Рецензенти адаптованої клінічної настанови, заснованої на доказах

МЕДИЧНЕ СОРТУВАННЯ

 

Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах

 

Склад робочої групи

Юрченко В.Д.	Головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Медицина невідкладних станів», Радник Міністра охорони здоров'я України, Директор Державного закладу «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров’я України», Голова Ради асоціації з невідкладної медичної допомоги
Близнюк М.Д.	Заступник директора з надання екстреної медичної допомоги Державного закладу «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров’я України»
Печиборщ В.П.	Начальник відділу наукового забезпечення медицини невідкладних станів Державного закладу «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров’я України», к.м.н.
Крилюк В.О.	Науковий співробітник Державного закладу «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров’я України»
Синельник С.В.	Науковий співробітник відділу наукового забезпечення медицини невідкладних станів Державного закладу «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров’я України»
Гудима А.А.	Завідувач кафедри медицини катастроф з курсом вiйськової підготовки Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського, д.мед.н., професор

 

Рецензенти адаптованої клінічної настанови, заснованої на доказах

«Медичне сортування»

 

Рощін Г.Г.	Завідувач кафедри медицини катастроф Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, д.мед.н., професор
Малиш І.Р.	Голова експертної комісії,д.мед.н.

ЗМІСТ

 

Перелік умовних скорочень

Передмова

І. Базові поняття про надзвичайні ситуації та медичне сортування постраждалих

 

ІІ. Основоположні принципи надання медичної допомоги населенню при надзвичайних ситуаціях

 

ІІІ. Поняття, мета і види медичного сортування

 

ІV. Організація медичного сортування

 

V. Етапи медичного сортування

 

VI. Сортувальні категорії

 

VII.Черговість госпіталізації постраждалих при проведенні медичного сортування

 

VIII. Етичні аспекти медичного сортування

 

ІХ. Перелік літератури

 

Х. Додатки:

 

Додаток № 1. Використання сортувальних браслетів для проведення медичного сортування

 

Додаток № 2. Інструкція щодо заповнення облікової форми медичної документації № 109-2/о «Картка медичного сортування»..

 

Додаток № 3. Положення Всесвітньої Медичної Асоціації щодо медичної етики в умовах надзвичайних ситуацій

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ скорочень

ВМА – Всесвітня медична асоціація

ДСНС – Державна служба України з надзвичайних ситуацій

ЕМЕ – етапи медичної евакуації

Е(Ш)МД – екстрена (швидка) медична допомога

МВС – Міністерство внутрішніх справ

МЗС – Міністерство зовнішніх справ

МК – медицина катастроф

МС – медичне сортування

МТРП – місця тимчасового розміщення постраждалих

НС – надзвичайна ситуація

ПЕРЕДМОВА

Щодня у світі фіксуються тисячі подій, при яких відбувається порушення нормальних умов життя і діяльності людей і які можуть призвести або призводять до загибелі людей та/або до значних матеріальних втрат. Такі події називаються надзвичайними ситуаціями.

Засоби масової інформації, як правило, привертають увагу громадськості до надзвичайних ситуацій, особливо коли вони пов'язані з життям відомих особистостей, призвели або можуть призвести до великої кількості жертв, становлять загрозу нормальному життю і діяльності груп людей, цілих регіонів чи навіть країн. Майже жодне газетне видання, жоден випуск радіо або телевізійних новин не виходить без таких повідомлень.

Природні катастрофи, техногенні аварії, соціально-політичні колізії, на жаль, є прикметою ХХ та початку ХХІ століття. Вказані процеси отримали назву надзвичайні ситуації.

Глобальний розвиток людської цивілізації, крім позитивних надбань, породив чисельні загрози життєво важливим інтересам людини і громадянина, суспільства і держави та створив передумови для таких негативних тенденцій:

- збільшення частоти та інтенсивності надзвичайних ситуацій;

- поява надзвичайних ситуацій «змішаного типу» – коли природні катаклізми спричиняють виникнення техногенних катастроф, а іноді (хоч і значно меншою мірою), та навпаки надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру, котрі з одного боку можуть викликати техногенні катастрофи, які можуть виникати внаслідок надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.

