Поняття і функції правової етики.

Правова етика - це науково-практична дисципліна, яка вивчає моральні закономірності системи "людина-право", розробляє рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності цієї системи. Оскільки юрист є головною дійовою особою в системі "людина-право", правова етика вивчає особливості прояву моральних якостей юриста при виконанні ним своїх професійних повноважень.

Правова етика виходить з того, що моральні знання, почуття, переконання, потреби, які реалізуються як при виконанні юристом своїх професійних обов'язків, так і в побуті, повинні базуватися на таких моральних цінностях, як добро, обов'язок, честь, совість і т. д.

Призначення правової етики проявляється у функціях:

· узагальнення етичних вимог, що пред'являються до юриста-професіонала;

· вивчення юридичної практики і аналіз етики відносин юристів з колегами під час розгляду юридичної справи;

· аналіз етики взаємовідносин юристів і учасників процесу (підсудним, свідками, потерпілим та ін.);

· вироблення рекомендацій етичного характеру, пов'язаних з підвищенням престижу професії юриста.

Основні принципи етичної культури юриста.

Етична культура юриста – це знання юристом його моральних прав і обов’язків та використання їх у професійній діяльності.

Етична культура юриста включає два аспекти:

1) Визнання існуючих моральних норм як необхідних регуляторів поведінки

2) Дотримання цих норм у професійній діяльності

Основні принципи етичної культури юриста:

· Пріоритет гуманістичної націленості в діяльності юриста, визнання людини найвищою соціальною цінністю

· Чесність і правдивість (справедливості не можна досягти нечесним шляхом)

· Доброзичливість і чуйність (юристам часто доводиться спілкуватися з людьми, які потрапили у складні життєві ситуації. Однак ці риси не можна ототожнювати з всепрощенням)

· Коректність і шанобливе ставлення до співрозмовників

· Простота і скромність(потрібні юристу для того, щоб не бути егоїстом і користолюбним)

· Дотримання професійної таємниці (об’єктивне і повне розслідування кримінальної справи без демонстрації інтимного життя учасників процесу)

Правова естетика, основні форми її прояву в юридичній діяльності.

Правова естетика – система знань про основоположні засади, ідеї, керівні естетичні позиції, без яких немислима естетико-правова професійна діяльність юриста, яких треба дотримуватися в юридичній практиці.

Вимоги правової естетики стосуються всіх аспектів діяльності юриста. Вони сприяють забезпеченню ефективної і оптимальної організації праці, її високої культури, створення обстановки ділового комфорту.

До основних функцій правової естетики належать: ·

· формування естетичних принципів юридичної діяльності; ·

· підвищення рівня правового почуття юриста; ·

· подолання стандартного юридичного мислення; ·

· вплив на виховання суб’єктів права; ·

· розвиток ритуально-обрядової культури у юридичній практиці; ·

· наповнення і систематизація юридичного досвіду

 

Естетична культура зовнішнього вигляду юриста.

Естетична культура зовнішнього виду юриста – це вміння добирати одяг, зачіску відповідно до віку, посади, часу.

Зовнішній вигляд юриста свідчить,з одного боку, про його ставлення до оточуючих, з іншого — характеризує його внутрішній світ і ділові якості. Акуратний і чистий, з гарною зачіскою фахівець викликає сприятливе враження у людей. Це також свідчить про те, що він поважає естетичні й моральні почуття інших, бажає позитивного ставлення до себе, створює атмосферу співпраці. Для юристів характерні офіційність і стриманість в одязі, помірність у виборі прикрас і аксесуарів. Це спричинено тим, що посада має державно-офіційний характер, а тому екстравагантність в одязі є недоречною.