Базилевич «Історія економічних учень (2005)» Предмет «Історія економічних вчень»

Базилевич «Історія економічних учень (2005)» Предмет «Історія економічних вчень»

Зміст

• ПЕРЕДМОВА
• РОЗДІЛ 1. ПРЕДМЕТ, МЕТОДОЛОГІЯ І ЗАВДАННЯ ІСТОРІЇ ЕКОНОМІЧНИХ УЧЕНЬ
• 1.1. Предмет історії економічних учень та її місце в системі економічних дисциплін
• 1.2. Теоретико-методологічні засади історії економічних учень
• 1.3. Основні етапи розвитку економічної науки та періодизація курсу
• 1.4. Мета і завдання курсу "історія економічних учень"
• РОЗДІЛ 2. ЕКОНОМІЧНА ДУМКА СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ
• 2.1. Економічна думка цивілізацій стародавнього сходу
• 2.1.1. Загальна характеристика економічної думки Стародавнього Сходу
• 2.1.2. Пам'ятки економічної думки Стародавнього Єгипту
• 2.1.3. Економічна думка Месопотамії
• 2.1.4. Економічні ідеї у Стародавній Індії
• 2.1.5. Економічні погляди мислителів Стародавнього Китаю
• 2.2. Економічна думка античного світу
• 2.2.1. Загальна характеристика економічної думки античності
• 2.2.2. Економічні погляди старогрецьких філософів
• 2.2.3. Економічна думка Стародавнього Риму
• РОЗДІЛ З. ЕКОНОМІЧНА ДУМКА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ. МЕРКАНТИЛІЗМ
• 3.1. Економічна думка середньовіччя
• 3.1.1. Історичні умови формування та своєрідність економічної думки середньовіччя
• 3.1.2. Економічна думка Сходу в середні віки
• 3.1.3. Економічні ідеї західноєвропейських мислителів у добу середньовіччя
• 3.1.4. Економічна думка в Україні часів середньовіччя
• 3.2. Меркантилізм
• 3.2.1. Історико-економічні передумови виникнення та теоретико-методологічні особливості меркантилізму
• 3.2.2. Основні етапи розвитку меркантилістської доктрини
• 3.2.3. Особливості меркантилізму в різних країнах
• 3.2.4. Значення меркантилізму в історії економічних учень
• РОЗДІЛ 4. СТАНОВЛЕННЯ КЛАСИЧНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ
• 4.1. Започаткування класичної політичної економії в Аглії та Франції
• 4.1.1. Історичні передумови виникнення та етапи розвитку класичної політичної економії
• 4.1.2. Започаткування класичної школи в Англії
• 4.1.3. Виникнення класичної політичної економії у Франції
• 4.1.4. Економічне учення фізіократів
• 4.2. А. Сміт як фундатор економічної науки
• 4.2.1. Особливості методології А. Сміта
• 4.2.2. А. Сміт про сутність і джерела багатства
• 4.2.3. Теорії вартості, капіталу і доходів
• 4.2.4. Вплив теоретичної спадщини А. Сміта на еволюцію світової економічної думки
• РОЗДІЛ 5. ЕВОЛЮЦІЯ КЛАСИЧНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ У XIX СТ.
• 5.1. Еволюція класичної політичної економії в Англії
• 5.1.1. Історичні передумови трансформації класичної політичної економії у XIX ст.
• 5.1.2. Наукова спадщина Д. Рікардо
• 5.1.3. Економічне учення Т. Мальтуса
• 5.1.4. Економічні погляди Н. Сеніора
• 5.2. Еволюція класичної політичної економії у Франції та США
• 5.2.1. Політична економія Ж. Б. Сея
• 5.2.2. Теорія "послуг" Ф. Бастіа
