Розділ 3обґрунтування необхідності заходів, спрямованих на поліпшення складу деревних порід і підвищення їх якості та продуктивності лісів

Молоде покоління лісу в своєму розвитку походить ряд стадій, які потребують від лісівника значних зусиль та уваги. Це – фази індивідуального росту, хащі та жердняка, які при природному поновленні формуються під впливом дії закону смертності, тобто за законом виживання більш пристосованих до конкретних, екологічних умов деревних рослин і відмирання менш пристосованих. У кінцевому результаті формується лісостан, який не завжди задовольняє людину, бо не відповідає цілям поставленим при лісовирощуванні – може бути деревостан небажаного складу порід, низької якості стовбурів і т. д.

Такі недоліки у якійсь мірі можуть бути усунені при штучному лісовідновленні, але не повністю. Тобто, посадивши ліс на вирубці, лісівник не матиме повної гарантії того, що дорослий лісостан матиме бажаний породний склад, можливу для даних лісорослинних умов продуктивність та високу якість стовбурної деревини.

Лісівники давно помітили, що за ростом і структурою ряд класифікацій дерева у лісі різні. Було запропоновано ряд класифікацій за ростом та розвитком дерев (Крафтом, Даниловим, Нестеровим, Ворогановим, Дерябіном та ін.). Пізніше було встановлено, що форма дерева та її мінливість є результатом ряду взаємопов’язаних фізіологічних процесів. Останні залежать від життєвих умов деревних рослин, температури середовища, освітленості, мінерального живлення, вологості, тощо, причому ці умови забезпечують оптимальний ріст і розвиток рослин тільки в тому випадку, якщо вони певним чином поєднуються.

Якщо господарські заходи не узгоджуються з напрямком природних процесів у лісі, то вони не призводять до бажаних результатів через дію механізмів саморегуляції лісових екосистем. Особливо це відчутно проявляється в мішаних хвойно-листяних насадженнях та дібровах.

Тому взаємодію між окремими деревними породами потрібно розглядати залежно від рослинної зони, типу лісорослинних умов, віку лісового насадження та частки окремих порід у ньому. При цьому потрібні дослідження не тільки в надземній частині лісових насаджень, але й у підземній, бо окремі деревні породи проявляють неоднаковий вплив на грунт у його корененезаселеній товщі, потребують для нормального росту та розвитку певних показників фізико-хімічних властивостей тощо.

 

Організаційні заходи

 

Державне агентство лісових ресурсів України, якие підпорядковане Міністерству аграрної політики України, здійснює управління галуззю. Загальна структура управління галуззю лісового господарства України має вертикаль та горизонталь. За вертикаллю, система управління поділяється на три рівні: Голова Державного агенства, начальник обласного управління, директор підприємства. Регіональні і місцеві рівні мають горизонтальний поділ на окремі юридичні особи за територіальними, виробничими і функціональними принципами.

Виробнича сфера зосереджена на місцевому рівні в базових підприємствах галузі, які мають свою внутрішню структуру. Підприємства галуззі територіально в межах адміністративних утворень регіонального рівня об’єднуються в системи на чолі з обласними управліннями лісового та мисливського господарства. Підприємство є основною ланкою управління галузі, оскільки в ньому безпосередньо здійснюється виробнича діяльність, що забезпечує виконання місії галузі – охорону лісів, відтворення лісових ресурсів та їхню заготівлю та переробку.

На підвищення деревної продуктивності, окрім природних факторів, впливають організаційні, господарські та економічні умови ведення лісового господарства. З цієї точки зору проф. М.М. Горшенін склав систему заходів, яка передбачає: організаційні заходи; заходи, які впливають на деревостан; заходи, що впливають на лісорослинні умови.

Організаційні заходи:

- раціональне використання деревини у процесі заготівлі, транспортування, переробка відходів виробництва;

- заліснення непридатних для сільськогосподарського використання земель;

- захист від шкідників і хвороб;

- протипожежні заходи;

- попередження втрат від стихійних явищ (вітровалу, бурелому, сніголому тощо);

- будівництво мережі постійних лісових шляхів і волоків;

- механізація лісогосподарських робіт з урахуванням біології лісу;

- прогресивна організація всіх лісогосподарських заходів на основі концентрації робіт з циклічним охватом території лісництв.

Заходи, які впливають на деревостан:

- правильний вибір способів головних рубок відповідно до типу лісу;

- збереження ґрунту, підросту і залишених на корені дерев при лісозаготівлях;

- реконструкція розладнаних низькоповнотних і невдало створених деревостанів;

- насінництво та селекція деревних порід;

- підбір порід і схем змішування відповідно до лісо рослинних умов;

- створення плантацій і спеціалізованих господарств із швидкорослих порід поблизу споживача;

- систематичне і якісне проведення рубок догляду, масовий відбір кращих форм, екотипів протягом кількох поколінь;

- правильний вибір методів очистки місць рубок і сприяння природному поновленню з врахуванням типу лісу.

