Всебічне забезпечення бойових дій артилерійських підрозділів

Бойове забезпечення

 

347. Бойове забезпечення бойових дій артилерійських підрозділів полягає в організації і здійсненні заходів, направлених на виключення раптовості нападу противника, зниження ефективності його ударів і вогню по артилерійських підрозділах, створення їм сприятливих умов для успішного виконання поставлених завдань в будь-якій обстановці.

Воно організовується артилерійськими командирами і штабами відповідно до рішення загальновійськового командира, завдань артилерії і розпоряджень по видах бойового забезпечення старшого артилерійського командира (начальника) і штабу. Заявки з усіх видів забезпечення бойових дій подаються особами, відповідальними за їх організацію, і підписуються начальником штабу дивізіону.

 

Артилерійська розвідка

 

348. Артилерійська розвідка – найважливіший вид бойового забезпечення артилерії, складова частина тактичної розвідки. Вона є сукупністю заходів, що проводяться командирами артилерійських підрозділів усіх ступенів, а також дій сил і засобів розвідки з добування розвідувальних відомостей про противника і місцевість, необхідних для підготовки та успішного ведення бойових дій артилерійськими підрозділами.

Артилерійська розвідка підрозділяється на оптичну, оптико-електронну, звукову, радіолокаційну.

349. Основними завданнями артилерійської розвідки є: виявлення, розпізнавання і визначення координат об’єктів різного характеру; дорозвідка об’єктів, призначених для ураження вогнем артилерійських підрозділів; визначення місця розташування опорних пунктів, бойових позицій, загороджень і фортифікаційних споруд противника, їх характеру та інженерного обладнання, зайнятості військами і вогневими засобами; обслуговування стрільби артилерії; розвідка місцевості; спостереження за положенням і діями противника та своїх військ; встановлення застосування противником нових засобів і способів збройної боротьби.

Основні зусилля артилерійської розвідки зосереджуються в зоні детальної розвідки на глибину досяжності сил і засобів розвідки.

Дорозвідка об’єкту полягає в повторному спостереженні для підтвердження наявності його в колишньому районі; добування додаткових відомостей про об’єкт, їх перевірки або підтвердження.

Обслуговування стрільби артилерії полягає в контролі результатів вогню, лазерному підсвічуванні цілей, забезпеченні пристрілки цілей, коригуванні вогню в ході стрільби на ураження і створенні реперів.

Розвідка місцевості ведеться із завданнями встановити: особливості рельєфу, наявність природних перешкод, стан ґрунту, шляхів, джерел води, характер водних перешкод, наявність переправ і бродів; ступінь впливу місцевості на пересування і бойові дії військ, на застосування високоточної зброї та інших засобів ураження, і захист від них; райони руйнувань, пожеж і затоплень, можливі напрями їх подолання та обходу.

Виконання розвідувальних завдань досягається, як правило, виявленням і стеженням за певними об’єктами розвідки.

350. Основними об’єктами артилерійської розвідки є: взвод (пускова установка) тактичних ракет; артилерійська (реактивна, мінометна, зенітна) батарея (взвод); рота (взвод) і окремі вогневі засоби танкових, мотопіхотних та інших родів військ; пункти управління бригади, батальйону і роти; радіолокаційна станція польової та зенітної артилерії; вертольоти на передових посадкових майданчиках; окремий корабель і транспортне судно, десантно-висадкові засоби; окремі фортифікаційні споруди, загородження та об’єкти місцевості.

Характер об’єктів артилерійської розвідки та ступінь їх деталізації можуть змінюватися залежно від складу і угрупування противника, виду бою, засобів ураження, що застосовуються.

351. Основними вимогами, що висуваються до артилерійської розвідки, є: необхідний обсяг та повнота розвідувальних даних, своєчасність, оперативність, достовірність і точність визначення координат об’єктів (цілей).

Виконання вимог до артилерійської розвідки досягається дотриманням головних принципів організації і ведення розвідки: постійна готовність сил і засобів розвідки до виконання поставлених завдань та їх всебічне забезпечення, активність, безперервність, цілеспрямованість, гнучкість, скритність, живучість.

