Щодо форми і змісту позовної заяви (заяви) прокурора до суду першої інстанції

Позовна заява (заява) прокурором пред'являється шляхом її подання до суду у письмовій формі.

Позовна заява (заява) прокурора відповідно до вимог ст.ст. 105, 106 КАСУ, 119 ГПКУ, 119 ЦПКУ повинна містити:

- найменування суду, в який подається позовна заява (заява), без скорочень і абревіатур, його повну адресу;

- відомості про прокурора, який заявляє позов (заяву), а також найменування прокуратури (без скорочень і абревіатур, юридичну, поштову адреси, поштовий індекс);

- відомості про особу, в інтересах якої заявляється позов (позивач, заявник, його прізвище, ім'я та по батькові, домашня адреса (місце проживання або місцезнаходження), номер засобів зв'язку, поштова адреса, поштовий індекс, якщо позов або заяву подано в інтересах фізичної особи. Крім того, за необхідності, у позовній заяві (заяві) вказується прізвище, ім'я та по батькові представника, його місце проживання, поштова адреса, номер засобів зв'язку, поштовий індекс. Такі дані щодо представника необхідно вказати, якщо, наприклад, позов заявляється в інтересах неповнолітнього, але над ним встановлена опіка в особі керівника навчального закладу або опікуном дитини є літня людина - бабуся, дідусь або інші родичі чи особи;

- якщо позов або заяву подано в інтересах фізичної особи 7 підприємця або до нього, необхідно вказати її прізвище, ім'я та по батькові, домашню адресу (місце проживання або місцезнаходження), поштову адресу, поштовий індекс, номер засобів зв'язку;

- документи, що підтверджують за громадянином ста­тус підприємця, а якщо в інтересах юридичної особи (підприємства, установи, організації) - повну її назву (без ско­рочень і абревіатур), юридичну, поштову адресу, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, електронну адресу та фактичну;

- місцезнаходження, якщо такі дані відомі, ідентифікаційний та реєстраційний коди (номери). Слід зазначити, що в позовній

заяві вказується адреса юридичної особи, внесеної у відповідний державний реєстр, а також адреса, вказана її представником і це підтверджується підписом відповідної службової особи;

- відомості про особу, до якої заявляється позов (прізвище ІМ'Я та по батькові, домашня адреса: якщо в інтересах фізичної особи, то - підприємця, а якщо в інтересах юридичної особи - підприємства, установи, організації - повна її назва (без скорочень і абревіатур), юридична, поштова, електронна адреси та фактичне місцезнаходження, іденшфікаційний та реєстраційний коди;

- найменування та адреси банківських установ, які обслуговують сторони у справі, і номери рахунків;

- ім'я (найменування) відповідача, посада та місце служби (роботи) службової або посадової особи, якщо позов до адміністративного суду стосується суб'єкта владних повноважень;

- предмет позову;

- ціна позову щодо вимог майнового характеру;

-найменування процесуального документа (позовна заява, заява);

- обґрунтування підстав звернення до суду, у чому конкретно полягають інтереси держави або чому громадянин не може самостійно захищати свої інтереси в суді з наданням необхідних підтверджуючих документів та інших доказів;

- обґрунтування позовних вимог з посиланням на норми законів та нормативно-правових актів, які порушено;

- посилання на статті ЦПКУ, КАСУ або ГПКУ, що регу­люють порядок заявлення позову (заяви) до суду;

- вказівку про те, що конкретно прокурор просить (вимагає) суд зробити (стягнути кошти, скасувати акт, при­пинити чи вчинити певні дії тощо), як розподілити судові та інші заявлені матеріальні витрати;

- порядок забезпечення позову;

- осіб, яких необхідно викликати у судове засідання, а також пропозицію повідомити про день слухання справи прокурором,

- перелік доказів та інших матеріалів, що надаються в підтвердження позовних вимог.

 

12. Участь прокурора у розгляді цивільної справи судом 1ї інстанції

Реалізація прокурором права на подання позову до суду першої інстанції залежить також від наявності інших передумов, установлених законом. Зокрема, до таких передумов належать:

а) цивільна або адміністративна юрисдикція суду;

б) відсутність судового рішення або ухвали суду про за­криття провадження у справі у зв'язку з відмовою позива­ча від позову або укладення мирової угоди сторін у спорі між тими самими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, що набрали законної сили;

в) відсутність у провадженні цього чи іншого суду справи щодо спору між тими самими сторонами, про той же пред­мет і з тих же підстав.