Заходи, що впливають на лісорослинні умови:

- двостороннє регулювання водного режиму осушуваних лісових територій;

- застосування мінеральних добрив;

- регулювання стоку і боротьба з ерозією ґрунту;

- збереження і підвищення природної родючості лісових ґрунтів завдяки створенню мішаних насаджень, підтримці оптимальної зімкнутості, складу і будови деревостанів;

- введення підліску і другого ярусу з порід, які підвищують родючість ґрунту;

- вогневий або механічний вплив на грунт;

- вапнування і гіпсування ґрунту;

- біологічна меліорація піщаних ґрунтів шляхом посіву люпину, інших з родини бобових рослин.

Лісівничі заходи

На Україні лісорослинні умови і клімат сприятливі для росту багатьох деревних порід, але у силу різних причин у багатьох підприємствах України зустрічаються незадовільні за складом насадження, що займають цілком придатні для вирощування цінної деревини землі. Такі ліси називають малоцінними. Основними причинами утворення малоцінних насаджень є:

1) зміна цінних порід другорядними з господарської точки зору;

2) утворення замість деревостанів насінного походження насаджень вегетативного порослевого походження;

3) надмірне рекреаційне навантаження, що призводить до:

– зменшення запасу і приросту на корені;

– зниження загальної цінності лісу;

– погіршення стану лісу;

– зменшення до 40 % і більше кількості дерев;

– пониження середньої висоти майже на один розряд;

– пошкоджується підріст, підлісок, трав’яний покрив;

– ущільнюється трав’яний покрив.

4) у зонах поблизу міст, великих промислових підприємств утворюється надмірна загазованість задимлення повітря, що призводить до усихання деревостану;

5) порушення гідрографічного режиму в річках і водоймах через неправильно спроектовані та проведені меліоративні заходи;

6) несприятливі кліматичні умови;

7) невідповідність ростучих порід даним лісорослинним умовам;

8) зрідження деревостанів та виникнення низькоповнотних деревостанів внаслідок низької приживлюваності лісових культур, надмірної виборки деревини при рубках догляду (особливо при прохідних рубках);

9) нерегульований випас худоби, що порушує раціональне використання ресурсів побічного користування, зрідження і пошкодження насаджень;

10) недотримання заходів для збереження підросту при лісозаготівлі або іншого порушення технології лісоексплуатації, що призводить до погіршення умов природного лісовідновлення;

11) пошкодження насадження дикими тваринами (лосями, оленями, кабанами та ін.);

12) ослаблення і зниження стійкості насаджень під впливом комплексу факторів (декількох вищеперрахованих).

Малоцінні насадженя можна виправити рубками догляду.

Загальне завдання рубок догляду за лісом – це захід, який приводить до найбільшого використання продуктивних сил природи для вирощування цінних деревостанів. Професор Г.Ф. Морозов вважав, що завдяки рубкам догляду можна покращити склад насаджень, формуючи стовбури найкращих технічних якостей, збільшити приріст, сформувати добре розвинені крони. На перше місце ставиться турбота про майбутній склад деревостану.

Дослідженнями Іванова, П.С. Косовича встановлено, що після рубок догляду освітленість збільшується у 3-5 рази, що при малих висотах сонця майже уся енергія сонця поглинається хлорофілом, бо у ранкові часи фізіологічно активні промені складають 50-60%, а при збільшенні висоти сонця до 30 і не більше 37%. Проведені рубки догляду збільшують тривалість фотосинтезу на 1-2 години щодня за рахунок ранкового і після полудневого часу. Зрідження деревостану збільшує (на 7-8%) проникнення під полог атмосферних опадів. У більшості випадків це позитивно впливає на лісорослинні умови. Проф. Н.П. Ремезов установив, що активізація мікробіологічних процесів у лісовій підстилці прискорює її розклад і збільшує вміст сполук азоту, фосфору калію, у верхеіх шарах грунту.

В Україні уже у 20-х роках рубки догляду проводились у повному обсязі, і догляд за молодняками не був збитковий, бо знаходив збут навіть хмиз.

З кінця 50-х і до 70-х рр вченими лісоводами розроблено кілька систем заходів, що направлені на підвищення продуктивності лісів експлуатаційного призначення. Умовно їх можна розділити на такі, що безпосередньо впливають на деревостан, і такі, що впливають через дію інших факторів.

