Стаття 17. Приватизація майна, зданого в оренду

1. Приватизація зданих в оренду єдиних майнових комплексів державних підприємств, організацій та їх структурних підрозділів, крім невеликих державних підприємств, здійснюється шляхом продажу належних державі акцій акціонерних товариств (далі - товариства), заснованих державними органами приватизації та орендарями.

2. Засновники приймають у десятиденний строк після затвердження плану приватизації рішення про утворення товариства, укладають засновницький договір, затверджують статут товариства і подають в установленому порядку документи до відповідного органу, що уповноважений здійснювати державну реєстрацію, для державної реєстрації товариства.

(Частина друга статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 997-V від 27.04.2007; в редакції Закону № 4336-VI від 13.01.2012)

3. З моменту реєстрації товариства договір оренди вважається розірваним, діяльність підприємства, створеного на базі орендованого майна, або будь-якого суб'єкта підприємницької діяльності, який орендує майно, припиняється, товариство стає правонаступником прав і обов'язків орендаря.

4. До статутного капіталу товариства вноситься державне майно, передане в оренду (крім майна, що не підлягає приватизації та має передаватися на утримання або у схов господарському товариству на договірних засадах), та майно, що є власністю орендаря.

(Частина четверта статті 17 в редакції Закону № 4336-VI від 13.01.2012)

5. На вартість свого внеску орендар отримує акції створеного товариства.

Продаж акцій, що належать державі, здійснюється державними органами приватизації згідно з законодавством про приватизацію.

6. Члени організації орендарів, члени трудового колективу підприємства, створеного орендарем, а також колишні працівники об'єкта приватизації, які вийшли на пенсію, звільнені на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України і не працюють з моменту звільнення на інших підприємствах, особи, які мають право відповідно до законодавства повернутися на попереднє місце роботи на цьому підприємстві, та інваліди, звільнені у зв'язку з каліцтвом або професійним захворюванням, мають право на придбання акцій за кошти відповідно до статті 25 цього Закону.

(Частина шоста статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1724-III від 18.05.2000)

7. Якщо вартість майна, що вноситься орендарем (організацією орендарів або господарським товариством, створеним членами трудового колективу підприємства, що приватизується) до статутного капіталу товариства, становить менше 25 відсотків його статутного капіталу і з урахуванням вартості акцій, придбаних ними, не перевищує цього розміру, члени організації орендарів (члени трудового колективу підприємства - засновники господарського товариства, яке є орендарем) мають право на додаткове придбання за кошти акцій, що є у державній власності, за їх номінальною вартістю у межах 25 відсотків статутного капіталу товариства, але не більше 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на кожного члена організації орендарів (члена трудового колективу підприємства - засновника господарського товариства, яке є орендарем).

(Частина сьома статті 17 в редакції Закону № 1724-III від 18.05.2000)

8. У разі відмови орендаря виступити засновником акціонерного товариства приватизація майна, зданого в оренду, здійснюється без його згоди в порядку, визначеному статтею 18 цього Закону.

Договір оренди зберігає чинність для нового власника приватизованого майна.

9. Орендар має право на викуп об'єкта оренди, якщо це було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Законом України "Про оренду державного майна".

Орендар здійснює викуп об'єкта оренди відповідно до законодавства та договору оренди. Умови викупу (ціна, порядок, строки, засоби платежу) визначаються в договорі оренди. Ціна об'єкта оренди визначається відповідно до статті 20 цього Закону.

(Абзац другий частини дев'ятої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1724-III від 18.05.2000)

Орендар має право відмовитися від здійснення передбаченого у договорі права на викуп.

Стаття 18. Продаж акцій та часток (паїв), що належать державі в майні господарських товариств

1. При перетворенні державного підприємства в акціонерне товариство в процесі приватизації його засновником виступає державний орган приватизації, який діє в межах повноважень, передбачених законодавством.

До акціонерних товариств, створених у процесі приватизації або корпоратизації, не застосовуються обмеження, встановлені абзацом другим частини першої та частиною другою статті 5, положення статті 9, вимоги частини першої статті 24, положення частини третьої статті 53 та абзацу третього частини першої статті 73 (у частині кумулятивного голосування)Закону України "Про акціонерні товариства" щодо створення акціонерних товариств, а також їх діяльності у період до виконання плану приватизації (розміщення акцій).

(Абзац другий частини першої статті 18 в редакції Закону № 4336-VI від 13.01.2012)

Створення акціонерного товариства в процесі приватизації, випуск та розміщення акцій такого товариства здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

(Частину першу статті 18 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 4336-VI від 13.01.2012)

2. Засновник акціонерного товариства встановлює відповідно до плану приватизації (плану розміщення акцій) способи, обсяг і строки продажу акцій.

