Працюю над поліпшенням матеріальної бази кабінету:

- поповнення дидактичним і роздатковим матеріалом,

- озеленення кабінету,

- переобладнання стендового матеріалу,

- організація поточних ремонтів та ін.

Такими своїми напрацюваннями можу поділитися з колегами:

- календарним плануванням інтегрованих уроків у початкових класах;

- розробками проектів для роботи в початкових класах з учнями і в роботі з батьками,

- конспектами інтегрованих уроків з використанням проектної та ін. технологій.

Активно продовжую вивчення та впровадження в діяльність передового педа­гогічного досвіду:

- О. С. Коляда, вчитель-методист спеціалізованої ЗШ № 322 м. Києва «Проектні дні у початковій школі»;

- Л. П. Маліновська, вчитель поч.. кл. Першотравенської СЗШ «Творчі проекти»,

- І. А. Семенова, вчитель вищої категорії Дніпровської СЗБШ «Дидактично-динамічні паузи»,

- О. В. Вербицька, вчитель гімназії № 1 м. Києва «Інтерактивні методи навчання предметів природничого циклу»,

- С. С. Толок, учитель-методист фіз-ри ЗНЗ №58 м. Севастополя «Інноваційні уроки з фіз-ри у початкових класах»,

- В. І. Давиденко, вчителька Вишенської ЗОШ, «Інтерактивні прийоми навчання в початкових класах»,

- Н. Д. Гордуз, учителька ЗОШ №9 м. Ужгорода «Нестандартні форми навчання молодших школярів»,

- елементи передового педагогічного досвіду багатьох вчителів Дніпропетровщини та ін.

Доповнюю його своїми власними надбаннями у педагогічній діяльності.

Я - класний керівник

Класний керівник: Ткаченко Ольга Василівна,

Вчитель початкових класів,

Старший вчитель.

Проектна технологія, технологія родинного виховання та технологія педагогізації батьків у формуванні класу – родини.

«Виховання за своєю суттю – це керівництво індивідуальним становленням людської особистості…, виховувати – це проектувати поступове становлення якостей майбутньої особистості і керувати здійсненням накреслених проектів» (Г. Костюк)

І етап – проектування системи, діагностичне дослідження внутрішнього світу учнів, їхніх родинних стосунків, міжособистісних взаємин, пошук технологій виховання.

ІІ етап – становлення системи, запровадження інноваційних технологій виховання учнів, де приклад учителя, його ставлення до справ, світобачення стають основними для наслідування.

ІІІ етап – стабільне функціонування системи – становлення органів самоврядування в класі, саморегуляція діяльності учнівського колективу, формування традицій класу, зміцнення зв’язків: «Вчитель – учні – батьки».

ІV етап – подальший розвиток системи – застосування нових виховних технологій, удосконалення взаємостосунків в учнівському колективі, створення класу-родини.

Головна мета: формування вмінь спілкування в ланцюжку «Вчитель – клас – батьки» для забезпечення гармонії між школою і родиною і у їх навчально-виховній взаємодії.

Вирішення проблеми розвитку організаційних вмінь та навичок, залучення до навчально-виховного процесу батьків.

Система родинного виховання

Формування морально-ціннісних взаємин

Робота з обдарованими дітьми

Формування творчого підходу до праці

Формування особистості, зорієнтованої на здоровий спосіб життя

Формування екологічної культури, гармонії відносин з природою

Розвиток художньо-естетичної культури

Партнерство з учнівськими родинами

Розвиток пізнавальної активності та культури розумової праці

«Виховні заходи в початковій школі – стимул для розвитку творчості учнів.»

Виховання школяра – це не лише цілеспрямоване і планомірне формування його світогляду, переконань і почуттів, волі і характеру, потреб і здібностей, а й адаптація дитини до соціального середовища, її соціологізація. Найскладніше завдання людства – знайти засоби, які б допомагали виживати та зростати духовному, множитися прекрасному, перемагати добру.

Таким феноменом є краса. Краса навколишнього, краса стосунків, краса спілкування, життя, праці, душі, думок, помислів… Сприймання краси є велика сила, що спонукає людину глибше пізнавати й інші предмети довкілля, виявляти гуманність, уважність та чуйність до людей, живої природи, всіх здатностей людини – почуттів, інтелекту, волі, уяви, людяності.

Ускладнення нинішніх соціально-економічних умов потребує від педагога наукового підходу до своєї праці. Повноцінним виховний процес може бути за неухильного дотримання двох фундаментальних організаційних вимог: 1) частоти виховних ситуацій; 2) постійності.

