Техногенні небезпеки та їх наслідки. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Техногенні небезпеки та їх наслідки.



ПРИРОДНІ НЕБЕЗПЕКИ

Мета: перевірити рівень знань студентів про небезпеки природного походження та навичок застосування алгоритму дій при їх виникненні; розглянути приклади та дії під час надзвичайних ситуацій.

Теоретичні відомості

Природні небезпеки До природних небезпек належать абіотичні та біотичні небезпеки. Одним із проявів природних небезпек є стихійні лиха. Стихійні лиха - це природні явища, які мають надзвичайний характер та призводять до порушення нормальної діяльності населення, загибелі людей, руйнування і знищення матеріальних цінностей. За причиною виникнення стихійні лиха поділяють на: тектонічні (пов'язані з процесами, які відбуваються в надрах земної кори), топологічні (пов'язані з процесами, які відбуваються на поверхні землі), метеорологічні (пов'язані з процесами, які відбуваються в атмосфері). Види абіотичних небезпек: літосферні, гідросферні, атмосферні, космічні. Серед літосферних небезпек розрізняють землетруси, вулкани, зсуви, селі. Землетрус — підземні поштовхи та коливання земної поверхні, зумовлені раптовими зміщеннями і розривами в корі або у верхній частині мантії, які передаються на великі відстані у вигляді пружних коливань. Ділянка в надрах Землі, де зароджується землетрус, називається гіпоцентром. Проекцію гіпоцентру на земну поверхню називають епіцентром землетрусу.

За глибиною розміщення осередку гіпоцентру землетруси класифікують так: 0-50 км - поверхневі або корові; 50-100 км - проміжні; понад 100 км глибокі. Основні характеристики землетрусу: глибина осередку; магнітуда -характеризує загальну енергію землетрусу і є логарифмом максимальної амплітуди зміщення грунту на відстані 100 км від епіцентру (вимірюється шкалою Ріхтера від 0-9); інтенсивність - характеризує розмір збитків, кількість жертв (оцінюють за 12- 6альною шкалою Меркалі).

Зсув - сповзання мас гірських порід вниз по схилу, яке виникає через порушення рівноваги. Зсуви бувають повільні (см/доба), середньої швидкості (м/год), швидкі (км/год). Селі - це паводки з великою концентрацією ґрунту, мінеральних частин, каміння, уламків гірських порід (від 10-15 до 75% об'єму потоку). За складом матеріалу, що переносить потік, розрізняють: грязьові, грязекам'яні, водокам'яні. Гідросферні небезпеки - повені, снігові лавини, шторми, цунамі. Повінь — значне затоплення місцевості внаслідок підйому рівня води в річці, озері, водосховищі. В Україні повені спостерігаються в басейнах Дніпра, Дністра, Прип'яті. В останні роки найчастіше спостерігаються в Закарпатті (Західний Буг та Тиса). Снігова лавина - величезна маса снігу, яка зсувається або падає зі стрімких гірських схилів, захоплюючи різні об'єкти, що трапляються на шляху. Лавина супроводжується утворенням передлавинної поверхневої хвилі, що мас найбільшу руйнівну силу. Розрізняють сухі (зимові) та мокрі (весняні) снігові лавини. Шторм -- тривалий, дуже сильний вітер, що спричиняє значні руйнування на суші та велике хвилювання на морі. Цунамі - великі хвилі, що виникають на поверхні океану під час підводних землетрусів. Атмосферні небезпеки - бурі, урагани, тайфуни, цунамі, смерчі, морози, засуха тощо. Ураган - вітер руйнівної сили зі швидкістю 35 м/с. Буря - шторм, тривалий, дуже сильний вітер (понад 20 м/с), спричинений зазвичай циклоном. Смерч - сильний локальний атмосферний вихор (діаметр до 1000м), в якому повітря обертається зі швидкістю до 100 м/с. Для характеристики таких стихійних явищ розроблено класифікацію сили вітру (шкала Бофорта).

Космічні небезпеки - астероїди, метеорити, сонячне та космічне випромінювання.