(Абзац перший частини другої статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1724-III від 18.05.2000)

При перетворенні державних підприємств в акціонерні товариства відповідно до цього Закону можуть випускатися тільки прості іменні акції.

(Частину третю статті 18 виключено на підставі Закону № 4336-VI від 13.01.2012)

(Частину четверту статті 18 виключено на підставі Закону № 4336-VI від 13.01.2012)

5. Створене відповідно до цієї статті акціонерне товариство є правонаступником підприємства, що приватизується.

6. Продаж акцій (часток, паїв), що належать державі у майні підприємств, заснованих на базі об’єднання майна різних форм власності, провадиться з урахуванням законодавства та установчих документів цих підприємств.

(Абзац другий частини шостої статті 18 виключено на підставі Закону № 4336-VI від 13.01.2012)

7. За рішенням державного органу приватизації до початку продажу акцій акціонерного товариства, створеного у процесі приватизації та корпоратизації, а в інших випадках - за рішенням вищого органу акціонерного товариства, до статутного капіталу цього товариства може додатково вноситися майно, набуте підприємством у період між датою оцінки розміру статутного капіталу та датою державної реєстрації акціонерного товариства, безпідставно виключене майно та майно, щодо якого знято заборону на приватизацію.

Визначення вартості майна, що додатково вноситься до статутного капіталу товариства, здійснюється за методикою оцінки майна, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

(Абзац другий частини сьомої статті 18 в редакції Закону № 4336-VI від 13.01.2012)

Додаткова емісія акцій на вартість майна, додатково внесеного до статутного капіталу товариства, здійснюється акціонерними товариствами, створеними у процесі приватизації та корпоратизації, у порядку, визначеному Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

(Абзац третій частини сьомої статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3610-VI від 07.07.2011)

Продаж акцій додаткової емісії здійснюється державними органами приватизації конкурентними способами.

(Статтю 18 доповнено частиною сьомою згідно із Законом № 1724-III від 18.05.2000)

Стаття 18-¹. Приватизація об’єктів державної власності разом із земельними ділянками державної власності

1. Продаж об’єкта приватизації разом із земельною ділянкою державної власності, на якій він розташований, включення вартості земельної ділянки державної власності до статутного капіталу господарського товариства здійснюється після визначення розміру та меж такої земельної ділянки.

Рішення державного органу приватизації про продаж об’єкта приватизації, про внесення земельної ділянки державної власності до статутного капіталу господарського товариства є підставою для проведення землеустрою відповідних земельних ділянок.

Виконавець робіт із землеустрою визначається на конкурентних засадах в порядку, що затверджується Фондом державного майна України. За результатами конкурсу з виконавцем робіт із землеустрою укладається договір про розроблення документації із землеустрою, в якому, зокрема, визначається сторона, відповідальна за подання документації із землеустрою на погодження, на державну експертизу та на затвердження.

2. Оцінка об’єкта приватизації разом із земельною ділянкою державної власності, на якій він розташований, проводиться відповідно до законодавства про оцінку майна та оціночну діяльність за методикою оцінки майна, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Вартість земельної ділянки державної власності, що вноситься до статутного капіталу господарського товариства, визначається відповідно до законодавства про оцінку земель на підставі результатів експертної грошової оцінки такої ділянки за відповідною методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

3. Продаж об’єкта приватизації разом із земельною ділянкою державної власності здійснюється відповідно до законодавства про приватизацію.

Договір купівлі-продажу укладається з урахуванням вимог Земельного кодексу України. Для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу органи приватизації подають нотаріусу такі документи:

копію наказу Фонду державного майна України про включення об’єкта до переліку об’єктів державної власності, що підлягають приватизації;

копію наказу державного органу приватизації про прийняття рішення про приватизацію;

підтвердження, надане органом земельних ресурсів, що земельна ділянка не передавалася у приватну чи комунальну власність;

копію наказу державного органу приватизації про затвердження висновку про вартість об’єкта;

витяг з інформації про продаж об’єкта, опублікованої в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації;

копію затвердженого органами приватизації протоколу про проведення аукціону або протоколу засідання конкурсної комісії;

довіреність на право представництва інтересів державних органів приватизації.

Приватизація об’єктів разом із земельними ділянками державної власності, які є внеском держави до статутного капіталу господарських товариств, здійснюється шляхом включення вартості земельної ділянки до статутного капіталу господарського товариства (у тому числі разом з розташованими на ній будівлями, спорудами, майновими комплексами) та продажу відповідно до законодавства про приватизацію акцій (часток, паїв), що належать державі у статутному капіталі такого товариства.

