Мета і завдання курсового проектування

 

Курсове проектування є основним етапом вивчення курсу «Проектування пристроїв НВЧ» і ставить своїм завданням конструкторську розробку конкретного радіотехнічного пристрою НВЧ.

Виконання курсової роботи дозволяє студентам:

1) систематизувати, закріпити та розширити теоретичні знання в галузі дослідження, конструювання та технології виробництва пристроїв НВЧ;

2) розвинути практичні навички самостійного вирішення конкретних інженерно - конструкторських задач;

3) розвинути навички роботи у програмі для проектування радіочастотних та НВЧ пристроїв AWR DESIGN ENVIRONMENT;

4) розвинути навички роботи з науково - технічною літературою,
нормативними документами, державними стандартами;

5) навчання викладати суть знайдених технічних рішень;

6) підготувати до дипломного проектування.

 

ТЕМАТИКА КУРСОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ

 

Метою курсової роботи є розробка конструкції НВЧ пристрою, модуля або функціонального вузла будь-якого призначення.

Типова тематика наведена в Додатку А. Кожна тема може мати варіанти, що відрізняються основними вихідними даними.

Тема роботи може бути і нетиповою, наприклад такою, що збігається з тематикою НДРС, в якій студент бере участь на кафедрі.

Теми курсових проектів затверджуються на засіданні кафедри.

У випадку повного збігання тем курсової роботи індивідуальне завдання має складатися не тільки з різних числових вихідних даних, але й
передбачати самостійне викладення студентом тексту пояснювальної записки з метою уникнення використання одного і того ж електронного
варіанта.

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Завдання є індивідуальним, складається керівником проекту, оформляється на типовому бланку і має такі основні розділи: тема роботи, вихідні дані, зміст пояснювальної записки, перелік креслень. До завдання додається графік поетапного контролю виконання роботи. (Зразок індивідуального завдання до курсової роботи див. Додаток Д).

ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Курсова робота складається з пояснювальної записки та трьох або
більше креслень та інших ілюстративних матеріалів. Вона повинна
відображати рівень знань, набутих студентом за попередні роки навчання, навички самостійного інженерного проектування, здатність студента грамотно і логічно викладати суть розглянутих питань.

Нижче розкриваються приблизна структура курсової роботи і зміст рекомендованих завданням розділів.

Обсяг пояснювальної записки становить 25–30 сторінок текстової частини, в тому числі необхідну кількість малюнків, креслень, графіків, таблиць. Графічна частина може подаватися в тексті пояснювальної записки у вигляді відповідних рисунків або виноситись в додатки з обов’язковим конкретним зазначенням графічного матеріалу в індивідуальному завданні.

Матеріал пояснювальної записки розташовується таким чином:
титульний аркуш, завдання ДО курсової роботи, анотація, зміст, вступ,
технічне завдання, основний текст, висновки, література, додатки.

У вступі висвітлюється стан розвитку проблеми в досліджуваній галузі на сьогодні, визначаються і формулюються мета та основні завдання курсової роботи, намічаються план та шляхи вирішення завдання. Обсяг вступу не повинен перевищувати 3 сторінок.

Особливу увагу потрібно приділити розробці розширеного технічного завдання (Додаток В).

Зміст розділів основного тексту має відповідати такому переліку питань.

Розділ 1. Аналітичний огляд стану питання на сьогодні:

− аналіз сучасного стану питання та обґрунтування теми;

− галузь застосування пристрою та його призначення;

− принцип дії розроблювального пристрою;

− аналіз елементної бази пристрою;

− аналіз основних параметрів та технічних характеристик пристрою.

− розробка розширеного технічного завдання.

Результатом першого розділу є схема електрична принципова, виконана згідно з діючими стандартами та розширене технічне завдання.

Розділ 2. Дослідження роботи пристрою:

− розрахунок основних параметрів пристрою;

− опис алгоритму дослідження та імітаційного моделювання характеристик пристрою;

− аналіз результатів імітаційного моделювання.

Результатом другого розділу є графіки АЧХ, ВАХ та інших характе-ристик роботи пристрою.

Розділ 3. Розробка конструкції пристрою:

− опис алгоритму розробки інтегральної мікросхеми пристрою,
обгрунтування введення нових елементів та звʼязків між ними;

− вибір підкладинки та елементної бази, технології;

− безпосередньо розробка інтегральної мікросхеми пристрою, аналіз отриманих результатів;

− розрахунок корпусу пристрою.

Результатом третього розділу є схема зʼєднань із мікросмужковими елементами, необхідна для розробки топології, топологічне креслення та складальне креслення пристрою.

Наступним етапом йдуть висновки до курсової роботи. Висновки є заключною частиною, підсумком прийнятого конструкторського рішення виконаної роботи із зазначенням досягнутих параметрів та переваг об’єкта в порівнянні з існуючими аналогами, з можливими рекомендаціями прикладного застосування та шляхами (перспективами) удосконалення спроектованого об’єкта.

В тексті пояснювальної записки бажано давати висновки в кожному розділі, що є постановкою задачі до наступного розділу.

Перелік літературних джерел включає список літератури та інтернет-видань, на які повинні бути обов’язкові посилання в тексті пояснювальної записки. Література (книги, статті, патенти, журнали) в загальний список оформляється в порядку посилання на неї в тексті. Правила оформлення літературних джерел наведено у додатку Г.

Додатки (графічна частина) повинні містити: схему електричну принципову, перелік елементів, ілюстрацію схеми зʼєднань з мікросмужковими елементами, необхідної для створення топології, ілюстрацію інтегральної мікросхеми пристрою – у площині та тривимірний, складальне креслення пристрою, малюнок з результатами імітаційного моделювання.

Розширене технічне завдання повинно містити всі необхідні вимоги до конструкції мікросхеми: найменування та застосування; вимоги до електричних параметрів; конструктивні обмеження; вимоги до експлуатації; вимоги до живлення; надійності і уніфікації, програму випуску.