Склад земель сільськогосподарського призначення

ЗМІСТ

Вступ ……………………………………………………………………….
1. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТУ ПРОЕКТУВАННЯ..………………….
1.1 Загальні відомості про територію сільської ради……………………….
1.2 Характеристика природних та економічних умов сільської ради…………………………………………………………..
1.3 Склад земель сільськогосподарського призначення…………………..
2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ВПОРЯДКУВАННЯ УГІДЬ…….............................
2.1 Визначення складу і площі угідь……………………………………….
2.2 Трансформація угідь…………………………………………………….
2.3 Проектування сівозмін……………………….………………………….
2.4 Проектування польових доріг………………………………………….. 2.5 Аналіз розробленого проекту впорядкування території ріллі………
3. ВПОРЯДКУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ БАГАТОРІЧНИХ ПЛОДОВИХ НАСАДЖЕНЬ……………………………………………… 3.1 Розміщення порід, сортів, розміщення кварталів…………………… 3.2 Розміщення захисних лісових насаджень дорожньої мережі, господарських дворів…………………………………..
4. ВПОРЯДКУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ ПРИРОДНИХ КОРМОВИХ УГІДЬ
4.1 Розміщення гуртових та отарних ділянок………………………………
4.2 Розміщення загонів чергового випасання……………………………….
4.3 Розміщення скотопрогонів, літніх таборів, водопійних площадок …. 4.4 Впорядкування території сіножатей……………………………………..
5. ПЕРЕНЕСЕННЯ ПРОЕКТУ В НАТУРУ……………………………….. 5.1 Методи перенесення проекту в натуру ………………………………..
5.2 Підготовчі роботи при перенесені проекту в натуру……………........ 5.3 Складання розбивочного креселння для перенесення проекту в натуру……………………………………………………………..   ВИСНОВКИ……………..……………………………………………………
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..……………………………………

ВСТУП

У сучасних умовах переходу народного господарства до багатоукладної ринкової економіки, реформування земельних відносин і створення сільськогосподарських підприємств і господарств з різними формами господарювання на засадах приватної власності на землю (приватно орендних, фермерських господарств, господарських товариств, кооперативів та інше), екологічної загрози навколишньому середовищу, зростаючої потреби в продуктах харчування та сільськогосподарської сировини для промисловості постають нові вимоги до змісту і обґрунтування проектів внутрігосподарського землеустрою.

Ці проекти повинні забезпечувати належні умови для впровадження і подальшого вдосконалення заходів ведення сільськогосподарського виробництва, сприяти збереженню і поліпшенню агроландшафтів, підвищенню соціально - економічної обґрунтованості використання і охорони земель в цих господарствах, створених в результаті реструктуризації колективних сільськогосподарських підприємств тощо.

Відповідно до Закону України "Про землеустрій" такі проекти розробляються з метою організації сільськогосподарського виробництва і впорядкування сільськогосподарських угідь у межах землеволодінь та землекористувань для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва, раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища і покращення природних ландшафтів.

Сучасні перетворення земельної власності та соціально-економічної культури землекористування в аграрній сфері ще далекі від свого повного і невідворотного завершення та юридичного закріплення. Новостворені господарства не мають юридично сформованих та технічно оформлених землеволодінь та землекористувань і планово-картографічних матеріалів на них. В зв'язку з цим вони не можуть раціонально здійснювати свою господарську діяльність на землі.

Аналіз стану землевпорядного проектування на сучасному етапі вказує на відсутність чіткої програми розвитку землеустрою як на нинішньому етапі, так і на перспективу.

Землевпорядні дії здійснюють в установленому законом порядку, який передбачає підготовчі роботи, складання, розгляд і затвердження проекту, перенесення його в натуру, оформлення і видачу документів, авторський нагляд. Головне місце належить складанню проектів землеустрою.

