Розділ 1. Психологічна експертиза, її сутність та особливості

1.1. Загальна характеристика психологічної експертизи [ 1; 3; 19; 31].

Експертизою називають дослідження експертом ситуацій, подій, процесів, вчинків окремих людей, зокрема посадових осіб, проведення якого потребує спеціальних знань, компетентності та досвіду. Експертиза суттєво відрізняється від наукового дослідження тим, що її результат стосується не знання як такого, а відповідь на питання, що турбує замовника, і може мати для нього життєво важливе значення. Вона дуже часто має ретроспективне спрямування, тобто об'єктом експертизи є те, що вже відбулося. Отже при проведенні експертизи існує ризик прийняти хибне рішення у певній ситуації і у певний час.

Експертиза може бути спрямована (1) на встановлення якості продукту за характеристиками як наявного, відомого, так і невідомого еталона; (2) на виконання дії, тобто оцінюється уже виконана діяльність, яка має бути оцінена за деякими її характеристиками.

У кожній конкретній галузі суспільної практики експертиза має свої особливі предмет, завдання, методику, критерії, організацію та процедуру проведення, однак, можна виділити шерег ознак, які поєднують різні спеціальні види експертизи і дозволяють розглядати її як достатньо самостійний вид професійної діяльності. В їх числі такі:

1) ініціювання експертизи здійснюється замовником з метою використання результатів експертної оцінки для розв'язання певних своїх задач;

2) для проведення експертизи необхідна наявність об'єкта експертизи, замовника, експерта;

3) статус експерта означає високий рівень його професіоналізму, як необхідну передумову об'єктивності експертного висновку;

4) попри високий рівень значущості експертний висновок має лише рекоментаційний характер;

5) при прийнятті рішення необхідно враховувати весь комплекс умов і чинниківт перебігу реальних процесів і подій.

На експерта покладається виконання таких функцій: (1) прийняття відповідального рішення на основі своєї спеціальної підготовки, зокрема, володіння певним пізнавальним, технічним, діагностичним інструментарієм відповідно зі своєї фаховою підготовкою; (2) наявність загального і спеціального досвіду проведення експертизи, здатність розібратися в умовах нештатних ситуацій; (3) співпраця з замовником, починаючи від першого знайомства, далі на всіх етапах проведення експертизи та її завершення; (4) володіння достатньо прийнятними для розуміння стильовими особливостями побудови та текстового викладу експертного висновку в поєднанні його лаконічності й повноти.

Успіх у роботі експерта залежить від того наскільки він розуміє в чому полягає (на кожному етапі експерти) неповнота й невизначеність ситуації для прийняття рішення оcобою, що його має прийняти, що необхідно виявити для того, щоб зробити наступний крок, або перейти до наступного етапу експертизи.

 

1.2. Вимоги до експерта як суб'єкта професіональної діяльності [2; 4; 7; 16; 19; 20; 21].

У літературі з питань експертизи наводиться чимало вимог до професійних якостей експерта, підкреслюється, що достовірність експертної оцінки залежить від його компетентності. Незалежно від рівня експертиз її повинні проводити найбільш кваліфіковані спеціалісти. Перелік їх професійних якостей, виділених дослідниками, включає такі:

1) наявність спеціальної підготовки, компетентність;

2) креативність, розвинені творчі здібності, які дозволяють аналізувати проблемні ситуації і знаходити шляхи вирішення протиріч;

3) відсутність нахилів до конформізму (некритичне приєднання до думки більшості);

4) аналітичність думки, широта і системність мислення;

5) відсутність консерватизму, позитивне ставлення до інновацій;

6) особистісні цінності, мотиви, цілі інтереси;

7) професійні здібності, нахили та спрямованість особистості;

8) почуття професійної гідності, настирливість і принциповість;

9) когнітивний стиль і тип професійного мислення.

10) відповідальність, чесність, працьовитість;

11) наукова об'єктивність;

12) дотримання професійної етики.

У числі визначальних інтелектуальних дій експерта в профільній літературі називають такі:

– дослідницько-аналітичні здібності: планування і проведення емпіричних досліджень;

– рефлексивні здібності: здібність до мисленнєвої реконструкції й моделювання емпіричного досвіду;

–прогностичні здібності: створення обґрунтованих прогностичних моделей, інноваційне бачення й здатність модифікації традиційного процесу;

–здатність до діалогового спілкування, взаємодії та співпраці з усіма учасниками експертного процесу, замовником та іншими зацікавленими сторонами.

Як відзначає А.У. Хараш, "від експерта очікують не стільки застосування перевірених, валідних методик, скільки мудрих суджень, неординарних висновків і, якщо хочете, творчих озарінь. У цьому зміщенні акценту від дослідницького інструментарію на самого дослідника і полягає, власне, відмінність експертних досліджень від фундаментальних і прикладних".