Будь-яка надзвичайна ситуація викликає необхідність мобілізувати для роботи з ліквідації її наслідків значні матеріальні, фінансові та кадрові ресурси. Причому найбільш гостро постає питання оптимального та оперативного використання цих ресурсів. Не слід забувати, що нерідко ціна успішного вирішення цього питання – людське життя.

За вищенаведених причин не викликає ніяких сумнівів необхідність ефективного управління процесом зменшення та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Важливою складовою успішного вирішення проблем щодо медичного забезпечення ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій є медичне сортування постраждалих (хворих) при надзвичайних ситуаціях.

Основи медичного сортування були розроблені видатним військово-польовим хірургом М.І. Пироговим, який вперше застосував у широких масштабах під час Кримської війни 1853-1856 рр.. «Я вперше впровадив сортування на севастопольських перев’язочних пунктах та знищив пануючий там… хаос. Я пишаюсь цією заслугою…». Розроблені М.І. Пироговим принципи медичного сортування отримали подальший розвиток у працях видатних вітчизняних хірургів та повністю себе виправдали на практиці в роки Великої Вітчизняної війни, війни в Афганістані та під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильські й АЕС.

Плани та заходи реагування на надзвичайні ситуації мають бути на основі чітких етичних інструкцій, щодо проведення конкретних заходів – до, під час та після надзвичайної ситуації людьми, місцевою громадою та міжнародною спільнотою. Різні країни і культури можуть визначати етичні принципи по-різному, але вони повинні зазвичай включати наступні питання:

- розуміння ціни людського життя;

- збереження основ людської гідності кожної людини;

- проведення заходів у максимальному режимі для більшості людей;

- виявлення поваги до традицій місцевої спільноти.

Загальна декларація прав людини та інші міжнародні акти щодо прав людини є основоположними рекомендаціями щодо етичних обґрунтувань дій та пріоритетів під час реагування на виникнення надзвичайної ситуації.

Медичне сортування набуває особливого значення при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій,пов'язаних з появою протягом короткого періоду великої кількості постраждалих (хворих), більшість з яких потребують термінової медичної допомоги та евакуації із зони надзвичайної ситуації, коли неминуче виникає дисбаланс, між кількістю постраждалих, які потребують надання медичної допомоги, і наявними силами та засобами з їх можливостями. В таких ситуаціях створюються передумови, що практично унеможливлюють надання медичної допомоги в повному обсязі всьому контингенту постраждалих. Це змушує до зосередження зусиль у наданні першочергових заходів медичної допомоги тим постраждалим, які потребують її найбільш гостро і в той же час мають реальні шанси для виживання. Для досягнення цієї мети потрібно виділення категорії постраждалих із числа тих, які потребують медичної допомоги у мінімальному обсязі або тих, підтримка життя яких, є вкрай невизначеною, навіть всупереч зусиллям, що займуть багато часу і зажадають великої кількості медичних ресурсів.

Настанова присвячена організації та проведенню медичного сортування підрозділами екстреної медичної допомоги та медицини катастроф при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, з відображенням вимог міжнародних нормативно-правових актів щодо етичних аспектів медичного сортування, які в нашій державі запропоновані вперше. Форми документів та порядок їх заповнення під час проведення медичного сортування відповідають вимогам керівних документів.

Настанова визначає основні поняття, мету, види і способи застосування медичного сортування при наданні екстреної медичної допомоги у надзвичайних ситуаціях, пов'язаних з одночасно великою кількістю постраждалих (хворих).

Настанова призначена для медичного персоналу, який може бути залучений до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, та розрахована на особовий склад бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги першої та другої черги територіальних центрів ЕМД та МК, закладів охорони здоров’я та особовий склад ДСНС та МВС України – безпосередніх учасників ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, викладачів, студентів та слухачів медичних навчальних закладів.