Ці проекти повинні забезпечувати належні умови для впровадження і подальшого вдосконалення заходів ведення сільськогосподарського виробництва, сприяти збереженню і поліпшенню агроландшафтів, підвищенню соціально - економічної обґрунтованості використання і охорони земель в цих господарствах, створених в результаті реструктуризації колективних сільськогосподарських підприємств тощо.

Відповідно до Закону України "Про землеустрій" такі проекти розробляються з метою організації сільськогосподарського виробництва і впорядкування сільськогосподарських угідь у межах землеволодінь та землекористувань для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва, раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища і покращення природних ландшафтів.

Для підвищення культури землеробства, відновлення і підвищення родючості грунту і на цій основі збільшення валового збору сільськогосподарської продукції, а також для раціонального використання техніки і трудових ресурсів в господарствах вводиться система сівозмін.

Сівозміна – це науково обґрунтоване чергування сільськогосподарських культур і пару в часі та на території або тільки в часі.

Враховуючи викладене нами розроблено курсовий проект на тему: “Оорганізація угідь та сівозмін та впорядкування території сівозмін в межах Семигинівської сільської ради Стрийського району Львівської області” з метою створення найбільш оптимальних умов для забезпечення ефектив­ного використання земельних ресурсів, оптимізації землекористування.

 

1 ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТУ ПРОЕКТУВАННЯ

 

1.1 Загальні відомості про територію сільської ради

 

Територія Семигинівської сільської ради розташована у південній частині Стрийського району. Площа території сільської ради становить 1624,00 га. Населення складає 1129 осіб. Відстань до районного центру м. Стрий – 15 км, до обласного центру м. Львів – 93 км. Площа сільськогосподарських угідь становить 690,50 га, що у відсотковому співвідношенні становить 42,52% від території сільської ради. Найбільшу площу території сільської ради становлять лісовкриті площі – 29,73%.

 

 

1.2 Характеритсика природних та економічних умов сільської ради

 

За природними умовами територія сільської Ради знаходиться в Передкарпатській зоні у Дрогобицькому природно-сільськогосподарському районі.

Клімат. За термічними умовами та вологозабезпеченістю територія сільської Ради знаходиться у помірно-теплій достатньо зволоженій кліматичній зоні. Протягом періоду з середньодобовою температурою понад , тривалість якого 160-165 днів, випадає 450-540 мм, а за рік 650-800 мм опадів. Сума активних температур становить - . Середня температура без морозного періоду становить 155-170 днів.

Весняні приморозки в повітрі припиняються, в середньому, в першій декаді квітня, а в окремі роки можливі наприкінці другої декади травня. Оскільки приморозки починаються у першій та другій декадах жовтня. В окремі роки вони можуть бути значно раніше (друга декада вересня) або пізніше (перша декада листопада). Тривалість вегетаційного періоду з температурою вище становить 210-215 днів, а з температурою понад 155-160 днів. За початок весни вважається перехід середньодобової температури через , що наступає у першій декаді березня. З настанням середніх добових температур понад відновлюється вегетація більшості рослин, а з переходом середньодобової температури повітря через починається інтенсивний розвиток більшості рослин і поступовий перехід до літа. Літо починається з переходом середньої добової температури через . Це явище відмічається на початку травня. Літо помірно тепле і вологе. Характерними є літні зливи з грозами. Число днів з опадами в червні 16, в у липні і серпні 15.

Осінь починається у першій декаді жовтня з переходом середньої добової температури повітря через в сторону зменшення і закінчення без морозного періоду. Закінчується осінь наприкінці або на початку грудня.

Зима починається з переходом середньодобової температури повітря через . Зима м’яка і коротка. В зимі досить часто спостерігаються відлиги з підвищенням температури повітря до 10- тепла, які супроводжуються дощами, інтенсивним таненням снігу. В окремі роки бувають і холодні зими, коли абсолютні мінімуми температури повітря можуть досягти - . В зимовий період переважає хмарна погода з частими та невеликими опадами. Сніговий покрив нестійкий. Дати утворення стійкого снігового покриву коливається від кінця листопада до кінця січня, дати спаду його від початку січня до початку квітня. Середня із максимальних декадних висот снігового покриву за зиму становить 17-24 см.

