Капілярні явища в біологічних системах. ПАР біологічного походження, їх значення для нормальної функції людського організму. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Капілярні явища в біологічних системах. ПАР біологічного походження, їх значення для нормальної функції людського організму.



Першовідкривачем капілярних явищ вважається Леонардо да Вінчі

КАПІЛЯРНІ ЯВИЩА

поверхневі явища на межі рідини і твердого тіла, що стикаються між собою; викликані, головним чином, дією сил поверхневого натягу; напр., піднімання або опускання рівня рідини (і утворення меніска) у тонких трубках, занурених у рідину, на яку діє сила ваги; завдяки к.я. відбувається рух соків у рослинах, води у ґрунті.

Якщо скляна трубка, настільки ж вузька усередині, як волосся (лат. capillus), занурюється у воду, то рідина піднімається усередині трубки до висоти більшої, ніж зовні.

Ця залежність характеризується єдиним мінімумом, що і відповідає поверхні натягу. Таким чином, по Кондо, поверхня натягу - ця така поділяюча поверхня, для якої поверхневий натяг має мінімальне значення.

 

Наведено дані літератури та результати власних експериментальних досліджень практичного використання мікробних поверхнево-активних речовин (ПАР) у біології та медицині. Розглянуто і проаналізовано антимікробні (противірусні, антибактерійні, антифунгальні) властивості ПАР мікробного походження, їхню антиадгезивну активність, перспективи використання цих продуктів мікробного синтезу в терапевтичних цілях (як тромболітичні та протипухлинні агенти, складові ліпосом для цільового доставлення ліків, для посилення антимікробної дії ефірних олій, застосування в генній терапії тощо).

Обговорюються перспективи використання мікробних ПАР у молекулярно-біологічних, генетичних, цитологічних та імунологічних дослідженнях.

 

Крімсинтетичних, відомі ПАР біологічноїприроди, якіутворюються в живихорганізмах і приймаютьактивну участь у їхфункціонуванні. ВизначеннявмістубіоПАР, вивченнявзаємодіїлюдини і тварин з синтетичними і рослинними ПАР навколишньогосередовища, маєважливетеоретичне і практичнезначення для сучасноїгігієни, екологічноїбіохімії і фізіології.

чином: детергенти взаємодіють з ліпідно-білковими мембранами клітин органів і тканин і викликають зміни структури і функції клітин. Вплив детергентів на морфологічну структуру мембрани супроводжується зміною її ферментативної активності. Змінений білок або комплекс «хімічна сполука — білок» сприймається імунною системою як чужорідний і проти нього виробляються антитіла

Доведено, що тканини печінки на тривалий час затримують АПАР, які входять до складу синтетичних мийних засобів. Компоненти мийних препаратів, які містять натрій і фосфор, печінкою не затримуються. СМЗ пригнічують жовчотворну функцію печінки. Дія мийних засобів на клітини печінки характеризується різким збільшенням проникності клітинних мембран

АПАР і НПАР змінюють електропровідність клітин слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, а тим самим, і проникність мембран клітин. Механізмом цього явища може бути специфічна взаємодія детергентів з ліпідними компонентами мембран, що зумовлено схожістю їх будови (іонні ПАР мають полярні групи і ліпофільні вуглецеві ланцюги, подібні до вуглецевих радикалів молекул жирів). Очевидно, АПАР, які мають полярні групи, подібніші до ліпоїдних компонентів мембран, ніж НПАР, у яких вони відсутні [17, 19, 28]. Це підтверджується численними дослідженнями впливу ПАР на рівень холестеролу в крові тварин. Холестерол — важливий компонент мембран, який впливає на їх проникність. АПАР значно більше підвищують рівень холестеролу в крові тварин, ніж НПАР. Катіонні ПАР (КПАР) токсичніші від аніонних. Деякі похідні первинних, вторинних, третинних амінів є токсичними і діють на центральну нервову систему: низькі дози (10-7–10-4 г/мл) деяких ПАР активують нервово-м’язову передачу імпульсу, а високі (10-3 г/мл) — інгібують її

Поверхнево активні речовини — низько токсичні для тварин і людини речовини, які у високих дозах здатні проявляти інактивуючий або стимулюючий ефект на ферментні системи, порушувати обмінні процеси в організмі. ПАР найбільшевпливають на печінку, шлунково-кишковий тракт, нирки, нервову систему. Детергентиможутьпроявлятисенсибілізуючудію і викликати в організмірозвитокскладного комплексу імуннихреакцій.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-26; просмотров: 339; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.147.61.142 (0.005 с.)