Загальна характеристика Ради ЄС

Найвищою політичною установою на євро­пейському просторі є Рада Євросоюзу. Рада за своєю функціональною ознакою є інститутом, що забезпечує узгодження національних інтересів країн-членів із ви­конанням завдань та досягненням цілей інтегра­ційного об'єднання. Важливим є той факт, що Рада захищає національні інтереси країн, які в ній пред­ставлені, але діє як орган Євросоюзу, керуючись у своїй діяльності принципами та нормами його права.

Д про заснування Європейського Співтовариства(ДпЗЄС)так само, як і Договір про Євро­пейський Союз, передбачив такий орган, як Рада, але із набуттям чинності останнім договором офіційна назва його змінилась на "Раду Європейського Союзу", проте широковживаною залишається назва "Рада міністрів" або просто "Рада", на відміну від Євро­пейської Ради та Ради Європи. Рада є найважливішим органом Європейських Співтовариств та Євросоюзу, який має найбільший обсяг законодавчих повнова­жень, і саме в рамках цього органу країн й-члени мають можливість висловити свою точку зору з того чи іншого питання.

Відповідно до ст. 203 (ДпЗЄС)Рада складається з представників кожної держави-члена на рівні мі­ністрів, які мають повноваження брати зобов'язання від імені свого уряду. Однак склад Ради не є сталим, що гарантує забезпечення об'єктивності та актуаль­ності прийнятих нею рішень. Тому визначення кон­кретного міністра, який представлятиме країну на засіданні, залежить від кола і змісту питань, розгляд яких заплановано. Як правило, на засіданнях Ради загального плану країни представляють міністри за­кордонних справ, а на засіданнях, присвячених про­блемам сільського господарства або вирішенню пев­них фінансових питань, - відповідно міністри сільського господарства та міністри фінансів країн -членів Євросоюзу.Згідно зі ст. 202 (ДпЗЄС) до повно­важень Ради належить забезпечення та координація основних напрямків розвитку спільної економічної політики держав-членів шляхом прийняття певних рішень, а також дачі завдань Комісії. Однак, зва­жаючи на повноваження, закріплені в стат­тях Договору, в деяких випадках Рада може бути зо­бов'язана отримати висновок Європарламенту, а та­кож Економічної та соціальної ради з певних питань. Обов'язковим є отримання висновків при визначенні умов співробітництва чи прийняття спільних рішень із зазначеними вище органами. щодо компетенції Ради, з питань, які стосуються виз­начення спільних напрямків політики Європейського Союзу, Рада є своєрідним наддержавним органом, але з питань, які безпосередньо не належать до її компе­тенції, вона діє як міжпарламентська конфе­ренція.

В інституційній структурі Євросоюзу Рада пред­ставляє суверенну владу держав-членів. Прийняття рішень щодо фінансово-економічних питань е однією з найважливіших функцій Ради. В літературі засідання останньої з фінансових та еко­номічних питань скорочено називають "Екофін". Ва­гомість питань, що належать до компетенції Екофіпу, зумовлює той факт, що його засідання відбуваються не рідше одного разу на місяць. У функції Екофіну входить затвердження основних напрямків еко­номічної політики Євросоюзу, а також питання впро­вадження економічної політики на внутрішньому рівні країн-членів, й зокрема формування спільного еко­номічного простору та спільного ринку. В контексті єдиного Економічного і валютного союзу Екофін приймає такі важливі рішення, що навіть не належать до компетенції Ради із загальних питань.Зустрічі міністрів закордонних справ проводять­ся не рідше одного разу на місяць.

 

Секретаріат Ради ЄС

Секретаріат. Базовими договорами Євро­пейських Співтовариств передбачено допоміжну функцію Секретаріату щодо Ради. Із запровадженням Євросоюзу функції Секретаріату значно розширились, Його очолює Генеральний секретар, який на сьогодні допомагає Голові виконувати роль найвищого пред­ставника Ради у зовнішньополітичній діяльності та діяльності в галузі безпеки. Генеральний Секретар та його заступник призначаються одностайним рішен­ням Ради. Генеральний Секретар відповідає за діяльність Генерального Секретаріату та є його адміністративним головою.

Секретаріат виконує завдання Ради. В рамках Секретаріату функціонують юридична служба та 10 Генеральних Директоратів, кожний з яких е відпо­відальним за ту чи іншу галузь функціонування Ради. Система Генеральних Директоратів охоплює широку сферу діяльності та має такі підрозділи: Генеральний Директорат А: сфера діяльності - управління, персо­нал, інфраструктура, а також переклад, ведення доку­ментації та фінансування діяльності Секретаріату; Ге­неральний Директорат В: сільське господарство та рибний промисел; Генеральний Директорат С: внутрішній ринок, митний союз, промислова полі­тика, телекомунікації та інформаційний простір; Ге­неральний Директорат Г): дослідження, енергетика і транспорт; Генеральний Директорат Е: зовнішні еко­номічні відносини та єдина зовнішня політика, політика безпеки; Генеральний Директорат Р: міжшститушині відносини в рамках Свросоюзу, бюд­жетні питання та питання управління персоналом, безпосередні відносини з Єіїропарламснтом, Євро­пейським економічним та соціальним комітетом та Комітетом регіонів, інформаційна політика та засоби масової інформації; Генеральний Директорат О: еко­номічні, монетарні та фінансові питання, а також усі питання, пов'язані з європейським монетарним сою­зом; Генеральний Директорат Н: юстиція та внутрішні справи; Генеральний Директорат І: навколишнє сере­довище та захист прав споживача, цивільний захист, законодавство в галузі здоров'я; Генеральний Дирек­торат.1: економічні та соціальні зв'язки, регіональна політика, працевлаштування, соціальна політика, освіта, проблеми молоді, культура та аудіовізуальна продукція.

Для контролю за діяльністю директоратів та за­безпечення їх ефективної роботи Генеральний Секре­тар мас відвідувати засідання комітетів. У цьому йому допомагає кабінет

Юридичні аспекти діяльності Ра­ди належить до компетенції юридичної служби Секре­таріату- Юри­дична служба має п'ять відділів або груп. У сферу діяльності кожного входить особливе коло питань.

Перший відділ є відповідальним за юри­дичну підтримку діяльності Ради в галузі внутріш­нього ринку, промисловості, телекомунікації, туриз­му, енергетики, цивільного захисту, досліджень, транс'європейських зв'язків, транспорту, соціальних відносин, культури, проблем молоді, регіональної по­літики, здоров'я, навколишнього середовища, вироб­лення єдиних стандартів щодо якості продовольчих продуктів та захисту прав споживачів.

Другий відділ опікується питаннями сільського господарства, рибного промислу, економічної та мо­нетарної політики, вільного руху капіталу та питаннями діяльності Екофіну в рамках Кореперу.

Третій відділ охоплює сферу зовнішніх відносин, а також усі питання, що стосуються міжнародних угод та відносин із міжнародними організаціями.

Четвертий відділ опікується проблемами взає­мозв'язків між внутрішніми інститутами Євросоюзу, питаннями в бюджетній сфері та управлінні персона­лом.

Діяльність П'ятого відділу присвячена виключно питанням юстиції та внутрішнім справам.

До обов'язків юридичної служби належить пред­ставництво інтересів Ради у судових засіданнях, на­дання юридичних консультацій, а також аналіз норма­тивних актів Ради щодо їх форми, змісту та юридичні дії.