№6 гн

3. Здійснювати представницькі функції шляхом:

- підготовки та звернення до суду з позовами, заявами, адміністративними позовами (далі - позови, заяви);

- участі у розгляді судами справ;

- ініціювання перегляду незаконних судових рішень;

- захисту прав громадянина або інтересів держави при виконанні судових рішень;

- вжиття передбачених законом заходів щодо усунення порушень закону при здійсненні судочинства, відповідальності винних у цьому осіб.

 

7. Брати участь у розгляді судами справ у випадках, передбачених законом, або коли суд визнає це за необхідне.

 

7.1. Участь у розгляді цивільних і адміністративних справ за позовами, заявами прокурора у місцевих загальних судах забезпечувати, як правило, прокурорам за місцем розташування суду.

 

Відповідно до статті 35 Закону України «Про прокуратуру» прокурор має рівні права з іншими учасниками судового засідання

 

ЦПК

Стаття 45. Участь у цивільному процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб

1. У випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах.

2. Прокурор здійснює у суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії цивільного процесу.

 

Стаття 46. Процесуальні права органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб

1. Органи та інші особи, які відповідно до статті 45 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах, мають процесуальні права й обов’язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду.

2. Відмова органів та інших осіб, які відповідно до статті 45 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, від поданої ними заяви або зміна вимог не позбавляє особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано заяву, права вимагати від суду розгляду справи та вирішення вимоги у первісному обсязі.

3. Якщо особа, яка має цивільну процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених вимог, суд залишає заяву без розгляду.

4. Прокурор, який не брав участі у справі, з метою вирішення питання про наявність підстав для подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд рішення у зв’язку з винятковими або нововиявленими обставинами, має право знайомитися з матеріалами справи в суді.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про прокуратуру» прокурор має рівні права з іншими учасниками судового засідання (окрім укадення мирової угоди)

 

Стаття 27. Права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі

 

1. Особи, які беруть участь у справі, мають право

знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал,брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, користуватися правовою допомогою, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти,прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення і ухвали суду, користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законом.

2. Особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов’язані подати усі наявні у них докази або повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання.

 

 

Пред'явлення позовів займає чільне місце в роботі органів прокуратури. Для того, щоб забезпечити ефе

тивне використання цього важливого правового засо­бу у боротьбі з порушеннями закону, прав і свобод гро­мадян та інтересів держави, зокрема у соціальній сфері правовідносин, необхідно правильно організувати ро­боту на цьому напрямі прокурорської діяльності. Врахо­вуючи умови діяльності прокуратури, питання розподілу обов'язків щодо підготовки позовів у кожному конкретно­му випадку вирішуються особисто прокурором.

Діяльність прокурора, пов'язана з позовом і представ­ництвом соціальних прав громадян та інтересів держави з цих питань, має такі стадії:

1) виявлення правопорушень і фактів порушення зазна­ченої категорії прав громадян та інтересів держави;

2) встановлення підстав позову;

3) підготовка матеріалів для подання позову;

4) підготовка позову й направлення позову та матеріалів до суду;

5) підготовка до участі у судовому засіданні, вступу у справу та участь у розгляді справи;

6) вивчення матеріалів судової справи щодо законності винесеного рішення суду;

7) підготовка апеляційної або касаційної скарги на неза­конне рішення чи ухвалу суду;

8) перевірка додержання виконавчого законодавства дер­жавною виконавчою службою при виконанні судових рішень та підготовка за наявності підстав документів прокурорсько­го реагування за виявленими порушеннями у їх діяльності.

Прокурор до звернення в суд з позовом повинен пере­конатися в тому, що для усунення виявлених порушень за­кону, поновлення порушених соціальних прав громадян у конкретному випадку необхідне його втручання шля­хом представництва їх захисту у суді. Прокурор, захищаю­чи соціальні права громадян або держави з цих питань, не може бути стороною у справі, тому він повинен у позовній заяві зазначити ту особу, інтереси якої представлятиме. При підготовці позовної заяви він має правильно визначити пози­вача у справі, особливо коли позов заявляється щодо захисту

інтересів держави. При вивченні суб'єктного складу спірних правовідносин Щ визначитись з кожним суб'єктом окремо, вивчити особу і наявність підстав для представництва.