Розподіл опадів на протязі року нерівномірний. У літні місяці (червень-серпень) випадає 360-440 мм. Абсолютний мінімум опадів становить 35 мм (лютий), абсолютний максимум 280 мм(червень). Середня кількість опадів за рік становить 580-840 мм. Опадів випадає значно більше ніш випаровується, тому проходить промивання ґрунтів і ґрунтотворних порід, що приводить до вилуговування хі від різних солей, тому ґрунти господарства вилугувані, облесні, опідзолені, кислі.

Вітровий режим є різний. В зимовий період переважають західні і північно-західні вітри. Найчастіше сильні вітри (15-20 м/с) спостерігаються в холодну пору року. Вони іноді спричиняють видування посівів, вилягання хлібів, ускладнюють проведення сільськогосподарських робіт. Агрономічна стиглість ґрунту настає на початку квітня, коли середньодобова температура повітря переходить через + . В цілому, Кліматичні умови дають змогу вирощувати тут пшеницю, жито, ячмінь, овес, льон, багаторічні трави, кукурудзу, картоплю, цукрові буряки.

Рельєф. Рельєф місцевості визначає конкретний тип мікроклімату ґрунтового і рослинного вкриття, ступінь грантового зволоження.

Територія в рельєфному відношенні рівнинна, поділяється на заплави низького і середнього та заплави високого рівнів р. Стрий, які різняться між собою абсолютними висотами та ґрунтами. Вони складені алювіальними відкладами, які підстеляються рівнями. На цих породах сформувалися дерново-буроземні ґрунти в різній ступені, щебенюваті, місцями кам’янисті, в прирусловій заплаві поширені відклади рінняків.

Ґрунтотворні породи. Серед факторів ґрунтоутворення породи мають велике значення в утворенні окремих типів особливо видів ґрунтів. Ґрунтотворні породи обумовлюють і агровиробничі властивості ґрунтів.

На території господарства поширені такі ґрунтотворні породи:

1. Сучасний алювій.

2. Давній алювій.

3. Алювіально-делювіальні відклади.

Умови зволоження. Зволоження ґрунтів тісно пов’язане з рельєфом місцевості який впливає на розподіл опадів, а також з механічним складом ґрунтів і глибиною залягання ґрунтових і підґрунтових вод, ґрунтотворних порід.

За характером водного живлення і за ступенем зволоження ґрунти господарства з врахуванням генезису, механічного складу порід відносяться до трьох груп по зволоженню:

До першої групи відносяться слабогідроморфні заплавні і терасові зволожені ґрунти.

До другої групи відносяться напівгідроморфні заплавні перезволожені глейові ґрунти.

До третьої групи відносяться гідроморфні мінеральні ґрунти.

Рослинність. Серед факторів ґрунтоутворення рослинність відіграє вирішальну роль в утворенні органічної маси ґрунту і самого ґрунту.

В далекому минулому територія сільської ради була вкрита лісом і лучною рослинністю тепер в наслідок високого окультурення ландшафту природна рослинність збереглася лише на природних кормових угіддях та лісах.

Лучна рослинність сіножатей і пасовищ представлена травостоєм різного ботанічного складу. Так свіжі суходільні та вологі заплавні луки покриті злаково-різнотравним, бобово-злаковим та різнотравно-злаковим травостоєм. Заболочені луки покриті злаково-різнотравно-осоковим та осоково-різнотравно-злаковим травостоєм.

Деревна рослинність представлена дубом, грабом, вільхою, осикою, ліщиною, крушиною, бузиною.

На орних землях зустрічаються бур’яни як малолітні так і багатолітні. Із малолітніх ростуть: лобода, щириця, свиріпа польова, будяки, а із багатолітніх – пирій, волошка синя, берізка польова, осет роковий та інші.