352. Артилерійська розвідка ведеться підрозділами оптичної, звукової та радіолокаційної розвідки, що входять до складу розвідувальних артилерійських підрозділів, артилерійських частин (підрозділів), а також виділеними з їх складу розвідувальними органами з тими засобами розвідки і засобами управління, що перебувають у них на озброєнні.

Розвідувальними органами артилерійської розвідки є: спостережні пункти; обслуги рухомих розвідувальних пунктів, командирських машин управління, звукометричних і радіолокаційних комплексів (станцій); артилерійські розвідувальні групи, а також екіпажі розвідувально-коригувальних вертольотів.

Основними діями артилерійської розвідки є спостереження, засічка і визначення координат об’єктів противника за допомогою оптичних (оптико-електронних), радіолокаційних і звукометричних засобів. Крім того, розвідувальні відомості добуваються підслуховуванням, вивченням захоплених у противника документів і зразків озброєння, опитуванням місцевих жителів та іншими способами.

353. Оптична (оптико-електронна) розвідка ведеться підрозділами розвідки розвідувальних і артилерійських підрозділів, обслугами рухомих розвідувальних пунктів та командирських машин управління за допомогою оптичних і оптико-електронних приладів з усіх командно-спостережних і спостережних пунктів на глибину видимості.

Основними завданнями оптичної розвідки є: виявлення і визначення координат артилерійських і мінометних батарей (взводів), танків, протитанкових та інших вогневих засобів; пунктів управління і радіоелектронних засобів; визначення положення переднього краю противника, опорних пунктів (бойових позицій), фортифікаційних споруд, спостережних пунктів і районів розташування підрозділів противника; спостереження за діями противника та своїх військ; розвідка місцевості; обслуговування стрільби артилерії.

354. Звукова розвідка ведеться батареями і взводами звукометричної розвідки за допомогою звукометричних комплексів із завданнями: засічки та визначення координат вогневих позицій стріляючих батарей (взводів, гармат) польової артилерії, мінометів, реактивних установок; спостереження за вогневою діяльністю розвіданої артилерії; обслуговування стрільби своєї артилерії за звуком пострілів (розривів снарядів, мін).

355. Радіолокаційна розвідка ведеться артилерійськими комплексами радіолокаційної розвідки вогневих (стартових) позицій і станціями радіолокаційної розвідки рухомих наземних (надводних) цілей. Артилерійські комплекси радіолокаційної розвідки вогневих (стартових) позицій призначені для визначення координат вогневих позицій стріляючих гармат, мінометів і реактивних систем залпового вогню, а також стартових позицій пускових установок ракет і спостереження за їх вогневою діяльністю, а також обслуговування стрільби артилерії. Станції радіолокаційної розвідки рухомих наземних (надводних) цілей призначені для виявлення і визначення поточних координат, напряму і швидкості руху наземних і надводних цілей противника, а також обслуговування стрільби артилерії.

356. Артилерійські розвідувальні групи висилаються командирами артилерійських частин (підрозділів) для розвідки противника, місцевості, маршрутів пересування, вибору і топогеодезичної прив’язки командно-спостережних (спостережних) пунктів, постів (позицій) підрозділів артилерійської розвідки, вогневих позицій та коригування вогню артилерії. Вони можуть діяти спільно з органами військової розвідки, особливо на марші і при веденні маневрених бойових дій. Кількість, склад і завдання артилерійських розвідувальних груп визначаються у кожному конкретному випадку умовами обстановки.

У деяких випадках для забезпечення вогневого ураження противника артилерією до складу загальновійськових розвідувальних органів можуть включатися артилерійські коригувальники вогню.

357. Повітряна розвідка в інтересах артилерії ведеться доданими розвідувально-коригувальними вертольотами і підрозділами безпілотних літаків-розвідників (дистанційно пілотованих літальних апаратів) способами візуального спостереження, повітряного фотографування і застосування радіоелектронних засобів із завданнями розвідки (дорозвідки) противника, місцевості та обслуговування стрільби артилерії.