Від якості підготовки позову залежить успіх його розгляду в суді і, врешті-решт, досягнення мети - поновлення поруше­них соціальних прав громадян. У процесі підготовки позову потрібно з'ясувати всі обставини порушення прав і свобод громадянина та інтересів держави, зібрати та проаналізувати матеріали, які обґрунтовують позовні вимоги прокурора, та приєднати їх до позовної заяви. Ці докази допомагають проку­рору у судовому засіданні обґрунтувати вимоги до відповідача, активно брати участь у дослідженні матеріалів справи, заявля­ти клопотання, надавати під час розгляду справи кваліфіковані висновки, якщо це передбачено законом, сприяти винесенню судом законного й обґрунтованого рішення.

При підготовці матеріалів прокурору необхідно: рЧ, вивчити нормативно-правові акти, що регулюють забезпечення соціальних прав громадян, зокрема за рахунок бюджету або при стягненні коштів до бюджету;

- визначити предмет і підстави позову, характер спір­них правовідносин, склад сторін цих правовідносин, наявність вини відповідача (посадових осіб органів влади та соціальних служб);

|р!перевірити достатність доказів, необхідних для обґрунту­вання позовних вимог, визначити належність і допустимість доказів;

- з'ясувати можливість пред'явлення позову з погляду до­тримання строків позовної давності, причин пропуску цього строку, обґрунтування можливості його поновлення;

- визначити ціну позову;

І - вжити передбачених законом заходів до забезпечення позову.

При зверненні до суду за ст. 119 ЦПК України та ст.ст. 105-106 КАС України прокурору (позивачу та іншим учасникам процесу) необхідно:

- викласти обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги (п. 5 ст. 119 ЦПК України та п. 4 ст. 106 КАС України)

 

- зазначити докази, що підтверджують кожну обста­вину, наявність підстав для звільнення від доказуван­ня (п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України), вказати про надання документів за перелікам та про витребування доказів, виклик свідків (п. 5 ст. 105 КАС України).

Ці характерні вимоги до позовної заяви мають у своєму контексті як доказовий характер (п. 6 ст. 119 ЦПК України, п.п. З,4 ст. 106 КАС України), так й ознаки процесу доведен­ня (п. 5 ст. 119, п. З ст. 106 КАС України), оскільки по суті в обох вказаних кодексах вони викладені не досить коректно.

Вимоги до форми і змісту позову (заяви) визначені у ЦПК України (ст. 119) та КАС України (ст.ст. 105, 106). Крім того, у позовній заяві прокурором відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» та ч. 7 ст. 119 ЦПК України має бути зазначе­но підстави для представництва у суді прав та інтересів громадян або держави соціальної спрямованості з питань їх захисту.

Прокурор пред'являє позов, якщо:

- заінтересована особа не може або для неї украй важ­ко захистити свої соціальні права (наприклад, психічно хвора особа, неповнолітні діти, які втратили батьківську опіку, інваліди й інші);

1 заінтересована особа не вживає заходів для захисту сво­го права, але інтереси інших громадян, державні, суспільні інтереси вимагають такого захисту (наприклад, регресні по­зови на користь пенсійного фонду або фонду соціального страхування, в інтересах державних підприємств та ін.).

Це означає, що твердження в заяві про неможливість громадянина самостійно пред'явити позов може бути виз­нано обґрунтованим і достатнім для прийняття такої заяви до провадження суду за умови, якщо звернення прокурора підтверджено відповідними документами, доданими до заяви (медичним висновком про стан здоров'я заінтересованої осо­би, копією рішення суду про визнання особи недієздатною, даними про скрутний матеріальний стан особи тощо).