Використані в настанові поняття і терміни є такими, що відповідають вимогам Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 р. № 5403-VI та Закону України від 05.07.2012 р. № 5081 –VI «Про екстрену медичну допомогу».

Сортувальний майданчик

1. Сортувальний майданчик розташовується на найближчій, але безпечній відстані від місця виникнення надзвичайної ситуації та її вражаючих факторів.

2. Сортувальний майданчик розгортається на максимально рівній місцевості або у вільному приміщенні розміром не менше 25 x 15 метрів і умовно поділяється на шість зон, які відрізняються за функціями.

3. Візуалізація зон сортувального майданчика здійснюється двома полотнищами сірого кольору для прийому постраждалих (перший етап медичного сортування) і для розміщення медичного майна і обладнання та відповідним кольором сортувальних полотнищ (червоний, жовтий, зелений, темно-фіолетовий/чорний) для розміщення постраждалих, яким надається медична допомога за визначеною сортувальною категорією (другий етап медичного сортування).

4. Сортувальне полотнище повинно бути виготовлено з вологостійкого матеріалу та мати розмір не менше ніж 6 х 4,5 метрів для можливості розміщення до 10 постраждалих на ношах.

5. Між зонами сортувального майданчика (сортувальними полотнищами) передбачається відстань для можливості переміщення та перенесення постраждалих на ношах. Сортувальний майданчик повинен мати два вільних шляхи для прийому та евакуації постраждалих.

6. У випадках, коли велика кількість постраждалих потребує на місці проведення термінових медичних заходів (лікування, повторне сортування) з перевищенням можливості наявного сортувального майданчика, створюється лікувальний стаціонар, що також розміщується якнайближче до місця події.

 

2.1. При проведенні другого етапу медичного сортування визначений такий базовий обсяг медичної допомоги:

- потрійний прийом Сафара;

- ручне очищення порожнини рота та гортані;

- очищення ротоглотки за допомогою аспіратора;

- прийом Хеймліка;

- введення повітроводу;

- ендотрахеальна інтубація;

- крікотомія (конікотомія);

- пункція крікотиреоїдної зв’язки;

- здійснення штучного дихання, у тому числі з використанням мішка типу «АМБУ»;

- інгаляція кисню;

- непрямий масаж серця;

- дефібриляція;

- зупинка зовнішньої кровотечі (венозної, артеріальної);

- застосування протишокового одягу;

- накладення шийного комірця;

- мобілізація переломів за допомогою шин;

- фіксація постраждалого на транспортній дошці;

- накладання бинтових пов'язок;

- підшкірні ін’єкції;

- внутрішньом'язові ін’єкції;

- внутрішньовенні ін’єкції;

- внутрішньокісткова пункція (доступ) для введення інфузійних розчинів;

- катетеризація периферійних вен;

- використання лікарських засобів при реанімаційних заходах у дорослих;

- використання лікарських засобів при реанімаційних заходах у дітей;

- проведення тампонади носової порожнини при масивній кровотечі;

- проведення місцевої анестезії;

- лікувальна блокада.

2.2. Базовий обсяг медичного обстеження(визначення):

- артеріального тиску;

- пульсу на центральних та периферійних артеріях;

- частоти дихання;

- капілярного пульсу;

- моніторинг життєвих показників;

- сатурація крові.

На другому етапі медичного сортування на кожного постраждалого заповнюється облікова статистична форма медичної документації № 109-2/о «Картка медичного сортування» (далі – картка медичного сортування).

У випадку, коли постраждалі звертаються до закладу охорони здоров'я без попереднього медичного сортування на догоспітальному етапі, керівник цієї установи організовує проведення першого та другого етапів медичного сортування згідно з вимогами настанови.