358. Розвідувальні відомості про об’єкти (цілі) для підготовки по них ударів і вогню, повинні містити: номер, найменування (тип), характер діяльності (для рухомих цілей – напрям і швидкість руху), прямокутні координати центру об’єкту (цілі) та його основних елементів (голови колони), розміри об’єкту (цілі) та його основних елементів (глибини колони), ступінь захищеності особового складу і техніки, час виявлення та яким засобом розвідки виявлені. Ці відомості використовуються для організації вогневого ураження противника як артилерією, так і іншими засобами ураження.

359. В артилерійському дивізіоні ведеться оптична, оптико-електронна і радіолокаційна розвідка штатними підрозділами розвідки, обслугами рухомих розвідувальних пунктів та командирських машин управління з усіх командно-спостережних і спостережних пунктів. Артилерійському дивізіону можуть додаватися або призначатися для обслуговування стрільби підрозділи звукової, радіолокаційної розвідки й інші засоби, а також виділятися вильоти розвідувально-коригувальних вертольотів.

Для ведення розвідки в дивізіоні розгортаються сили і засоби оптичної розвідки на командно-спостережних пунктах, радіолокаційні комплекси на позиціях, підрозділи звукової розвідки на рубежах розгортання та висилаються артилерійські розвідувальні групи.

Зміст завдань і типи об’єктів артилерійської розвідки дивізіону залежно від його тактичного призначення, можуть бути різні. Якщо дивізіон доданий батальйону, то об’єктами артилерійської розвідки будуть сили і засоби батальйонів першого ешелону противника. Дивізіону, що входить до складу артилерійської частини (групи), додатково може бути визначено завдання з розвідки артилерійських (мінометних) і зенітних батарей (взводів) противника, його найближчих резервів у разі додання йому підрозділів звукової і радіолокаційної розвідки.

Дивізіону (батареї) указують район особливої уваги і смугу розвідки, а в окремих випадках — об’єкт або напрям розвідки.

Район особливої уваги призначається з метою зосередження зусиль засобів розвідки в місцях найбільш імовірного розташування важливих цілей. Розмір району особливої уваги залежить від можливостей підрозділів розвідки.

Смуга розвідки призначається відповідно до завдання, яке виконує дивізіон (батарея), та можливостей штатних і доданих сил та засобів розвідки. Смуга розвідки дивізіону (батареї) доданого батальйону (роті) або призначеного для його підтримки зазвичай співпадає зі смугою дій батальйону (роти). При призначенні смуг розвідки підрозділам в межах загальної смуги розвідки дивізіону їх визначають так, щоб смуги розвідки сусідніх підрозділів частково взаємно перекривалися для створення секторів дублювання.

Об’єкти розвідки призначають при веденні бойових дій в місті та при прориві укріпленого району. Об’єкти розвідки можуть призначатися також при підготовці до наступу, коли в короткий термін необхідно розвідати ретельно замасковані споруди противника і вогневі засоби в них.

Напрям розвідки, як правило, призначається при розвитку наступу в глибині оборони противника, в зустрічному бою, а також при переслідуванні противника, що відходить.

360. Командно-спостережні пункти розгортаються, як правило, поруч з командно-спостережними і спостережними пунктами (постами) загальновійськових командирів з метою створення єдиної системи спостереження. Для командно-спостережних (спостережних) пунктів обираються місця поблизу переднього краю, що забезпечує надійне спостереження за противником, діями своїх військ та місцевістю в зоні детальної розвідки батальйону.

Основу командно-спостережного пункту складає командирська машина командира дивізіону (батареї). Рухомий розвідувальний пункт може розміщуватися поблизу командирської машини, а у разі необхідності – складати боковий (при організації спряженого спостереження) або передовий спостережний пункт.

Рубежі (позиції) розгортання технічних засобів розвідки обираються відповідно до їх можливостей: позиції станцій радіолокаційної розвідки наземних рухомих цілей – на рубежі спостережних пунктів в місцях, що забезпечують пряму видимість районів розвідки (маршрутів висування противника); позиції артилерійських комплексів радіолокаційної розвідки вогневих (стартових) позицій артилерії (тактичних ракет) противника обирають на флангах або в районі вогневих позицій дивізіону. Для забезпечення розвідки мінометів позицію радіолокаційного комплексу обирають у широкій смузі на значному віддаленні від переднього краю або організовують флангове спостереження; рубежі розгортання підрозділів звукової розвідки обирають на відстані 2-4 км від переднього краю, з урахуванням рельєфу місцевості, при цьому смуга розвідки повинна забезпечувати ведення розвідки артилерії та мінометів противника в районах особливої уваги та обслуговування стрільби артилерії.

