Види книг за способом фінансування, матеріального забезпечення і розповсюдження

За способом фінансування й матеріального забезпечення книжки підрозділяються на власні (фінансуються, забезпечуються матеріалами й розповсюджуються за рахунок самого видавництва), замовлені (оплачує видавничі витрати на книгу, постачає матеріали й розповсюджує наклад організація-замовник), видані за рахунок автора (останній сплачує всі видавничі витрати й сам забезпечує розповсюдження накладу), видані за рахунок організації-спонсора (ця організація сплачує всі витрати, або їх частину). Книги, фінансовані автором або організацією, можуть видаватися з найрізноманітнішими варіантами відносин, установлюваних договором.

Серед власних видань виділяються спільні – їх випускають спільними зусиллями два або більше видавництв, кооперація яких може бути найрізноманітнішою (вони можуть поєднувати фінансові кошти, розподіляти витрати відповідно до внеску кожного, або функції: одне працює з авторами, інше готує оригінал-макет, третє займається розповсюдженням і маркетингом і т.п.)

Зрідка виходять авторські видання. Це книги, видавцем якого є сам автор. Він фінансує всі витрати щодо видання, а потім віддає наклад книги книгопродавцеві.

За способом розповсюдження книги поділяються на продані вроздріб, передплатні, такі що розсилають поштою післяплатою або за оплаченим замовленням, безкоштовні. До останніх можуть входити так звані відомчі видання, що розсилаються підлеглим вищою організацією.

 

16.Особливі примірники в тиражі книг

У накладі будь-якого видання виділяється певна кількість примірників зі специфічною додатковою метою. Це насамперед так звані додаткові примірники, а також сигнальні, контрольні й архівні примірники.

Сигнальними називаються декілька перших примірників книги з її накладу, виготовлені друкарнею для затвердження книги видавництвом на випуск у світ. Якщо друкарня точно, без помилок реалізувала задум (проект) видання і якість поліграфічного виконання не викликає у видавництва претензій, відповідає договірним умовам, видавництво підписує сигнальний примірник на випуск у світ. Для друкарні це означає, що вона може приступити до виготовлення накладу відповідно до затвердженого зразка.

Видавництво може підписати книгу на випуск у світ із застереженнями, що передбачають деякі корективи (н-д, заміну фольги для тиснення або кольорів матеріалу для палітурки та ін.), не вимагаючи нового подання сигнальних примірників, або в разі незадоволення будь-якими деталями поліграфічного виконання повернути сигнальний примірник незатвердженим із письмовою вказівкою на те, що необхідно зробити друкарні, щоб сигнальний примірник був затверджений.

Контрольні примірники складають невелику частину накладу (від одного до декількох десятків), яку видавництво бере для себе для внутрішніх цілей: організації реклами й пропаганди книги, рецензування в пресі, подання в книготорговельні організації та підприємства та ін.

З контрольних примірників виділяють два-три так званих архівних, тобто призначених для довічного зберігання, і бібліотечних, що використовуються для довідок, інформаційно-бібліографічної роботи.

Крім того, до контрольних входять авторські примірники – безкоштовні примірники, які видаються авторові (їхня кількість визначається у видавничому договорі з автором за згодою сторін).

 

Елементи книжкового тексту

Текстова частина книги чітко поділяється на:

Основний текст – текст твору або творів, заради розповсюдження й читання яких книга видається;

Додатковий текст – текст, що стосується творів, але до них не входить, - різного роду додатки (документи, довідкові таблиці тощо), редакції й варіанти основоного тексту;

Допоміжний (службовий) текст – так званий апарат книги, завдання якого:

ü спростити й скоротити її шлях до читача (це завдання виконує інформаційно-довідковий апарат – вихідні відомості на найпримітніших місцях книги: зміст, покажчики предметів, імен і т.п., колонтитули);

ü допомогти читачеві поглиблено й точно зрозуміти твір у цілому й у деталях (цьому служить пояснюючий, науково-допоміжний апарат: вступна стаття, передмова, післямова, коментарі й примітки);

ü Познайомити читача з літературними джерелами цитат і запозичень у тексті твору і з літературою на його тему (для чого додають бібліографічний апарат – бібліографічні посилання або покажчики).

ü