Методика використання інформаційних технологій у початковій школі

Методика використання інформаційних технологій у початковій школі

Пам’ятаймо, що в освіті головні цінності – дитина і педагог, здатний розвивати, захищати, оберігати її індивідуальність.

Савченко О.Я.

Хорошая авторучка не гарантирует того, что вы напишете отличный роман.

Ксавье Жильбер

Наибольшее значение имеет не то, что ученик использует новые технологии, а то, как это использование способствует повышению его образования.

С.Эрманн

Вступ

В освіті України продовжується реформування спрямоване на оновлення її змісту, удосконалення технології навчання і виховання. Це процес перманентний, бо пов`язаний з прогресом суспільства, і кожний етап його розвитку ставить перед школою різних рівнів специфічні завдання.

Стержневою фігурою цих процесів у загальноосвітній школі залишається особа вчителя. Без підготовки нової генерації педагогічних кадрів, підвищення їх професійного та загальнокультурного рівня неможливо реалізувати кардинальні перетворення в галузі освіти. Особлива увага привертається до вчителя початкових класів, бо, за твердженням психологів, вік учня 1-4 класів є віком формування специфічних якостей особистості, пов`язаних з розумовим розвитком. Фундамент, що закладається в початковій школі, дає або не дає можливості оволодівати новими знаннями на наступних ступенях освіти.

Для вищих педагогічних закладів вирішення завдання реформування освіти полягає в створенні моделі вчителя (визначення складових підготовки) і створення технології реалізації цієї моделі. Яким повинен бути вчитель і як підготувати такого вчителя? Таке формулювання завдань не є новим. Відколи існує педагогічна наука, вчені і практики намагалися звести в єдину систему вимоги до особистості вчителя і конкретно до вчителя початкових класів. Значну увагу цьому питанню приділяв видатний педагог К.Д.Ушинський. У своїй роботі "Проект учительской семинарии", розглядаючи підготовку вчителя народної школи (початкової ланки освіти для певних верст населення), він пише: "Он должен иметь познания не только в законе божьем, грамматике, арифметике, географии и истории, но и в естественных науках, медицине, сельском хозяйстве; кроме того, уметь хорошо писать, рисовать, чертить, читать ясно и выразительно и, если возможно, даже петь" [99]. Крім вказаних знань, вчитель повинен бути носієм високої моралі та мати практичні навички викладання. Ось три кити, на яких, за Ушинським, базується поняття "хороший вчитель".

Більш детально це питання розкрив В.О.Сухомлинський:

"Що означає хороший учитель? Це насамперед людина, яка любить дітей, знаходить радість у спілкуванні з ними …

Хороший вчитель – це, по-друге, людина, що добре знає науку, на основі якої побудований предмет… Хороший учитель знає набагато більше, ніж передбачає програма… Для вчителя початкових класів важлива не тільки всебічна освіта, а й особливий інтерес до якоїсь певної науки, галузі знань.

Хороший учитель – це, по-третє, людина, яка знає психологію і педагогіку, розуміє і відчуває, що без знання науки про виховання працювати з дітьми неможливо.

Хороший учитель – це, по-четверте, людина, яка досконало володіє вміннями в тій чи іншій трудовій діяльності, майстер своєї справи" [91].

Обов`язковим компонентом підготовки сучасного педагога є оволодіння ним сучасними технологіями отримання і передачі учням нової інформації. Двадцять – тридцять років тому і учень, і вчитель жили в досить повільному світі зі стабільними програмами, підручниками, державною системою забезпечення навчальними посібниками від розробок на весь курс планів уроків до таблиць, навчальних діафільмів, кінофільмів, навчального телебачення тощо. З однієї сторони це забезпечувало необхідний і, в середньому, досить високий рівень організації навчального процесу, а з іншого – не стимулювало творчості вчителя і самостійності в навчанні учня, пригнічувало їх ініціативу.

За ці роки ми зрозуміли, що, крім звіданих шляхів, у освіті є ще багато стежок, які теж приводять до успіху і при цьому стимулюють ініціативу та творчість вчителя і що головне - учня. Змінилися вимоги до освіти. Сучасне і майбутні покоління потребують динамічної системи освіти, яка була б тісніше пов`язана з їхнім життям, з тими проблемами, які це життя у всезростаючому темпі ставить перед людиною.