До складу артилерійських розвідувальних груп дивізіону залежно від завдань, які вони виконують, включаються особовий склад розвідувальних або вогневих підрозділів дивізіону, засоби зв’язку і топогеодезичної прив’язки, а також необхідні транспортні засоби.

361. Організація артилерійської розвідки є складовою частиною організації бойових дій артилерійського підрозділу. Вона полягає в цілеспрямованій діяльності командира артилерійського підрозділу (штабу дивізіону) з розробки заходів в інтересах добування розвідувальної інформації про противника і місцевість.

Мета організації артилерійської розвідки полягає в забезпеченні у взаємодії з іншими видами розвідки повної реалізації бойових можливостей артилерійського підрозділу з вогневого ураження об’єктів противника в бою.

Організація артилерійської розвідки разом із заходами, що проводяться при організації бойових дій артилерійського підрозділу, включає: прийняття рішення на застосування розвідувальних підрозділів; планування артилерійської розвідки; постановку завдань і подання заявок на розвідку; підготовку розвідувальних підрозділів до виконання поставлених завдань, їх виведення і розгортання; організацію та підтримку взаємодії; всебічне забезпечення сил і засобів артилерійської розвідки; збір та обробку розвідувальних відомостей, доповідь (доведення) розвідувальних даних (інформації); управління розвідувальними підрозділами; контроль виконання поставлених завдань і надання допомоги підрозділам.

Організація артилерійської розвідки здійснюється на основі рішення (замислу) командира загальновійськового підрозділу, якому дивізіон (батарея) додані, вказівок штабу загальновійськової частини (підрозділу), розпорядження з розвідки вищого артилерійського штабу відповідно до завдань дивізіону (батареї) і з урахуванням наявних відомостей про противника та місцевість в районі бойових дій, наявності, стану та можливостей сил і засобів артилерійської розвідки.

Організація артилерійської розвідки є першочерговим обов’язком командира дивізіону (батареї).

Організація артилерійської розвідки починається негайно з отриманням бойового завдання. Розробка бойових документів з організації розвідки не повинна затримувати проведення практичних заходів щодо підготовки розвідувальних підрозділів до виконання поставлених завдань. Відсутність розпорядження з розвідки вищого штабу не знімає з посадових осіб відповідальності за своєчасну організацію розвідки в дивізіоні (батареї).

362. Командир артилерійського дивізіону особисто організовує і веде розвідку противника та місцевості. Він зобов’язаний: завжди знати положення і характер дій противника; бути готовим доповісти висновки з оцінки противника та пропозиції з організації розвідки; знати положення, стан і можливості підрозділів артилерійської розвідки; своєчасно приймати рішення і віддавати вказівки штабу з розвідки; ставити завдання з розвідки підлеглим; заслуховувати начальника штабу і начальника розвідки з питань організації артилерійської розвідки і оцінки противника; особисто або через штаб керувати діями сил і засобів артилерійської розвідки, контролювати виконання ними поставлених завдань та уточнювати завдання розвідки; доповідати розвідувальні дані старшому артилерійському командиру (начальнику), а також командиру загальновійськового підрозділу, якому дивізіон доданий.

У рішенні на застосування сил і засобів артилерійської розвідки командир дивізіону визначає: завдання артилерійської розвідки і терміни їх виконання; напрями (райони) зосередження основних зусиль; сили і засоби, що залучаються для виконання завдань розвідки; час початку розвідки та порядок прийому розвідувальних відомостей від інших підрозділів; терміни надання донесень.

Командир дивізіону, доданого загальновійськовому підрозділу, рішення на застосування сил і засобів артилерійської розвідки доповідає загальновійськовому командиру в пропозиціях з бойового застосування дивізіону і, після їх затвердження, доводить до штабу у вигляді вказівок з розвідки.