Ґрунти. Агроґрунтовий район, в якому знаходиться Семигинівська сільська рада характерний дерново-буроземними та лучно-болотними ґрунтами. Ці ґрунти утворилися внаслідок дернового процесу ґрунтотворення, що проходив під лучною трав’янистою рослинністю на бурих лісових ґрунтах. Відрізняються від бурих лісових ґрунтів наявністю дернового горизонту темнувато-сірого з бурим відтінком забарвлення.

У таблиці 1.1 показуємо характеристику грунтового покриву території сільської ради, а на аркуші № 1 відповідну картограму.

Таблиця 1.1 Характеристика ґрунтового покриву

Шифр грунтів	Назва грунтів	Площа
га	%
142 д	Лучно-болотні,мулувато-болотні і торфувато-болотні осушені середньо суглинкові грунти	30,95	1,90
185 а	Дерново-буроземні та лучно-буроземні грунти на алювіальних та делювіальних відкладах піщані	141,86	8,74
186 д	Дерново-буроземні та лучно-буроземні глейові грунти на алювіальних та делювіальних відкладах середньосуглинкові	59,56	3,67
187 г	Дерново-буроземні та лучно-буроземні неглибокі грунти підстелені річняками легкосуглинкові	609,48	37,53
188 в	Дерново-буроземні і дернові-слаборозвинені ріняково-щебенюваті грунти супіщані	35,22	2,17
	Розмиті грунти і виходи рихлих (піщаних і лесовидних) порід	3,63	0,22
	Сучасні руслові відклади	61,26	3,77
	Необстежені землі	685,61	42,00
	Всього	1624,00	100,00

Як бачимо з таблиці на території сільської ради виділено 7 шифрів грунтів, з яких найбільшу частину, а саме 37,53 % території займають дерново-буроземні та лучно-буроземні неглибокі грунти підстелені річняками легкосуглинкові, а також слід відзначити, що 42,00 % земель є необстежені.

Поглиблений аналіз використання земель неможливо провести без розгорнутої характеристики земель за угіддями, яка подана в таблиці 1.2.

 

Таблиця 1.2 Склад і структура угідь сільської ради

Угіддя	Площа
га	%
Сільськогосподарські угіддя, з них:	1018,61	62,72
Рілля	799,11	49,20
Пасовища	150,99	9,30
Сінокоси	68,50	4,22
під господарськими будівлями і дворами	10,63	0,65
під господарськими шляхами і прогонами	12,00	0,75
Всього по сільськогосподарських угіддях	1041,24	64,12
Ліси та інші лісо вкриті землі, в чому числі:	491,80	30,29
Лісові землі	472,80	29,12
Чагарник	19,00	1,17
Під водою	13,00	0,80
Забудовані землі в тому числі:	32,91	2,02
Під дорогами	8,60	0,50
Інші землі	45,04	2,77
Разом по об’єкту	1624,00	100,00

 

В даній таблиці розкрито склад і струнтуру угідь на території Семигинівської сільської ради. Найбільшу площу займають сільськогосподарські землі – 62,07 % та ліси – 30,29% га.

Право власності на землю – це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного кодексу, а такоє інших законів, що видаються відповідно до них.

Земля в України може перебувати в державній, комунальній і приватній власності.

У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій відповідно до закону.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать:

а) землі атомної енергетики та космічної системи;

б) землі оборони, крім земельних ділянок під об'єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення;

в) землі під об'єктами природно-заповідного фонду та історико-культурними об'єктами, що мають національне та загальнодержавне значення;

г) землі під водними об'єктами загальнодержавного значення;

ґ) земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук;

д) земельні ділянки зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать:

а) землі атомної енергетики та космічної системи;

б) землі під державними залізницями, об'єктами державної власності повітряного і трубопровідного транспорту;

в) землі оборони;

г) землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;

г) землі лісового фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом;

д) землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом;

е) земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук;

є) земельні ділянки зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Держава набуває права власності на землю у разі:

а) відчуження земельних ділянок у власників з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;

б) придбання за договорами купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

в) прийняття спадщини;

г) передачі у власність державі земельних ділянок комунальної власності територіальними громадами;

ґ) конфіскації земельної ділянки.