• 5.2.3. Концепція "гармонії інтересів" Г.Ч. Кері
• 5.3. Завершення класичної традиції. критичний напрям у політичній економії
• 5.3.1. Завершення класичної політичної економії у творах Дж. С. Мілля
• 5.3.3. Економічні ідеї П.Ж. Прудона
• РОЗДІЛ 6. ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ СОЦІАЛІСТИЧНИХ УЧЕНЬ
• 6.1. Соціалістичні утопічні вчення
• 6.1.1. Історичні передумови виникнення та загальна характеристика соціалістичних утопій
• 6.1.2. Ранній утопічний соціалізм
• 6.1.3. Економічні ідеї пізніх соціалістів-утопістів
• 6.1.4. Вплив соціалістичних утопій на еволюцію економічної думки
• 6.2. Економічна теорія К. Маркса
• 6.2.1. Передумови виникнення та ідейно-теоретичні витоки марксизму
• 6.2.2. Особливості методології К. Маркса
• 6.2.4. Історичне значення марксизму
• 6.3. Соціал-демократичні економічні концепції
• 6.3.1. Історичні передумови виникнення ревізіонізму
• 6.3.2. Сутність та економічні концепції соціал-реформізму
• 6.3.3. Еволюція економічної доктрини соціал-демократії у XX ст.
• РОЗДІЛ 7. ІСТОРИЧНА ШКОЛАТА СОЦІАЛЬНИЙ НАПРЯМУ ПОЛІТИЧНІЙ ЕКОНОМІЇ
• 7.1. Передумови виникнення та методологічні особливості історичної школи
• 7.1.1. Передумови виникнення та етапи еволюції німецької історичної школи
• 7.1.2. Система "національної економії" Ф. Ліста
• 7.1.3. Основні ідеї представників старої історичної школи в Німеччині
• 7.2. Нова історична школа та соціальний напрям у політичній економії
• 7.2.1. Нова історична школа: передумови виникнення та основні ідеї
• 7.2.2. Еволюція історичного напряму у працях В. Зомбарта та М. Вебера
• 7.2.3. Соціальний напрям у політичній економії
• 7.2.4. Внесок історичної школи та соціального напряму в розвиток економічних досліджень
• РОЗДІЛ 8. МАРЖИНАЛІЗМ. СТАНОВЛЕННЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ
• 8.1. Виникнення та сутність маржиналізму
• 8.1.1. Історичні передумови виникнення, зміст та етапи маржинальної революції
• 8.1.2. Основні ідеї попередників маржиналізму
• 8.1.3. Австрійська школа граничної корисності
• 8.2. Формування неокласичної економічної теорії. кембриджська та американська школи
• 8.2.1. Теоретико-методологічні особливості неокласичного напряму економічної думки
• 8.2.2. Економічна теорія А. Маршалла
• 8.2.3. Розробка А. Пігу економічної теорії добробуту
• 8.2.4. Американська школа неокласики
• 8.3. Становлення математичної школи в економічній теорії
• 8.3.1. Економічні погляди B.C. Джевонса
• 8.3.2. Модель загальної економічної рівноваги Л. Вальраса
• 8.3.3. Теорія оптимуму В. Парето
• 9.1. ЗАГАЛЬНЕ І СПЕЦИФІЧНЕ У РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ
• 9.1.1. Класичні ситуації в українській економічній думці та їх характеристика
• 9.1.2. Перші висвітлення розвитку національної економічної думки
• 9.1.3. Відмінності української і російської економічної думки
• 9.1.4. Вітчизняні класифікації економічних теорій та економічної думки
• 9.1.5. Теоретична і прикладна економія: різні оцінки змісту