363. Командир дивізіону визначає: ціль і завдання розвідки при підготовці та в ході бою, послідовність і терміни виконання заходів щодо організації розвідки; основний напрямок стрільби та орієнтири; сили і засоби розвідки, що залучаються для виконання поставлених завдань; порядок застосування доданих дивізіону підрозділів (засобів) розвідки; час початку розвідки та порядок прийому розвідувальних відомостей від інших підрозділів; порядок виконання заходів щодо підготовки підрозділів до виконання завдань; які дані та термін отримання розвідувальних відомостей з вищого артилерійського штабу, загальновійськової частини та з інших джерел; сигнали управління; порядок, терміни і способи подання донесень.

364. Начальник штабу керує підрозділами артилерійської розвідки та несе відповідальність за її організацію і ведення, деталізує вказівки командира дивізіону та ставить завдання начальнику розвідки. Він зобов’язаний: забезпечити постійну готовність розвідувальних підрозділів до виконання завдань розвідки; організувати своєчасне добування розвідувальних відомостей і контролювати ведення розвідки підлеглими; організовувати взаємодію з штабом загальновійськового підрозділу, якому дивізіон доданий (підтримує), а також з вищим штабом і сусідніми дивізіонами; вивчати та аналізувати відомості, що надходять, робити висновки з оцінки противника і повідомляти їх своєму командиру; повідомляти розвідувальні дані у вищий артилерійський штаб та інформувати про них штаб загальновійськового підрозділу, якому дивізіон доданий (підтримує).

365. Безпосереднім організатором артилерійської розвідки в дивізіоні є начальник розвідки дивізіону. Він відповідає за якісне і своєчасне виконання поставлених завдань та зобов’язаний: планувати артилерійську розвідку і брати участь в плануванні розвідки штабом загальновійськового підрозділу, якому дивізіон доданий (підтримує); доводити завдання розвідки підлеглим; управляти штатними і доданими силами та засобами розвідки, організовувати взаємодію між ними та з вогневими підрозділами; особисто вести розвідку; здійснювати збір і обробку розвідувальних відомостей; доповідати командиру (начальнику штабу) дивізіону про результати розвідки та інформувати про них підрозділи дивізіону; контролювати своєчасність і якість виконання завдань розвідки; доводити до підлеглих нові відомості про організацію, озброєння і техніку противника, а також про способи ведення ними бойових дій; узагальнювати та поширювати досвід ведення розвідки.

366. Обов’язки з організації розвідки в батареї покладаються на командира батареї. Робота командира батареї з організації розвідки є складовою частиною його роботи з організації бойових дій батареї. Командир батареї зобов’язаний: визначати командиру взводу управління завдання розвідки, час і порядок роботи на командно-спостережному пункті; особисто вести розвідку противника та місцевості; здійснювати збір і обробку розвідувальних відомостей та доповідати їх командиру (начальнику штабу) дивізіону у встановлені терміни, а при виявленні важливих об’єктів противника і різких змін обстановки – негайно; здійснювати взаємодію з питань розвідки з підрозділом, якому батарея додана або який підтримує.

Безпосереднім виконавцем усіх заходів в батареї щодо розвідки є командир взводу управління батареї.

367. Командир взводу управління відповідає за постійну готовність взводу до виконання завдань з ведення розвідки і обслуговування стрільби та успішне їх виконання. Він зобов’язаний: обирати місце командно-спостережного (спостережного) пункту і керувати його зайняттям і підготовкою; особисто вести розвідку; ставити завдання на засічку цілей і обслуговування стрільби артилерії; обробляти розвідувальні відомості та повідомляти про результати розвідки командиру батареї і начальнику розвідки дивізіону; вести спостереження за діями загальновійськових підрозділів і результатами вогню артилерії; управляти взводом при переміщенні спостережного пункту; вести встановлені бойові документи; встановлювати та безперервно підтримувати стійкий зв’язок між командно-спостережним і спостережним пунктами; організовувати безпосередню охорону і маскування спостережного пункту.

