Дидактичне проектування, за визначенням Л. Клінгберга, - це розумове передбачення педагогом процесу навчання і його результатів.

Л Е К Ц І Я 1

Об`єкт, предмет, завдання курсу “Методика професійного навчання. Дидактичне проектування”.

n ЗМ 1. “Методика професійного навчання. Дидактичне проектування” як навчальна дисципліна. Цілі та завдання курсу. Вимоги до професійної діяльності інженера-педагога.

n Предметом дисципліни є вивчення навчально-виховного процесу та процесу професійної підготовки спеціалістів, закономірних зв`язків, які існують між розвитком, вихованням та навчанням студентів, а також методологічних та методичних проблем проектування процесу становлення сучасного інтелектуального висококваліфікованого фахівця в галузі матеріального і духовного виробництва.

Основною метою вивчення курсу “Методика професійного навчання. Дидактичне проектування” є:

усвідомлення студентами методологічних та методичних основ теоретичного та виробничого навчання робітників за професіями конкретного профілю;
проектування організаційної структури, форм, методів і засобів навчання;
формування у майбутніх спеціалістів достатнього рівня педагогічної культури, набуття вмінь ефективного використання ними сучасних педагогічних технологій,
успішне використання знань і навичок з організаційної структури, форм, методів і засобів навчання на підґрунті чіткого розуміння закономірностей розвитку.

Поняття “проект” (лат. – Projectus) – “кинутий вперед – замисел, план тощо; прототип, прообраз пропонованого об’єкта”.

Великий тлумачний словник сучасної української мови таким чином трактує цей термін: “Проектування” походить від дієслова “проектувати”. Проектувати – складати, розробляти проект, конструювати що-небудь, планувати, намічати здійснити щось”.

Аналіз зазначених досліджень дозволив узагальнити сучасне розуміння поняття “педагогічне проектування”.

Узагальненням всіх підходів може бути дефініція, що запропонована В.Є. Радіоновим: проектування – це “інтелектуальна за своїм характером діяльність, основне призначення якої полягає в дослідженні, передбаченні, прогнозуванні, оцінюванні наслідків реалізації тих чи інших задумів..., шлях створення спеціальних інтелектуальних засобів трансформації задумів через проекти нових технологій, засобів, систем людської діяльності”.

У літературі ще існує ототожнення понять “моделювання”, “проектування”, “програмування”, “планування”.

Наша позиція полягає у наступному: проектування – це мисленнєва, розумова діяльність, а план, модель, програма – практичне її втілення – зовнішня форма проекту, рівень, етап проектування.

Такий умовивід зроблений нами на основі проведеного порівняльного аналізу категорій “проектування”, “моделювання”, “планування”, “програмування”.

Дидактичне проектування, за визначенням Л.Клінгберга, - це розумове передбачення педагогом процесу навчання і його результатів.

В.С. Безрукова, наприклад, розуміє дидактичне проектування як діяльність, що включає етап створення моделей освіти, проектів освіти та педагогічних конструктів.

Для нашого дослідження більш приємним є визначення дидактичного проектування, яке надає Коваленко О.Е. Автор розглядає дидактичне проектування як методичну діяльність, тобто діяльність щодо створення проекту навчання.

Виходячи з того, що дидактичне проектування – це є методична діяльність, направлена на розробку дидактичного проекту навчання, а освоєння методичної діяльності проходить через формування методичних вмінь, отже наступним етапом дослідження є визначення переліку методичних вмінь по здійсненню дидактичного проектування, якими повинен володіти інженер-педагог енергетичного профілю.

“ Моделювання – це процес дослідження об’єктів на їх моделях. Моделювання починається там, де заходить мова про методологію мислення, організацію й особливо про уявлення знань про світ”. Ми погоджуємося з В.С. Безруковою, яка визначає педагогічне моделювання як етап педагогічного проектування.