Хід роботи

Завдання №1 Розглянути запропоновані ситуації і визначити модель поведінки

1. Під час польоту на літаку склалася аварійна ситуація. Зазначте ваші першочергові дії і опишіть безпечне положення тіла, яке необхідно прийняти під час посадки.

2. Під час круїзу на теплоході ви побачили, як людина випала за борт у воду. Зазначте, які правила поведінки порушила вона та опишіть ваші першочергові дії.

3. Перебуваючи в своїй квартирі на 8 поверсі, ви відчули підземні поштовхи. Як Ви будете діяти? Який резерв часу має людина для захисту при землетрусі, враховуючи неоднакову швидкість поширення різних сейсмічних хвиль?

4. Вашій фірмі виділили ділянку землі під будівництво офісу на схилі гори. Які природні небезпеки можуть загрожувати вашому майбутньому офісу?

5. Під час землетрусу ви опинилися на вулиці. Як ви будете діяти в умовах міста та за його межами?

6. На зимових канікулах Ви поїхали на гірськолижний курорт у Карпати. З'їжджаючи з гори, Ви помітили сходження лавини. Вкажіть типи лавин, характерних для Карпатських гір. Опишіть свої дії.

7. На ваших очах людину вразило електричним струмом. Які заходи, на Вашу думку, потрібно вжити?

8. Сталася техногенна аварія, і штаб НС рекомендує залишатися вдома. Ваші дії.

9. Ви переходите нерегульоване світлофором перехрестя, до якого наближається машина. Що потрібно зробити в цій ситуації?

10. Ви мешкаєте в будинку, розташованому на схилі яру. Унаслідок дощових опадів навесні відбулося перезволоження ґрунту. Це стало причиною зсуву. Як, на Вашу думку, потрібно готуватись до виникнення зсуву та які Ваші першочергові дії під час зсуву?

11. Біля Вашого міста сталася аварія вантажного потягу, унаслідок чого відбувся викид у атмосферу значної кількості хлору. Опишіть Ваші дії при загрозі цієї хімічної небезпеки.

12. Як необхідно діяти, якщо в приміщенні розбито ртутний градусник? Назвіть основні ознаки хронічного отруєння парами ртуті та способи демеркуризації.

13. Сильні вітри, шквали, смерчі - стихійне лихо, яке виникає в будь-яку пору року. Найчастіше вдається оголосити штормове попередження. Назвіть фактори небезпеки та дії при загрозі сильних вітрів, шквалів та смерчів.


Практична робота 2:

Теоретичні відомості

Атмосферою (від грецького «атмос»- пара, «сфера- куля) називають зовнішню газову оболонку Землі. Чисте суже атмосферне повітря є сумішшю газів, яка складається переважно з азоту (78%), кисню (21%), аргону (0,9%), вуглекислого газу (0,03%). Склад атмосферного повітря дуже швидко змінюється за рахунок надходження в атмосферу твердих частин (попіл і пил) та різноманітних газоподібних речовин.

Існує фізичне і хімічне забруднення атмосфери. Внаслідок господарської діяльності у повітряний басейн сучасних промислових зон та великих міст надходять домішки антропогенного характеру, органічних кислот, ефірів, нітросполук, ароматичних вуглеводі тощо. Для більшості з них встановлені норми ГДК (гранично-допустимі концентрації).

Хід роботи

Завдання 1: Знайти відносну частку площі легень людини, яку можуть покрити тверді частинки пилу протягом років проживання на територіях з різним рівнем за­бруднення атмосфери аерозолями. Для проведення розрахунків вихідними умовами служать:

—вік людини, щодо якого проводимо розрахунок;

—концентрація частинок пилу в повітрі;

—середній розмір частинок пилу;

—середній об'єм повітря, яке вдихає людина за рік (див. табл. 1).

 

Таблиця 1 - Середній об'єм повітря, який вдихає людина

Вік Об'єм повітря за рік, мЗ Кількість років Всього, мЗ
       
до 1 року      
1-2 роки      
2-7 років      
до 1 року      
1-2 роки      
2-7 років      
7-12 років      
12-17 років      
> 17 років   п 8109 п

 

Частку площі легень, вкриту пилом, розраховують за фор­мулою:

 

Р = S1/S2, (4)

де S1- середньостатистична площа легень людини, яка при­близно рівна 125 м;

S2- площа, яку можуть вкрити одинарним шаром частинки пилу, що потрапили в легені.