І.С. Мелехов пов’язав заходи щодо підвищення продуктивності з рубками лісу: збереження молодняка при лісозаготівлях та заходи стосовно поліпшення його росту, раціональна розробка деревини та повніша її утилізація, повніше використання приросту шляхом проведення несуцільних рубок, поліпшення ґрунтових умов шляхом вогневої дії, введення певних порід, поліпшення складу молодняків освітленнями та прочистками.

Пропозиції Б.Й. Логінова в цілому стосуються України, до них належать: докорінне поліпшення лісорослинних умов осушенням перезволожених земель, захист лісів від хвороб та шкідників, покращення охорони лісів від пожеж.

Рубки догляду за лісом є основним лісогосподарським заходом у зоні інтенсивного ведення господарства. Періодичне вирубування дерев, небажаних для насадження, і залишення на корені більш цінних. Рубки догляду дозволяють використовувати деревину яка з часом може випасти з насадження. Заразом регулюється породний склад лісових насаджень.

Отже, до лісівничих методів, які ефективно впливають на підвищенняпродуктивності деревостанів, а саме стовбурної продуктивності, слідвідмітити створення лісових культур певного породного складу, виконання рубок догляду та проведення реконструкцій деревостану з малоцінними породами із подальшим введенням в цей деревостан сіянців головної породи.

Рубки догляду за лісом є одним з важливих лісогосподарських заходів, спрямованих на вирощування господарсько цінних насаджень, і полягає у періодичному вирубуванні з насаджень частини дерев з метою поліпшення умов росту і розвитку тих, що залишилися на корені кращих і корисних для них.

Проводяться рубки догляду з моменту створення насадження і закінчуються, як правило, за один клас віку до головної рубки. Як міра догляду за насадженням у цілому, вони не повинні призводити до погіршення лісового середовища. Рубки догляду застосовують у всіх категоріях лісів: у чистих насадженнях – для регулювання густоти і підвищення якості деревостану, в змішаних, крім того, щоб запобігти небажаній зміні порід, а також з метою формування деревостану потрібного складу. Тому перед доглядом у кожному окремому насадженні слід, насамперед, встановити, яким має бути це насадження у віці стиглості, в якому напрямі слід провадити догляд і до чого прагнути в результаті його проведення.

Залежно від віку насаджень застосовуються відповідні види рубок догляду за лісом: освітлення, прочищення, проріджування і прохідні рубки, але згідно мого завдання будуть використовуватися лише три останні. Вид догляду встановлюють за середнім віком тієї породи, за якою проводиться догляд. При окремих видах рубок догляду розв'язують одночасно всі перелічені вище завдання. Проте в насадженнях різного віку мають на меті особливі цілі:

ü прочищення - догляд за складом і формою насадження. Відрізняються вони від освітлення тим, що одночасно з доглядом за складом забезпечується рівномірне розміщення дерев головної породи на площі, формується структура майбутнього деревостану і регулюється кількісне співвідношення між окремими породами;

ü проріджування - догляд за формою стовбура і крони. Головна увага приділяється якості й структурі насадження. В окремих випадках, якщо співвідношення порід у складі насаджень небажане, то продовжують догляд за складом;

ü прохідні рубки - догляд спрямований на збільшення приросту кращих дерев і підвищення товарності насаджень. Продовжується покращання складу, структури та підвищення стійкості лісостану із збереженням другого ярусу.

ü

Лісокультурні заходи

Багаторічний досвід показує, що успішність лісових культур залежить від стану лісокультурної площі. Наявність дернини на старих лісосіках, масове відновлення супутніх порід паростками і самосівом негативно впливає на приживлюваність лісових культур. При створені культур слід орієнтуватися на часткові культури на не розкорчованих зрубах із попередньою підготовкою ґрунту смугами, або на суцільну підготовку ґрунту при розкорчовці пнів. Необхідно ущільнити насадження способом створення лісових культур та звичайним доповненням, підбираючи породи відповідно до ґрунтових та кліматичних умов.

Значно поліпшити стан насаджень можна способом заліснення галявин і рідколісся.

Селекційно-генетичні заходи

 

Великий вплив на підвищення продуктивності деревостанів мають рубки догляду. Вони є основним лісогосподарським заходом у зоні інтенсивного ведення лісового господарства. Періодичне вирубування дерев небажаних для насадження і залишення на корені більш цінних є в певній мірі заходом масової селекції, що веде до підвищення якості цих насаджень. Отже, підвищення продуктивності лісів може бути досягнуте із застосуванням взаємопов'язаних між собою груп заходів.