Звичайно, використання інформаційних технологій не вирішить всіх питань як у освіті, так і в повсякденному житті. Але вони можуть допомогти вчителю найбільш ефективно використати навчальний час занять та час підготовки до уроку.

Комп`ютери стали невід`ємною частиною реальності. Їх використовують як на роботі, так і вдома в години дозвілля. Майбутня професійна діяльність більшості учнів буде пов`язана з використанням комп`ютерної техніки. Розв'язуючи певні завдання у трудовій діяльності та в особистому житті, всі вони неминуче зіткнуться з дедалі зростаючою різноманітністю складних пристроїв, що функціонують на основі ЕОМ. Учневі слід звикнути до того, що комп’ютер це звичайний пристрій, використання якого допомагає йому отримувати нові знання. А з точки зору освіти і вчителя, який не навчає інформатиці, – універсальний технічний засіб навчання і універсальний засіб для підготовки методичного забезпечення уроку.

За висловом А.С.Макаренка, ми не можемо говорити про ефективність застосування будь-якого, найбільш науково обґрунтованого методу навчання або виховання без врахування тих умов, у яких він застосовується. Тому використання обчислювальної техніки в навчальному процесі повинно бути логічно і методично обґрунтовано. А оскільки головною дієвою особою на уроці залишається (і мабуть ще довго буде залишатися) вчитель то йому і вирішувати яку роль повинна відігравати ЕОМ у справі допомоги учням у оволодінні знаннями на конкретному уроці.

Необхідно провести оновлення системи підготовки з інформаційних технологій у вищих педагогічних навчальних закладах, зробивши її орієнтованою на практичне використання комп’ютерних систем у навчальному процесі школи відповідно до фаху майбутнього вчителя. У силу універсальності вчителя початкової школи його підготовка з інформаційних технологій має особливе значення.

По-перше, він повинен проводити заняття з учнями початкової школи з формування первинних навичок роботи з тими засобами інформаційно-комунікаційних засобів, які наявні в сучасній школі. Проведення подібного навчання вчителем інформатики старшої школи мало ефективне в силу відсутності у нього необхідних знань з особливостей розвитку дітей даного віку та особливостей організації навчального процесу в 1-4 класах.

По-друге, відсутність знань і вмінь застосування комп’ютерної техніки не дозволить учителю початкових класів систематично і ефективно використовувати її для навчання учнів.

По-третє, подібна підготовка дозволяє вчителю розширити власний методичний багаж, ознайомитись через Internet з досягненнями інших вчителів або з існуючою нормативно-правовою базою, зменшує інформаційну ізоляцію шкіл і конкретних вчителів.

По-четверте, значно зменшує час підготовки до уроків, який відводиться на нетворчі операції – копіювання завдань, перемальовування схем тощо.

Підготовка вчителів початкових класів з врахування зазначених вимог проводиться в Кременчуцькому педагогічному училищі з 1994 року в рамках оволодіння додатковою кваліфікацією “Вчитель інформатики початкових класів”. Зміст навчальних програм за цей час декілька разів оновлювався в залежності від існуючої матеріальної бази, програмного забезпечення, тенденції реформування освіти в Україні. Зараз ми схиляємось до того, що подібну підготовку повинні отримати всі вчителі початкової школи.

 

Використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі початкової школи повинно бути підпорядковано як основній меті навчання, так і конкретним завданням, які вирішує вчитель у ході навчального заняття. При цьому повинні бути враховані фактори і умови, які впливають на навчальний процес, забезпечено дотримання санітарно-гігієнічних умов та техніки безпеки.