• 9.2. КРИЗА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ ТА ЇЇ ВИСВІТЛЕННЯ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ЛІТЕРАТУРІ
• 9.2.1. Погляди українських учених на суть і форми вияву кризи політекономії
• 9.2.2. Національна економічна думка про шляхи виходу з кризи
• 9.3. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ
• 9.3.1. Національні відмінності у визначеннях предмета політекономії
• 9.3.2. Вчення про економічні закони у вітчизняній науці
• 9.3.3. Погляди вітчизняних дослідників на методи політичної економії
• 9.3.4. Історична доля політичної економії
• 9.4. УКРАЇНСЬКІ ВИТОКИ ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ
• 9.4.1. Методологічні аспекти дослідження витоків інституціоналізму
• 9.4.2. Інституціональні засади в українській економічній думці
• 9.5. СТАНОВЛЕННЯ ТЕОРІЇ АКЦІОНЕРНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА
• 9.5.1. Розкриття проблем розвитку акціонерного підприємництва українськими економістами другої половини XIX — початку XX ст.
• 9.5.2. Дослідження монополістичних тенденцій в акціонерному підприємництві в роботах українських економістів середини XIX — початку XX ст.
• 9.6. ВИСВІТЛЕННЯ ІСТОРІЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ
• 9.6.1. Питання методології історії політичної економії у працях українських учених
• 9.6.2. Вивчення історії економічної теорії вітчизняними науковцями
• РОЗДІЛ 10 РОЗВИТОК ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ В КИЇВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ (XIX - ПОЧАТОК XX СТ.)
• 10.1. РОЗВИТОК ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ її ВИКЛАДАННЯ В КИЇВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ (XIX - ПОЧАТОК XX ст.)
• 10.1.1. Стан і концептуальні засади вивчення у вітчизняній історико-економічній літературі розвитку університетської економічної думки
• 10.1.2. Заснування і розвиток кафедри політичної економії та статистики в Імператорському університеті св. Володимира
• 10.1.3. Викладання економічних дисциплін у Київському університеті
• 10.2. Погляди представників київського університету на основні проблеми економічної науки з позицій персоніфікованого, проблемного і хронологічного вивчення
• 10.2.1. Питання методології у творах економістів Київського університету
• 10.2.2. Земельне та сільськогосподарське питання у науковому доробку економістів
• 10.2.3. Економічна роль держави в концепціях представників університету
• 10.3. СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ІСТОРИКО-ЕКОНОМІЧНИХ НАУК
• 10.3.1. Дослідження розвитку світової економічної думки в працях університетських учених
• 10.3.2. Внесок учених Київського університету в становлення та розвиток історико-економічних наук
• РОЗДІЛ 11 ГЕНЕЗИС ТА ЕВОЛЮЦІЯ КЕЙНСІАНСТВА
• 11.1.1. Історичні умови виникнення кейнсіанства
• 11.1.2. Інтелектуальна біографія Дж.М. Кейнса
• 11.1.3. Розробка Дж.М. Кейнсом нової методології економічного аналізу
