту населення і території від наслідків НС і обміну цією інформацією визначається регламентом інформаційного обміну затвердженого Кабінетом Міністрів України.

38

И О З б І Л 1

Органи управління ЄДС НС

Координуючі

Постійні

 

Державна комісія з питань

ТЕБ та НС

Національна Рада з питань безпечної життєдіяльності

населення

На

загальнодержавному рівні

КМУ, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади/

Міністерство з питань НС та УСЗН від НЧК

 

Комісії Ради міністрів АР Крим,

обласних держадміністрацій

з питань ТЕБ та НС

На регіональному рівні

Рада Міністрів АР Крим,

обласні Київська та Севастопольська міські

держадміністрації

Управління з питань НС

та УСЗН від НЧК

АР Крим, ОДА

 

Комісії райдержадміністрацій

і виконавчих органів рад

з питань ТЕБ та НС

На місцевому рівні

Райдержадміністрації

і виконавчі органи рад

Зідділи з питань НС та УС

ЗН від НЧ

 

Комісії з питань НС об'єкта

На об'єктовому рівні

Структурні підрозділи

підприємств, установ,

організацій або спеціально

призначені особи з питань

НС '

Рис. 1.3. Структура органів управління ЄДС НС

Режими функціонування ЄДС НС. Залежно від масштабів і особливостей НС, що прогнозується або виникла рішенням Ради міністрів АР Крим, обласної, Київської та Севастопольської міської, районної державної адміністрації, виконавчого органу місцевих рад у межах конкретної території може існувати один із таких режимів функціонування єдиної державної системи:

— режим повсякденної діяльності — при нормальній виробничо-промисловій, радіаційній, хімічній, біологічній (бактеріологічній), сейсмічній, гідрогеологічній, гідрометеорологічній обстановці (за відсутності епідемій, епізоотій, та епіфітотії);

39

ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

—режим підвищеної готовності — при істотному погіршенні виробничо-
промислової радіаційної, хімічної, біологічної (бактеріологічної), сейсмічної,
гідрогеологічної і гідрометеорологічної обстановки (з одержанням прогнозної
інформації щодо можливості виникнення НС);

—режим діяльності у надзвичайній ситуації — при реальній загрозі виникнення
НС і реагуванні на них;

—режим діяльності у надзвичайному стані — запроваджується в Україні або
на окремих її територіях у порядку, визначеному Конституцією України та Законом
України "Про надзвичайний стан".

Основні заходи, які виконує ЄДС, здійснюються залежно від певного режиму її функціонування.

У режимі повсякденної діяльності:

—ведення спостереження і здійснення контролю за станом довкілля,
обстановкою на потенційно-небезпечних об'єктах і прилеглій до них території;

—розроблення і виконання цільових і науково-технічних програм, заходів
запобігання НС, забезпечення безпеки і захисту населення, зменшення можливих
матеріальних втрат, забезпечення сталого функціонування об'єктів економіки та
збереження національної культурної спадщини у разі виникнення надзвичайних
ситуацій;

—вдосконалення процесу підготовки персоналу органів з питань НС, та
підпорядкованих їм сил;

—організація навчання населення вмінню користуватися засобами захисту,
правильним діям в умовах НС;

—створення і поновлення резервів матеріальних та фінансових ресурсів
для ліквідації НС;

—здійснення цільових видів страхування;

— оцінка загрози виникнення НС та можливих її наслідків.
У режимі підвищеної готовності:

— здійснення заходів, визначених для режиму повсякденної готовності;

—формування оперативних груп для виявлення причин погіршення
обстановки безпосередньо в районі можливого виконання НС, підготовка пропозицій
щодо її нормалізації;

—посилення спостереження та контролю за станом довкілля, обстановкою
на потенційно-небезпечних об'єктах, прогнозування можливості виникнення
надзвичайних ситуацій та її масштабів;

—розроблення комплексних заходів щодо захисту населення і територій,
забезпечення стійкого функціонування об'єктів економіки;

- — приведення в стан підвищеної готовності наявних сил і засобів, уточнення планів їх дій і переміщення в район можливого виникнення надзвичайних ситуацій;

—проведення заходів щодо запобігання виникнення надзвичайних ситуацій;

—запровадження цілодобового чергування членів Державної, регіональної,
місцевої чи об'єктової комісій (залежно від рівня складності надзвичайних
ситуацій).

40

Розділ 1

У режимі діяльності у надзвичайній ситуації:

—здійснення відповідною комісією у межах її повноважень базпосереднього
керівництва фунціонуванням підсистем і структурних підрозділів ЄДС НС;

—організація захисту населення і територій;

—переміщення оперативних груп у район виникнення НС;

—організація робіт щодо локалізації або ліквідації НС;

—визначення межі території, на якій виникла НС;

—організація робіт, спрямованих на забезпечення функціонування насамперед
об'єктів економіки та об'єктів першочергового життєзабезпечення поспраждалого
населення;

—здійснення постійного контролю за станом довкілля, що зазнало впливу
наслідків надзвичайних ситуацій, обстановкою на аварійних об'єктах і прилеглій до
них території;

—інформування вищих органів управління щодо рівня НС та вжитих заходів,
оповіщення населення та надання йому необхідної допомоги;

У режимі діяльності у надзвичайному стані — здійснюються заходи, передбачені Законом України "Про надзвичайний Стан".

Для фінансування витрат, пов'язаних з ліквідацією надзвичайних ситуацій усіх рівнів створюються за рахунок державного та місцевих бюджетів, відповідні (для кожного рівня надзвичайної ситуації) резерви фінансових і матеріальних ресурсів. Якщо для локалізації або ліквідації НС необхідні матеріальні та фінансові ресурси, що пере­вищують власні можливості, то місцева або об'єктова комісія звертається за допомогою до регіональної комісії.

На основі відстеження змін навколишнього природного та техногенного середовища і відповідних регламентуючих документів в областях, районах, на об'єктах складаються плани роботи із запобіганням НС і реагування на про­гнозовані варіанти можливого їх розвитку.

Міністерство з питань НС та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та його структурні підрозділи на місцях здійснюють організаційно-методичне керівництво плануванням дій єдиної державної системи та організовують взаємодію органів управління і підпорядкованих їм сил усіх рівнів. Взаємодія у подоланні НС організовується через спеціально визначені оперативні групи, представників відповідних центральних та місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.