Ця площа визначається за формулою:

S2=S0·N0(5)

де S о - площа, яку покриває одна частинка;

N - кількість частинок, які містяться у легенях.

Площа, яку покриває одна сферична частинка пилу радіусом г, рівна

 

S0 = π r 2(6)

а кількість частинок, які осідають у легенях, визначається за об'ємом повітря V, що вдихає людина за Т років, а саме:

N0 = С·V·к1(1-к2)(7)

де С - концентрація частинок пилу в повітрі, шт./м;

V- середній об'єм повітря, який вдихає людина протягом Т

років, м (визначається за табл. 11);

к1 - коефіцієнт, що враховує, яка частка пилу, що потрапляє

в легені, залишається в них (к1=0,1);

к2 - коефіцієнт, що враховує частку пилу, яка потрапивши у

легені, з часом розсмоктується (к2=0,9).

 

Варіанти завдань наведені у табл. 2. У кінці заняття тре­ба зробити висновок про вплив запиленості атмосферного повітря на стан легенів людини, порівнявши здобуті результати розрахунків для різного ступеня запиленості атмосфери.

Таблиця 2 - Варіанти індивідуальних завдань

№з/п Радіус часточок г, мкм Концентрація пилуС, шт./смЗ Вік людиниТ, роки Р
         
  0,10 0,5 103    
  0,11 1,0 103    
  0,12 5,0 103    
  0,13 10,0 103    
  0,14 30,0 103    
  0,15 50,0 103    
  0,16 60,0 103    
  0,17 100,0 103    
  0,18 200,0 103    
  0,19 400,0 103    
  0,20 0,5 103    
  0,21 1,0 103    
  0,22 5,0 103    
  0,23 10,0 103    
  0,24 30,0 103    
  0,25 50,0 103    
  0,26 60,0 103    
  0,27 100,0 103    
  0,28 200,0 103    
  0,29 400,0 103    
  0,5 0,5 103    
  0,31 1,0 103    
  0,32 5,0 103    
  0,33 10,0 103    
  0,34 30,0 103    
  0,35 50,0 103    
  0,36 60,0 103    
  0,37 100,0 103    
  0,38 200,0 103    
  0,39 400,0 103    

Завдання 2. Знайти відносну частку площі легень людини, яку додатково можуть покрити частинки диму від паління цигарки протягом і років. Вихідні дані для проведення обчислень:

—кількість років, протягом яких людина палить;

—маса смоли, що утворюється при спалюванні однієї цигар­ки;

—кількість цигарки, яку в середньому випалює один курець за один день;

—середній розмір частинок диму.

Спочатку знаходимо скільки сферичних частинок смоли радіусом г, які утворюються при спалюванні однієї сигарети, за формулою:

n = M/m (8)

де М- маса смоли, що утворюється при спалюванні однієї цигарки;

р - густина смоли, яку приймаємо рівною 110 кг/м;

m - маса однієї частинки диму радіусом r.

Далі визначаємо кількість цигарки, яку випалює курець за tроків при викурюванні g цигарок за один день, за формулою:

n1= 365gt (9)

Знаходимо кількість частинок смоли, що осідають у легенях, за формулою:

де к1 - коефіцієнт, який враховує частку диму, що потрапляє влегені та залишається в них (к1=0,1), і к2 - коефіцієнт, що враховує частку диму, який, потрапивши в легені, з часом розсмоктується (k2 =0,5).

Далі знаходимо площу, яку покривають частинки диму, за формулою:

S3= π r 2 ·N1 = 274 M·g·t·k1(1-k2) / pr 3 (10)

Звідси, частка легень, покрита частками диму, рівна:

P=S3/S1 (11)

Варіанти завдань наведені в табл. 13. При проведенні роз­рахунків приймаємо, що частинки диму мають радіус 0,1 мкм.