VІ.СОРТУВАЛЬНІ КАТЕГОРІЇ

1. При проведенні медичного сортування постраждалі розподіляються на чотири сортувальні категорії за ознаками здоров'я та потребою в однорідних лікувальних та евакуаційних заходах відповідно до медичних показань. Для візуалізації сортувальних категорій постраждалих при медичному сортуванні застосовуються відповідні кольорові позначення, наведені у таблиці:

 

ІНСТРУКЦІЯ

І. Загальні положення

1. Облікова форма медичної документації № 109-2/о «Картка медичного сортування» (далі – картка медичного сортування) є медичним обліковим документом, призначеним для збору інформації про постраждалих і хворих унаслідок надзвичайних ситуацій (далі – постраждалі) при проведенні медичного сортування. На основі зібраної інформації постраждалих поділяють за категоріями, кожній з яких відповідає певний колір, і відносять до певної сортувальної групи відповідно до визначених критеріїв.

2. Картка медичного сортування заповнюється на догоспітальному етапі медичними працівниками бригад швидкої медичної допомоги, бригад територіальних центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, медичними працівниками в приймальних відділеннях (відділеннях невідкладної медичної допомоги) закладів охорони здоров'я.

3. При госпіталізації постраждалого до закладу охорони здоров'я картка медичного сортування підклеюється до медичної карти стаціонарного хворого. У випадку, коли постраждалий не потребує госпіталізації у заклад охорони здоров'я, картка медичного сортування підклеюється до відповідної облікової документації станції швидкої медичної допомоги.

4. Картка медичного сортування містить інформацію для заповнення на лицьовому та зворотному боках. Картку медичного сортування потрібно заповнювати чітким і розбірливим почерком без помилок та виправлень.

5. Розміри картки медичного сортування (разом з відривними частинами) становлять: ширина – 12 см, довжина – 24 см. Зверху посередині наявний наскрізний отвір, передбачений для стрічки довжиною не менше 80 см, за допомогою якої картка медичного сортування буде одягатися на шию постраждалого або закріплюватися на одязі. Картка медичного сортування друкується на цупкому папері у кольоровому вигляді.

ІІ. Порядок заповнення

На лицьовому боці картки медичного сортування виділяють основну частину (1) та відривні частини (2, 3), як наведено на схемі:

 

 

 

1. У лівому верхньому куті картки медичного сортування вписується найменування закладу охорони здоров’я, працівники якого проводять медичне сортування.

2. Праворуч, під написом «Картка медичного сортування», вписують серію картки медичного сортування відповідно до адміністративно-територіального устрою за такою схемою:

Автономна Республіка Крим	=>>	АРК
Вінницька область	=>>	ВНЦ
Волинська область	=>>	ВЛН
Дніпропетровська область	=>>	ДНП
Донецька область	=>>	ДОН
Житомирська область	=>>	ЖИТ
Закарпатська область	=>>	ЗАК
Запорізька область	=>>	ЗАП
Івано-Франківська область	=>>	ІФР
Київ	=>>	КИВ
Київська область	=>>	КИО
Кіровоградська область	=>>	КРО
Луганська область	=>>	ЛУГ
Львівська область	=>>	ЛВВ
Миколаївська область	=>>	МИК
Одеська область	=>>	ОДЕ
Полтавська область	=>>	ПЛТ
Рівненська область	=>>	РВН
Севастополь	=>>	СЕВ
Сумська область	=>>	СУМ
Тернопільська область	=>>	ТЕР
Харківська область	=>>	ХАР
Херсонська область	=>>	ХРС
Хмельницька область	=>>	ХМЕ
Черкаська область	=>>	ЧРК
Чернівецька область	=>>	ЧРВ
Чернігівська область	=>>	ЧНГ

 

Номер картки медичного сортування є порядковим номером, що проставляється під час виготовлення.

3. На лицьовому боці картки медичного сортування у лівому верхньому куті зазначають дату та час огляду постраждалого.

