Системи організації навчального процесу в сучасній вищій школі

Cистема навчання передбачає організацію навчального процесу по курсах, роках навчання та семестрах. Заняття при цьому будуються з урахуванням комплексного взаємозв’язку між циклом наук, а також між окремими дисциплінами. Кожний семестр закінчується заліково-екзаменаційною сесією. Відвідування занять, своєчасне виконання курсових і дипломних робіт передбачених навчальним планом є обов’язковим для всіх студентів, за винятком тих, хто переведений на навчання за індивідуальними планами. Студентам заочної форми навчання дозволено складати іспити і заліки, виконувати курсові та інші роботи протягом усього навчального року за власним вибором.

Згідно закону України «Про вищу освіту» навчальний процес здійснюється у таких формах:

Ö навчальні заняття;

Ö самостійна робота;

Ö практична підготовка;

Ö контрольні заходи.

При цьому до освітніх видів навчальних занять відносять:

Ø лекції,

Ø лабораторні, практичні, семінарські, індивідуальні заняття,

Ø консультації.

Традиційно у вищій школі навчальні заняття проводяться з різними за складом колективами студентів:

o лекції – з потоками чи курсами;

o практичні, лабораторні семінарські заняття – з групами і підгрупами студентів;

o спецсемінари, факультативи – з групами, що сформовані за відповідним виявом інтересів студентів;

o різновиди практик – із спеціально сформованими групами.

Крім різного складу студентів організаційні форми навчання відрізняються одна від одної за дидактичними цілями. Кожна організаційна форма реалізовує декілька дидактичних цілей, але серед них можуть бути виділені провідні, тобто ті, які визначають основне призначення тієї чи іншої форми. Так, на практичному занятті у студентів закріплюються і систематизуються теоретичні заняття, але провідною дидактичної метою визначається формування практичних умінь.

Модульне навчання виникло як альтернативна традиційному навчанню. Воно зародилося в США і Великобританії, здобувши широке поширення в університетах і коледжах. В 1972 р. в Токіо на конгресі ЮНЕСКО була офіційно прийнята модульна система навчання як найбільш прогресивна.

Слово «модуль» походить від лат. modulus – «міра». З кількох тлумачень цього терміну до навчального процесу можна віднести таке: «відносно самостійна частина будь-якої системи організації». Проте під модулями звичайно розуміють самостійний розподіл курсу на частини, у межах яких вивчаються одна чи група споріднених фундаментальних понять, законів, явищ. Існує основний принцип модульного навчання, відповідного до якого навчання будується за окремими функціональними одиницями – модулями, що призначені досягненню конкретних дидактичних цілей. Навчальний матеріал, охоплений модулем, повинен бути настільки завершеним блоком, щоб існувала можливість конструювати єдиний зміст навчання, що відповідав би комплексній меті із окремих модулів. Відповідно до змісту інтегруються методи, форми і засоби навчання, що підпорядковані досягненню поставленої мети. Отже, модульна технологія вивчення конкретного курсу включає
3 компонента:

Ø змістовий,

Ø організаційний

Ø контрольно-оцінювальний з його стимулюючою функцією.

Функціонування системи відбувається таким чином:

ü академічний курс навчального предмета розділяють на модулі, за кожним з яких складається програма, що визначає: а) які параграфи, розділи підручника (чи підручників) студенти мають опрацювати; б) які лабораторні чи практичні роботи вони мають виконати; в) які завдання вирішити;

ü визначено теми лекцій, які будуть прочитані в межах цього модуля (вказано де й коли);

ü складено графік консультацій (вказано де й коли);

ü подальша поведінка студента – за принципом «вільному воля». Вважаєш, що можеш самостійно виконати всі навчальні завдання, – виконуй. Виникне запитання – тебе проконсультують. Вважаєш, що оволодів матеріалом модуля раніше від інших, – звертайся до викладача, і він визначить тобі час для складання іспиту.

Згідно Болонської декларації з 2006 року у вищих навчальних закладах України навчання студентів відбувається за кредитно-модульною системою навчання (кредитно-модульною технологією). Кредитно-модульна технологія – це форма навчання, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій та використанні залікових одиниць – залікових кредитів. Заліковий кредит – це одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння кредитних (залікових) модулів, або блоку кредитних модулів. Специфічний термін «кредит» в англійському оригіналі близиться до поняття «довіра». Кредитний (заліковий) модуль – це програмно-змістовна одиниця завершеного циклу навчання (розділ дисципліни), який характеризується дидактичною адаптованістю цілей, форм, методів та засобів навчання і закінчується контрольним заходом – модульним контролем.

Кредитно-модульна технологія навчання є основним дидактичним засобом Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS). Ця система створена для забезпечення єдиної міждержавної процедури виміру й порівняння між ВНЗ результатів навчання студентів, їх академічного визнання. Вона розроблена для забезпечення мобільності студентів і порівняння навчальних програм та досягнень студентів як між вітчизняними, так і іноземними навчальними закладами.

Таким чином, предметом методики викладання у вищій школі є процес освіти і навчання. Методика викладання розкриває сутність ланцюжка таких наукових понять: мета, зміст, методи, форми, засоби навчання природничих дисциплін у ВНЗ.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Охарактеризуйте сутність поняття «Методика викладання у вищій школі». Чим вона відрізняється від «Методики викладання у загальноосвітній школі»?

2. Які знання з «Методики викладання у вищій школі» забезпечують викладачу успішну науково-педагогічну діяльність в університеті?

3. Чим, на Вашу думку має відрізнятися людина з вищою освітою від інших громадян суспільства?

4. У чому полягає сутність неперервної освіти?

5. Порівняйте поняття «зміст освіти» і «зміст навчання».

6. Розкрийте сутність компонентів змісту освіти.

7. Поясніть призначення державних стандартів освіти.

8. Чим можна пояснити необхідність поділу змісту освіти на нормативну та вибіркову частини?

9. Охарактеризуйте структуру і зміст навчального плану підготовки студентів-бакалаврів.

10. У чому сенс робочого навчального плану?

11. Дайте характеристику вимогам, які ставляться до навчальної програми.

12. Поясніть сутність робочої навчальної програми.

13. Відповіді на які питання має дати викладач ВНЗ задля покращення ефективності своєї праці.

14. Проаналізуйте специфічні для методики викладання у вищій школі принципи навчання.

15. Дайте характеристику етапам формування нормативної навчально-методичної документації.

16. Охарактеризуйте основні компоненти змісту навчальної дисципліни.

17. Яким чином здійснюється навчальний процес у ВНЗ України згідно Закону України «Про вищу освіту»?

18. Поясніть взаємозв’язок між організаційними формами навчання у вищій школі.

19. З якою метою у ВНЗ України запроваджено кредитно-модульну систему організації навчального процесу?

20. Розкрийте логіку і зміст навчального процесу в кредитно-модульній системі.

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Завдання 1. Сформулюйте навчальну, виховну і розвивальні цілі та завдання будь-якої навчальної дисципліни вашого фаху. Визначте вимоги до знань і вмінь студентів, які формуються під час її вивчення.

Завдання 2. Запропонуйте приклади міжпредметних зв’язків будь-якої навчальної дисципліни вашого фаху. Свій вибір обґрунтуйте відповідно до принципів навчання.

Завдання 3. Розробіть схему взаємозв’язків між організаційними формами навчання у ВНЗ.

 

ТЕМА 2