• 11.1.4. Структура та логіка "Загальної теорії зайнятості, процента і грошей" Дж.М. Кейнса
• 11.1.5. Критика Дж.М. Кейнсом постулатів неокласики
• 11.1.6. Теорія ефективного попиту та макроекономічна модель управління попитом
• 11.2. ПОДАЛЬША ЕВОЛЮЦІЯ КЕЙНСІАНСЬКОГО НАПРЯМУ: НЕОКЕЙНСІАНСТВО
• 11.2.1. Етапи еволюції кейнсіанського напряму
• 11.2.2. Неокейнсіанська теорія економічної динаміки та зростання
• 11.2.3. Неокейнсіанська теорія економічного циклу
• 11.3. КЕЙНСІАНСЬКО-НЕОКЛАСИЧНИЙ СИНТЕЗ
• 11.3.1. Витоки кейнсіансько-неокласичного синтезу
• 11.3.2. Хіксокейнсіанство: модель Хікса — Хансена
• 11.3.3. Вихідна кейнсіанська макроекономічна модель
• 11.4. ПОСТКЕЙНСІАНСТВО
• 11.4.1. Витоки, методологія та зміст посткейнсіанства
• 11.4.2. Нове кейнсіанство: пріоритети теоретичного аналізу та макроекономічної політики
• 12.1. ЕВОЛЮЦІЯ НЕОКЛАСИЧНОГО НАПРЯМУ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XX СТ.
• 12.1.1. Розбудова неокласичних теорій монополістичної та недосконалої конкуренції Е. Чемберліном і Дж. Робінсон
• 12.1.2. Неортодоксальна теорія Й.А. Шумпетера
• 12.1.3. Неокласичні теорії економічного зростання
• 12.2. РОЗВИТОК ЄВРОПЕЙСЬКОГО НЕОЛІБЕРАЛІЗМУ В ПІСЛЯВОЄННИЙ ПЕРІОД
• 12.2.1. Ідейно-теоретичні витоки та сутність неолібералізму
• 12.2.2. Німецький ордолібералізм та розвиток теорії соціального ринкового господарства
• 12.2.3. Неоавстрійська школа економічного неолібералізму: погляди Л. фон Мізеса та Ф. фон Хайєка
• 12.3. СУЧАСНІ НЕОКОНСЕРВАТИВНІ ЕКОНОМІЧНІ ТЕОРІЇ
• 12.3.1. Нове класичне відродження: причини та сутність економічного неоконсерватизму
• 12.3.2. Монетаризм М. Фрідмена як панівна теорія неоконсерватизму
• 12.3.3. Економіка пропозиції: теоретичне і практичне значення
• 12.3.4. Теорія раціональних очікувань та "нова класична макроекономіка"
• РОЗДІЛ 13 ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМ
• 13.1. РАННІЙ ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМ
• 13.1.1. Сутність, ідейно-теоретичні та методологічні принципи інституціоналізму
• 13.1.2. Соціально-психологічний (технологічний) інституціоналізм Т. Веблена
• 13.1.3. Соціально-правовий інституціоналізм Дж. Коммонса
• 13.1.4. Кон'юнктурно-статистичний, або емпіричний, інституціоналізм В. Мітчелла
• 13.1.5. Особливості англійського інституціоналізму Дж. Гобсона
• 13.2. ЕВОЛЮЦІЯ ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XX СТ. - НА ПОЧАТКУ XXIСТ.
• 13.2.1. Етапи еволюції, методологічні особливості та структура інституціонального напряму в другій половині XX ст.
• 13.2.2. Теорії системної трансформації капіталізму
• 13.2.3. Соціально-інституціональні технократичні концепції
• 13.3. ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ НЕОІНСТИТУЦЮНАЛІЗМУ
• 13.3.1. Теорія прав власності та транзакційні витрати. Р. Коуз
• 13.3.2. Теорія суспільного вибору. Дж. Б'юкенен Ідейно-теоретичні витоки теорії суспільного вибору
• 13.3.3. Напрями інституціональних змін у новій економічній історії. Д. Норт та Р. Фогель

