Життєвий цикл товару. Етап занепаду.

Тут відбувається не просто уповільнення зростання ринку, а його стагнація, що періодично(а потім і постійно) переходить в спад. Обороти фірми падають тепер в абсолютному масштабі. Скорочується норма і маса прибутку. Скорочуються розміри галузі, оскільки з'являються прогресивніші товари-замінники, і тому скорочується попит. Здається, що об'єктивна ситуація підштовхує до зниження цін, прискореного розпродажу товарів і виходу з цієї галузі(чи сегменту). Підприємницькі риски знову підвищуються, але у ринку вже немає перспективи зростання, тому інвестиції скорочуються. Проте ми можемо спостерігати на практиці багато таких традиційних галузей(наприклад, металургія) або окремих товарів (наприклад, вінілові диски для музичних програвачів), які давно знаходяться на етапі занепаду, але не помирають, а продовжують приносити прибуток. Маркетологи стверджують, що і на таких старих ринках, що скорочуються, можна домагатися «стійкого врожаю».

Треба зрозуміти психологію «традиційного» ринку, де товар купують лише найбільш прихильні фірмі або консервативні(по смаках або за технологією використання товару) споживачі. Настало насичення попиту і відбувається заміна цього товару іншими, але можна утримувати попит традиційних і консервативних споживачів за допомогою подальшої диференціації властивостей продукту, часткової модернізації, розвитку індивідуальних форм обслуговування і навіть перекладу продукції в категорію «ретро» (старовинне і дуже престижне благо). Чи потрібно тут знижувати ціни для стимулювання збуту, що падає? На жаль, це майже марно, адже попит скорочується через те, що ринок помирає з технічних причин. Це може бути навіть шкідливо, оскільки здатне налякати традиційного споживача, породивши підозри, що різке зниження цін - це останній розпродаж товару, що знімається з виробництва, або свідоцтво банкрутства фірми. Тому на старих ринках ми далеко не завжди бачимо низькі ціни. Більше того, уміла маркетингова політика позиціонування і просування старого товару може супроводжуватися навіть підвищенням цін і приносити додатковий прибуток, який підтримає фірму при освоєнні нових товарів і ринків і початку нових життєвих циклів.

 

Зміст системи коригування цін в умовах маркетингової орієнтації підприємства.

 

Ціна, встановлена компанією - це прейскурантна ціна. Вона може співпадати з продажною ціною, а може бути скорегована певним чином в залежності від характеристик споживачів і змін в ринковій ситуації.

 

Встановлення цін із знижками

Тип знижки	Зміст
Знижка для покупців, які оперативно оплачують свої рахунки (”сконто”) (використовується при розрахунках готівкою).	Наприклад, умови платежу “2/30, нетто” означає, що платіж повинен бути здійсненим протягом 30 днів, але покупець заплатить на 2% менше, якщо сплатить вартість товару протягом 10 днів. Можуть досягати 5%.
Знижки за велику кількість товару, щоЗнижки за велику кількість товару, що купується (оптові знижки)	Як правило, 10% від ціни або надання “преміального” обсягу продукції
Функціональна знижка (знижка в сфері торгівлі)	Надається учасникам каналів товароруху, що виконують певні функції, наприклад, продаж товару, його збереження і ведення обліку.
Сезонна знижка	Встановлюються для покупців, що здійснюють позасезонні покупки продукції.
Зарахування зданого виробнику виробу	До 40%. При умові повернення старого товару, купленого раніше у компанії.
Бонусна знижка	Встановлюється для покупців в залежності від річного обсягу продажу

 

Цінове стимулювання

Цінове стимулювання - короткострокові знижки, що пропонуються виробниками з метою стимулювати споживачів купити товар.

Форми стимулювання

- встановлення привабливої ціни (принади);

- надання премій (виплати клієнтам, що придбають продукти на вигідних для компанії умовах);

- встановлення цін збиткового «лідера», коли зниження ціни на окремі товари стимулюють збільшення попиту на товари з націнками.

Цінова дискримінація

Цінова дискримінація - ціноутворення з урахуванням різниці в характеристиках споживачів, товарів або місця знаходженні товару чи послуги. Різниця в цінах не враховує різницю у витратах.

Форми дискримінації:

- За групами споживачів (різні покупці сплачують за один і той же товар чи послугу різну ціну).

Можлива дискримінація за віком, статтю, доходом, тощо.

- За варіантами товарів (на різні варіанти чи моделі товару встановлюється різна ціна).

- За місцезнаходженням (товар чи послуга продаються за різною ціною в різних місцях).

- За часом (ціни змінюються в залежності від сезону, місяця, дня тижня, часу доби)