  № з.п Маса смоли, утворюється при спалювані однієї цигарки, M Кількість цигарок, які випалює курець за один день, g Кількість років куріння, t   Р
         
  0,50      
  0,51      
  0,52      
  0,53      
  0,54      
  0,55      
  0,56      
  0,57      
  0,58      
  0,59      

 

Запитання для самоконтролю

1. Опишіть складові природного середовища.

2. Опишіть біологічний кругообіг речовин.

3. Дайте характеристику атмосфери.

4. Дайте характеристику гідросфери.

5. Дайте характеристику літосфери.

6. Опишіть гігієнічне значення сонячної радіації.

7. Опишіть гігієнічну роль повітря.

8. Опишіть гігієнічну роль прісної води.

9. Опишіть гігієнічну роль ґрунтів.

10. Наведіть класифікацію природних ресурсів.

11. У чому виявляється експлуатація біологічних ресурсів?

12. Які проблеми виникли під час розробки паливно-енерге­тичних та мінеральних ресурсів?

13.Назвіть основні види забруднення гідросфери.

14.Назвіть основні види забруднення літосфери.

15.Опишіть екологічні проблеми, які виникли унаслідок за­бруднення природного середовища.

16.У скільки разів загальні витрати енергії в середньому на одну людину в світі перевищують такі витрати первісної людини?

а) у 2-3 рази;

б) у 5-6 разів;

в) у 10-20 разів;

г) у 40-50 разів.

18. Якими шляхами відбувається теплообмін організму лю­дини з навколишнім середовищем?

а) шляхом випаровування та конвекції;

б) шляхом конвекції та випромінювання;

в) шляхом випаровування;

г) шляхом конвекції;

д) шляхом випромінювання, випаровування та конвекції;
є) шляхом випромінювання.

19. Які екологічні проблеми, що пов'язані з забрудненням атмосфери, відносяться до глобальних?

а) утворення смогів та випадання кислотних дощів;

б) випадання кислотних дощів та підвищення середньої температури Землі;

в) зменшення вмісту озону в верхніх шарах атмосфери та підвищення середньої температури Землі;

г) зменшення вмісту озону в верхніх шарах атмосфери та ут­ворення смогів;

д) випадання кислотних дощів та зменшення вмісту озону в верхніх шарах атмосфери.


Практична робота 3:

КОМБІНОВАНІ НЕБЕЗПЕКИ

Мета: перевірити рівень знань із теоретичних основ безпеки життєдіяльності (джерела небезпек та їх класифікація; методи визначення ризику), сформованість умінь і навичок з огляду на їх реалізацію в повсякденному житті.