Приватна власність на земельні ділянки набуває чинності у разі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;

в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;

г) прийняття спадщини;

ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю)

Таблиця 1.3.Склад земель за формами власності

Форми власності	Загальна площа
Всього земель	у тому числі с/г угідь
всього	з них ріллі
Державна	994,87	397,61	178,11
Приватна	629,13	621,00	621,00
Всього	1624,00	1018,61	799,11

 

До земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об’єктами, які є основним цільовим призначенням поділяються на категорії:

а) землі сіль­ськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадсь­кої забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохо­ронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

д) землі рекреаційного призначення;

е) землі історико-культурного призна­чення;

є) землі лісогосподарського призначення;

ж) землі водного фонду;

з) землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Аналізуючи будь-яку адміністративну одиницю площі чи природо-територіальний комплекс основною інформацією виступає склад і структура земель за категоріями призначення.

Таблиця 1.4 Склад і структура земель за цільовим призначенням

Категорії земель	Площа
га	%
Землі сільськогосподарського призначення	1041,24	64,12
Землі житлової та громадської забудови	17,28	1,07
Землі природоохоронного призначення	12,70	0,78
Землі лісогосподарського призначення	479,10	29,50
Землі водного фонду	58,04	3,57
Землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення.	15,62	0,96
Всього по сільській раді	1624,00	100,00

 

Як бачимо з таблиці найбільшу частину земель займають землі сільськогосподарського призначення, а також землі лісогосподарського призначення.

 

 

Трансформація угідь

Для забезпечення повного і раціонального використання кожної ділянки земель, створення великих, компактних і зручно розташованих масивів виникає необхідність проведення трансформації угідь, тобто заміна одного виду використання іншим. Обсяги трансформації угідь залежать від природно-кліматичних умов, рельєфу, ґрунтів, наявності вкраплених контурів, що потенційно можуть бути включеними в сільськогосподарський обіг.

Трансформація угідь проводиться з метою:

• збільшення площі більш цінних угідь;

• зміни розміщення угідь з урахуванням ґрунтів, рельєфу, попередження ерозійних процесів;

• створення великих масивів однорідного використання, поліпшення або спрямлення границь угідь;

• компактного розміщення проектного масиву необхідної величини.

Критерієм економічної доцільності планової трансформації угідь є збільшення валового виходу продукції та отримання чистого прибутку.

Трансформація - це перехід одного виду угідь в інший.

Трансформація поділяється на пряму та зворотню. Пряма – це переведення менш цінного угіддя в більш цінне (наприклад сінокоси у ріллю). Зворотня трансформація – це переведення більш цінного угіддя в менш цінне (наприклад багаторічні насадження в сінокоси)

Дані трансформації записані в таблиці 4.4 виходячи з площ багаторічних насаджень, пасовищ та сінокосів, які ми розрахували у попередніх таблицях.

Контроль відомості трансформації угідь: сума площ кожного угіддя по рядку повинна дорівнювати існуючій площі угідь, сума площ кожної графи буде складати площу угідь за проектом.

Таблиця 2.4 Відомість трансформації угідь

Назва угідь	Існуюча площа	Передбачається використатти в такі угіддя
Рілля	Пасовище	Сінокіс	Перелоги	БН	ГБ та двори	ПД та прогони
Рілля	293,56	293,56
Пасовище	148,58	43,21	34,20	9,59		61,58
Сінокіс	58,30			58,30
Перелоги	0,00				0,00
Багаторічні насадження	0,00					0,00
Господарські будівлі та двори	1,00						1,00
Польові дороги та прогони	0,00							0,00
Всього	501,44	336,77	34,20	67,89	0,00	61,58	1,00	0,00

 

Як бачимо з таблиці частину пасовищ трансформовано під багаторічні насадження та сінокоси, а площа ріллі збільшилась за рахунок надлишкових площ пасовищ.