Позовна заява підписується та подається до суду проку­рором району, міста, міжрайонним прокурором, прокуро­ром області та Генеральним прокурором України або їх за-

ступниками. До позовної заяви прокурор має додати її копії й копії всіх документів, що додаються до заяви відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб (ч. 1 ст. 120 ЦПК України, ч. З ст. 106 КАС України). Правила вказаної нор­ми цивільного судочинства не поширюються на позовні зая­ви у трудових спорах і справах про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смер­тю фізичної особи (ч. 2 ст. 120 ЦПК України).

Подана прокурором позовна заява без додержання вимог, викладених у ст.ст. 119 і 120 ЦПК України, ст.ст. 105-107 КАС України, ухвалою суд ді залишається без руху (ч. 1 ст. 121 ЦПК України, ч. 1 ст. 108 КАС України).

В ухвалі суддя зазначає про підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє прокурора й надає йому строк для усунення недоліків (ст. 119 ЦПК України передбаче­ний п'ятиденний строк з дня отримання ухвали, ч. З ст. 108 КАС України - строк встановлюється суддею для усунення недоліків). Якщо прокурор відповідно до судових ухвал суду виконає вимоги, зазначені у них, позовна заява вважається поданою в день первинного її подання до суду. Інакше вона вважається неподаною і повертається прокурору (ч. 2 ст. 121 ЦПК України, ч. З ст. 108 КАС України).

У ч. 5 ст. 121 ЦПК України міститься загальна вказівка на те, що повернення прокурору позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що слугували підставою для повернення заяви, тоді як відмова суд ді у відкритті провадження у справі, навпаки, є перешкодою для звернення до суду з таким же са­мим позовом (ч. 7 ст. 122 ЦПК України). Ухвала суду про відмову у відкритті провадження у справі може бути проку­рором оскаржена до апеляційного суду. Такі ж процесуальні правила встановлені й адміністративним судочинством (ч.ч. 5, 6 ст. 108 КАС України).

У суді першої інстанції подана прокурором заява реєструється згідно зі ст. 11-1 ЦПК України та ст. 15-1 КАС України у автоматизованій системі документообігу суду та передається визначеному судді не пізніше наступного дня в порядку, встановленому ч. З ст. 11-1 та ч. 1 ст. 118 ЦПК України. При цьому прокурор має право об'єднати в одній позовній заяві кілька ви­мог, пов'язаних між собою (ч. 2 ст. 118 ЦПК України).

Із прийняттям позовної заяви від прокурора відкривається цивільний процес у справі.

Прокурору необхідно пам'ятати, що місцеві загальні суди у справах щодо спорів, у яких провадження раніше було відкрито в порядку цивільного судочинства, закривають провадження за правилами ЦПК України та розглядають їх як відповідні адміністративні суди у порядку адміністративного судочинства. Для розгляду спору у порядку адміністративного судочинства суд самостійно, без* необхідності вчинення учасниками таких спорів будь-яких дій, постановляє ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі. Ухвали суду з цих питань (про закриття провадження за правилами ЦПК України та про відкриття провадження за правилами КАС України) не підлягають оскарженню.

Позовні заяви прокурорів та інших осіб щодо таких спорів, які подані до місцевих загальних судів у порядку цивільного судочинства до 1 грудня 2010 року та провадження за якими не відкрито, розглядаються цими судами за правилами КАС України як адміністративними судами. Та, як уже зазначалося, такі норми мертвонароджені, оскільки більшість вказаних справ судами вже закрита провадженням Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно з практикою прокурор пред’являє позов, якщо:

- заінтересована особа не може або для неї украй важко захистити свої права (наприклад, заяви в інтересах неповнолітніх, недієздатних, старих, важко хворих громадян);

- заінтересована особа не вживає заходів для захисту свого права, але інтереси інших громадян, державні, суспільні інтереси вимагають такого захисту (наприклад, регресні позови в інтересах державних підприємств);

При вирішенні питань щодо підготовки таких позовних заяв пріоритетним вважати захист соціальних, майнових і житлових прав неповнолітніх, інвалідів, людей похилого віку, осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, трудових прав громадян, які неспроможні самостійно їх захистити або реалізувати процесуальні повноваження; а також захист державних інтересів, що стосуються земельних відносин, охорони навколишнього природного середовища, оподаткування, стягнення сум до бюджету, відчуження державного майна, усунення порушень, пов’язаних з корупцією, відшкодування шкоди, завданої злочинами.