Теоретичні відомості

Безпека життєдіяльності (далі БЖД) - галузь знання та науково-практичної діяльності, спрямованої на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, наслідків впливу на організм людини, основ захисту її здоров'я та життя, середовища проживання від небезпек, розроблення та реалізація відповідних засобів і заходів щодо створення і підтримання здорових та безпечних умов життя і діяльності людини як у повсякденних умовах побуту та виробництва, так і в умовах надзвичайних ситуацій. Предмет БЖД - система „людина - життєве середовище" (моделі безпеки). Об 'єкт БЖД- безпека особи. Безпека - стан захищеності особи, суспільства, держави від зовнішніх та внутрішніх загроз, який ґрунтується на діяльності людей, суспільства, держави, світового співтовариства щодо виявлення, запобігання, послаблення, усунення і відбиття небезпек і загроз здатних їх знищити позбавити фундаментальних матеріальних та духовних цінностей, нанести неприйнятні збитки, закрити шлях до виживання та розвитку. Небезпека - подія, умова або ситуація, яка існує в навколишньому середовищі і здатна призвести до фізичної, психічної, моральної шкоди та поранень різного ступеня (навіть до смертельних). Систематизація небезпек: за сферою (джерелом) походження: природні, техногенні, соціальні; за часом прояву: імпульсивні, кумулятивні; за локалізацією: атмосферні, гідросферні, літосферні, біосферні, космічні; за наслідками: травми, захворювання, аварії, пожежі, летальні наслідки; за збитками: соціальні, технічні, екологічні; за сферою прояву: побутові, виробничі, спортивні, транспортні тощо; за структурою: прості, складні, похідні; за характером дії на людину: активні та пасивні. Розрізняють джерела та фактори небезпек. Джерела небезпек - природні процеси та явища, техногенне середовище та людські дії, що несуть у собі загрозу небезпеки. Небезпеку можуть створювати явища (ожеледиця), процеси (поділ ядер урану), об'єкти (хімічний завод), властивості (наркотик). Розрізняють чотири групи джерел небезпеки: природні, техногенні, соціально- політичні, комбіновані. Природні небезпеки - об'єкти природи, явища, стихійні лиха. Техногенні небезпеки - техніка, займисті речовини, електроенергія, випромінювання, генна інженерія, створення бактерій, штучно виведені породи тварин (бультер'єр). Соціально-політичні конфлікти, тероризм, війни. Комбіновані - природно-техногенні, природно-соціальні, соціально-техногенні. Фактори небезпеки поділяються на вражаючі, шкідливі, небезпечні. Шкідливий фактор - чинник небезпек, що може призвести до змін у здоров'ї людини, зниження працездатності, захворювання і навіть до смерті як результату захворювання. Небезпечний фактор - чинник небезпек, що може призвести до травм або різкого погіршення здоров'я (включаючи летальні наслідки). Вражаючий фактор - чинник небезпек, що веде до значних та незворотних змін у здоров'ї людини (включаючи летальні наслідки), аварій тощо. Вражаючі фактори відносяться як до людини, так і до систем життєзабезпечення. Шкідливі та небезпечні - безпосередньо до людини. Шкідливі призводять до погіршення самопочуття, небезпечні до травм, опіків, обморожень тощо. Шкідливі, небезпечні фактори за характером та природою дії поділяються на чотири групи.

Потенційно-небезпечний об'єкт - об'єкт, на якому знаходяться небезпечні речовини або хімічні препарати. Існують різні підходи до систематизації небезпек.

Номенклатура - перелік назв, термінів, систематизованих за певними ознаками. Приклад: в алфавітному порядку, окремих об'єктів (виробництв, процесів, професій тощо).

Таксономія — класифікація та систематизація явищ, процесів, об'єктів, які здатні завдати шкоди. Приклад таксономії — це класифікація небезпек за локалізацією, часом прояву (імпульсивні, кумулятивні), джерелом походження, сферою прояву, за структурою, за наслідками, за характером дії на людину (активні, пасивні).

Квантифікація — введення кількісних характеристик для оцінки ступеня небезпеки. Найпоширенішою характеристикою є ступінь ризику. Ідентифікація визначення типу небезпеки та встановлення її характеристик. Ризик - частота прояву небезпек, імовірність небезпек, усвідомлена можливість небезпек. Ризик поділяють на індивідуальний, груповий та загальний; немотивований та мотивований (виправданий та невиправданий). Розрізняють чотири типи критеріїв ризику: неприпустимий, небажаний, прийнятний, знехтуваний. Визначення величини ризику R=Р(А)=n/N R - величина ризику, Р(А) - імовірність події, n - кількість подій з небажаними наслідками; N - максимальна кількість подій.

Приклад 1. Обчисліть ризик отруєння на підприємстві (у розрахунку за рік), якщо загальна кількість працюючих складає 5000 чоловік, за останні 4,5 роки отруїлися 5 чоловік. Обчисліть величину групового ризику, якщо на подібних підприємствах в Україні працює 200000 чоловік.

Розв’язання:

5:4,5=1,1 - отруїлось за 1 рік;

1,1:5000=2,2 1-4 - індивідуальний ризик;

1,1:200000=5,5 1 0-6 - груповий ризик.

Р(А) = ∑ Р(А) - при одночасному впливі декількох подій.

Приклад 2. Обчисліть ризик автомобільної аварії (за рік) у місті А, якщо па автомобілях їздять 1500 осіб, за останні 16 років загинуло 13 осіб, а за 4 роки травмовано 7.

Розв’язання:

13:16=0,8 - загинуло за рік;

7:4=1,8 - травмовано за рік;

0,8:1500=5,3 10-4 - індивідуальний ризик загибелі;

1,8:1500=12 10-4 - індивідуальний ризик травмування;

12 10-4 +5,3 10-4 =1 7,3 10-4 - загальний ризик.