Визначивши потребу у пасовищах, сінокосах, площу під багаторічні насадження та маючи площу ріллі після проведення трансформації ми можемо визначити структуру посівних площ по сільській раді на перспективу.

Таблиця 2.5 Структура посівних площ по сільській раді на перспективу

Назва сільськогосподарських культур	Площа
га	%
Зернові культури:	190,95	56,7
в т.ч. озимі	80,83
в.т. ч. пщениця	57,25	17,0
жито	23,57	7,0
Ярі	110,12	32,7
в.т.ч. овес	16,84	5,0
ячмінь	29,30	8,7
гречка	13,47	4,0
кукурудза на зерно	26,94	8,0
горох	23,57	7,0
Технічні культури:	67,35	20,0
ріпак	16,84	5,0
цукровий буряк	50,52	15,0
Овочі	20,21
Кормові культури:	58,27	17,3
однорічні трави	16,56	4,9
багаторічні трави	29,78	8,8
коренеплоди	4,14	1,2
кукурудза на силос	7,79	2,3
ВСЬОГО	336,77

На основі проведеного розрахунку по визначенню проектних площ складається експлікація земель за проектом та структура сільськогосподарських угідь (таблиця 2.6 та 2.7).

Таблиця 2.6 Експлікація земель по проекту

Назва угідь	Площа, га
До проекту	Після проекту
Рілля	799,11	852,52
Пасовище	150,99	36,61
Сінокіс	68,50	67,89
Багаторічні насадження	0,00	61,58
Господарські будівлі та двори	12,00	12,00
Польові дороги та прогони	10,63	10,63

 

Продовження талиці 2.6

Землі сільськогосподарського призначення	1041,24	1041,24
Лісовкриті площі	491,80	491,80
Забудовані землі	32,91	32,91
Під водою	13,00	13,00
Інші землі	45,05	45,05
Разом по сільській раді	1624,00	1624,00

У наступній таблиці показуємо структуру сільськогосподарських угідь після здійснення проектних рішень.

Таблиця 2.7 Структура сільськогосподарських угідь

Назва сільськогосподарських угідь	Площа
га	%
Рілля	852,52	83,83
Пасовище	36,61	3,59
Сінокіс	67,89	6,67
Перелоги	0,00	0,00
Багаторічні насадження	61,58	5,91
Всього	1018,60	100,00

Як бачимо з таблиці після здійснення проектних рішень площа ріллі становитиме найбільшу частину від усіх сільськогосподарських угідь (83,83%), Помітно збільшилась площа багаторічних насаджень і становить 5,91 %, проте зменшилась площа пасовищ, оскільки їх потреба є меншою, ніж наявність на території сільської ради.

 

 

Проектування сівозмін

 

Система сівозмін головна ланка землеробства. Вона задовольняє такі вимоги:

- виконання планово – державного землеробства по продукції рослинництва;

- використання ділянки оброблювальної землі

- заходи по боротьбі з ерозією ґрунтів;

- відновлення і підвищення родючості ґрунтів;

- створення умов для ефективного використання техніки.

Система сівозмін в рівнинних районах, що має місце при розробці проекту диктується в основному, структурою посівних площ. Так, в наших умовах виникає потреба в проектуванні овочевої сівозміни, кормової і польової сівозмін.

Кормова сівозміна передбачається для вирощування, як правило, соковитих кормів (кукурудза на силос і коренеплоди). Для здешевлення перевезення цих кормів сівозміна розміщається поблизу тваринницької ферми.

Кількість полів в кормовій сівозміні проектується, як правило,5,6,7. Детально кормова сівозміна визначається шляхом розрахунку потреби в кормах для середньорічної кількості худоби та покриття потреби в кормах за рахунок посіву кормових культур.

