Характеристика кліщів родини дкод5юде

Ветеринарне значення мають кліщі родів Агда8, А1уеопа8и8. Тіло аргасових кліщів розміром 11 — 13 мм, від сірого до коричневого ко­льору, видовжено-овальне, в передній частині звужене. У голодних кліщів

воно плоске, у ситих — здуте. Кутикула м'яка, дорсальний і вентральний щитки відсутні. Хітиновий покрив має вигляд зірочок, горбків. На поверхні тіла є складки, диски. У кліщів чотири пари лапок, статевий і анальний отвори, перитреми і хоботок розміщені з вентрального боку. Статевий отвір у самок має вигляд щілини, у самців — півмісяця. Анальний отвір знаходить­ся позаду четвертої пари кокс (див. вкл., рис. 17).

Кліщі проходять чотири стадії розвитку: яйце, личинка, німфа та імаго. Самки кліщів живляться кров'ю овець, птахів та інших видів тварин кілька разів і відпадають, щоб кожного разу відкласти яйця. Самка за один раз відкладає до 100 яєць.

Агдаз регзісиз (персидський кліщ) підродини Агда8іпае — поширений у південних районах України, Росії, а також на Кавказі, в Закавказзі, Се­редній Азії. Живе у пташниках, гніздах синантропних і диких птахів, у щілинах будівель, землі, під корою дерев. А. ге/іехиз — паразит голубів. Живе в голуб'ятниках. При масовому нападі кліщів на птахів знижується несучість, спостерігаються виснаження, парез і параліч лапок, крил; мо­лодняк часто гине.

Тіло персидського кліща яйцеподібне, плоске, сірого кольору, 4 - 9 мм за­вдовжки. Передній кінець його звужений, задній — широкий, округлий. Очі відсутні. Хоботок розміщений з вентрального боку, має бічний шов і крайові ранти. Кліщ, який насмоктався крові, нагадує квасолину, набуває темно- сталевого кольору.

У своєму розвитку кліщ проходить стадії яйця, личинки, німфи та імаго. Цикл розвитку триває 1 — 2 роки. Він здатний голодувати 2 — 3 роки. Всі йо­го стадії нападають на птахів у нічний час, живляться кров'ю кілька разів.

Кліщі переносять збудників бореліозу, холери, тифу, туберкульозу та ін­ших хвороб. Можуть нападати на людей і домашніх тварин.

Аігеопазиз іакотепзіз (кошарний кліщ) підродини ОгпіШоЛогіпае — поширений у південних регіонах України, Росії та інших держав. Нападає на овець, велику рогату худобу, а також на людей. Ховається в тваринниць­ких приміщеннях, печерах, норах гризунів, тріщинах у стінах будівель. При масовому нападі кліщів на овець спостерігаються виснаження, анемія, у мо­лодняку можливий параліч кінцівок, шиї.

Тіло кліщів сплющене й видовжене, до 13 мм завдовжки і 7 — 8 мм зав­ширшки, передній кінець його загострений, задній — заокруглений, бічні краї паралельні. Хітиновий покрив зірчастий, має вигляд ямок. Хоботок розміщений з вентрального боку.

У своєму розвитку кліщ проходить стадії яйця, личинки, німфи та імаго. Імаго може голодувати 7 — 10 років, личинка — до одного року.

Бегтапуззиз даіііпае (курячий кліщ) родини Бегтапу88іДае — поши­рений у всіх зонах України та інших держав. Живе у пташниках, гніздах свійської птиці та диких птахів (горобців, ластівок, голубів). У курей спри­чинює зниження несучості, виснаження, при масовому нападі молодняк час­то гине. Кліщ нападає на людей і інколи на домашніх тварин, зумовлює свербіж, алергічний дерматит.

Кліщ має овальне ніжне тіло блідо-жовтого кольору, 0,75 мм завдовж­ки, а насмоктавшись крові, збільшується у розмірі до 2 мм, стає червоним або коричневим з металічним відтінком. Хоботок колючо-сисного типу. Лапки довгі, закінчуються кігтиками й подушечкою, яка легко присмокту­ється.

У своєму розвитку проходить стадії яйця, личинки, протонімфи, дейтонім- фи та імаго впродовж 6 — 12 діб. У південних зонах за рік розвивається 20 — 24, у північних — до 5 — 6 генерацій кліщів. Усі фази кліща здатні голодува­ти до одного року. Нападають на птахів уночі. Активні в теплу пору року. Личинки кров'ю не живляться.

Кліщі переносять збудників бореліозу, орнітозу, холери, чуми птахів.

Лабораторні дослідження. Удень на аркуш білого паперу збирають сміття з пташиних гнізд або щілин, тріщин у пташнику і уважно його роз­глядають. Курячі кліщі рухливі й помітні. Персидських кліщів знімають з птахів, а кошарних — з овець. Оглядаючи приміщення, в щілинах стін, під­логи, станків збирають кліщів. Личинок і німф знаходять у будь-який час доби, імаго — вночі.