Мета, підстави і процесуальні форми участі суб'єктів захисту прав і охоронюваних інтересів інших осіб

У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні чи суспільні інтереси та брати участь у цих справах. Такі випадки передбачені, зокрема, в законах України від 23 грудня 1997 року № 776/97-ВР “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини”, від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ “Про прокуратуру”, від 25 червня 1991 року № 1264-ХІІ “Про охорону навколишнього природного середовища”, від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ “Про захист прав споживачів” (у редакції Закону від 1 грудня 2005 року № 3161-ІV), від 3 липня 1996 року № 270/96-ВР “Про рекламу” (у редакції Закону від 11 липня 2003 року № 1121-ІV).

Звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів інших осіб у випадках, не передбачених законом, розгляду не підлягають. У разі надходження такого звернення суддя повертає заяву на підставі п. 3 ч. 3 ст. 121 ЦПК, а якщо такий характер звернення встановлено у попередньому судовому засіданні або під час судового розгляду – суд залишає заяву без розгляду з підстави, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 207 ЦПК. У разі пред’явлення позовної заяви особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи (ч. 1 ст. 45 ЦПК), у заяві повинні бути зазначені підстави для такого звернення, а їх незазначення тягне наслідки, передбачені ч. 1 і 2 ст. 121 ЦПК.

Для деяких органів чи осіб така діяльність щодо захисту інших осіб складає частину повноважень (Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи опіки та піклування та ін.). Для інших – це право може бути надане в силу вказівки закону (наприклад, представник психіатричного лікувального закладу у справах про обмеження фізичної особи у дієздатності чи визнання її недієздатною). Якщо відповідний орган чи особа захищають у цивільному судочинстві особисті інтереси, то вони займають процесуальне становище сторони чи третьої особи з наділенням їх відповідним правовим статусом, визначеним цивільним процесуальним законодавством.

Суб'єкти захисту прав і охоронюваних інтересів інших осіб: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи (профспілки, підприємства, установи, організації та громадяни).

Мета участі у процесі осіб, зазначених у ст. 45 ЦПК, – захист суспільних чи державних інтересів, суб'єктивних прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб – громадян і організацій з якою цей орган чи особа не перебувають у відносинах представництва.

Права та обов’язки зазначених суб’єктів:

· їм законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб шляхом звернення до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів;

· вони мають право брати участь у цих справах;

вони мають процесуальні права й обов'язки осіб, в інтересах яких вони діють.

· Органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до участі в справі або взяти участь у справі за своєю ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень. Участь зазначених органів у цивільному процесі для подання висновків у справі є обов'язковою у випадках, встановлених законом, або якщо суд визнає це за необхідне (ст. 45 ЦПК).

· Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які беруть участь у справі для подання висновку, мають процесуальні права і обов'язки осіб, які беруть участь у справі, а також мають право висловити свою думку щодо вирішення справи по суті (ст. 46 ЦПК).

Обмеження повноважень суб'єктів захисту прав і охоронюваних інтересів інших осіб:

· вони не мають права укладати мирову угоду;

· відмова або зміна вимог цими суб'єктами не позбавляє особу, чиї інтереси захищаються, вимагати від суду розгляду справи у первісному обсязі;

· якщо особа, яка має цивільну процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених вимог, суд залишає заяву без розгляду.

Характерні риси органів та осіб, яким законом надане право захищати інтереси інших осіб:

ü беруть участь у розгляді справи від свого імені, але в захист не своїх інтересів, а інтересів інших осіб;

ü не є суб'єктами спірних матеріальних правовідносин і тому не виступають як сторони в процесі, не мають матеріально-правової заінтересованості в результатах справи;

ü мають процесуальну зацікавленість у результаті вирішення справи;

ü можливість їхньої участі в судочинстві передбачена в законі;

ü їх повноваження, як правило, визначені компетенцією;

ü вони беруть участь у процесі без спеціального уповноваження з боку тих, чиї права вони захищають.

Підстави участі у процесі зазначених суб'єктів – державна або суспільна заінтересованість у цивільній справі, що випливає з тих обов'язків, які покладені на органи та особи в силу функціональних повноважень.

· наявність закону, який дає їм повноваження здійснювати захист прав та інтересів інших осіб у конкретних справах;

· наявність в осіб, захист прав і інтересів яких вони можуть здійснювати, цивільної процесуальної правосуб'єктності (права бути позивачем, заявником у справі), а для подання висновку органами державної влади і органами місцевого самоврядування замість цієї умови – наявність справи у провадженні суду;

· наявність у зазначених суб’єктів цивільної процесуальної правосуб'єктності (права бути суб'єктом захисту прав інших осіб, набувати цивільні процесуальні права і мати обов'язки).

Також підстави участі у цивільному процесі органів та осіб, які захищають права, свободи та інтереси інших осіб можна визначити:

· Нормативними - це норми цивільного процесуального права й інших галузей права, які надають їм повноваження захищати права та інтереси інших осіб. Так, наприклад, правовими підставами участі прокурора у цивільному процесі є Конституція України (ст.ст.121-123), ЦПК, а також норми галузевого законодавства, накази Генерального прокурора України.

· Фактичними - це ініціатива цих органів чи осіб, закріплена у поданій до суду заяві. Також це може бути постановлення судом ухвали про залучення до участі у справі відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, прокурора та ін. Органи та особи, яким надано право захищати інтереси інших осіб, відносяться до осіб, які беруть участь у справі, і мають юридичну заінтересованість. Характер їхньої заінтересованості не особистий, а, як правило, службовий, посадовий, тому вони не мають матеріально-правової заінтересованості.

 

Участь цих суб'єктів у цивільному процесі може бути у двох процесуальних формах:

ü звернення до суду із заявою (відкриття провадження у цивільній справі) мають право органи державної влади, органи місцевого самоврядування, профспілки, підприємства, установи, організації та громадяни.

ü вступ у процес розгляду справи для подання висновку за власною ініціативою чи ініціативою суду мають право тільки органи державної влади і органи місцевого самоврядування.