За цими вимогами я і планую всі виховні заходи у своїх класах. Виховні заходи дають позитивний результат і мають достатні особистісно розвивальні перспективи, коли мої дії не викликають у дитини відчуття емоційного дискомфорту (тривоги, боязні, страху, переживань). Через виховні заходи, де дитина може розкрити свої потаємні можливості, розкривається багатство емоцій – це важлива умова розвитку особистості. Тому проводжу виховні заходи у формі гри, а, як відомо, гра допомагає розкрити моральну сутність вчинків різних людей. Велику роль у розвитку творчих здібностей дитини має організація театральних ігор, де у дитини розвиваються як інтелектуальна, так і духовна та емоційна сфери. Особливі можливості виховного впливу на дітей має казка і її постановка, усна народна творчість. Адже, все, що робиться з любов’ю і разом із дітьми, приречено на успіх. Спираючись на те, що саме молодший шкільний вік – це час, коли контакти дорослих з дитиною загалом досить легкі, я лише з розумінням будую всі заходи, щоб розуміли дитину, її бажання, хвилювання, переживання.

Від того, які стосунки складаються в колективі, залежить розкриття задатків, нахилів, творчих здібностей кожної особистості. Саме в колективі особистість виявляє себе в діяльності, у становленні до інших членів колективу і до самої себе. Особливо це легко виявляю у проведенні позакласних виховних заходів. Тут діє така закономірність: чим багатше, повноцінніше ідейне, інтелектуальне, естетичне життя особистості, тим сильнішим і дійовішим є колектив, тим більший вплив він робить на кожного із своїх членів. Тому розвиток творчих сил і здібностей кожного учня – одне з найважливіших моїх завдань у керівництві колективом та проведенні виховних заходів.

Важливим чинником для мене стає родинна педагогіка. Родинні виховні заходи дають змогу мені активізувати батьків, виявляти інтереси й вподобання кожної сім’ї, організовуючи спільне дозвілля батьків і дітей. Мета родинних виховних заходів природно триєдина і містить в собі виховні, розвивальні і навчальні цілі, що сприяють формуванню, пробудженню, закріпленню й розвитку у молодших школярів морально-етичних та громадських якостей, як і в інших виховних заходах. Творчого підходу потребує підготовка виховного заходу; по-перше, я маю зацікавити, заінтригувати ідею проведення, по-друге, добре і чітко продумати систему малих підготовчих заходів, до якої входять конкурси, цікаві зустрічі, екскурсії, пошукову роботу, читання і обговорення тематичної літератури, перегляд і обговорення фільмів і діафільмів, підготовку художніх номерів, інсценізації тощо. Ефективність проведення заходу залежить від чітко визначеної дати і місця проведення, оформлення зали, доцільності зміни діяльності школярів. Сценарій кожного виховного заходу складаю лаконічним, послідовним, емоційно насиченим і відтворюю ту роботу, яка була проведена протягом підготовчого періоду. Матеріалом для сценарію стають тематичні вірші, пісні, легенди, оповідання, бувальщини, загадки, прислів’я, приказки, народні усмішки, магнітофонні записи, відеокасети з посиланнями на першоджерела та авторів. Добре сприймаються учнями й римовані тексти, складені мною.

Будуючи кожний виховний захід, я користуюся такою схемою його аналізу:

1. Доцільність теми. Актуальність.
2. Відповідність мети.
3. Своєчасність проведення заходу.
4. Тривалість підготовчого періоду.
5. Відповідність змісту заходу програмним завданням навчально-виховного процесу.
6. Насиченість заходу інформацією та емоційними моментами.
7. Відповідність змісту заходу формі його проведення.
8. Культура проведення заходу: чіткість, послідовність запланованих дій, артистичність ведучих.
9. Участь і роль батьків в організації і проведенні заходу.
10. Задоволеність школярів проведеним заходом.
11. Оцінка якості та наслідків заходу.

У спільній з дорослими діяльності, творчості дітям передається світогляд, світосприймання.

Тому виховні заходи в початковій школі були і будуть, за правильної їх побудови, вибору мети, вдалого проведення, стимулом для розвитку творчості учнів.

Робота з батьками.

Сучасна українська сім’я є складною за своєю структурою. Це першооснова життя людини, де розвиваються і захищаються найкращі якості особистості: працелюбність, духовність, громадянство.

Психолого-педагогічна просвіта батьків потребує сьогодні науково-методичного оновлення, в основу якого лягло залучення батьків до активного співробітництва з учителями, участі у спільній виховній роботі й управлінні школою.

Важливе і відповідальне моє завдання - зробити батьків активними учасниками педагогічного процесу. Значний інтерес у батьків викликають нетрадиційні форми роботи, зокрема, домашні завдання батькам, родинні виховні заходи, спільна робота батьків і дітей над проектами. Такі форми роботи активізують батьків, з пасивних спостерігачів перетворюють їх в учасників навчально-виховного процесу, виявляють інтереси й вподобання кожної сім’ї, дозволяють організувати спільне дозвілля батьків і дітей, забезпечувати спадкоємність поколінь, відроджувати звичаї і традиції нашого народу.

Підготовка роботи над проектом вимагає від мене високої кваліфікації, інноваційного мислення, орієнтації на особистісний і професійний розвиток учасників проекту.

Психологічна грамотність, компетентність, комунікабельність, креативність, творчий потенціал – основні чинники, які допомагають мені організувати спільну роботу батьків і дітей над проектами.

Робота над спільними проектами батьків і дітей доволі важка, але цікава і дає позитивні результати.

