Грунтоутворюючі та підстилаючи породи

Ґрунтовий шар області сформувався на лесових породах, ґрунти представлені в основному чорноземами. Лесоподібні суглинки — це перевідкладені леси. Їх загальними рисами є: палевий або бурувато-палевий колір, карбонатність. пилувато-суглинковий гранулометричний склад із перевагою крупнопилуватої фракції (0,05-0,01 мм), борошнистість, шпаруватість, пухке складення, мікроагрегованість, добра водопроникність. На них формуються високо родючі чорноземні грунти, а також сіроземи, каштанові, сірі лісові. Лесоподібні суглинки розташовуються в льодовикових і зовнішньо-льодовикових областях, серед покривних суглинків: лісостепові, степові райони. Вони менш карбонатні, зустрічаються також і безкарбонатні.

Лесоподібні суглинки містять оксид кремнію SiO2 – від 50 до 60% сполуки кальцію магнію знаходяться переважно у вигляді карбонатів. Вміст СаО (8-24%) значно перевищує вміст MgO – 0,2-20%. Загальна кількість водорозчинних солей коливається в межах 0,1-0,6%.

Характеристика території обстеження

Характеристика місцевості, її рельєфу та форми

Господарство знаходиться в Одеській обласі, Белгородському районі. Витягнута з півночі на південь. Рельєф рівнинно – хвилястий, складний.

Визначення площі обстежуваної ділянки

Площа обстежуваної ділянки 379,4га.

 

Завдання № 2

Тема: Визначення типів схилів обстежуваної ділянки

Теоретичні відомості про схили та їх типи

Розрізняють наступні форми поверхонь земної кулі:

- Горизонтальна – коефіцієнт зсуву дорівнює 0;

- Рівнонахилена – в тому випадку, коли віддаль між горизонталями постійна, коефіцієнт зсуву дорівнює 1;

- Опукла – віддаль між горизонталями постійно зменшується, коефіцієнт зсуву дорівнює 0,75;

- Увігнута – віддаль між горизонталями постійно збільшується, коефіцієнт зсуву дорівнює 1,25.

Тип схилу вказує на вид прояву ерозійних процесів та їх інтенсивність, тому цю задачу потрібно вирішити на підготовчому етапі.

Тип схилу встановлюють по двох взаємно перпендикулярних профілях:

- Поздовжньому, який побудований по характерній лінії току даного схилу. Характерна лінія току являє собою лінію проведену від найвищої точки схилу, до найнижчої по самій пологій стороні схилу;

- По лінії проведеній перпендикулярно характерній лінії току в її середині.

Перш ніж встановити тип схилу необхідно побудувати два профілі:

- Поздовжній;

- Поперечний.

Тип схилу встановлюють накладаючи поперечний профіль на поздовжній.

 

Висновок: В цьому випадку тип схилу поздовжньо увігнутий поперечно опуклий. Форма поздовжнього профілю в типі схилу вказує на інтенсивність ерозійних процесів, форма поперечного профілю типу схилу – на вид водної ерозії.

При рівно нахиленому схилі буде відбуватися площинна ерозія або змив грунту.

При опуклому схилі поперечного профілю також спостерігається площинна ерозія.

При ввігнутій формі поперечного профілю відбувається концентрація стоку води з пагорба, тому виникає можливість розмиву грунту чи прояву лінійної ерозії.

Для схилу з площиною ерозією коефіціент інтенсивності дорівнює k= 1.25.

 

 

Завдання № 3

Тема: К артограма крутизни схилу

Картограма крутизни схилів створюється з метою визначення територій схилових земель, які з різною інтенсивністю використовуються в сільськогосподарському виробництві.

За сучасних уявлень найдоцільніша є класифікація схилових земель на три категорії:

- Схилові землі з ухилом від 0-3° - ці землі називають землями не обмеженого використання і на них можна вирощувати будь-які сільськогосподарські культури, на таких землях можна проектувати польові, кормові і спеціальні сівозміни;

- Землі обмеженого використання з ухилом 3-7°, які призначені для вирощування культу суцільного сіву, на них забороняється вирощувати просапні культури, тому на них можна проектувати польові без просапних, кормові лугово-пасовишні та спеціальні ґрунтозахисні сівозміни;

- >7° - це землі дуже обмеженого використання, які відводять під постійне залуження, тому на них можна проектувати сінокосно-пасовишні сівозміни.

Для побудови картограми крутизни схилу можна використати два методи:

- Польовий, який використовується при проведенні польового періоду обстеження, застосовують прилади, які називають скіпетрами;

- На підготовчому періоді з використанням точної топооснови масштабу закладень та вимірника.

Для побудови картограми схилу спочатку потрібно побудувати масштаб закладень.

Для розрахування координат масштабу закладень користуються формулою:

d = h·ctq α, м

Розрахунки проводять у формі таблиці.

Задаючись кутом нахилу поверхні землі до горизонтальної площини α, розраховують відстані між горизонталями градаціями в масштабі карти 1:10 000

1см – 100 м

Горизонтальна вісь кутів нахилу в довільному масштабі.

На масштабі закладень виділяємо дві ординати на 3° і 7°.

Поле в масштабі закладень:

- 0-3° - зеленим;

- 3-7° - жовтим;

- >7° - червоним.

Висновок: Після побудови карти крутизни схилу, ми визначили, що схилові землі з ухилом >7° становлять 119,8 га, 3-7° - 90,5 га, 0-3° - 169,1 га.

Користуючись масштабом закладень та вимірника будують картограму крутизни схилів, яка показана на рис 5.

 

 

Завдання № 4

Тема: Проектування кількості розрізів та проектування грунтових маршрутів