4. У блоці «Дані огляду» у лівому верхньому куті зазначаються стать та вік постраждалого. У випадку, коли вік постраждалого – до 8 років, медичний працівник, який проводить медичне сортування, ставить відмітку у квадраті навпроти напису «Дитина».

5. Нижче зображені схематичні обриси людини, між ними міститься таблиця з переліком ушкоджень: рана, проникаюче поранення, тупа травма, опік, перелом закритий, відкритий, ампутація, забій. При заповненні цієї ділянки медичний працівник, який проводить медичне сортування, зазначає тип пошкодження із запропонованого в таблиці переліку та стрілкою вказує на схематичних обрисах людини місце його локалізації. Під схематичним зображенням людини розміщений напис «Інше». У цій графі вказуються наявні пошкодження, симптоми чи прояви хвороби, наявні у постраждалого, а також дані, що можуть вплинути на обсяг надання медичної допомоги, наприклад, вагітна, алергія та інше, як показано на схемі:

6. Праворуч від схематичного зображення людини та нижче напису «Дитина» розміщені кольорові позначки, які відповідають забруднювальним агентам радіаційного, бактеріологічного, хімічного характеру, та напис «невідомо». Нижче кожного знака та напису «невідомо» розміщені квадрати, куди після проведення деконтамінації постраждалого медичний працівник, який проводить медичне сортування, ставить відповідну позначку:

 

7. З лівого боку картки медичного сортування по всій її довжині наявна відривна частина, розділена на дві рівні за розміром частини. На червоному тлі великими літерами вертикально відносно всієї картки медичного сортування містяться напис «КОНТАМІНОВАНИЙ» та серія і номер картки медичного сортування.

У випадку, коли контамінації постраждалих не було, ця частина картки медичного сортування відривається повністю.

Якщо фахівцями спеціальних підрозділів, які встановлюють факт наявності біологічних патогенних агентів, небезпечних хімічних і радіоактивних речовин, підтверджено їх наявність і проведено деконтамінацію (санітарну обробку) постраждалого, медичний працівник, який проводить медичне сортування, відриває нижню частину, яка залишається на сортувальному майданчику, верхня частина залишається прикріпленою до картки медичного сортування.

8. Під блоком «Дані огляду» розміщена таблиця, в якій зазначають життєві показники постраждалого: дихання, капілярний пульс, стан свідомості.

Залежно від показників медичний працівник, який проводить медичне сортування, ставить відмітку у відповідному квадраті, що визначає категорію постраждалого за сортувальною групою (І, ІІ, ІІІ, IV). Життєві показники на синьому тлі стосуються постраждалих дітей віком до 8 років.

9. Після визначення сортувальної групи, до якої належить постраждалий, медичний працівник, який проводить медичне сортування, зазначає серію та номер картки медичного сортування на її відповідному відривному елементі.

Відривна частина нижнього поля означає сортувальну категорію, до якої віднесено постраждалого. При цьому відривні елементи з правого боку, які відповідають сортувальній категорії постраждалого, залишаються у медичного працівника, який проводить медичне сортування, а відривні елементи з лівого боку залишаються на картці медичного сортування.

Нижнє поле відривної частини повинно відповідати інформації основної частини картки медичного сортування, де визначається сортувальна категорія постраждалого залежно від стану його здоров’я та даних огляду медичними працівниками.

 

Зразок заповненої картки медичного сортування (лицьовий бік):

 

 

10. На зворотному боці картки медичного сортування під наскрізним отвором розміщується таблиця «Параметри життєдіяльності», що складається з шести стовпчиків. У таблиці зазначаються: час, свідомість (шкала ком ГЛАЗГО), частота дихання за 1 хвилину, пульс за 1 хвилину, артеріальний тиск, капілярний пульс. Ця таблиця заповнюється медичними працівниками (лікарі, фельдшери, медичні сестри), які проводять другий етап медичного сортування на сортувальних майданчиках та під час евакуації постраждалого до закладу охорони здоров'я. Необхідно проводити обстеження постраждалого одразу після надходження на сортувальний майданчик та не рідше одного разу кожні 30 хвилин.