Значну роль у вихованні школярів я відводжу спільним діям навчального закладу і сім’ї, ефективність яких залежить від особливостей організації роботи з батьками у сучасній школі. У двері нашої домівки і нашої школи настирливо стукають новітні виховні технології і цілі.

Головними завданнями роботи з батьками є:

• пропаганда педагогічних знань з метою підвищення педагогічної грамотності батьків;
• організація заходів, спрямованих на оволодіння батьками системою умінь, необхідних для організації діяльності дитини вдома;
• гуманізація змісту та форм роботи з сім’єю і взаємовідносин, «педагоги – батьки».
• формування в батьків умінь прищеплення соціалізації дитини в умовах суспільства, що змінюється.

Якраз родинна педагогіка і являється важливим чинником адаптації дитини до соціального середовища.

Батьки і вчителі повинні стати партнерами, активними співучасниками великого творчого процесу виховання учнів.

Сучасна сім’я повинна виконувати свої основні функції: економічну, репродуктивну, виховну. Родинне виховання – це перевірений століттями досвід національного виховання дітей у сім’ї - з високим виховним ідеалом української сім’ї, родинно-сімейним вихованням з його методами, напрямками, стратегіями.

За основну стратегію освітній заклад повинен мати тісне співробітництво з батьками.

Масове охоплення батьків однаковими формами роботи малоефективна. Доведено, що в спільній діяльності з батьками потрібна диференціація, особистісно орієнтований підхід. Знання типології сімей дає можливість прогнозування проблем, які необхідно вирішувати разом.

Існує цілий ряд форм роботи з батьками (збори, бесіди, конференції, усні журнали, диспути, дискусії, зустрічі, конференції, дні відкритих дверей, презентації, клуби, консультації, семінари, турніри, посиденьки, конкурси, практикуми, виставки, дослідження, вечори, вогники та ін.) та форм педагогічного всеобучу батьків (збори, конференції, бесіди, диспути, «круглі столи», лекторії, рольові ігри, семінари, домашні завдання, дискусійні клуби, дні довіри, батьківський ринг, тестування, анкетування, аукціони, азбуки сімейного виховання, практичні заняття, консультації, відкриті уроки, вечори та ін.)

Усі перелічені форми роботи доцільно і реально поєдную у створенні спільних проектів у роботі з батьками, адже робота над проектом – це практика особистісно орієнтованого навчання в процесі конкретної праці, на основі вільного вибору, з урахуванням інтересів. Технологія проектування передбачає використання різноманітних методів, засобів, інтегрування знань, умінь з різних галузей навчання, виховання, діяльності.

Суть використання проектної технології у роботі з батьками – стимулювання інтересу батьків до певних проблем, розв’язання цілої низки завдань, практичне застосування надбаних знань. У роботі з батьками молодших школярів використовую творчі, ігрові, інформаційні проекти. За кількістю учасників поділяю на особистісні, парні, групові. За тривалістю проведення проекти можуть бути короткодіючі (протягом кількох днів), середньої тривалості (від тижня до місяця), довготривалі (кілька місяців до року).

Залучаю до участі у проектній діяльності якомога більшу кількість учасників. Під час організації проектування з батьками я допомагаю батькам у пошуках джерел, необхідних у роботі над проектом; сама є джерелом інформації; координую весь процес роботи над проектом; підтримую і заохочую батьків до участі у діяльності, спонукаю до бажання ділитися досвідом, підтримувати безперервний рух батьків і учнів у роботі над проектом, не виконую роботу замість них, а спонукаю до самостійності, орієнтуватися на особистісний і професійний розвиток батьків і дитини. Особливу роль надаю і частковому застосуванню технології «Створення ситуації успіху», що дуже важливо для учасників проектів. Головне – зацікавлюю батьків, доводжу, що все робиться заради спільного інтересу – дітей: успішного навчання і виховання, їхнього світлого майбутнього, заради закладання першого камінчика у фундамент спокійної старості батьків.

Спільна робота над проектами вчителя, батьків і учнів розвиває творчу працелюбну особистість, спрямовує її зусилля на турботу про навколишнє середовище; виховує усіх учасників проектів цивілізованими господарями та готує всіх до життя в умовах ринкових відносин; забезпечує духовну єдність поколінь, зберігає родинні традиції, звичаї, обряди, виховує національну свідомість і самосвідомість. Робота батьків і інших членів родини у проектній діяльності спонукає їх бути вимогливими і справедливими, чуйними і уважними до дитячих потреб і запитів, тактовними і витриманими, ініціативними в організації різних корисних справ – як дитячих, так і родинних та громадських.

Проектна діяльність батьків дає можливість глибше зрозуміти найвищу мету виховання дітей у родині й у школі: забезпечення високого рівня освіченості й вихованості свідомого громадянина України, здатного на основі життя й досвіду власного народу та досягнень світової науки й культури, врахування національно-територіальних особливостей України здійснювати соціально-економічний розвиток і господарювання в країні, утверджувати найвищі ідеали гуманістичної культури й демократичних взаємовідносин людей, відстоювати і захищати права, гідність і честь своєї Вітчизни.

 

 

 

Олександропільський НВК

Рік