Обчислення ступеня ризику через вірогідність безпечної роботи:

P=(1- T/NT)"

Критерії: Р≥0,95 - безпечно, Р≤0,95 - небезпечно. Т* - розрахунковий відрізок часу; Т - час, за який відбувалася подія; N - кількість груп; n - кількість небажаних подій.

Приклад 3. За два роки в 5 класах на грип захворіло 10 чоловік. Визначити вірогідність захворювання протягом 2 місяців на грип.

Розв’язання:

Т*=2, Т=24, N=5, n=10 Р = (1-2/5*24)'° =0,82 Оскільки ступінь ризику менший 0,95 вірогідність прояву даної небезпеки висока.

Хід роботи

Завдання 1. Виконайте таксономію небезпек, запропонованих викладачем. Результати запишіть до таблиці 1:

Приклад небезпеки Сфера (джерело) походження Час прояву Локалізація Наслідки Збитки Сфера прояву Характер дії на людину Структура
                 

 

Варіант 1. Блискавка, вибухові речовини, алкоголь.

Варіант 2. Ожеледь, гази, суїцид.

Варіант 3. Туман, отруйні речовини, торгівля людьми.

Варіант 4. Повінь, інфразвук, зброя.

Варіант 5. Гроза, ДТП, наркоманія.

Варіант 6. Ураган, медикаменти, проституція.

Варіант 7. Землетрус, радіація, тютюнопаління.

Варіант 8. Засуха, перевантаження машин, інфекційні захворювання.

Варіант 9. Злива, пожежа, конфлікт.

Варіант 10. Мікроорганізми, електричний струм, тероризм.

Завдання 2. Визначить джерела та фактори відповідних небезпечних ситуацій, запропонованих викладачем. Результати запишіть до таблиці 2.

Варіант 1. Порушення правил зберігання боєприпасів, керування автомобілем у нетверезому стані, затоплення населеного пункту, пожежа на виробництві.

Варіант 2. Бійка фанатів, витік газу, руйнування населеного пункту, враження електричним струмом.

Варіант 3. Уживання наркотиків, затоплення квартири, укус собаки, пошкодження контейнера з хімічними речовинами.

Варіант 4. Лайка, перевищення швидкості, висока температура повітря, вихід з ладу верстату.

Варіант 5. Вибухівка на зупинці, уживання неякісної їжі, налипання мокрого снігу, перебування в приміщенні з рівнем шуму вище 80 дБ.

Варіант 6. Статевий акт з незнайомцем, керування автомобілем під час зливи, самозаймання в лісі, робота в стані наркотичного сп'яніння.

Варіант 7. Захоплення заручників, невимкнена праска, слизька поверхня, використання старих рентген-апаратів.

Варіант 8. Виїзд на роботу за кордон, розбиття ртутного термометра, аварія на шахті, пошкодження лінії електропередач.

Варіант 9. Пошкодження релігійної споруди, користування несправним ліфтом, скупчення людей під час епідемії грипу, робота на висотних будинках.

Варіант 10. Насильницьке виселення громадян, купання в необлаштованому місці, використання приладу не за призначенням, погана видимість.


Практична робота 4:

Перша допомога при опіках

 

Опік – ушкодження тканин організму, викликане впливом високої температури, деяких хімічних речовин або радіаційних промінів.

 

Незалежно від факторів, які викликали появу опіку, розрізняють чотири ступені опіків:

I – почервоніння і набряк шкіри;

II – поява міхурів, наповнених жовтуватою рідиною – плазмою крові;

III – утворення струпів як результат місцевого некрозу (омертвіння) тканин;

IV – обвуглювання тканин.

Перша допомога при термічних і променевих опіках. Насамперед постраждалого варто винести із зони дії джерела високої температури, загасити палаючі частини одягу за допомогою простирадл, ковдр, пальто або ж води.