Нижче таблиці розміщена шкала ком ГЛАЗГО та інтерпретація її даних.

11. Під даними, що стосуються шкали ком ГЛАЗГО, розміщена таблиця «Проведене лікування, маніпуляції», яка складається з п’яти вертикальних та шести горизонтальних стовпчиків. У таблиці зазначаються такі дані: номер за порядком, час проведення маніпуляції чи введення лікарських засобів, препарат/маніпуляція, доза (вказуються доза та об’єм лікарського засобу), місце введення (вказуються, де саме була виконана маніпуляція та введений лікарський засіб, наприклад, «сортувальний майданчик», «швидка медична допомога»).

12. Нижче розміщена таблиця «Зміна сортувальної категорії», розподілена на п’ять частин, у яких позначені сортувальні категорії: «СК І», «СК ІІ», «СК ІІІ», «СК IV». У випадку, коли під час проведення другого етапу медичного сортування або на етапі евакуації відбулось погіршення чи покращення стану здоров’я постраждалого, медичний працівник робить відмітку в стовпчику відповідно до стану здоров’я, що визначений попередньо, та змінює кольоровий браслет.

13. Під таблицею зазначають дані про бригаду швидкої медичної допомоги або територіального центру екстреної медицини та медицини катастроф, що проводить медичне сортування або евакуацію.

14. Блок «Особисті дані постраждалого» заповнюють такими даними: прізвище, ім’я, по батькові постраждалого; місцезнаходження, телефон. У випадку, коли постраждалий невідомий, інформація про це зазначається у графі «П.І.Б.».

15. Зворотний бік нижньої відривної частини містить кольорові поля, які розміщуються аналогічно до лицьової частини та складаються з двох однакових частин. На відривному елементі чорного кольору розміщений напис «час смерті, год. хв.», де записується час констатації біологічної смерті постраждалого. На інших кольорових відривних елементах розміщені написи, що позначають сортувальні категорії: «СК І», «СК ІІ», «СК ІІІ».

Додаток № 3

Положення про медичну етику в умовах надзвичайних ситуацій

Прийнято 46-ю Генеральної асамблеєю Всесвітньої Медичної Асоціації 1вересня 1994 року в м. Стокгольм (Швеція) і переглянуто 58-ю Генеральною асамблеєю Всесвітньої медичної асоціації 14 жовтня 2006 року в м. Піланесберг (Південно-Африканська республіка).

 

1. Визначення надзвичайної ситуації для цілей даного документа сфокусовано головним чином на медичних аспектах.

Надзвичайною ситуацією є несподіване виникнення згубної, зазвичай насильницької події, що призводить до істотних матеріальних збитків, численної міграції людей, великої кількості жертв і / або значних соціальних потрясінь. Це визначення виключає ситуації, що виникають в результаті конфліктів і воєн, будь то міжнародних або внутрішніх, які призводять до інших проблем в доповнення до розглянутих в даному документі. З медичної точки зору надзвичайні ситуації характеризуються гострою і непередбаченою невідповідністю між наявними ресурсами закладів охорони здоров’я і їх можливостями та потребами в організації і наданні медичної допомоги в рамках обмеженого часу, контингенту постраждалих (хворих) життя та стан здоров'я якого знаходиться під загрозою.

2. Надзвичайні ситуації, незалежно від причини, мають ряд загальних особливостей:

а) їх раптове і непередбачене виникнення, що вимагає негайних дій;

б) матеріальні чи природні руйнації, які роблять доступ до постраждалих важким і / або небезпечним;

в) побічні ефекти для здоров'я у зв'язку із забрудненням навколишнього середовища, ризику епідемій, емоційних і психологічних факторів;

г) проблеми безпеки, що потребують заходів МВС та МЗС України для підтримки порядку;

д) необхідність висвітлення засобами масової інформації.

Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій вимагає комплексу заходів та безліч різних видів допомоги, від транспортування та поставок харчування до медичної допомоги. Лікарі можуть бути залучені до скоординованих операцій спільно із співробітниками органів правопорядку. Ці операції вимагають ефективного і централізованого керівництва та адекватної координації зусиль окремих підрозділів і виконавців. Під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій рятувальники і лікарі стикаються з такими ситуаціями, при яких їх повсякденна професійна етика повинна бути приведена у стан впевненості в своїх силах та наслідках діяльності. Домінантними повинні бути адекватні відношення до постраждалих (хворих) що вижили у катастрофі, органічно поєднані з основними етичними принципами не залежними від інших мотивацій. Етичні правила, визначені і засвоєні раніше, повинні доповнювати особисту етику лікарів.

Неадекватні і / або знищені медичні ресурси та велика кількість людей, постраждалих протягом короткого періоду часу, становлять особливу етичну проблему. Тому Всесвітня медична асоціація (ВМА) рекомендує наступні етичні принципи і установки пов'язані з роллю лікаря в надзвичайних ситуаціях.

3. Сортування

1. Сортування – це медичний захід, що визначає пріоритетність лікування та управління, заснованих на швидкому діагнозі і прогнозі для кожного пацієнта. Сортування повинно проводитися систематично, з урахуванням потреби в наданні медичної допомоги та відповідності цим потребам наявних сил і засобів і їх можливостей. Життєво важливі реанімаційні заходи повинні проводитися одночасно з сортуванням. Сортування може являти собою етичну проблему, що випливає з обмеженості в негайно необхідних лікувальних ресурсах, необхідних для надання медичної допомоги великій кількості постраждалих з різним станом здоров’я і в обмежений час.

2. В ідеалі, сортування повинно бути довірено найбільш кваліфікованому, досвідченому лікарю, чи бригаді лікарів, за сприяння компетентного допоміжного персоналу.

Лікар повинен розподіляти пацієнтів по нижчеперелічених категоріях, а згодом лікувати їх у порядку, який відповідає вимогам національних нормативно-правових документів:

а) пацієнти, які можуть бути врятовані, але їх життя знаходяться в безпосередній небезпеці, потребують надання допомоги негайно або ж в переважному порядку протягом найближчих декількох годин;

пацієнти, чиє життя не перебуває у безпосередній небезпеці, і які потребують термінової, але не в невідкладної медичної допомоги, отримають лікування слідом за попередньої категорією;

в) поранені особи, які потребують тільки незначної допомоги, яку можна надати пізніше або яку може надати допоміжний персонал;

г) психологічно травмовані особи, які не потребують лікування тілесних ушкоджень, але яким може знадобитися спокій або заспокійливі препарати у випадку розвитку гострої стадії;

д) пацієнти, стан яких перевищує можливості доступних лікувальних ресурсів, які страждають від украй важких ушкоджень, таких як опромінення чи опіки такої міри тяжкості і поширеності, що вони не можуть бути врятовані в конкретних обставинах часу і місця, або які представлять собою комбіновані хірургічні випадки, що вимагають особливо складної операції, яка займе занадто багато часу, яка зобов'язує, таким чином, лікаря вибирати між ними та іншими пацієнтами. Всі такі потерпілі можуть бути класифіковані як випадки "поза невідкладної допомоги»;

е) оскільки випадки можуть еволюціонувати і переходити в іншу категорію, важливо, щоб ситуація регулярно переглядалася відповідальними за проведення сортування особами;

4. Щодо лікування поза невідкладної допомоги застосовуються наступні твердження:

а) для лікаря є етичним не продовжувати лікування за будь-яку ціну осіб «поза межами невідкладної допомоги», розтрачуючи, таким чином, без користі дефіцитні ресурси, необхідні в іншому місці. Рішення не лікувати постраждала особа, якщо воно виходить з пріоритетів продиктованими надзвичайною ситуацією, не може розглядатися як відмова у наданні медичної допомоги особі яка перебуває в смертельній небезпеці. Це рішення виправдане, якщо воно спрямоване на порятунок максимальної кількості осіб. Проте лікар повинен проявляти співчуття і повагу до гідності особистому житті своїх пацієнтів, наприклад, відокремивши їх від інших і призначивши відповідні болезаспокійливі і заспокійливі засоби;

б) лікар повинен діяти відповідно до потреб пацієнтів і з урахуванням доступних засобів. Він / вона повинен намагатися встановити такий порядок пріоритетів лікування, який врятував би максимальне число життів і звів би до мінімуму захворюваність.