368. Командир відділення розвідки (рухомого розвідувального пункту, обслуги командирської машини управління) несе відповідальність за постійну бойову готовність свого відділення (розрахунку), технічний стан приладів і бази машини, успішне виконання завдань розвідки та обслуговування стрільби артилерії. Він зобов’язаний: знати завдання відділення (обслуги) і ставити їх підлеглим; виконувати топогеодезичну прив’язку спостережного пункту; особисто вести розвідку противника; керувати засічкою цілей (розривів своїх снарядів) і обробкою даних засічки; складати схему орієнтирів і схему полів невидимості; вести журнал розвідки і обслуговування стрільби; контролювати роботу розвідника (далекомірника); перевіряти орієнтування приладів розвідки; організовувати інженерне обладнання і маскування спостережного пункту; повідомляти про розвідані об’єкти (цілі) командиру взводу.

369. Планування артилерійської розвідки здійснюється штабом дивізіону в обороні на глибину досяжності вогню артилерійського підрозділу, в наступі – на глибину бойового завдання загальновійськового підрозділу, якому дивізіон доданий (підтримує). Планування артилерійської розвідки включає: деталізацію завдань розвідки (визначення характеру і кількості об’єктів, що підлягають виявленню при підготовці і в ході бою); розподіл завдань розвідки між виконавцями шляхом призначення смуг розвідки, районів особливої уваги (об’єктів, напрямів розвідки); визначення рубежів розгортання (позицій) засобів розвідки; визначення маршрутів, порядку висування, розгортання і переміщення підрозділів артилерійської розвідки, сигналів управління; визначення заходів щодо радіоелектронного захисту і маскування; визначення порядку нумерації об’єктів (цілей) та доповідей про результати розвідки.

Результати планування артилерійської розвідки в дивізіоні (батареї) відображаються на робочій карті начальника розвідки дивізіону (командира батареї).

370. На робочу карту начальника розвідки дивізіону (командира взводу управління) наносяться: наявні відомості про противника (бойовий склад, угрупування, можливі завдання, об’єкти розвідки і ураження); положення передових підрозділів своїх військ; командно-спостережні (спостережні) пункти, рубежі (позиції) розгортання підрозділів розвідки і райони вогневих позицій дивізіону та батарей; смуги розвідки дивізіону, батарей і райони особливої уваги; основний напрямок стрільби; маршрути переміщення підрозділів розвідки; завдання, що вирішуються силами і засобами розвідки старшого артилерійського командира (начальника) та рубежі (позиції) їх розгортання; райони освітлення місцевості.

Крім того, на робочій карті додатково відображаються: мета і основні завдання розвідки; порядок висування та переміщення підрозділів розвідки; розподіл нумерації об’єктів (цілей); сигнали управління; терміни представлення донесень; заходи щодо радіоелектронного захисту та інші дані, необхідні для виконання завдань розвідки.

371. Завдання з розвідки в артилерійському дивізіоні ставляться розпорядженням з розвідки, яке віддається командиром дивізіону усно і записується начальником штабу, а також вказівками з розвідки. У розпорядженні з розвідки вказуються: короткі відомості про противника та характер його дій; завдання і смуги (напрями, об’єкти) розвідки, райони особливої уваги; рубежі (позиції) розгортання підрозділів розвідки і час готовності до ведення розвідки; завдання розвідки, що виконуються засобами розвідки старшого командира (начальника) в інтересах дивізіону (батареї); нумерація цілей, терміни і порядок доповідей про розвідані цілі; заходи щодо радіоелектронного захисту та маскування.

372. Заявка на розвідку в загальновійськовий, вищий, взаємодіючий штаб розробляється в інтересах рішення завдань, які не можуть бути виконані своїми силами і засобами розвідки. В ній зазвичай указується: які дані, про які об’єкти, коли і в якому вигляді бажано отримати.

373. Взаємодія сил і засобів розвідки в дивізіоні організовується для забезпечення підвищення ефективності розвідки, точності визначення координат об’єктів (цілей), достовірності розвідувальних відомостей та полягає в узгодженні їх зусиль за завданнями (об’єктами, цілями), місцем, часом і способами виконання завдань розвідки. В артилерійському дивізіоні організовується взаємодія з підрозділами військової розвідки, підрозділами розвідки, призначеними для обслуговування стрільби і сусідніх дивізіонів, а також між підрозділами артилерійської розвідки дивізіону.

374. Взаємодія з підрозділами військової розвідки і підрозділами розвідки сусідніх дивізіонів здійснюється шляхом особистого спілкування командирів, обміном розвідувальними даними і взаємною інформацією між командирами і штабами.

