Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
III. З'ясування літературних норм тексту ⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 2
Для лінгвістичного аналізу тексту є істотним встановлення фонетичних, граматичних, лексичних ознак, характерних для давньоруських і старослов'янських написань, визначення співвідношень книжних і не книжних елементів, з'ясування того, які з них переважають і чим це пояснюється. У процесі аналізу передбачається визначення мовних норм у конкретному тексті та їх узагальнення для літературної мови аналізованого періоду. Основні фонетичні характеристики 1. Переважання на місці праслов'янського *je: – початкового о: о динъ; – початкового ѥ: ѥ динь. 2. Переважання на місці *tort, *tolt, *tert, *telt: – повноголосних -оро-, -оло-, -ере-, -еле-: г оло ва, г оро дъ; – неповноголосних -ра-, -ла-, -р ѣ, -л ѣ: г ла ва, г ра дъ. 3. Частотність на місці праслов'янських *ort, *olt: – початкових ро-, ло-: ро бота, ло дия; – початкових pa-, ла-: ра бота, ла дия. 4. Рефлекси *dj: – ж: оде ж а, жа ж а; – жд: оде жд а, жа жд а. 5. Рефлекси *tj, *kt: – ч: свѣча, но ч ь; – шт: св ѣшт а, но шт ъ. 6. ѫ – у, ѧ - ’а: – симетричність вимови і написання: р у ка, дес я ть; – можливе графічне збереження ѫ, ѧ: р ѫ ка, дес ѧ ть. 7. На місці праслов’янських *tъrt, *tьrt, *tъlt, *tьlt: – звукосполуки -ъp-, -ьр-, -ъл-, -ьл- (або з проясненими зредукованими в сильній позиції): с ьл нъце (с ол н(ь)це), в ьр хъ (в ер хъ), п ьр въ (п ер въ); – звукосполуки -ръ-, -рь-, -лъ-, -ль-: с лъ нъце, в рь хъ, п рь въ поруч із менш частотними: с ъл нъце (с ол н(ь)це), в ьр хъ (в ер хъ), п ьр въ (п ер въ). 8. На місці праслов'янського g : – g. 9. Частотність випадків занепаду зредукованих (в тому числі напружених зредукованих ъ, ь) у слабкій позиції та їх прояснення в сильній, сплутування ь, ъ: князь (к ъ нязъ), кто (к ъ то), день (д ь нъ) і под. 10. е > о після шиплячих та j: ж о на; – збереження етимологічних е, ь у зазначеній позиції. 11. Рефлекси ѣ: – ѣ > е: вено; – ѣ > і: дивиця. 12. Фіксація українського и: р и ба, р ы зы; – розрізнення етимологічних и, ы. 13. Приголосні перед е, и: – палаталізовані. 14. гы, кы, хы: Кыевъ; – ги, ки, хи: Киевъ. 15. Наслідки занепаду зредукованих: – новий ѣ (кам ѣ нь); – асиміляція та дисиміляція; – нові сполуки -ри-, -ли-; – розвиток протетичних голосних; – асиміляція середньоязикового j м'якими приголосними;
– пом'якшення приголосних с, з, ц у суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк- та ін.). 16. Зближення голосних е-и: уч и никомъ, ж е тие. Морфологічні особливості 1. Іменники чоловічого роду на ŏ в давальному – -ови, -еви: Георги еви; – -у (ю): Дуна ю. 2. Іменники чоловічого роду на ŏ в родовому – -а (я): стола; – -у (ю): Дону. 3. У м'якому типі відмінювання іменників, – - ѧ: земл ѧ, свое ѧ, добры ѧ; – - ѣ: земл ѣ, свое ѣ, добро ѣ. 4. Флексія повних прикметників у родовому відмінку однини: – -аго :. добр аго; – -ого: добр ого. 5. Форми давального відмінка займенників: – меп ѣ, тоб ѣ, соб ѣ; – мн ѣ (мън ѣ, мьн ѣ ), теб ѣ, себ ѣ. 6. Дієслова 3-ьої особи теперішнього і простого 7. Дієслова 3-ьої особи однини і множини – - ть: сказаю ть; – тъ: хотя тъ. 8. Дієслова 1-ої особи множини теперішнього і – -мо (-мъ ): да ѥ мо (дае мъ). 9. Форма перфекта: – з дієсловом-зв'язкою: ѥ смь далъ; – без дієслова-зв'язки: далъ. 10. Розташування -ся щодо дієслів: – постпозиція; – препозиція поруч із постпозицією: ся начьнеть. 11. Аппозитивний активний короткий дієприкметник, втрачаючи узгодження з означуваним словом у роді, числі і відмінку, 12. Нечленна форма активних дієприкметниківназивного відмінка однини чоловічого роду теперішнього часу: – ы: мог ы; – а: мог а. 13. Нечленна форма називного відмінка однини чоловічого роду активних дієприкметників минулого часу на: – - ь (з jе): ловль; – -въ: лови въ. 14. Суфікси активних дієприкметників теперішнього часу: – -ѧшт- (-ѩшт-), -ѫшт- (-ѭшт-): учѧштии – -оуч- (-юч-), -ач- (-яч-): будоучии 15. Дієслівні безособові форми: слыша но.
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-20; просмотров: 299; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.135.202.224 (0.012 с.) |