При використанні ІКТ у початковій школі слід не допускати тих помилок, які проявилися ще під час перших етапів інформатизації освіти і на які вказують дослідження лабораторії «Інформатизації початкової школи» Інституту електронних програмно методичних засобів навчання Російської Академії Освіти:

- при організації пропедевтики інформатики за безмашинним варіантом учителю важко сформувати основи інформаційної культури учнів. Відсутність головного мотиваційного засобу – комп’ютера – негативно впливає на пізнавальні інтереси дітей, а також на засвоєння теоретичних основ пропедевтичного курсу інформатики;

- у зв’язку із завантаженістю шкільного кабінету інформатики учні початкової школи не мають систематичного доступу до комп’ютерів для проведення навчальних занять з інших предметів, при цьому обладнання кабінетів не пристосовано до занять молодших школярів;

- при проведенні уроків з учнями 1-4 класів учителем інформатики старших класів, який не має спеціальної підготовки для роботи з дітьми цього віку, часто виникають психолого-педагогічні і методичні проблеми. Такий вчитель не в змозі забезпечити інтеграцію пропедевтичного курсу інформатики з начальними предметами початкової школи;

- під час уроків, які проводить учитель початкових класів, який слабо володіє засобами ІКТ або методикою їх застосування, дидактичні цілі уроку як правило не досягаються. Ефективність занять може навіть знижуватись у порівнянні із звичайними уроками;

- дуже часто грубо порушуються санітарно-гігієнічні умови застосування ІКТ у навчальному процесі для цієї вікової категорії;

- техніка, що використовується, застаріла, з поганими технічними характеристиками, що негативно впливає на стан здоров`я дітей;

- при самостійній розробці педагогічних програмних засобів учителями або учнями старших класів не враховуються вимоги до сприйняття і демонстрації засобів навчання, психолого-педагогічні вимоги до оформлення і структурування навчального матеріалу в ППЗ;

- під час організації позакласної навчальної роботи або як заохочення під час уроків школярам пропонуються ігри з нав’язаним темпом дій, агресивним сюжетом, неадекватним оцінюванням, що негативно впливає на психічний стан дитини;

- учителі при оцінюванні надають перебільшену увагу комп’ютерним засобам контролю знань учнів, не займаючись розвитком зв’язного діалогічного і монологічного мовлення, розвитком письма. При цьому комп’ютерні тести не відповідають вимогам тестового контролю і не забезпечують реалізацію дидактичних функцій контролю.

Ось питання, які повинен задати собі вчитель перед плануванням використання ІКТ на уроці:

– Для чого я буду їх використовувати?

– Яка їх перевага перед іншими засобами?

– Який позитивний результат використання ІКТ я отримаю (з точки зору учителя; учня)?

І тільки після усвідомлення необхідності ІКТ на даному уроці слід продовжити матеріалів до уроку.

Багаторічні спостереження за уроками з використанням ІКТ, педагогічний досвід вказують на те, що епізодичне використання ІКТ на уроках дуже нераціональне. На підготовку до такого уроку витрачається більше часу, ніж на підготовку до десяти звичайних. Учителю в терміновому порядку доводиться ознайомлюватися з різними комп’ютеризованими засобами, готувати дидактичний матеріал, презентації, завдання або і цілу програму для комп’ютерного тестування і ще багато-багато чого.

Тільки за умови систематичного і системного використання, формування у учителя готовності до застосування ІКТ на уроці, ці технології стають засобами підвищення ефективності навчального процесу.

 

Обладнання класних кімнат

У навчальних класах і кабінетах встановлюються меблі згідно з діючим нормативним документом (ГОСТ 5994-93). Меблі повинні відповідати висоті тіла дітей. У класах початкової школи основним елементом обладнання є учнівська двомісна або одномісна парта. У більш старших класах використовуються учнівські столи. Заборонено використання табуреток і лав замість стільців (тобто меблів для сидіння без спинок).

Для учнів не допустима поза, при який кут нахилу грудної частини тіла до поперекової дорівнює 145 градусам (приводить до порушень функції зору та швидкого стомлення). Не допустима і випрямлена поза, оскільки відстань від поверхні парти до очей збільшується до 48 см. Зручна поза, при якій кут нахилу 160-170 градусів.

Учитель повинен контролювати правильну робочу позу учнів за шкільними меблями: ноги повинні упиратись у підлогу або підставку для ніг, при виконанні письмових робіт – невеликий нахил тіла вперед (170 градусів), відстань від робочої поверхні до очей для учнів 1-2 класів при прямому письмі – 26 см, при косому – 21 см, для учнів 9-10 років відстань повинна складати 24,2 см.