Проектування, як спосіб проблемної організації мислення і діяльності, принципово відрізняється від програмування. “Програмування представляє собою спосіб руху, що призводить до зняття проблеми, а проектування – культурно оформлена діяльність “щодо побудови утопії” – містить спосіб облаштування цього місця (якого сьогодні ще немає)”.

“ План – це... 2) задум, проект, що передбачають перебіг, розвиток чого-небудь, текст, документ із викладом такого задуму, проекту // заздалегідь накреслена програма культурних, оборонних заходів, що передбачає порядок і термін здійснення їх; текст, документ з викладом такої програми (стратегічний план)”.

Л Е К Ц І Я 2

Для нашого дослідження більш приємним є визначення дидактичного проектування, яке надає Коваленко О.Е. Автор розглядає дидактичне проектування як методичну діяльність, тобто діяльність щодо створення проекту навчання.

Виходячи з того, що дидактичне проектування – це є методична діяльність, направлена на розробку дидактичного проекту навчання, а освоєння методичної діяльності проходить через формування методичних вмінь, отже наступним етапом дослідження є визначення переліку методичних вмінь по здійсненню дидактичного проектування, якими повинен володіти інженер-педагог енергетичного профілю.

“ Моделювання – це процес дослідження об’єктів на їх моделях. Моделювання починається там, де заходить мова про методологію мислення, організацію й особливо про уявлення знань про світ”. Ми погоджуємося з В.С. Безруковою, яка визначає педагогічне моделювання як етап педагогічного проектування.

“ Проектування представляє собою спосіб руху, що призводить до зняття проблеми, а проектування – культурно оформлена діяльність “щодо побудови утопії” – містить спосіб облаштування цього місця (якого сьогодні ще немає)”.

“ План – це... 2) задум, проект, що передбачають перебіг, розвиток чого-небудь, текст, документ із викладом такого задуму, проекту // заздалегідь накреслена програма культурних, оборонних заходів, що передбачає порядок і термін здійснення їх; текст, документ з викладом такої програми (стратегічний план)”.

Об`єкти пед. проектування

Елементи ПС:

Мета;

Завдання;

Зміст;

Критерії оцінки пед. процесу;

Організаційні форми їх існування і функціонування;

Засоби і методи їх реалізації.

 

Функції пед. проектування

Теоретичні способи пізнання НПП:

n АДАПТАЦІЇ (викладача до кола нових, невідомих йому пед. явищ, ситуацій і процесів);

n ОРІЄНТАЦІЇ (в них);

n ОПИСУ (якісний та кількісний, змістовний та формалізований опис перспектив розвитку пед. явищ, процесів, ситуацій, які прогнозуються, в різних формах і видах);

n ІНТЕРПРЕТАЦІЇ (сутності, причин, напрямів, шляхів розвитку пед. явищ, процесів, ситуацій в конкретних умовах);

Функції пед. прогнозування

n Діагностики (стану об`єктів, пед. ситуацій, що дозволяє одержати випереджальні знання);

n Критичної оцінки (стану справ, дозволяє побачити не тільки неузгодженість між компонентами ПС, а й прогнозувати нові напрями, шляхи, засоби, форми для ліквідації цих неузгодженостей).

 

Перетворення педагогічної практики

n Проектування (моделювання, створення проекту, конструювання) майбутнього стану соціально-педагогічних процесів, явищ. Дозволяє визначити оптимальний варіант);

n Планування (дозволяє розробити конкретний план реалізації обраного варіанту);

n Мобілізації (на реалізацію мети)

 

Стадія власне прогнозування

3. Етап проспекції. (Розробка прогнозу об`єкта та фону, в результаті чого формується пошукова і нормативна модель об`єкта і прогнозного фону (умов)).

4. Етап веріфікації процесу прогнозування (оцінка варіантів та обгрунтування вірогідності прогнозу). Результатом є оптимальні варіанти розвитку (та їх альтернативи) об`єкта і фону).

