Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Національно – культурний рух у Чеських землях напр. 18 – першій третині 19 ст.
Чеське національне Відродження тривало майже століття (остання третина XVIII — 60-ті роки XIX ст.). Відродження в чеських землях мало певні особливості чехи тривалий період входили до складу багатонаціональної імперії, де влада належала австрійським німцям; після поразки повстання станів (1620) була ліквідована чеська державність; значна частина чеської шляхти зазнала понімечення або покатоличення, а інша мусила покинути батьківщину; країну фактично колонізували німці, а в містах вони становили більшість населення. Так, наприкінці XVIII ст. в Чехії проживало понад 60 % чехів і близько 40 % німців; у Моравії відповідно — 70 і 30 %; у Сілезії — понад 25 % чехів, 40 % німців, близько 35 % поляків. Перший період чеського національного Відродження характеризується зростанням інтересу до дослідження культурних традицій, мови, етнічної самобутності та історії. У свою чергу він складається з просвітницького та передромантичного етапів. У другий період (кінець 10-х — 40-ві роки XIX ст.) відбувається активізація пропаганди національної ідеї та поширення національного руху. Третій період Відродження (від революції 1848 р. до 60-х років) позначений масовим національним духом, в якому брали участь майже всі верстви чеської людності. У 1796 р. в Празі засновано Академію мистецтв, у 1798 р. — Празький театр (німецький, але в ньому відбувалися аматорські вистави чеською мовою), в 1802 р. — Празький технічний інститут, у 1810р. — Празька консерваторія. Праці чеських та німецьких учених несли на собі відбиток суто науково-теоретичного інтересу, видавалися латинською і німецькою мовами. Так, Г. Добнер (1719— 1790) підготував зібрання джерел з історії Чехії в 6 томах і зробив латинський переклад Чеської хроніки В. Гаєка з коментарями. Професор Празького університету Ф. Пелил (1734— 1801) у 1774 р. видав багатотомну Історію Чехії з давніх часів та Історію німців у Чехії (німецькою мовою). Одним із провідних діячів чеської культури є Йосеф Добровський (1753—1829). Він видав низку критичних досліджень з історії давньої Чехії та слов'янства взагалі. Відродженню чеської мови сприяла діяльність директора празьких, а згодом і всіх гімназій Чехії Франтішека Прохазки (1749-1809), який зробив вагомий внесок у видання багатьох чеських літературних пам'яток. Ф. Прохазка також переклав чеською Новий Заповіт.
Одним із визначних діячів чеського національного Відродження є Йосеф Юнгман (1773—1847), який виступав як публіцист, перекладач творів західноєвропейських письменників, написав Історію чеської літератури, видав Чесько-німецький словник у 5 томах. Багато сил справі національного виховання чехів віддав Ф. Палацький (1798—1876), котрий в 1827 р. заснував двомовний Часопис Чеського музею, згуртувавши навколо себе талановитих чеських учених і літераторів. У 1831 р. Ф. Палацький став одним із засновників Матиці Чеської. У 1836 р. німецькою мовою з'явилася друком перша книга п'ятитомної Історії чеського народу в Чехії та Моравії, а у 1848 р. — чеською. Посиленню відчуття слов'янської спільності в чеському суспільстві сприяла діяльність Павла Йосефа Шафарика (1795— 1861). Його монографія Історія слов'янської мови та літератури всіма наріччями (1826), пронизана ідеалізацією первісного слов'янства, набула широкої популярності в Центрально-Східній Європі. У своїй праці Слов'янські старожитності (1837), в якій він використав метод порівняльно-історичного аналізу, П. Шафарик обґрунтував індоєвропейське походження слов'ян, показав їхній внесок у світову історію. Значний розголос дістала праця П. Шафарика Слов'янська етнографія (1852 р.), у якій містилися основні знання з історії, культури і статистики слов'янських народів, окрема карта подавала ареал розселення слов'ян. Концепцію слов'янського єднання вперше обґрунтував Ян Коллар (1793-1852). В Пешті, він написав поему Донька слави (1824). Поема набула надзвичайної популярності серед чеських патріотів і стала справжнім Євангелієм всеслов'янства. Важливу роль у формуванні національно-патріотичної думки в 30—40-ві роки XIX ст. відігравали часописи Квяти за редакцією драматурга Й. Типа (1808-1856) та Чеська бджола за редакцією поета Ф. Челаковського (1799-1852), а з 1846 р. — поета-сатирика К. Гавличека-Боровського (1821—1856). Усі разом вони брали участь у виданні єдиної дозволеної владою чеської газети Празькі новини.
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-19; просмотров: 180; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.14.132.214 (0.004 с.) |