Концепція попиту і пропозиції.

Згідно з цією економічною концепцією вартість і ціна товарів визначаються лише коливаннями попиту і пропозиції. Найвідомішим її представником був Ж.-Б. Сей, який визначав вартість корисності трьома факторами виробництва (працею, землею і капіталом), що надало його концепції еклектичного характеру.

Одним із найважливіших факторів ціноутворення вважав співвідношення між попитом і пропозицією Л. Вальрас. Це положення підтримували представники концепції граничної корисності.

Концепція попиту і пропозиції не відповідає критеріям науково обґрунтованої економічної теорії, оскільки має такі недоліки:

1. Аналіз зовнішніх поверхових зв'язків, а не глибинних явищ і процесів. Це виявляється в тому, що коливання між попитом і пропозицією впливає насамперед на ціни товарів, які є грошовим виразом їх вартості, їх субстанціональною основою. Вартість і ціна співвідносяться між собою як сутність і явище. Внаслідок поверхового підходу по суті ототожнюється цінність і ціна, незважаючи на відокремлення англійським економістом Г. Маклеодом (прихильником концепції) обох категорій.

2. Неспроможність відповісти на питання, чим визначаються ціни в умовах рівності попиту і пропозиції. Крім того, в концепції граничної корисності коливання між попитом і пропозицією виступає важливим, але не єдиним, фактором ціноутворення (поряд з корисністю), як і в концепції попиту і пропозиції, що свідчить про їх певну еклектичність. Водночас між корисністю і коливаннями попиту і пропозиції існує тісний взаємозв'язок. Неправомірне також ототожнення пропозиції із затратами, а попиту — з результатами (важливою характеристикою яких є корисність), незважаючи на існування між ними органічного взаємозв'язку. Оскільки в основі вартості та цін лежать суспільно необхідні витрати виробництва (йдеться про відновлювані товари) і якість товарів, їх корисний ефект, а ціни виробництва формуються з урахуванням внутрігалузевої і міжгалузевої конкуренції, тобто значною мірою відображають збалансованість і пропорційність розвитку суспільного виробництва, то такі витрати виробництва є внутрішнім змістом пропозиції, а вона — формою їх розвитку. Аналогічно цьому результати виробництва, найважливішим якісним показником яких є його соціальна (відповідність результатів господарської діяльності основним соціальним потребам і цілям суспільства, інтересам окремої людини) і економічна (досягнення найвищих результатів при найменших затратах живої і уречевленої праці) ефективність — це внутрішній зміст попиту, його субстанція, а попит — форма їх розвитку і вияву.

Список інформаційних джерел для підготовки до семінарського заняття.

Основна

1. Ажнюк М.О. «Основи економічної теорії» Навчальний посібник.- К.: Знання, 2008 р. – 368 с – (Вища освіта ХХІ століття)

2. Мочерний С. В. «Екононмічна теорія» Навчальний посібник.-К.: Видавничий центр «Академія» 2005.

Додаткова

1. Економічна енциклопедія: У 3 т. / Редкол.:...С. В. Мочерний (відп. ред) та ін.— К.: ВЦ «Академія», 2000—2002.

2. Економічний словник-довідник / За ред. С В. Мочерного. — К.: Феміна, 1995. — 368 с.

3. Історія економічних учень / За ред. Л. Я. Корнійчук, Н. О. Татаренко. — К.: КНЕУ, 1999. — 564 с.

4. Макконнелл К. Р., Брю С. Л. Аналітична економія. Принципи, проблема і політика. Мікроекономіка. — Львів, 1999.

5. Мочерний С. В. Економічна теорія. — К.: ВЦ «Академія», 1999. — 656 с.

6. Мочерний С. В. Політична економія: Навчальний посібник. — К.: «Знання-Прес», 2002. — 687 с.

7. Мочерний С. В., Устенко О. А., Фомішин С. В. Політична економія. — Херсон: «Дніпро», 2002. — 794 с.

8. Основи економічної теорії: У 2 кн.: Підручник / За ред. Ю. В. Ніколенка. — К.: «Либідь», 1998. — Книга 1. — 272 с.

9. Піндайк Р. С, Рубінфелд Д. Л. Мікроекономіка: Пер. з англ. — К.: Основи, 1996.

10. Рибалкін В. О., Лазня І. В. Теорія власності. — К.: Логос, 2000.

11. Самуельсон П.-Е. Економіка. — Львів: Світ, 1993. — 496 с.

12. Світова економіка: Підручник / За ред. А. С Філіпенка. — К., 2000.

13. Селигмен Б. Основные течения современной экономической мысли. — М.: «Прогресс», 1968.