При поясненні викладача учень повинен сидіти, спираючись на спинку парти, передпліччя повинні вільно лежати на столі (парті)

Для учнівських меблів встановлено 6 розмірів для шести ростових груп. Дані за ростовими групами і приблизний розподіл за класами подано в таблиці 1.

Таблиця 1

Ростова група

Група меблів

Клас

Колір маркування

до 115

+

оранжевий

до 130

+

+

+

фіолетовий

130-145

+

+

+

+

+

жовтий

146-160

+

+

+

+

+

+

+

+

червоний

161-175

+

+

+

+

+

зелений

+

+

+

блакитний

Шкільні меблі повинні бути промаркованими. Маркування наноситься у вигляді лінії шириною 2 см або кола діаметром 2,5 см на обох сторонах парти, стола, стільця.

Розміщувати меблі у класній кімнаті прямокутної конфігурації слід так (рис.3):

- між зовнішньою стіною і першим рядом парт повинна бути відстань 0,6-0,7 м (в будівлях із цегли і місцевих матеріалів допускається 0,5 м);

- між рядами двомісних парт не менше 0,6 м;

- між третім рядом парт і внутрішньою стіною або шафами, які стоять біля стіни, не менше 0,7м;

- від передньої стіни з класною дошкою до передніх столів не менше 2,4-2,6 м;

- від задніх парт до задньої стіни не менше 0,65 м (якщо задня стіна зовнішня - не менше 1,0 м);

- від задніх парт до шаф, які стоять вздовж заднього краю стіни - не менше 0,8 м;

- між столом викладача і передньою партою не менше 0,65м;

- від демонстраційного столу до класної дошки не менше 1,0м;

- між столом викладача і переднім столом учнів не менше 0,5 м;

- найбільша відстань останнього місця від класної дошки - 10 м;

- висота нижнього краю дошки над підлогою для учнів першого класу 0,7-0,8 м, ІІ-ІV класів - 0,75-0,8 м.

Учні з пониженою гостротою зору повинні сидіти за першими партами в першому ряду (від світлонесучої стіни). Школярі з пониженим слухом розміщуються за першими і другими партами крайніх (першого і третього) рядів. Учні, які часто хворіють простудними захворюваннями, ревматизмом, ангінами, розміщуються у третьому ряду парт (біля внутрішньої стіни).

Для профілактики порушень постави не менше 2-ох разів на рік школярів пересаджують з першого ряду в третій і навпаки, не порушуючи відповідності групи меблів їх зросту. Шкільні меблі розставляються у шкільному приміщенні так, щоб ближче до дошки були менші розміри, далі - більші.

Кришки парт фарбуються у відтінки зеленого кольору або використовується кольорова гама натурального дерева, фарба повинна бути матовою.

Мультимедійні системи

До основних мультимедійних систем, що активно почали використовуватися в сучасних школах України слід віднести мультимедійні дошки, мультимедійні проектори та системи для вивчення іноземних мов на основі комплексів типу лінгафонних кабінетів.

Мультимедійні проектори (рис. 20) (інша назва комп’ютерні проектори або відеопроектори) - призначеня для проектування зображення з комп’ютера, відео або DVD програвача, телевізора, відеокамери на екран. Практично всі проектори мають вмонтовані засоби відтворення звуку. Поява мультимедійних проекторів внесла революційні зміни у відтворення статичних, а особливо динамічних зображень в умовах навчальних приміщень. Жоден зі раніше створених типів технічних засобів не міг забезпечити таку якість і, що головне, такий розмір динамічного зображення. Для демонстрації з кіноапаратів потрібно було сильно затемнювати приміщення. При цьому зображення було порівняно невеликим, заважав шум кіноапарата. Іншим засобом відтворення рухомих зображень були телевізори великих розмірів, їх можна було підєднувати до комп’ютерів. Але переглядати зображення можна було лише з відстані в кілька метрів. Тобто, організувати перегляд відео фільму згідно з санітарними нормами у звичайній класній кімнаті було неможливо.

