Підсилюючий каскад зі СК (емітерний повторювач) 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Підсилюючий каскад зі СК (емітерний повторювач)



 

RЕ – навантаження підсилювача за постійним струмом, яке одночасно забезпечує температурну стабілізацію режиму спокою. Призначення решти елементів таке ж, як і у схеми зі СЕ.

Вихідна напруга співпадає за фазою з вхідною.

Оскільки у емітерного повторювача ІЕ приблизно дорівнює ІК, графоаналітичний розрахунок його параметрів можна вести, використовуючи побудови, наведені у попередій лекції.

Параметри повторювача, аналогічні параметрам каскаду зі СЕ.

1. КІнmБmЕ RЕ /(RЕ + Rн) ІБm =(β+1) RЕ /(RЕ + Rн)»1.

2. КU=Uвихm /Uвхm= Uвихm /(Uвихm + UБЕ) <1; UБЕ «Uвихm, тому КU≈1

3. Rвх = Uвихm /Iвхm= RБ+(β+1)(RЕ + RЕБ),

де RБ опір бази;

RЕ опір у колі емітера;

RЕБ опір емітерного переходу;

Якщо вважати, що RБ →0 і RЕБ →0, то Rвх = Uвихm /Iвхm= (β+1)RЕ.

4. Rвих = RЕБ +(RБ+ Rдж)/(β+1)- має мале значення.

Каскади зі СК застосовують як узгоджувальні, коли джерело сигналу має великий Rвих, а навантаження (наприклад, каскад підсилення зі СЕ) має малий Rвх.

Оскільки каскад не змінює фази і не підсилює напруги вхідного сигналу (КU ≈1), то його називають повторювачем.

 

Складені транзистори

Складеним транзистором називається комбінації з двох і більше трнзисторів, з'єднаних так, що у цілому конструкція, як і одиночний транзистор, має три зовнішніх виводи і застосовують для значного підвищення коефіцієнта підсилення за струмом.

Складені транзистори широко використовуються в підсилювальній техніці: у аналогових інтегральних схемах, в сучасних підсилювачах з безтрансформаторним двотактним виходом, в емітерних повторювачах з великими вихідними струмами і т.д.

Схема (пара) Дарлінгтона - найчастіше використовується і виконана на транзисторах одного типу провідності.(рис.а).

 

в)

 

 

Схему Дарлінгтона можна включати зі СЕ, СК, СБ, використовуючі при цьому транзистори p-n-p i n-p-n типу. Найбільший ефект дає включення складеного транзистора за схемою зі СЕ і СК; у схемі зі СБ підсилення пари Дарлінгтона мало відрізняється від підсилення звичайного транзистора.

На схемі а) вхідний струм є струмом бази першого транзистора. Після підсилення останнім у β1 разів він подається у базу другого транзистора, яким підсилюється ще в β2 разів. У результаті загальний коефіцієнт підсилення за струмом становить

β = β1 · β2.

Дійсно, Іб2= ІЕ1=(h21е1+1) Іб; ІК = h21е1 Іб + h21е1 Іб2,

де h21е1 = ІК1 / Іб, h21е2 = ІК2 / Іб2 - коєффициенти підсилення за струмом схеми зі СЕ першого і другого транзисторів відповідно. Тоді еквівалентний коефіцієнт підсилення за струмом пари Дарлінгтона

h21е = ІК / Іб =[h21е1 Іб+h21е2 (h21е1 +1) Іб ]/ Іб = h21е1 + h21е2 + h21е1 h21е2, тобто еквівалентний коефіцієнт підсилення за струмом практично рівний добутку коефіцієнтів підсилення транзисторів h21е1 і h21е2.

Якщо транзистори в парі Дарлінгтона однакові, то h21е ≈ h21е1 ≈ h21е2.

Таку схему широко застосовують як у дискретному виконанні, так і в інтегральному. На рис. в), наведено еквівалентну схему потужного транзистора КТ829, що має β ≥ 750.

Тут резистори R 1 i R 2 забезпечують відведення від бази зворотного струму колекторних переходів, а діод VD захищає структуру від дії зворотної напруги.

