Проблеми визначення місця туризму

 

В ЕКОНОМІЦІ КРАЇНИ

 

Традиційно туризм описується за допомогою набору натуральних показників: кількість туристів, кількість екскурсантів, місткість засобів розміщування тощо. Не умаляючи значення таких характеристик туризму, зазначимо, що ці показники не дозволяють досягти головної мети – визначити місце туризму, його внесок в економіку регіону, його частку в валовому внутрішньому продукті.

 

Сьогодні означена проблема вирішується в рамках системи національних рахунків (СНР). Показники системи дозволяють визначити частку доданої вартості того чи іншого виду діяльності або сектора економіки в валовому внутрішньому продукті країни.

 

Проте оцінювання туристської діяльності в рамках існуючих статистичних класифікацій та інших міжнародних статистичних стандартів пов’язане з певними труднощами в силу особливого характеру туризму. Традиційно підприємство відносять до того чи іншого виду діяльності відповідно до характеру та призначення товарів та послуг, які воно випускає. Виробляючи хліб, наприклад, виробник і суспільство заздалегідь знають, що цей продукт відноситься до виробництва харчових продуктів у складі переробної промисловості (КВЕД-2010). У туризмі стане чи ні продукт туристським залежить від того, хто, коли, де та навіщо його придбав. Таким чином, межі, склад та структуру туристської діяльності визначає кінцеве споживання продукту. Це не відповідає класичному підходу до визначення

 

виду діяльності в відповідних міжнародних класифікаціях, у яких, саме тому, виду діяльності «туризм» немає.

 

Для таких та подібних ситуацій СНР пропонує додатково будувати так звані сателітні (допоміжні) рахунки.

 

Важливою перевагою СНР є той факт, що чітке визначення її структури й взаємозв’язків створює можливість її гнучкого використання на практиці, зберігаючи одночасно єдність, повноту охоплення економіки й внутрішню погодженість. Замість використання класифікацій видів діяльності та продуктів у їх стандартній формі та на одному ієрархічному рівні СНР дає можливість обрати для дослідження всі товари й послуги, які використовують у туризмі.

 

Тобто може бути побудована сукупність таблиць ресурсів та використання, які зосереджені на туризмі та містять дані щодо інших продуктів та видів діяльності в агрегованому вигляді.

 

Отже, сателітний рахунок зв’язаний з центральною системою

 

національних рахунків, але одночасно він передбачає деяку реорганізацію класифікацій і введення додаткових показників.

 

Таким чином, сателітний рахунок туризму має надавати інформацію щодо макроекономічних агрегатів, які характеризують економічну значимість туризму. До них належать:

 

– витрати, які відносяться до туризму всередині країни;

 

– споживання, яке відноситься до туризму всередині країни;

 

– валова додана вартість, створена в галузях туризму (це сума валової доданої вартості, створеної у галузях туризму, незалежно від того, призначена вироблена продукція тільки для відвідувачів чи не тільки для відвідувачів);

 

– валова додана вартість, створена безпосередньо в туризмі (це частина валової доданої вартості, створеної у галузях туризму та в інших галузях економіки тільки для обслуговування відвідувачів);

 

– валовий внутрішній продукт, створений безпосередньо в туризмі (це сума валової доданої вартості, створеної безпосередньо в туризмі та чистих податків

 

на продукти та імпорт, пов’язаних з туризмом).

 

Означені показники узгоджені з аналогічними агрегатами як для економіки в цілому, так і для інших видів економічної діяльності.

 

Крім того, сателітний рахунок туризму містить детальну інформацію щодо зайнятості в туризмі, щодо валового нагромадження основного капіталу в туризмі, щодо зв’язку туризму з іншими видами виробничої діяльності тощо.