Основними властивостями мультимедійних проекторів є інтенсивність світлового потоку, кількість точок (пік селів) зображення і максимальний розмір зображення, що може відтворити проектор та контрастність. Сучасні проектори для приміщень, розміри яких співставні з розмірами класних кімнат випромінюють світловий потік у 2500- 3000 лк, відтворюють 1280 на 768 точок зображення з розміром по діагоналі – від 1,5 до 2,5 метра, контрастність - 3000:1 і більше. Як правило мультимедійні проектори оснащуються пультами, для дистанційного управління їх роботою.

Мультимедійні або електронні (сенсорні) дошки використовуються при проведенні навчальних занять, ділових семінарів, презентацій, конференцій. При роботі з цим пристроєм зображення з комп’ютера з допомогою мультимедійного проектора проектується на поверхню спеціальної дошки. Ця дошка поєднує в собі три пристрої: екран для відображення даних різного виду, звичайну маркерну дошку і сенсорний монітор.

При роботі з електронною дошкою користувач (учитель, учень) може робити помітки в зображенні, що проектується на поверхню дошки, малювати схеми, зберігати внесені зміни у файлах, управляти роботою програм та інше. Головна перевага дошки в порівнянні з використанням мультимедійного проектора зі звичайним екраном – можливість здійснювати управління зображенням безпосередньо біля дошки.

Принцип дії електронних дошок базується на відслідковуванні зміни положення руки користувача або спеціального маркера. В Україні більш розповсюдженими є електронні дошки канадської фірми Smart, що базуються на резистивній (сенсорній) технології.

Комп’ютерно-лінгафонні засоби є наступним етапом у розвитку лінгафонних засобів навчання, які призначені для комп’ютеризації частково або повністю процесу вивчення іноземних мов. Необхідність заміни застарівших типів лінгафонного обладнання на комп’ютеризоване зумовлена наявністю значної кількості різноманітних комп’ютерних програм вивчення іноземних мов, а також тими перевагами використання комп’ютера в навчанні про які говорилося вище. Комп’ютерно-лінгафонні комплекси поставляються з відповідним програмним забезпеченням, яке призначене для організації індивідуально орієнтованого навчання учнів, відпрацювання монологічного і діалогічного мовлення, запису мовлення учнів для подальшого аналізу вчителем, для використання в процесі навчання бази аудіо та відеозаписів з відповідних тем. Ось перелік основних властивостей використання комп’ютерно-лінгафонного комплексу SANAKO Lab 250 (рис. 22):

- пряме передавання зображення з екрану монітора комп’ютера вчителя на екран монітора будь-якого учнівського комп’ютера;

- перегляд зображення з екрану монітора будь-якого учнівського комп’ютера на екрані монітора вчителя;

- база даних для зберігання навчального матеріалу в різних файлових форматах;

- трансляція на учнівські місця відеозаписів, аудіо записів, документів, слайдів презентацій тощо;

- засоби для допомоги учням у закріпленні і самоконтролі навчальних досягнень;

- створення "портфеля" учня з комплексом завдань для самостійної або контрольної роботи;

- поділ студентів на довільні групи для проведення діалогів тощо.

Як правило, передбачається підключення цих комплексів до глобальної мережі, що надає широкі можливості усного (наприклад за допомогою безкоштовної програми Skype [11]) і письмового спілкування з носіями мови, використання електронних бібліотек тощо.

Засоби комунікацій

Засоби комунікацій використовуються в середній школі з початку вивчення інформатики як навчального предмета. Уже в перших навчальних комп’ютерних комплексах, що поставлялися в школи, були передбачені засоби підтримки локальних мереж. При переході на IBM-сумісну техніку, коли закупки здійснювалися хаотично і одиничними екземплярами, замість використання локальних мереж обмін даних між комп’ютерами здійснювали за допомогою дискет. На сьогодні всі навчальні комп’ютерні комплекси поставляються МОН у навчальні заклади із засобами для розгортання локальної і підключення до глобальної мереж.

Шкільні локальні мережі використовуються для:

- обміну даними (файлами) між комп’ютерами;

- віддаленого управління пристроями введення-виведення;

- управління процесом навчання від його мотивації, подання нової інформації до контролю навчальних досягнень учнів з використанням клієнт-серверних технологій;

- створення єдиних освітніх ресурсів школи;

- захисту навчальних ресурсів від ненавмисного або умисного пошкодження чи знищення, несанкціонованого доступу до службових матеріалів;

- віддаленого адміністрування комп’ютерів на робочих місцях учнів;

- створення системи консультування учнів між собою та учнів і учителів.