5. Етап синтезування прогнозів (координація міжпредметних (локальниї) прогнозів. В результаті формується комплексний прогноз розвитку ПС або сукупності її окремих елементів).

6. Етап розробки післяпрогнозних рекомендацій (Результатом є теоретичні висновки прогностичного характеру та практичні рекомендації, сформульовані на основі прогнозу. Формується комплесний прогноз розвитку ПС або сукупності її функцій).

7. Етап прогнозної інформаційної діяльності викладача (доведення результатів прогнозування, підготовка висновків та рекомендацій, обговорення підсумків на наукових семінарах, нарадах, конференціях).

8. Етап прогнозної реконструкції (підготовка та реалізація документів, спрямованих на оптимізацію всієї ПС та окремих її елементів).

Методи прогнозування

На стадії підготовки допрогнозної інформації:

Всі основні загальнонаукові, загальнопедагогічні методи наукового дослідження:

вивчення літературних джерел, документів, результатів діяльності;

спостереження;

анкетування;

опитування;

експеримент;

узагальнення незалежних характеристик;

бесіди тощо.

На стадії власне прогнозування:

Метод екстраполяції (перенесення, продовження (пролонгація) висновків, одержаних на попередній стадії, на майбутнє, з урахуванням зміни (збереження) умов функціонування прогнозного об`єкта);

Метод експертних оцінок (генерування прогностичних інтелектуальних ідей, їх колективна або індивідуальна оцінка);

Метод моделювання (Він може бути застосований лише до тих процесів і явищ ПС, які можна уявити у вигляді самостійних моделей з параметрами, що регулюються (стан НВП, якісно-кількіснаі характеристики пед. колективу тощо). У моделях відбуваються певні зміни, які потім (на грунті закономірностей та тенденцій їх розвитку) переносяться на реальні педагогічні процеси.

Методи загальнонаукових, загальнопедагогічних досліжень;

Л Е К Ц І Я 3

Оскільки педагогічний процес будується на системі принципів, то технологія може розглядатися як сукупність зовнішніх і внутрішніх дій, які спрямовані послідовно реалізовувати ці принципи в їх об’єктивному взаємозв’язку, і при цьому сприяти повній реалізації особистості педагога

Поняття “принцип” має латинське походження. Латинське поняття principum означає початок, основа, підвалина.

Принципи навчання, що обслуговують усі компоненти дидактичного процесу:

n принцип розвиваючого і виховного характеру навчання;

n принцип науковості змісту і методів навчання; принцип практичної спрямованості навчання;

n принцип системності та послідовності навчання;

n принцип гуманізації та гуманітаризації навчання; принцип оптимізації навчання.

 

Принципи, що стосуються діяльності суб’єктів навчання та методики їх викладання:

n принцип демократизації у навчанні;

n принцип доступності та дохідливості викладання;

n принцип наочності у навчанні;

n принцип раціонального сполучення колективних та індивідуальних форм і способів навчальної роботи.

n Принципи, що стосуються навчально-пізнавальної діяльності об’єктів навчання:

n принцип мотивації навчальної діяльності;

n принцип свідомості, творчої активності та самостійності суб’єктів учіння.

Принципи, що стосуються контрольно-оцінювальних функцій дидактичного процесу:

n принцип міцності засвоювання знань, формування навичок і вмінь.

 

 

Відмінність педагогічної технології від методики викладання.

Якщо методика є виразом процедури використання комплексу методів і прийомів навчання і виховання без врахування особливостей того, хто їх буде здійснювати (тобто педагога), то педагогічна технологія передбачає, що в ній бере участь із своїми багатогранними проявами особистості конкретна людина.

Таким чином, специфіка педагогічної технології полягає в тому, що навчальний процес гарантує досягнення запланованих результатів.

Основа послідовної орієнтації навчання на конкретні цілі – оперативний зворотній зв’язок, який пронизує весь навчальний процес.

