Солі сечової кислоти (урати)

Сечова кислота утворюється при метаболізмі амінокислот та нуклеотидів, у ссавців вона утворюється у невеликій кількості і її виведення спряжене з певними труднощами, оскільки її солі (найчастіше з Кальцієм) погано розчиняються у воді і у залежності від рН розчину досить легко кристалізуються. Якщо у результаті паталогічних процесів у нирках порушується синтез так званих захисних колоїдів, наприклад, хондроїтинсульфату, то кристали уратів злипаються, утворюючи конкременти – пісок та ниркові камінці. Серед уратів важливе діагностичне значення мають: урат амонію (жовто-коричневі «зірвані яблука») та урати металів (Кальцію, Калію тощо) (жовті, жовто-коричневі або червоно-жовті призми, розетки, багатокутники).

 

Причини появи у сечі уратів:

- зростання концентрації сечі;

- надмірне потовиділення;

- кисла реакція сечі;

- лихоманки;

- лейкоз;

- сечокислий діатез;

- падагра;

- сеча здорових долматинів та англійських бульдогів;

- хронічна ниркова недостатність;

- гострий та хронічний нефрит;

- дегідратація (блювання, проноси);

- новонароджені (як фізіологічне явище);

- печінкова недостатність та анастомози у портальній системі (м’ясоїдні).

 

Солі гіпурової кислоти у сечі

Гіпурова кислота утворюється у печінці шляхом взаємодії бензойної кислоти з амінокислотою гліцином і використовується для виведення з організму циклічних сполук (бензоатів). Оскільки на сучасному етапі бензоат натрію широко використовують у харчовій промисловості у якості консерванта, то збільшилось його надходження до складу раціону домашніх м’ясоїдних. У гуманній медицині широко використовується проба Квіка для оцінки детоксикації бензоатів печінкою. Зменшення виділення гіпурової кислоти з сечею свідчить про порушення здатності печінки утворювати останню. Солі гіпурової кислоти мають вигляд 4 – 6 реберних призм із заокругленими кутами.

 

Причини появи кристалів солей гіпурової кислоти у сечі:

- потрапляння до раціону солей бензойної кислоти (переважно бензоату натрію);

- цукровий діабет;

- хвороби печінки;

- гнилісні процеси у кишечнику.

 

Струвіти (трипельфосфати) у сечі

Струвіти (трипепельфосфати, амоній, магній фосфати) - це подвійна сіль амонію та магнію з ортофосфатною кислотою, що утворюється при лужній реакції середовища. На вигляд струвіти – це безбарвні призми з кількістю ребер від 3 до 6. Кристали трипельфосфатів випадають в осад за умов залуження сечі: лужне бродіння сечі, поїдання великої кількості рослинних кормів, тривале зберігання сечі тощо. Утворення трипельфосфатів є найчастішою причиною виникнення сечокам’яної хвороби у тварин, особливо у кішок та собак. У кішок виникнення струвітів переважно є наслідком порушення раціону годівлі, то у собак – це ознака хронічного запального процесу у сечовому міхурі, який змінює реакцію середовища у лужний бік і сприяє кристалізації даних солей. Досить часто струвіти виявляють у дорослих та старих собак.

 

Причини появи струвітів у сечі:

- тривале зберігання лужної сечі здорових тварин;

- тривале блювання (виведення кислих еквівалентів шлунку);

- цистит (переважно у собак);

- порушення раціону годівлі (переважно у кішок);

- гіперпаратиреоз;

- синдром Фанконі.

 

Оксалати у сечі

Оксалати – солі щавлевої кислоти. Виявляються у сечі всіх видів тварин, найбільше – у м’ясоїдних. У собак при уролітіазі оксалат кальцію становить 30 – 35% усіх ниркових камінців нижніх сечовидільних шляхів і 40% камінців, видалених з верхніх сечовидільних шляхів. У котів оксалати знаходять у 45 -50% випадків. Найчастіше оксалати виявляють у самців. Схильні до утворення оксалатів такі породи собак: цвергшнауцер, йоркшир - тер’єр, гімалайські та сіамські кішки. Однією з причин, окрім ниркових патологій, є дефіцит білка нефрокальцину, який сприяє розчиненню оксалатів кальцію.

Причини появи оксалатів у сечі:

- пієлонефрити;

- цукровий діабет;

- отруєння етиленгліколем;

- генетична схильність окремих порід собак та котів.

 

Фосфати у сечі

Фосфати кальцію найчастіше виявляються у сечі жуйних, причому у самців, оскільки вони мають сигмовидний вигин сечових шляхів, який і сприяє застійним явищам і утворенню конкрементів. Тварини, що були кастровані у ранньому віці, мають більшу схильність до утворення фосфатів, оскільки у них зменшений діаметр уретри. Однією з найвагоміших причин утворення фосфатів є зниження відношення між Кальцієм та Фосфором та залуження сечі. Ймовірність утворення фосфатів у сечі жуйних зростає при збільшенні у раціоні зелених кормів (зміщення рН у лужний бік), використанні великої кількості гранульованих кормів.

 

Причини фосфатурії

- втрата хлоридної кислоти у тварин з однокамерним шлунком у результаті проносів, блювання;

- зменшення виділення слини;

- надмірне потовиділення;

- кастрація у ранньому віці;

- вагітні самки;

- зниження співвідношення кальцій: фосфор у раціоні;

- збільшення частки зелених кормів;

- збільшення у раціоні гранульованих кормів.

 

 

Висновки

При проведенні діагностичних досліджень сечі ветеринарний лікар повинен аналізувати не лише фізичні, хімічні та цитологічні параметри сечі в комплексі, але і порівнювати їх із результататами досліджень крові, оскільки сеча характеризує як функціональну здатність нирок (фільтрацію, реабсорбцію), так і склад крові, з якої вона і утворюється. Слід також враховувати умови утримання (склад раціону, фізіологічний стан тощо), клінічний стан тварини і лише врахувавши весь комплекс даних, включно з іншими методами дослідження сечовидільної системи (УЗД, ринографія тощо), можна робити висновки про наявність чи відсутність захворювання.