Питання налагодження і використання засобів локальних комп’ютерних мереж у операційних мережах добре описані в посібнику, підготовленому запорізькими вчителями [40].

В ході підготовки до навчальних занять, навіть до тих, на яких не будуть використовуватися інформаційно-комунікаційні технології, більше 80 % вчителів початкових класів з тих, хто має комп’ютер вдома, використовують глобальну мережу. Дослідники вважають, що сервіси глобальної мережі, навчальні засоби, розміщені в Інтернеті, в недалекому майбутньому замінять звичайні комп’ютерні технології, засновані на використанні персональних відокремлених комп’ютерів і навіть локальних мереж. С.Пейперт зазначає, що змінюється зміст шкільної освіти, але ще більші і швидші зміни відбуваються в освітніх технологіях [61]. Збільшується обсяг знань і зростає ефективність методів навчання. Використовуючи комп'ютер, підєднаний до Інтернету, учні отримують більш повний і швидкий доступ до джерел історичного і природничонаукового знання.

Змінюється і сам Інтернет. Глобальна мережа, за виразом Є.Д. Патаракіна [59], перестає бути тільки засобом для доступу до ресурсів, Інтернет сам стає ресурсом, що дозволяє вирішувати нові педагогічні задачі. Всесвітня комп’ютерна мережа, розміщені в ній документи і програмне забезпечення (соціальні сервіси), зв’язують між собою не тільки комп’ютери, але і людей.

Як уже зазначалося, глобальна мережа Інтернет може використовуватися не тільки для спілкування і пошуку потрібних відомостей, але і для забезпечення дистанційної освіти. Ю.А. Первін, пропонує варіант організації дистанційного навчання для молодших школярів [64]. Він вважає, що навчальний процес у дистанційній формі – такий же складний процес, як і в очній формі, але організований на основі інформаційних і комунікаційних технологій. Спираючись на досвід роботи навчального центру – Роботландського мережного університету, який створений для забезпечення додаткової інформаційної освіти школярів, у тому числі молодших, Ю.А. Первін стверджує, що дистанційне навчання не є прерогативою лише вищих навчальних закладів.

Ось приклади тем, що вивчаються в Роботладському університеті з учнями 3-4 класів у курсі "Інформатика для початківців";

- множини об’єктів, операції з множинами об’єктів;

- лінійні алгоритми; задачі на переправи; алгоритми з розгалуженням; задачі на зважування; виконавці;

- елементи текстового редагування тощо.

Навчання організовується на основі методу проектів і за допомогою програмного комплексу "Роботландія". Навчання в дистанційному центрі розраховано на колективні форми навчальної діяльності і передбачає створення спільного, загального і корисного продукту.

В україномовному секторі Інтернету кількість ресурсів для учнів і вчителів початкової школи значно менша, ніж у російськомовному, але є кілька цікавих проектів. Наприклад, сайт "Весела Абетка" севастопольських авторів (рис. 23) [107]. На ньому розміщено велика добірка різноманітних абеток, казок, загадок, приказок, скоромовок, лічилок, літературних творів, частина з яких озвучена і доступна у вигляді аудіофайлів. Також є кілька онлайнових ігор навчального призначення, наприклад, гра "Розумійко" (рис. 24).

Оригінальним дизайном відрізняється сайт львівських авторів "Левко" [114]. Він пропонує добірки українських, російських казок та казок народів світу, озвучені казки для тих, хто ще не вміє читати, комікси, сценарії свят, онлайнові розвиваючі ігри, розмальовки, зразки виробів з різних матеріалів, поради батькам тощо (рис.25).

На сайті "Мама-тато" [108] містяться поради батькам першокласників, статті з формування поведінки дітей у громадському транспорті, з розвитку логічного і творчого мислення, розвитку мовлення дітей, поради з обговорення казок з дітьми, також розміщені поради і завдання з навчання дітей малювання та виготовлення за допомогою різних технік творчих робіт тощо. Цей сайт орієнтований у основному на допомогу батькам, але окремі розділи можуть бути використані і дітьми.

