Діяльність банків у міжнародних фінансових центрах. Офшорний банківський бізнес.

Міжнародні фінансові організації відіграють дедалі більшу роль у міжнародних економічних відносинах. Це пояснюється тим, що саме через канали цих організацій проходить значна частка світових інвестицій, купівля та продаж валюти для фінансування експорту й імпорту. Особливо важливою є діяльність цих організацій для країн, що здійснюють перехід до ринкових відносин і готові використати як управлінський досвід міжнародних фінансових організацій, так і власні реальні можливості.

Світовий банк (The World Bank), багатостороння кредитна установа, що об’єднує п’ять інституцій, діяльність яких спрямована на підвищення рівня життя у країнах, що розвиваються, шляхом надання кредитів, гарантій та аналітичних і консультативних послуг. Світовий банк, заснований у 1944 році. Штабквартира ГрупиСвітового банку знаходиться у м. Вашингтоні, округ Колумбія, США. В Групу Світового банку входять:Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР). Міжнародна асоціація розвитку (МАР). Міжнародна фінансова корпорація (МФК). Багатостороннє агентствопо гарантуванню інвестицій (БАГІ). Міжнародний центрпо врегулюванню інвестиційних спорів (МЦВІС).

Офшорний банківський бізнес (далі - ОББ) - це міжнародний банківський бізнес, який здійснюється в пільгових режимах: податковому, валютному, банківському й адміністративному. Він використовує різницю потенціалів національних законодавств, низькі засновницькі та управлінські витрати і засоби електронного зв'язку. Вигідність ОББ пояснюється можливістю уникнути оподаткування юридичних і фізичних осіб, обійти численні обмеження ділових операцій та наявність конфіденційності. Офшорним банкам заборонені тільки дві речі - банківське обслуговування резидентів країни реєстрації банків і використання в банківських розрахунках національних валют країни реєстрації банків. Але і ці заборони мають свої особливості, а тому надто відносні. По-перше, солідні офшорні банки за спеціальними дозволами місцевої адміністрації допускаються до обслуговування резидентів країни реєстрації. По-друге, офшорний бізнес - це валютний бізнес у вільноконвертованій валюті, й у офшорних банків немає зацікавленості у розрахунках у національних валютах країн реєстрації, тим більше, що не всі ці валюти належать до вільноконвертованих, а потреби у національній валюті для оплати витрат у країнах реєстрації ці банки задовольняють шляхом обміну вільноконвертованої на національні валюти. По-третє, взаємні операції офшорних банків у країнах реєстрації вважаються офшорними, тобто допустимими для них, а саме ці операції в країнах реєстрації і становлять інтерес для офшорних банків.Основними операціями офшорних банків є відкриття і ведення особових та корпоративних рахунків резидентів країн з високим рівнем оподаткування й жорстким валютним контролем, мобілізація і надання синдикованих позичок та кредитів, операції з євро й азіатськими доларами, лізингові й трастові операції, купівля і продаж боргів, страхування, інвестиції у перспективні галузі тощо.Майже всі великі іноземні банки та інвестиційні компанії застосовують офшори для здійснення своїх фінансових операцій. В Україні 70-75% отриманих інвестицій надходить через офшорні зони. Практично суть офшорного бізнесу полягає в тому, що за кордоном з'являється новий, "самостійний" суб'єкт господарських стосунків, який повністю знаходиться під контролем українського підприємця. Офшорна компанія зовні може виглядати як незалежний зарубіжний партнер української фірми. На цьому побудовані найбільш поширені способи податкового планування з використанням офшорних фірм. Не дивлячись на простоту даних схем усе це потребує ретельного планування та контролю.

За даними державного комітету статистики України прямі іноземні інвестиції в Україну за 1995-2011 роки склали 44708,0 млн. дол. США, прямі інвестиції з України - 6871,1 млн. дол. США. Прямі інвестиції з України в економіку країн світу розподілились таким чином: 6342,5 млн. дол. США (тобто 92,3% усіх інвестицій) потрапили до Кіпру (відомої офшорної зони). Іншими країнами, куди здійснювалось інвестування були Російська Федерація, Латвія, Польща, Грузія Вірґінські Острови, Британські, Казахстан та ін. Разом з тим найбільша кількість інвестицій надійшла в Україну також з Кіпру [3].Можна зробити висновки що існує неоднозначне ставлення до офшорів. З одного боку - це спосіб залучення в економіку додаткових інвестицій, а з іншого засіб відмивання «брудних» грошей. Виникши у відповідь на неспроможність національних економік забезпечити ефективні та справедливі з точки зору бізнесу умови оподаткування, офшорні зони стали процвітаючими економічними центрами світу. Відіграючи важливу роль міжнародна податкова конкуренція сприяє покращенню саме національних умов для ведення бізнесу кожною країною, щоб привабити іноземних та не втратити власних інвесторів.