При організації взаємодії з підрозділами розвідки, призначеними для обслуговування стрільби, командир (начальник штабу) дивізіону з’ясовує рубежі (позиції), на яких розгорнені підрозділи розвідки, і встановлює з ними радіо-(дротовий) зв’язок; призначає (з’ясовує) смугу (сектор) розвідки; визначає порядок доповідей про результати розвідки та обслуговування стрільби; доводить до підрозділів розвідки відомості, необхідні для підготовки до обслуговування стрільби; визначає спосіб і порядок пристрілювання (контролю стрільби на ураження); погоджує кодування карт, сигнали управління; встановлює час готовності до обслуговування стрільби.

Взаємодія між підрозділами дивізіону досягається єдиним розумінням завдань дивізіону та здійснюється: встановленням єдиної системи орієнтирів; взаємною інформацією і обміном розвідувальними даними; зіставленням даних розвідки по одних і тих же об’єктах (цілях); інформацією підрозділів про обстановку та дані, отримані іншими засобами розвідки.

375. Збір і обробка розвідувальних відомостей в артилерійському дивізіоні здійснюється на пункті обробки даних, призначеному для збору, обробки, зберігання і видачі інформації, роботу якого організовує начальник штабу дивізіону. Безпосереднє управління роботою пункту здійснює начальник розвідки дивізіону. Він зобов’язаний: вести журнал обліку розвідувальних відомостей, робочу карту і великомасштабний планшет, готувати пропозиції по об’єктах (цілях) розвідки і ураження, повідомляти їх командиру дивізіону (начальнику штабу); готувати звітні та необхідні довідково-інформаційні матеріали.

376. Збір розвідувальних відомостей полягає в систематичному та своєчасному їх отриманні (прийомі) від різних джерел. Він здійснюється по лініях зв’язку і при особистому спілкуванні. Порядок збору розвідувальних відомостей залежно від умов обстановки і характеру дій противника визначає начальник розвідки дивізіону. При підготовці бойових дій розвідувальні відомості повідомляються зі встановленою періодичністю, а також негайно з виявленням найбільш важливих об’єктів (цілей). В ході бойових дій розвідувальні відомості повідомляються, як правило, усно з подальшим поданням підсумкового розвідувального донесення.

Обробка розвідувальних відомостей включає їх первинне вивчення, облік, аналіз і узагальнення. Послідовність обробки відомостей визначається їх важливістю і терміновістю.

Негайно, без обробки, повідомляються відомості: про польову артилерію противника; про перехід противника в наступ та застосування ним нових засобів і способів збройної боротьби; про застосування противником засобів масового ураження, а також про всі різкі зміни в характері дій противника. Інші відомості спочатку повністю обробляються, а потім повідомляються і доводяться у встановлені терміни.

377. Первинне вивчення розвідувальних відомостей полягає в усвідомленні їх змісту, визначенні важливості, нанесенні на карту (великомасштабний планшет) та попередньому визначенні достовірності, повноти і важливості розвідувальних відомостей.

Облік розвідувальних відомостей полягає в їх реєстрації, систематизації, накопиченні і зберіганні в певному порядку. Облік розвідувальних відомостей здійснюється графічно на карті та письмово в журналі обліку розвідувальних відомостей, журналі обліку відданих і отриманих розпоряджень і донесень.

Систематизація відомостей здійснюється шляхом групування їх за характером розвіданих об’єктів (цілей) в журналі обліку розвідувальних відомостей, в якому відбиваються час і джерело надходження, час і засоби (органи) добування відомостей, їх повний зміст і порядок використання.

Аналіз розвідувальних відомостей полягає у визначенні ступеня їх достовірності, своєчасності і повноти, точності координат та розмірів об’єктів.

На основі аналізу розвідувальних відомостей робляться висновки про остаточне значення координат об’єкту (цілі) і точності їх визначення, про можливий час знаходження його, що залишився, на займаній позиції (в районі) та визначаються заходи щодо стеження за об’єктом.

378. Достовірність розвідувальних відомостей визначається шляхом порівняння їх з обстановкою, що реально склалася, і наявними в штабі відомостями (даними) з урахуванням надійності джерел. За ступенем достовірності розвідувальні відомості можуть бути віднесені до достовірних, вірогідних, сумнівних і помилкових.