Відносини з пацієнтами

При відборі пацієнтів, які можуть бути врятовані, лікар повинен керуватися тільки станом пацієнта виключаючи будь-які інші міркування, засновані на немедичних критеріях.

Пережили лиха мають право на таку ж повагу як і інші пацієнти і найбільш підходяще доступне лікування слід призначати за згодою пацієнта. Однак, слід визнати, що в умовах ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій може не бути достатньо часу і реальної можливості для інформованої згоди.

Навчання

Всесвітня медична асоціація (ВМА) рекомендує, щоб навчання медицині катастроф було включено в навчальні програми університетів і курси післядипломної медичної освіти.

Відповідальність

Всесвітня медична асоціація (ВМА) закликає держави – учасники та страхові компанії компенсувати як громадянську відповідальність, так і будь-який особистий збиток, який може бути нанесений лікарям, що працюють в надзвичайних ситуаціях або надзвичайних ситуаціях. ВМА пропонує урядам:

а) надавати сприяння і підтримку іноземним лікарям і сприймати їх діяльність, їх приїзд і матеріальну допомогу (наприклад, Червоний Хрест, Червоний Півмісяць) без дискримінації за расовими, релігійними та іншими ознаками;

б) віддавати перевагу наданню медичних послуг, а не візитам високопоставлених осіб.

МЕДИЧНЕ СОРТУВАННЯ

 

Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах

 

Склад робочої групи

Юрченко В.Д.	Головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Медицина невідкладних станів», Радник Міністра охорони здоров'я України, Директор Державного закладу «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров’я України», Голова Ради асоціації з невідкладної медичної допомоги
Близнюк М.Д.	Заступник директора з надання екстреної медичної допомоги Державного закладу «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров’я України»
Печиборщ В.П.	Начальник відділу наукового забезпечення медицини невідкладних станів Державного закладу «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров’я України», к.м.н.
Крилюк В.О.	Науковий співробітник Державного закладу «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров’я України»
Синельник С.В.	Науковий співробітник відділу наукового забезпечення медицини невідкладних станів Державного закладу «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров’я України»
Гудима А.А.	Завідувач кафедри медицини катастроф з курсом вiйськової підготовки Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського, д.мед.н., професор

 

Рецензенти адаптованої клінічної настанови, заснованої на доказах

«Медичне сортування»

 

Рощін Г.Г.	Завідувач кафедри медицини катастроф Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, д.мед.н., професор
Малиш І.Р.	Голова експертної комісії,д.мед.н.

ЗМІСТ

 

Перелік умовних скорочень

Передмова

І. Базові поняття про надзвичайні ситуації та медичне сортування постраждалих

 

ІІ. Основоположні принципи надання медичної допомоги населенню при надзвичайних ситуаціях

 

ІІІ. Поняття, мета і види медичного сортування

 

ІV. Організація медичного сортування

 

V. Етапи медичного сортування

 

VI. Сортувальні категорії

 

VII.Черговість госпіталізації постраждалих при проведенні медичного сортування

 

VIII. Етичні аспекти медичного сортування

 

ІХ. Перелік літератури

 

Х. Додатки:

 

Додаток № 1. Використання сортувальних браслетів для проведення медичного сортування

 

Додаток № 2. Інструкція щодо заповнення облікової форми медичної документації № 109-2/о «Картка медичного сортування»..