Дитячий літературний сайт Ігоря Січовика [110] знайомить з його веселими дитячими творами, пригодницькою повістю "Неймовірні пригоди барона Мюнхгаузена в Україні" Цікавий він своїми збірками абеток, а також онлайнових вправ і ігор: "допиши віршика", "заміни букву", "день народження слова", "хто кричить "кукуріку!"", "чарівні слова", "чи буває таке?", "ігри з буквами та словами", "кольорова корова", "математичні ігри", "веселий задачник" тощо. Тут же є добірки скоромовок, лічилок, дражнилок, каламбурів, загадок, колисанок, веселих оповідок, казочок тощо.

Сайт "Анголятко" [112] (рис. 26), крім вже звичних добірок віршів, пісень містить розділ "Шукаю друзів", за допомогою якого молодші школярі, з різних регіонів України з допомогою вчителів або батьків можуть знайти собі нових друзів, поспілкуватися з використанням електронної пошти чи інших засобів обміну повідомленнями в Інтернеті.

 

Р.Шекли

Додатки

Додаток 1.

Автори

Ривкінд Ф.М. – учитель–методист початкових класів і інформатики ліцею № 38 м. Києва

Ломаковська Г.В. – учитель–методист інформатики спеціалізованої школи № 79 з поглибленим вивченням інформатики м. Києва

Колесников С.Я. – учитель–методист інформатики спеціалізованої школи № 79 з поглибленим вивченням інформатики м. Києва

Ривкінд Й.Я. – учитель–методист інформатики ліцею № 38 м. Києва

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

Курс “Сходинки до інформатики” є пропедевтичним і призначений для учнів 2 – 4 класів. При його вивченні учні оволодівають основними навичками роботи з комп'ютером, знайомляться з його можливостями, розвивають логічне мислення, шляхом роботи з навчальними програмами одержують комп'ютерну підтримку знань та навичок, набутих на інших уроках, навчаються використовувати комп'ютер для складання текстів та малювання, знайомляться з поняттям алгоритму, основними алгоритмічними структурами та навчаються складати алгоритми різних дій, розвивають свої творчі здібності.

При вивченні цього курсу передбачено декілька напрямків навчальної та розвиваючої діяльності учнів.

Перший напрямок – пізнавальний. У цьому напрямку учні повинні засвоїти відомості про призначення комп'ютера, про можливості його використання, про його складові частини, основні принципи його роботи. Багато уваги приділяється обговоренню питань застосування сучасних комп’ютерів. Важливою частиною цього напрямку є знайомство учнів з властивостями інформації, з інформаційними процесами в оточуючому свiтi та в комп’ютері.

Другий напрямок – прикладний. У цьому напрямку учні повинні здобути навички роботи з клавіатурою, пошуку та запуску потрібних програм, підготовки та редагування текстів у текстовому редакторі, складання простіших мелодій у музичного редакторі, створення малюнків у графічному редакторі та iншi.

Третій напрямок – алгоритмічний. У 3 – 4 класах учні повинні засвоїти поняття алгоритму, розрізняти їх основні види, вміти складати i записувати простіше алгоритми для виконавців, відшукувати та застосовувати алгоритми у своїй практичній та учбовій діяльності. Усе це спрямовано на розвиток логічного мислення учня, вмінь аналізувати, розкладати задачу на пiдзадачi тощо.

Четвертий напрямок — розвиваючий. На цих уроках учні розвивають свої творчі здібності та логічне мислення шляхом виконання різноманітних творчих завдань, як у процесі роботи з прикладними розвиваючими програмами (конструктори, кросворди, логічні ігри та iншi), так i на теоретичній частині уроку.

П'ятий напрямок – підтримка, корекція i пропедевтика знань, умінь i навичок з основних предметів. Це досягається шляхом роботи з різноманітними навчальними, навчально-контролюючими та пропедевтичними програмами з української, російської, англійської мови, математики, довкілля, античної літератури.

 

Сходинки до інформатики /2 – 4 класи/

2 клас /1 година на тиждень/

 

Тема 3. Графічний редактор

Графічні редактори та їх призначення. Графічний редактор Paint. Панель інструментів. Палітра. Колір фігури і колір фону. Клавіатура. Основні клавіші. Вставка підпису до малюнка. Друкування малюнка.