Потреба в сіні покривається за рахунок природних сінокосів (врожайність 20-25 ц/га). Нестача в сіні буде одержана за рахунок посіву багаторічних трав (врожайність 40-50 ц/га).

Потреба в силосі покривається за рахунок гички цукрових буряків. Враховуючи те, що в польовій сівозміні буде одне поле цукрових буряків та врожайність гички 80-100 ц/га, визначають нестачу потреби в силосі.

Для покриття нестачі потреби в силосі планують посів кукурудзи на зелений корм з урожайністю 300-400 ц/га.

Потреба в коренеплодах покривається за рахунок випасання худоби на пасовищах, в лісах, чагарниках та по отаві сінокосів. Нестача в зелених кормах планується за рахунок посіву кормових культур в залежності від регіону (озиме жито на зелений корм, однорічні трави, багаторічні трави, викоовес, кукурудза на зелений корм та інші).

Площа польової сівозміни визначається, як різниця проектної площі ріллі і площею овочевої, кормової та інших угідь, які проектуються за рахунок ріллі. На кількість польових сівозмін впливає наявність кількох населених пунктів, різко відмінні по якості ґрунти та інші фактори.

Головною сутністю проекту сівозміни є визначення періодичності зміни сільськогосподарських культур на одному полі враховуючи наступні вимоги:

· для соняшника – не менше ніж через 7 років;

· для кукурудзи в сівозміні або на тимчасово виведеному із сівозміни полі – протягом 2-3 років поспіль;

· для пшениці озимої, картоплі, проса – не менше ніж через 2 роки;

· для льону – не менше ніж через 5 років;

· для озимих жита і ячменю, ячменю ярого, вівса, гречки – не менше ніж через 1 рік;

· для люпину, капусти – не менше ніж через 6 років;

· для багаторічних бобових трав, зернобобових культур (крім люпину), буряку цукрового і кормового, ріпаку озимого і ярого – не менше ніж через 3 роки;

· для лікарських рослин (залежно від біологічних властивостей) – 1-10 років.

У таблиці 2.8 показуємо розміщення посівів у сівозмінах.

Таблиця 2.8 Розміщення посівів у сівозмінах

Культура	Площа за проектом, га	Польова сівозміна	Кормова сівозміна	Овочева сівозміна
Озима пшениця	57,52	57,52
Жито	23,57	23,57
Овес	16,84	16,84
Ячмінь	29,30	29,30
Гречка	13,47	13,47
Кукурудза на зерно	26,94	26,94
Горох	23,57	23,57
Ріпак	16,84	16,84
Цукровий буряк	50,52	45,52	5,00
Овочі	20,21			20,21
Коренеплоди	4,14		16,56
Однорічні трави	16,56		29,78
Кукурудза на силос	7,79		4,14
Багаторічні трави	29,78		7,79
Всього	336,77	253,30	63,27	20,21
%	100,00	75,21	18,79	6,00

 

Рисунок 2.1 Діаграма розподілу земель по сівозмінам

Визначивши, які культури входитимуть до тієї чи іншої сівозміни, можна переходити до складання порядку чергування культур.

В нашому випадку на території сільської ради буде розміщено три види сівозмін: овочева, кормова та польова.

Овочева сівозміна матиме площу 20,21 га і буде розміщена на 5 полях (по 4,04 га), тобто п’ятипільна сівозміна.

Кормова сівозміна матиме площу 63,27 га і буде розміщена на 4 полях (чотирипільна сівозміна).

Польова сівозміна буде зерново-просапною, матиме найбільшу площу (253,30 га) і матиме 6 полів.

На рисунку 2.1 подаємо діаграму розподілу посівів у сівозмінах, а у таблиці 2.9 показуємо чергування культур у сівозмінах та їх розподіл по полям.

Таблиця 2.9 Чергування культур у сівозмінах