 

ПЕРЕДМОВА

В умовах прилучення України до надбань сучасного цивілізаційного процесу, розбудови соціально-орієнтованої ринкової моделі вітчизняної економіки, орієнтації на духовно-інформаційний вектор глобальної еволюції людства суттєво зростає роль фундаментальної економічної освіти, підготовки творчих, високоінтелектуальних і компетентних фахівців для всіх сфер соціально-економічної діяльності. Історія економічних учень — безцінне джерело знань та досвіду, нагромаджених людством на шляху соціального прогресу, необхідна умова опанування здобутків світової та вітчизняної економічної думки, формування економічної культури, свободи, реалізму, масштабності та альтернативності економічного мислення, збагачення економічного світогляду, розвитку творчості та нововведень.
Пропонований читачеві підручник підготовлений високопрофесійним колективом вчених Київського національного університету імені Тараса Шевченка із врахуванням багаторічного досвіду викладання історії економічних учень у кращих навчальних закладах країни. Позбавлений заідеологізованого та догматичного сприйняття еволюції світової економічної думки, підручник містить систематизований виклад історії розвитку економічних уявлень та ідей з урахуванням новітніх досягнень у сфері історико-економічних досліджень та найсучасніших вимог до якості економічної освіти в Україні. Уможливлюючи плюралістичне та поліваріантне засвоєння наукового доробку видатних вчених економістів, підручник покликаний допомогти читачеві не заблукати на складних, часто переплутаних стежинах, дорогах і роздоріжжях історичного поступу світової економічної науки.
Структура підручника відображає внутрішню логіку курсу, підпорядковану висвітленню теоретико-методологічних засад та практичних настанов провідних напрямів, течій та шкіл світової економічної думки. Виклад матеріалу, заснований на поєднанні хронологічного підходу з проблемно-тематичним аналізом, уможливлює ґрунтовне та об'єктивне висвітлення широкої панорами наукових традицій та ідей.
Перший розділ підручника присвячений висвітленню базових концептуальних підходів до вивчення історії економічних учень, предмета, методології та завдань курсу. Другий та третій розділи відображають економічні ідеї мислителів стародавнього світу та Середньовіччя. Висвітлення матеріалу в цих розділах органічно поєднує теоретичні узагальнення та історичні подробиці, що дозволяє розкрити передумови формування економічних поглядів та ідей у їх національній та просторовій визначеності.
У четвертому та п'ятому розділах підручника знайшли відображення проблеми становлення та розвитку класичної політичної економії, перетворення економічного знання у наукову теорію, подальшого її розгалуження на окремі школи та напрями. Дослідження теоретичного доробку видатних представників класичної школи ґрунтується на аналізі великої кількості першоджерел та спеціальної літератури. Сутність та еволюція теоретичних альтернатив класичній школі розкриваються у шостому та сьомому розділах підручника. Висвітлюючи основні ідеї представників історичної школи та соціалістичних економічних учень, автори прагнули до неупередженого підходу, позбавленого світоглядної та ідеологічної заангажованості та заснованого на дбайливому ставленні до наукового доробку видатних вчених-економістів.
Дослідження теоретико-методологічних особливостей маржиналізму та провідних напрямів економічної думки XX ст. (кейнсіанства, неокласики, інституціоналізму) знайшло відображення у 8, 11 —13 розділах підручника і вирізняється оригінальним та творчим підходом до аналізу складних проблем еволюції сучасної економічної науки.
Еволюція української економічної думки розглядається у контексті розвитку світової економічної науки. Водночас новаторські здобутки вітчизняних вчених-економістів XIX — першої третини XX ст., у тому числі й видатних науковців Київського національного університету, які торували нові шляхи у розвитку економічного знання, знайшли відображення у дванадцятому і тринадцятому розділах підручника.
Автори доклали максимум зусиль для поєднання глибини змісту з оригінальним та зручним оформленням, доступним та лаконічним викладом матеріалу, інформаційною та ілюстративною насиченістю. Цьому сприяють наведені у підручнику схеми, класифікації, рисунки, графіки, таблиці, що мають полегшити розуміння та засвоєння складного матеріалу.
Біля витоків наукових традицій та шкіл стояли видатні вчені, оригінальні мислителі, а тому автори підручника намагалися представити історію економічної думки як персоніфіковану низку найважливіших поглядів та ідей. Цей підхід знайшов відображення у посиланнях на персонали, біографічних довідках, цікавих історичних фактах, які, на думку авторів, значно підвищують пізнавальний потенціал підручника.
Автори переконані, що підручник стане у нагоді студіюючій молоді та всім, хто цікавиться історією економічних учень. До послуг читачів — розширений тематичний перелік першоджерел та спеціальної літератури, знайомство з якою сприятиме кращому засвоєнню змістовної частини кожної глави; контрольні запитання та завдання, спрямовані на перевірку ступеня засвоєння матеріалу; перелік основних термінів та понять, що мають зорієнтувати в основних категоріях курсу; ґрунтовний словник історико-економічних термінів, покажчик персоналій тощо.
Водночас авторський колектив виходив із того, що підручник не має бути сукупністю готових істин. Головне своє завдання ми вбачали у стимулюванні творчої активності майбутніх фахівців, пізнавального та наукового інтересу до вивчення першоджерел, прагнення здобути істину наполегливою та вдумливою, самостійною та ініціативною працею на шляху опанування економічними знаннями з метою вирішення найскладніших проблем сучасності.

Меркантилізм

Жодні вчення економічної науки відносно результатів міжнародного поділу праці і міжнародної торгівлі не змогли позбавити популярності меркантилістську помилку, згідно з якою "мета міжнародної торгівлі — довести до злиднів іноземців". Виявлення джерел популярності цієї та інших по дібних помилок — завдання історичного дослідження.
Людвіг фон Мізес

Наукова спадщина Д. Рікардо