Достовірними вважаються відомості, які повністю відповідають обстановці, що склалася, підтверджуються декількома джерелами або неодноразово одним надійним джерелом і не викликають сумнівів, а також відомості, що містяться в справжніх документах, захоплених у противника.

Вірогідними вважаються відомості, які відповідають обстановці, що склалася, і вже наявним даним, але отримані лише від одного джерела або декількох не цілком надійних.

Сумнівними вважаються відомості, які можуть відповідати обстановці, що склалася, але не відповідають раніше отриманим відомостям з інших джерел, які заслуговують довіри.

Помилковими вважаються відомості, які не відповідають відомостям, отриманим від інших надійних джерел, у деяких випадках можуть не відповідати обстановці, що склалася, або помилковість яких незаперечно доведена.

Вірогідні і сумнівні відомості підлягають додатковій перевірці та уточненню. Помилкові відомості враховуються для вивчення методів дезинформації, які застосовує противник.

Своєчасність розвідувальних відомостей визначається з метою встановлення ступеня їх старіння і можливості залишення об’єктом (ціллю) займаного місця до початку його ураження. Своєчасність відомостей визначається шляхом зіставлення часу їх аналізу та часу виявлення об’єкту (цілі) з урахуванням його характеру дій і ступеня рухливості (часу знаходження на місці).

Повнота розвідувальних відомостей встановлюється як ступінь їх відповідності тому змісту, який є необхідним для підготовки вогню артилерії. При неповних відомостях ставляться додаткові завдання з добування недостатніх відомостей.

Точність визначення і остаточні значення координат і розмірів об’єкту (цілі) або його елементів встановлюються з урахуванням характеристики точності засобів (способів) розвідки та умов її ведення.

За наявності автоматизованих засобів обробки розвідувальних відомостей остаточне значення координат і розмірів об’єктів визначається з урахуванням “ваги” помилок засобів розвідки. За відсутності автоматизованих засобів за остаточне значення координат і розмірів об’єкту при визначенні їх різними способами і засобами приймають координати та розміри, визначені за допомогою найбільш точного засобу, а при визначенні їх рівнозначними засобами (способами) – усереднені координати і розміри.

Ступінь захищеності особового складу і бойової техніки противника визначається залежно від часу, інтенсивності і характеру інженерного обладнання місцевості, вигляду та характеру бойових дій, тривалості знаходження об’єкту (цілі) в одному районі.

В результаті аналізу розвідувальних відомостей по кожному з об’єктів отримують розвідувальні дані, необхідні для планування вогню в дивізіоні.

379. Розвідувальні дані про об’єкт (ціль) повинні містити: номер, найменування об’єкту (цілі) та характер його діяльності (для рухомих об’єктів – напрям і швидкість руху); координати (прямокутні або полярні) та висоту центру об’єкту (голови колони), його основних елементів, розміри об’єкту і його елементів по фронту і глибині (глибину колони); ступінь інженерного обладнання об’єкту та захищеності живої сили, озброєння і техніки; час і засіб виявлення об’єкту; можливості залишення займаного місця на початок ураження; можливий засіб дорозвідки та обслуговування стрільби.

За підтвердженим відомим об’єктом (ціллю) зберігається, як правило, раніше даний йому номер; знов розкритому об’єкту (цілі) надається номер, даний тим джерелом, значення координат якого прийняті за остаточні; в усіх випадках за об’єктом (ціллю) зберігається номер, наданий йому вищим артилерійським штабом. Якщо отримані дані не забезпечують достатніх підстав для остаточного висновку про об’єкт (ціль), то проводять його дорозвідку з метою добування недостатніх відомостей, їх перевірки або підтвердження до початку ураження.

Узагальнення розвідувальних даних полягає в їх підсумовуванні (збільшенні) і уявленні в зручному для доповіді вигляді. Ступінь збільшення, як правило, визначається старшим артилерійським командиром (начальником) і узгоджується, у разі необхідності, із загальновійськовим штабом. Узагальнені дані про об’єкти та висновки з оцінки противника, отримані в загальновійськовому штабі, є основою для доповіді про противника.