Схема складеного транзистора, виконаного на транзисторах різного типу провідності – схема Шиклаї, наведена на рис. в). Її особливості є те, що тип провідності конструкції у цілому визначається типом провідності першого транзистора. У даному разі ми маємо еквівалент транзистора p - n -p - типу.

h21е = h21е1 + h21е1 h21е2 ≈ h21е1 h21е2, практично рівний еквівалентному коефіцієнту підсилення за струмом пари Дарлінгтона.

 

Каскодна схема. Варіантом складеного транзистора є каскодна схема, що є послідовним включенням за змінним струмом двох транзисторів (рис.4.9).

Вхідний транзистор VT1 включений по схемі зі СЕ, вихідний – по схемі зі СБ. Вихідний струм такого складеного транзистора ІК2 = h21б2 ІЕ2 = h21б2 ІК1 = h21б2 (h21б1 ІЕ1).

Тоді еквівалентний коефіциент підсилення за струмом

h21б = ІК2 / ІЕ1 = h21б1 h21б2.

Отже, коефіциент підсилення емітерного струму при каскодному з'єднанні мало відрізняється від відповідного коефіциента підсилення одного транзистора VT1. Вхідний опір каскодного підсилювача визначається вхідним опором транзистора VT1 і не залежить від опору навантаження.

Каскодна схема в порівнянні із звичайним підсилювальним каскадом за схемою зі СЕ не дає виїграша по коефіцієнту підсилення і по вхідному і вихідному опорах. Проте він володіє найважливішою перевагою - слабким зв'язком між виходом і входом такого складеного транзистора.

 

Диференційний підсилювач

Диференційним підсилювачем (ДП) називається підсилювач, який працює по принципу збалансованої мостової схеми і підсилює різницю двох напруг.

Балансні ППС будуються на основі чотириплечого моста з пара­лельним балансом, схема якого наведена на рис. 4.3.

 

 

Рис. 4.3 -Чотириплечий міст

Умова балансу моста: R1/R2 = R3/R4. Тут U12 = 0.

Напруга на виході мосту не за­лежить від змін напруги живлення чи від пропорційних змін параметрів плечей.

 

Рис.2

 

Схема з симетричними Схема з симетричним входом Схема з несиметричним входом входом і виходом і несиметричним виходом і симетричним виходом, несимет-

ричним входом і виходом

Рис.3 Рис.4 Рис.5

Коефіцієнт підсилення ДП залежить від способу підключення вхідного сигналу та навантаження:

1) з симетричними входом і виходом - вхідна напруга подається одночасно на обидва входи і навантаження підключається між виходами VT1 і VT2 (рис.3); такий ДП використовується як проміжний в трьохкаскадних ППТ і операційних підсилювачах або як вхідний;

2) з симетричним входом і несиметричним виходом - вхідна напруга подається на обидва входи, а навантаження підключається до одного з виходів схеми і до корпусу (рис.4); подібний ДП застосовується як проміжний в трьохкаскадних операційних підсилювачах

3) з несиметричними входом і симетричним виходом- вхідна напруга подається тільки на один із входів, а навантаження підключається між виходами VT1 і VT2 (використовується UВИХ.Д - рис.5); він може застосовуватися як вхідний в трьохкаскадних ППТ і операційних підсилювачах

4) з несиметричними входом і виходом- навантаження підключається до одного з виходів схеми (використовується UВИХ2 - рис.5); (вхід VT2 транзистора (база) в загальному випадку заземлен за змінним струмом.

Визначимо показники ДП при його включенні з симетричним і входом і виходом (рис.3). Розрізняють дію на ДП протифазного і синфазного сигналів.

В ДП вхідні напруги подаються в базові кола транзисторів, а вихідна напруга знімається між колекторами транзисторів, тобто вихідна напруга на симетричному виході пропорційна диференційному (різницевому) вхідному сигналу або сумі протифазних напруг

UВИХ.Д = КU (UВХ1 - UВХ2)= КU UВХ.Д. UВХ.Д = UВХ1 - UВХ2

Отже, UВИХ.Д не залежить від абсолютного значення напруги вхідних сигналів, а визначається їх різністю. Оскільки на транзистори VT1 і VT2 (рис.2) діють протифазні напруги, то струми емітерів цих транзисторів також змінюються в протифазі. Прирощення одного струму буде компенсуватися прирощенням другого, через резистор RЕ протікає тільки постійний струм І0 = ІЕ1 + ІЕ2 ≈ 2ІЕ .