У відповідності із цим фактом в технологічному процесі у навчанні виокремлюють такі етапи:

Постановка цілей

Функції пед. проектування

Технологія навчання тісно пов'язує 4 основних компоненти:

Зміст навчання,

Систему методів,

Структура ПТ

1. Концептуальна основа.

2. Зміст навчання:

загальна і конкретна;

інформаційний зміст.

3. Технологічний процес:

організація навчального процесу; методи і форми організації діяльності НПП і студентів; діагностика

Основні контури сучасної ПТ

По-перше, вона повинна виходити з характеру та змісту майбутньої професійної діяльності тих, хто навчається.

По-друге, технологія навчання у вищий школі повинна бути особистістною.

По-третє, характерною рисою сучасної технології навчання у вищий школі повинна бути творча пошукова діяльність тих, хто навчається у поєднанні з практичною реалізацією її результатів.

По-четверте, нова педагогічна технологія повинна запобігати негативним соціальним наслідкам одностороннього технократичного розвитку.

По-п'яте, нова технологія навчання у вищий школі повинна ґрунтуватися на комплексному та системному підходах, використовувати всі кращі традиційні педагогічні рекомендації, що себе виправдали.

 

Л Е К Ц І Я 1

Об`єкт, предмет, завдання курсу “Методика професійного навчання. Дидактичне проектування”.

n ЗМ 1. “Методика професійного навчання. Дидактичне проектування” як навчальна дисципліна. Цілі та завдання курсу. Вимоги до професійної діяльності інженера-педагога.

n Предметом дисципліни є вивчення навчально-виховного процесу та процесу професійної підготовки спеціалістів, закономірних зв`язків, які існують між розвитком, вихованням та навчанням студентів, а також методологічних та методичних проблем проектування процесу становлення сучасного інтелектуального висококваліфікованого фахівця в галузі матеріального і духовного виробництва.

Основною метою вивчення курсу “Методика професійного навчання. Дидактичне проектування” є:

усвідомлення студентами методологічних та методичних основ теоретичного та виробничого навчання робітників за професіями конкретного профілю;
проектування організаційної структури, форм, методів і засобів навчання;
формування у майбутніх спеціалістів достатнього рівня педагогічної культури, набуття вмінь ефективного використання ними сучасних педагогічних технологій,
успішне використання знань і навичок з організаційної структури, форм, методів і засобів навчання на підґрунті чіткого розуміння закономірностей розвитку.

Поняття “проект” (лат. – Projectus) – “кинутий вперед – замисел, план тощо; прототип, прообраз пропонованого об’єкта”.

Великий тлумачний словник сучасної української мови таким чином трактує цей термін: “Проектування” походить від дієслова “проектувати”. Проектувати – складати, розробляти проект, конструювати що-небудь, планувати, намічати здійснити щось”.

Аналіз зазначених досліджень дозволив узагальнити сучасне розуміння поняття “педагогічне проектування”.

Узагальненням всіх підходів може бути дефініція, що запропонована В.Є. Радіоновим: проектування – це “інтелектуальна за своїм характером діяльність, основне призначення якої полягає в дослідженні, передбаченні, прогнозуванні, оцінюванні наслідків реалізації тих чи інших задумів..., шлях створення спеціальних інтелектуальних засобів трансформації задумів через проекти нових технологій, засобів, систем людської діяльності”.

У літературі ще існує ототожнення понять “моделювання”, “проектування”, “програмування”, “планування”.

Наша позиція полягає у наступному: проектування – це мисленнєва, розумова діяльність, а план, модель, програма – практичне її втілення – зовнішня форма проекту, рівень, етап проектування.

Такий умовивід зроблений нами на основі проведеного порівняльного аналізу категорій “проектування”, “моделювання”, “планування”, “програмування”.

Дидактичне проектування, за визначенням Л.Клінгберга, - це розумове передбачення педагогом процесу навчання і його результатів.