Лікування негоджкінських лімфом.

Схема лікування обирається з урахуванням ступеню злоякісності лімфоми, стадії захворювання та групи ризику пацієнта.

Більш ефективним є лікування I-II стадій фолікулярних лімфом низького ступеня злоякісності, при яких часом є достатнім проведення променевої терапії. При цьому опромінюються тільки уражені групи лімфатичних вузлів.

I - II стадії:

- локорегіональне опромінення (30 - 40 Gy);

- імунотерапія ± хіміотерапія ± опромінення.

III - IV стадії:

Хіміотерапія залишається базисним методом лікування на пізніх стадіях.

З метою досягнення повної ремісії (CR) та/або пролонгації вільного від прогресії виживання (PFS) в якості ініціальної терапії рекомендується при достатньому фінансуванні поєднання схем поліхіміотерапії (COP, CHOP чи FMD, FС) з ритуксимабом.

COP (циклофосфан, вінкрістин, преднізолон), CHOP (СОР+антрацикліновий антибіотик) чи FMD (флударабін, мітоксантрон, дексаметазон), FС (флударабін, циклофосфан).

Лімфоми низького ступеня злоякісності.

1-ша лінія ХТ:

I-II стадія: схеми ПХТ СОР, САР, СІD, СНОР (3-4 курси) та опромінення вражених ділянок.

III-IV стадія:

· 6 курсів СОР, САР, СІD, СНОР

· Флударабін, схеми FC, FCD, FM, FMD, FLEC

2-га лінія ХТ: Введення в лікування моноклональних антитіл до кластерів диференціації лімфоцитів (рітуксімаб).

R-СНОР, R-FMD, R-FІD

Лімфоми високого та дуже високого ступеня злоякісності.

1-ша лінія ХТ:

· Протокол лікуваня ГЛЛ

2-га лінія ХТ:

E-SHAP, A-SHAP, DexaBEAM

 

Доведено можливість повного виліковування слизовоасоційованих лімфом (МАLT-лімфом, або мальтом) шлунка, спричинених зараженням Helikobacter pylori, за допомогою комбінацій амоксициліну, кларітроміцину, метронідазолу, омепразолу або ранітидину. У всіх випадках локалізованих екстранодальних уражень при неходжкінських лімфомах перевага надається методам хірургічного лікування або локальної променевої терапії.

Особливістю лікування периферичних шкірних Т-клітинних лімфом є застосування, окрім хіміотерапії, інтерферону-альфа та препаратів 13-cis-ретіноєвої кислоти (весаноїд), місцевої фотохіміотерапії (PUVA-терапії) чи фотофорезу. В основі дії фотохіміотерапії – опромінення шкіри ультрафіолетом після перорального прийому пувалену, який включаючись в ДНК, впливає на її реплікацію. При застосуванні фотофорезу екстракорпоральному опроміненню ультрафіолетом підлягають оброблені псораленом лейкоцити хворого, серед яких переважають злоякісно трансформовані лімфоцити (при синдромі Сезарі).

 

5. План і організаційна структура навчального заняття з терапії на тему "Лімфоми та мієломна хвороба

№	Основні етапи заняття, їх функція та зміст	Навчальні цілі у рівнях засвоєння	Методи навчання та контролю	Матеріали методичного забезпечення: контролю, наочності, інструктивні	Розподіл часу
Підготовчий етап
1.	Організаційні заходи
2.	Постановка навчальних цілей та мотивація	15 %
3.	Контроль вихідного рівня знань, навичок та вмінь
4.	План заняття: 4.1 структура та функція органів кровотворення   4.2. етіологія та патогенез Л та МХ   4.3. клінічна картина Л та МХ   4.4. діагностика Л та МХ   4.5. лікування Л та МХ	a = I     a = II   a = II   a = II   a = II   a = II	індивідуальне усне опитування   індивідуальне усне опитування індивідуальне усне опитування тестовий контроль ІІ рівня типова ситуаційна задача ІІ рівня типова ситуаційна задача ІІ рівня	Таблиці: етіологія, патогенез, класифікація, лікування НЗЛ та ММ Структурно-логічна схема. Набір тестів та типових ситуаційних задач II рівня. Набір лікарських препаратів
Основний етап
5.	Формування професійних навичок та вмінь:   5.1. провести збір скарг, анамнезу захворювання та об’єктивне обстеження хворого з Л та МХ 5.2. скласти план додаткового обстеження хворого та провести оцінку отриманих даних 5.3 провести диференціальний діагноз та сформулювати клінічний діагноз   5.4. призначити індивідуальне етіопатогенетичне лікування	a = III     a = III     a = III   a = III	практичний професійний тренінг   практичний професійний тренінг   практичний професійний тренінг у вирішенні нетипових ситуаційних задач практичний професійний тренінг у вирішенні нетипових ситуаційних задач III рівня	Алгоритми (орієнтовні карти) для формування професійних вмінь;   хворі, історія хвороби     історія хвороби, лист призначень   ситуаційні нетипові задачі III рівня	65%
6.	Заключний етап: 6.1. Контроль та корекція рівня професійних вмінь та навичок 6.2. Підведення підсумків заняття 6.3. Домашнє завдання (основна та додаткова література)	a = III	Аналіз та оцінка результатів клінічної роботи   Вирішення нетипових ситуаційних задач III рівня   Тестовий контроль III рівня	Результати клінічної роботи   Тести III рівня Задачі III рівня   Орієнтовна карта для самостійної роботи студентів з літературою	20%

6. Методика організації навчального процесу на практичному занятті:

Підготовчий етап.

Розкрити значення теми заняття для подальшого вивчення дисципліни і професійної діяльності лікаря з метою формування мотивації для цілеспрямованої навчальної діяльності. Ознайомити студентів з конкретними цілями та планом заняття. Розкрити актуальність теми та розібрати основні положення даної теми, зокрема особливості клінічного перебігу та результати об’єктивних та додаткових методів обстеження. Студенти формують професійні навички та вміння.

Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття додаються.

Основний етап.

На цьому етапі студент продовжує формувати професійні навички та вміння Зокрема, біля ліжка хворого студент демонструє вміння збирати скарги, анамнез захворювання та життя, проводити об’єктивне обстеження хворого по різних системах та органах і на підставі отриманих даних провести диференційний діагноз і встановити попередній діагноз. Для підтвердження своєї думки студент складає план додаткового обстеження хворого. Синтезуючи всі отримані дані під час обстеження хворого студент формулює заключний клінічний діагноз згідно сучасної класифікації та діагностичних критеріїв. Аналіз отриманих результатів дозволяє студенту призначити відповідне лікування даного хворого в залежності від клінічного варіанту та ступеня активності, ускладнень, супутніх захворювань і дати рекомендації щодо подальшої терапії та способу життя.