При дії на ДП протифазних сигналів змінна напруга на RЕ відсутня, ВЗЗ через наявність RЕ також відсутній.

Якщо параметри транзисторів диференційного підсилювача рівні, і

Rк = Rк1 = Rк2, то К = КU1 = КU2= UВИХ Д / UВХД = ≈ h21Е Rк/ h11

Вхідний опір диференційного підсилювача з симетричним входом дорівнює:

RВХ Д = UВХ Д / ІВХ = (UВХ1 + UВХ2) / Іб = 2 RВХ Е = 2 h11

Вихідний опір RВИХ Д ≈ 2 Rк

При дії на ДП синфазного сигналу обидва транзистори працюють на RЕ як би паралельно, тобто при дії вхідного сигналу обидва транзистори відкриваються. Їх вхідні струми, а, отже, і струми емітерів одночасно збільшуються. В результаті через RЕ матиме місце подвійний приріст струмів емітерів і на RЕ з'явиться напруга. Ця напруга є для транзисторів VT1 I VT2 напругою послідовного ВЗЗ за струмом, яка змінює вхідний опір і коефіцієнт підсилення ДП.

Якщо схема повністю симетрична, при дії синфазного сигналу зміна струмів колекторів плеч ДП буде рівна і рівна зміна напруг UВИХ1 i U ВИХ2. Тому на симетричному виході ДП UВИХ.Д =0, тобто синфазний сигнал повністю знищується.

Важливим показником ДП є коефіцієнт підсилення напруги синфазного сигналу КUСФ = UВИХ1 / UВХСФ = UВИХ2 / UВХСФ.

Оскільки для синфазного сигналу в ДП діє ВЗЗ, то

КUСФ =h21 RК / RВХ.ЗЗ ,

де RВХ.ЗЗ вхідний опір ДП для синфазного сигналу.

Вважаючи ІВХ = Іб,RВХ.ЗЗ = UВХСФ/ Іб.

На практиці повного знищення постійного рівня синфазного сигналу не відбувається тому, що параметри навіть інтегральних транзисторів і резисторів не можуть бути ідеально узгоджені між собою. Тому деяка частина вхідного синфазного сигналу також підсилюється, вносячи у вихідну диференційну напругу синфазну складову:

UВИХ = К (UВХ1 - UВХ2) + КUСФ UВХСФ, UВХСФ =0,5(UВХ1 + UВХ2)

де КUСФ ≈ Rк/2 RЕ – коефіцієнт підсилення синфазної вхідної напруги.

Коефіцієнт ослаблення синфазного сигналу: КО.Сф.С = К/ КUСФ RЕ./ rЕ,

він характеризує якість роботи ДП і показує його здатність виділити слабкий протифазний сигнал на фоні сильної синфазної перешкоди.

Чим більше значення коефіцієнта ослаблення синфазного сигналу КО.Сф.С , тим кращий диференційний підсилювач.

Для кращого подавлення синфазної напруги (перешкоди) необхідно включати великий опір в коло емітера. Резистор RЕ >> h11Е - призначений для стабілізації емітерного струму. Струм через нього дорівнює: І0 = ІЕ1 + ІЕ2 ≈ ІК1 + ІК

Опір резистора в колі емітера RЕ не можна брати дуже великим, тому що через емітерний опір протікає струм спокою обох транзисторів, що викликає велике падіння постійної складової напруги. Тому для подавлення синфазної складової напруги в якості емітерного резистора RЕ використовують схеми генераторів стабільного струму (ГСС)(схема на транзисторах), які мають малий опір для постійної складової і великий опір для змінної складової (диференційний опір) (рис.1).

 

 

 

 

 

Схема з симетричними Схема з симетричним входом Схема з несиметричним входом входом і виходом і несиметричним виходом і симетричним виходом, несимет-

ричним входом і виходом

 

 

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-26; просмотров: 824; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.119.120.120 (0.024 с.)