Академік Мєлєхов І.С. для вирішення проблеми підвищення продуктивності і якості лісів запропонував систему заходів, які об'єднані в такі групи:

- раціональне використання лісового фонду і боротьба з витратами в лісовому господарстві;

- прискорення росту лісів в результаті застосування лісівничо-технічних методів впливу на природні умови їх росту;

- оновлення та покращення складу лісів шляхом впровадження швидкорослих і високопродуктивних порід;

- відповідність типів лісорослинних умов деревним породам;

- боротьба з шкідниками і хворобами лісу;

- заліснення непокритих лісом земель;

- покращення низькоповнотних і розладнаних насаджень та
заміна малоцінних молодняків;

- максимальне використання природного поновлення;

- корінне покращення природних умов росту лісів.

 

РОЗДІЛ 4

ПРОЕКТ ЗАХОДІВ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ТА ПРОДУКТИВНОСТІ МАЛОЦІННОГО НАСАДЖЕННЯ

 

4.1 Рубки догляду в малоцінних лісостанах як захід щодо підвищення їх якісного складу та продуктивності.

Малоцінні, але високоповнотні лісові насадження, незадовільні за складом через недостатню участь головної породи, можна виправити рубками догляду.

Найчастіше рубками догляду виправляють лісові насадження з перевагою берези, осики в умовах суборів та граба в дібровах. Виправити незадовільний склад порід за один-два прийоми рубками догляду неможливо. Цей процес повинен бути довгостроковим, цілеспрямованим та в міру інтенсивним, щоб не пошкодити лісостан, адже рубки догляду являють собою систематичне (на протязі 40-80 років) зрідження деревостанів шляхом видалення частини дерев, для формування крони, поліпшення якості стовбурів і збільшення приросту деревини. Рубки догляду починаються з моменту змикання молодняка і закінчуються за один клас віку до головної рубки.

Проводячи рубки догляду в районі інтенсивного ведення лісового господарства вирішують наступні задачі:

• виховання оптимального складу деревостанів у відповідності з особливостями лісоекономічного та лісорослиного району і типу лісу;

• скорочення строків вирощування технічно стиглої деревини;

• збільшення розмірів користування за рахунок усунення перегущеності деревостану, попередження відпаду і збільшення приросту до головної рубки;

• підвищення якості деревини;

• покращення санітарного стану лісу і усунення пожежної небезпеки;

• виховування насадження більш стійкими до несприятливих факторів клімату (вітроломи, буреломи, сніговали і т.д.);

• збереження і підвищення водоохоронних, захисних та інших корисних функцій лісу;

• підвищення продуктивності насаджень.

При проведені рубок догляду потрібно пам’ятати, що доля запасу, яка видалена з лісостану, поновлюється рештою дерев, які залишилися на корені, швидко в молодому віці, оскільки приріст деревина з віком зменшується. Тому починати такі рубки догляду краще в умовах Лісостепу– не пізніше 20-річного віку. Потрібно розрахувати таку схему рубок, яка б за 3-4 проходи рубкою привела до поліпшення складу деревних порід і забезпечила бажану якість та продуктивність лісостану:

Економічною основою рубок догляду вважається:

• додаткове споживання деревини за рахунок проміжного користування;

• збільшення державного доходу з одного га покритої лісом землі;

• скорочення строків вирощування технічно-стиглої крупномірної деревини.

Залежно від конкретних умов і характеру молодняка береться ступінь зрідження від 30 до 45%, обчислюється показник зниженням суми площ поперечних перерізів та визначається відносна повнота після проведення рубки. Проводячи такі рубки, необхідно суворо контролювати, щоб повнота не знизилась нижче 0,5. Для уникнення небажаних негативних наслідків.

При виправлені березово-осикових, осиково-соснових молодняків, де головна порода має в складі 2-4 одиниці, у віці прочистки доцільно застосовувати з сильним ступенем зрідження. Провівши необхідні розрахунки встановлюється склад деревостану після рубки, який уточнюється за фактичними даними, за ступенем зрідження. Така інтенсивна рубка у віці прочистки, як правило, знижує долю ін порід та збільшує долю головних.

Для встановлення терміну чергової рубки користуються даними про зміну запасу молодняків, обчисливши реальну повноту після проведеної рубки.

 

Встановлюємо склад еталонного насадження для даного типу лісорослинних умов та інші його таксаційні показники у віці стиглості. Таксаційна характеристика малоцінного та еталонного насаджень наведена у таблиці 4.1.

Отже, наявний малоцінний молодняк віком 13 років зі складом 3Д3Яс2Кл1Лп1Ял, який в умовах D ₂ зростає за I класом бонітету і має повноту 1.

Таблиця 4.1