Обробка обпалених поверхонь тіла повинна проводитися в чистих умовах. Рот і ніс потерпілого повинні бути по можливості закриті марлею або хоча б чистою носовою хусткою або косинкою для того, щоб при розмові й подиху з рота й носа на обпалені місця не попадали хвороботворні бактерії, здатні викликати зараження.

До обпалених місць не можна доторкатися руками; не слід проколювати міхури, відривати прилиплі до місць опіку частини одягу. Обпалені місця потрібно прикрити чистою марлею; при великих опіках для цих цілей використають чисті пропрасовані простирадла. У вигляді виключення замість марлі можна використати чисті носові хустки. Дуже зручно для цих цілей застосовувати спеціальні пакети.

Постраждалого варто укутати в ковдру, але не перегрівати його, напоїти його великою кількістю рідини – чаєм, мінеральною водою, після чого негайно транспортувати в лікувальну установу. Обпалену поверхню забороняється змазувати мазями і засипати порошками.

Перша допомога при хімічних опіках. Характер надання першої допомоги при хімічних опіках залежить від того, якою речовиною вони викликаються.

При опіках розчином кислоти уражену поверхню потрібно облити великою кількістю води, краще тримати це місце під струменем води протягом 10 – 15 хвилин, потім змити слабким розчином лугу (одна ложка питної соди на склянку води).

Опік, викликаний розчином лугу, промивають великою кількістю води протягом 10 – 15 хвилин, уражену поверхню змочують слабким розчином (1 – 2%) оцтової або лимонної кислоти.

Опік негашеним вапном обмивати водою не можна.

Після виконання необхідних процедур постраждалого негайно транспортувати в лікувальну установу.

Порядок виконання роботи

 

Ознайомившись загальними відомостями необхідно присту­пи­ти до виконання роботи. Робота полягає у вирішенні практичних завдань. Кожне завдання описує ситуацію одержання людиною травми. Потрібно класифікувати травму (в залежності від виду діяльності постраждалого, за ступенем важкості, залежно від факторів, що впливають, за формою прояву) і розробити стратегію надання першої медичної допомоги потерпілому в даній ситуації.

Варіанти завдання (табл.1) видаються викладачем.

 


Таблиця 1

Варіанти завдання
№ з/п Опис ситуації
  Травма голови від гострого предмета. Рана кровоточить. Свідомість присутня. Потерпілий марить
  Перелом руки і стегна в результаті падіння з висоти. Перелом закритий, сильний біль, підвищена говірливість постраждалого
  Ушкодження рук гострим різальним інструментом. Сильна венозна кровотеча. Шок
  Хімічний опік обличчя. Неглибокі рани на тілі в результаті падіння. Втрата свідомості
  Глибокі рвані рани в результаті укусу людини бездомною собакою. Закритий перелом руки в результаті падіння
  Термічний опік другого ступеня обох ніг. Відсутність свідомості. Сильний біль
  Отруєння вигарним газом. Дихальна діяльність пригноблена
  Потерпілий випадково випив кислоту. Затримка подиху
  Отруєння лугом. Втрата свідомості і падіння постраждалого у результаті чого утворилось багато поверхневих ран
  Обмороження ніг третього ступеня. Відсутність чутливості пальців ніг. Сильний біль
  Травма спини в результаті падіння з висоти. Сильний біль, що підсилюється при русі
  Сильне харчове отруєння. Біль у шлунку, блювота, підвищення температури
  Відкрита травма черепа, рясна кровотеча, втрата свідомості
  Загальний перегрів організму. Підвищення температури тіла
  Венозна кровотеча. Втрата свідомості
  Падіння з висоти і втрата свідомості

 

Контрольні запитання:

 

1. Що таке перша допомога?

2. Назвіть класифікації травм залежно від виду діяльності і за ступенем важкості.

3. Особливості надання першої допомоги при ранах і кровотечах.

4. Що таке опік? Які основні правила надання першої допомоги при опіках?

5. Назвіть основні принципи надання першої допомоги при укусах тваринами.

6. Назвіть основні принципи надання першої допомоги при отруєннях.

7. Що таке шок, в яких випадках він виникає?

8. Назвіть основні принципи надання першої допомоги при шоковому стані постраждалого.