Учні повинні знати:

· призначення графічних редакторів;

· можливості використання інструментів на панелі інструментів редактора Paint;

· можливості використання палітри редактора Paint;

· призначення клавіатури.

Учні повинні мати уявлення про:

· основні клавіші клавіатури, їх призначення.

Учні повинні вміти:

· запускати графічний редактор Paint і закінчувати роботу з ним;

· користуватися інструментами: олівець, гумка, пензлик, геометричні фігури (відрізок, прямокутник, многокутник);

· задавати і змінювати колір фігури і колір фону;

· очищувати аркуш для малюнка;

· вводити слова і розділові знаки за допомогою клавіатури;

· підписувати малюнок у графічному редакторі;

· друкувати малюнок з графічного редактора.

 

Тема 4. Графічний редактор

Панель інструментів, палітра. (повторення). Використання відрізка, прямокутника, еліпса, многокутника. Виділення фрагмента малюнка. Копіювання і переміщення виділеного фрагмента.

Учні повинні знати:

· призначення графічних редакторів;

· можливості використання інструментів на панелі інструментів редактора Paint;

· можливості використання палітри редактора Paint.

Учні повинні мати уявлення про:

· геометричні тіла.

Учні повинні вміти:

· користуватися усіма інструментами редактора;

· задавати і змінювати колір фігури і колір фону;

· очищувати аркуш для малюнка;

· виділяти фрагмента малюнка;

· копіювати і переміщувати виділений фрагмент.

 

Тема 1. Інтернет

Техніка безпеки і правила поведінки при роботі з комп’ютером. Всесвітня мережа. Інтернет. Сайт, перегляд інформації, перехід до інших сторінок сайту, до сторінок інших сайтів. Можливості Інтернету. Пошук потрібної інформації в Інтернеті. Електронна пошта. Поштова скринька. Створення і надсилання листа. Одержання листа.

Учні повинні знати:

· правила поведінки і техніки безпеки при роботі за комп’ютером;

· можливості Інтернету.

· поняття сайту;

Учні повинні мати уявлення про:

· всесвітню комп’ютерну мережу;

· програми, які дозволяють переглядати інформацію на сайтах;

· поштові сервери, сервери новин, пошукові сервери, Інтернет–магазини;

· засіб інтерактивного спілкування (чат).

Учні повинні вміти:

· запустити програму–браузер і закінчити роботу з нею;

· вводити адресу конкретного сайту, переходити між його сторінками за допомогою посилань, переходити до сторінок інших сайтів;

· виконувати нескладний пошук потрібної інформації за допомогою пошукових серверів або пошукових систем;

· відкривати власну поштову скриньку;

· створювати і відсилати листи;

· одержувати листи.

 

Рекомендована література

 

1. Ривкінд Ф.М. ОКГ (Основи комп’ютерної грамотності). Посібник для учнів молодших класів (розвиваюче навчання). К.: Гроно, 1998
2. Жалдак М.І., Морзе Н.В. Інформатика–7. Експериментальний навчальний посібник для учнів 7 класу загальноосвітньої школи. К.: Діасофт, 2000
3. Завдання та ігри з інформатики. Горячєв О.В. та інші. Навчальні посібники для учнів 1, 2, 3 класів. Д.: УОН, 2000
4. Кривич Е.Я. Персональный компьютер для детей. Х.: Фолио, 2001
5. Альбов А.С., Хайт А.М. Атлас персонального компьютера для школьника. Для младшего и среднего школьного возраста. С.–П.: Нева, 2000
6. Басова Т.Ф. Дізнайся, відгадай, обчисли. Робочі зошити для розвитку логічного мислення для учнів 1, 2, 3 і 4 класів. К.–П.: Абетка, 2000
7. Гайштут О.Г. Зошити з розвитку мислення для 1, 2, 3 класів. К.: Магістр–S, 1997

 

 

Додаток 2.

 

Пояснювальна записка

Комп’ютер у школі може надати значну підтримку вчителю в організації навчального процесу, підвищити якість і ефективність учбових методик, реалізувати індивідуальний підхід до кожного учня.