Середньо сезонні багатолітні показники розвитку природної кормової бази та рибопродуктивність нагульних ставів україни в залежності від щільності

Посадки риби і температури води

Географічні зони	Сума температур з травня по вересень	Щільність посадки, тис. екз./га	Зоопланктон	Зообентос, г/м^2	Природна їжа в кишечниках коропа, %	Рибопродуктив-ність, ц/га
короп	білий товстолобик	строкатий товстолобик	білий амур	Загальна біомаса, г/м^3	Рачків планктон, %*
Степ	2799-	3,4-6,0   6,1-10,0   12,0	2,0-2,5   2,0-2,5   2,0-2,5	0,5-0,7   0,5-0,7   0,5-0,7	0,05-0,1   0,05-0,1   0,05-0,1	12,4   8,2   4,5	63,2 91,1 55,3 88,9 42,1 74,6	10,9   1,3   0,4	35,0   24,0   12,0	15,0   30,0   36,0
Лісостеп	2387-	4,0-6,0   6,1-8,0   12,0	1,5-2,0   1,5-2,0   1,5-2,0	0,4-0,5   0,4-0,5   0,4-0,5	0,05-0,1   0,05-0,1   0,05-0,1	12,0   6,6   2,8	56,0 91,8 57,3 78,2 47,7 64,4	3,0   4,8   1,0	36,0   20,0   11,0	15,0   23,0   27,0
Полісся	2303-	4,0   4,1-6,0   12,0	1,0-1,5   1,0-1,5   1,0-1,5	0,3-0,4   0,3-0,4   0,3-0,4	0,1-0,2   0,1-0,2   0,1-0,2	12,5   13,0   12,9	52,1 76,4 46,7 68,5 34,2 52,3	2,4   1,2   1,0	59,0   21,0   10,0	11,0   18,0   17,0

*Чисельник – чисельність, знаменник – біомаса.

Таблиця 7

Середньо сезонні показники біомаси зоопланктону та зообентосу в вирощувальних ставах України

Зона	Сума температур води з травня по вересень, ^0С	Щільність посадки коропа, тис. екз./га	Біомаса зоопланктону, г/м^3	Біомаса зообентосу, г/м^2	Рибопродуктивність, кг/га
Лісостеп	2387-2771		10,0 5,3	1,4 0,9	15,0 18,0
Полісся	2303-2419		3,8 3,0 2,5	4,6 2,7 2,5	14,0 17,0 18,0
Степ	2799-23179	100-120	3,2	1,7	20,0

Протягом вегетаційного сезону середньомісячна біомаса зоопланктону у весняний період для ставків Поліської зони коливається від 8 до 24 г/м³, зообентосу - від 0,5 до 10 г/м² з максимумом розвитку гідробіонтів у травні; у літній період - відповідно від 10,0 до 31 г/м³ з великими кількісними показниками в липні, серпні і 0,5-5,0 г/м² з підйомом у розвитку донної фауни в червні-липні; в осінній час - відповідно від 5 до 10 г/м³ і від 0 до 0,4 г/м².

Для ставків Лісостепової зони весняна середньомісячна біомаса зоопланктону знаходиться в межах 1,8-17,4 г/м³, зообентосу - 1,5-6,1 г/м² з переважаючим розвитком гідробіонтів у травні; улітку - відповідно 5,8-33,0 г/м³ з піком у липні - 41,2-11,5 г/м² і найбільшим розвитком у червні-липні; восени - відповідно 5,8-7,6 г/м³ і 0,3-1,0 г/м².

Для ставків Степу розвиток зоопланктону навесні складає 12,4-18,3 г/м³, зообентосу - 1,0-3,5 г/м², у літній період відповідно 1,8-15,2 г/м³ з піком у червні-липні - 0,1-2,5 г/м² і максимумом у червні; восени - 0,5-2,8 г/м³ і майже повна відсутність представників донної фауни в ставках.

Для вирощувальних ставків України оптимальна щільність посадки риб для Полісся склала 80, Лісостепу - 80-100, Степу - 100-120 тис. экз./га.

Наші численні дослідження дозволяють визначити середньосезонну біомасу зоопланктону для вирощувальних ставків нижче 3,0-10,0 г/м³, зообентосу - 2,0-5,0 г/м². З огляду на те, що в харчуванні молоді риб природна їжа грає ще більшуу роль, чим для старших вікових груп, необхідно всіма заходами підсилювати розвиток природної кормової бази, не допускаючи зниження біомаси зоопланктону і зообентосу.

 

ІV. ЗБІР І ОБРОБКА

МАТЕРІАЛУ ПО харчуванНЮ РИБ

У період проведення контрольних обловів на ставках проводиться збір матеріалу для вивчення харчування риб. При вивченні харчування з метою розробки рекомендацій з вирощування риб у полікультурі, акліматизації, риборозведенню, виявленню впливу мінеральних і органічних добрив на рибопродуктивність ставків, харчових взаємин риб, з улову беруть проби усіх видів риб. Матеріал для одержання вагової характеристики їжі збирають активними знаряддями лову cpaзу ж після притонения. Після визначення середньої ваги риби відбирають 5-10 екземплярів кожного виду всіх розмірів. У нерестових ставках личинок відбирають щодня або через день по 10-15 екземплярів кожної розмірної групи з наповненими харчовими трактами.

Для визначення добового раціону і добового ритму харчування проби на харчування відбирають протягом 28-32 годин через рівні проміжки часу (2-3-4 години). При цьому останню пробу беруть за часом пізніше першої проби, тобто час останньої проби заходить за час першої проби. Бажане проведення в цей же час і лабораторних досліджень в модельних установках (акваріумах, садках і т.д.), що дасть більш конкретні матеріали і дозволить повніше підкорректувати отримані дані в природних умовах. Одночасно зі збором матеріалу по харчуванню риб відбирають планктонні і бентосні проби, визначають гідрологічні і гідрохімічні показники.

Питання про величину проби, що дає репрезентативний матеріал, вимагає конкретного рішення при кожнім відборі.

Звичайно рибу довжиною до 18-20 см фіксують цілком, роблячи у великих екземплярів надрізи на черевній стороні. У риб довжиною більш 20 см фіксують тільки травний тракт, що після розкриття риби по черевній стороні вирізують від стравоходу до анального отвору. Шлунково-кишковий тракт поміщають у марлеву серветку разом з етикеткою. Якщо в травному тракті виявлені гельмінти, їх фіксують у пробірці з відповідною етикеткою.

Відібрані проби поміщають у загальну марлеву серветку, постачають етикеткою, зав’язують і переносять у банки, фіксують 4%-ним формаліном (1 частина 40%-ного формаліну на 9 частин води). Етикетки пишуться на пергаменті або папері простим чорним олівцем або тушшю.

 

Э т и к е т к а