 


ПРАКТИЧНА РОБОТА 5:

Хід роботи

На промисловому об’єкті робітники і службовці працюють в одну зміну. Під час аварії на цьому чи сусідніх підприємствах об’єкт може опинитися в зоні забруднення. Для захисту виробничого персоналу побудовано сховище в будівлі, де працюють люди.

Таким чином необхідно оцінити надійність захисту виробничого персоналу у сховищі під час аварії з можливим хімічним, або радіаційним забрудненням території. Варіанти завдання наведені у таблиці 1.

Під час роботи оцінити:

1. Достатність місць у сховищах для укриття робітників і службовців працюючої зміни;

2. Чи забезпечать системи повітропостачання сховища всіх людей повітрям за встановленими нормами;

3. Достатність аварійного запасу води в сховищі.

 


Таблиця 24 – Звіт по проведеній роботі.

Кількість людей у працюючій зміні Місткість сховища Оцінка системи повітропостачання Оцінка водопостачання
  Мп, чол. М0,чол. чол. NІІ,чол. NІІІ,чол. Мв,чол.
             

 

Укриття в захисних спорудах є одним з найбільш ефективних способів захисту людей за умов надзвичайних ситуацій.

Захисні споруди, що знаходяться на об'єкті можуть забезпечити надійний захист виробничого персоналу під час аварій та катастроф тільки за таких умов:

- загальна місткість захисних споруд дозволяє укрити всю працюючу зміну;

- системи життєзабезпечення захисних споруд дозволяють перебувати в них людям протягом установленого часу;

- розташування захисних споруд відносно місць роботи людей дозволяє їм своєчасно укритися в цих спорудах.

Загальні висновки

1. Чи забезпечують існуючі захисні споруди надійний захист виробничого персоналу?

2. Які вимоги надійного захисту не виконуються?

3. Рекомендації, що спрямовані на підвищення надійності захисту виробничого персоналу в захисній споруді.

Пропонуються такі варіанти рекомендації.

Якщо не вистачає повітря, то треба передбачити встановлення додаткових

комплектів ФВК.

Якщо не вистачає аварійного запасу води, то проблему вирішують облаштуванням у сховищі додаткової ємності на потрібну кількість води.

 

Таблиця 24 – Варіанти вихідних даних для рішення задачі.

Кількість людей у зміні, чол. Площа приміщень для укриття, м² Висота приміщень h,м Кількість ФВК,п Аварійний запас води В, л Максимальна тривалість укриття Тмах, діб
Sукр Sдоп
        2,5      
        2,2      
        3,0      
        2,2      
        2,5      
        2,3      
        3,0      
        2,4      
        2,7      
        3,1      
        2,6      
        2,5      
        2,3      
        2,4      
        2,2      
        3,0      
        2,6      
        3,1      
        2,3      
        3,1      
        2,2      
        3,0      
        2,6      
        2,2      
        3,1      
        2,2      
        3,1      
        2,2      
        2,5      
        2,2      
        2,5      
        3,0      
        2,3      
        2,5      
        3,0      

 

 

Питання для самоперевірки

1. Назвіть причини винекнення на виробництвах технологічних надзвичайних ситуацій.

2. Які об'єкти належать до пожежно небезпечних, (взагдяі і в вашій місцевості зокрема)?

3. Дайте визначення аварії та пожежі.

4. Назвіть основну причину надзвичайних ситуацій у хімічній промисловості.

5. Дайте кваліфікацію хімічно небезпечних об'єктів.

6. Що являється найбільш ефективним способом захисту людей в умовах надзвичайних ситуацій?

7. Назвіть умови, при яких захистні споруди, що знаходяться на об'єкті можуть забезпечити надійний захист виробничого персоналу під час аварій та катастроф

8. Що ми розуміємо під системами життєзабезпечення захистних споруд?

 

 


ПРАКТИЧНА РОБОТА 6:

Теоретичні відомості

Шлях до повного фізичного, психічного та соціального благополуччя кожної людини лежить тільки через пізнання себе як конкретної особистості, а не людини взагалі.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-12-30; просмотров: 1303; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.117.153.38 (0.155 с.)