4. Земельні ділянки державної власності, що не підлягають продажу відповідно доЗемельного кодексу України, надаються покупцям об’єктів приватизації в довгострокову оренду з умовою наступного їх придбання орендарем у разі скасування заборони на продаж зазначених ділянок.

(Закон доповнено статтею 18 -¹ згідно із Законами № 3235-IV від 20.12.2005, № 489-V від 19.12.2006, № 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008; в редакції Законів № 309-VI від 03.06.2008,№ 4336-VI від 13.01.2012)

Стаття 18-². Прийняття рішення про продаж земельних ділянок державної власності

1. Державні органи приватизації після затвердження переліків об’єктів, що підлягають приватизації, одержують від державних органів земельних ресурсів відомості про земельні ділянки державної власності, на яких розташовані об’єкти приватизації, набуття права власності на які пов’язане з переходом права на земельну ділянку державної власності, зокрема про наявність заборон для продажу земельних ділянок відповідно до вимог земельного законодавства, та на підставі одержаних відомостей приймають рішення про продаж об’єкта приватизації разом із земельною ділянкою державної власності або без земельної ділянки.

2. Якщо на земельній ділянці державної власності, на якій розташований об’єкт приватизації, розташовані також об’єкти державної власності (будівлі, споруди), що не підлягають приватизації, покупець об’єкта приватизації набуває право на частку у спільній частковій власності на земельну ділянку. Суб’єктами права спільної часткової власності на земельну ділянку в такому випадку є покупець об’єкта приватизації та держава пропорційно до площ будівель та споруд, які входять до складу об’єкта приватизації, та тих, які не входять до складу об’єкта приватизації на дату проведення оцінки об’єкта приватизації.

3. Право на викуп об’єкта приватизації разом із земельною ділянкою державної власності, на якій він розташований, надається покупцю у випадках, визначених законодавством про приватизацію, за умови, що покупець є орендарем відповідної земельної ділянки відповідно до вимог законодавства.

4. У разі якщо під час вивчення попиту на об’єкт приватизації, який пропонується для продажу разом із земельною ділянкою державної власності, від покупців не надійшло пропозицій щодо придбання такого об’єкта, державний орган приватизації може прийняти рішення про продаж такого об’єкта без земельної ділянки або про перетворення підприємства в акціонерне товариство.

5. Об’єкт приватизації, який пропонувався до продажу разом із земельною ділянкою державної власності і не був проданий у зв’язку з неподанням заяв про участь у придбанні такого об’єкта, може бути за рішенням державного органу приватизації запропонованим до продажу без земельної ділянки.

6. У разі продажу об’єкта приватизації без земельної ділянки набуття права користування або власності на земельну ділянку здійснюється відповідно до земельного законодавства.

(Закон доповнено статтею 18 -² згідно із Законом № 4336-VI від 13.01.2012)

Стаття 18-³. Порядок закріплення у державній власності пакетів акцій акціонерних товариств

1. Порядок закріплення в державній власності пакетів акцій акціонерних товариств встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У державній власності може закріплюватися тільки пакет акцій акціонерних товариств, створених на базі об’єктів групи Г, у розмірі контрольного пакета акцій.

2. Рішення про закріплення пакета акцій у державній власності приймає Кабінет Міністрів України окремо щодо кожного акціонерного товариства на строк до трьох років.

3. Після закінчення строку закріплення пакета акцій у державній власності Кабінет Міністрів України може прийняти рішення про закріплення у державній власності такого пакета на новий строк, але не більш як на три роки.

4. У разі закріплення пакета акцій у державній власності план приватизації (розміщення акцій) вважається виконаним за умови продажу всіх акцій, за винятком тих, що закріплені, та оформляється рішенням відповідного державного органу приватизації.

(Закон доповнено статтею 18 -³ згідно із Законом № 4336-VI від 13.01.2012)

Стаття 18-⁴. Особливості приватизації об’єктів групи Г

1. Приватизація об’єктів групи Г здійснюється на засадах індивідуальної приватизації.

Індивідуальна приватизація полягає у вивченні попиту на конкретний об’єкт приватизації, врахуванні кон’юнктури ринку, на основі цього - визначенні способу продажу, який максимально враховує особливості виробничо-технічного та фінансово-майнового стану кожного підприємства, що підлягає приватизації, продажу єдиного майнового комплексу або пакетів акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації та корпоратизації на базі підприємств, віднесених до об’єктів групи Г, з метою концентрації капіталу та забезпечення ефективного функціонування підприємства у післяприватизаційний період.

2. Для об’єктів групи Г до прийняття рішення про їх приватизацію передбачається оприлюднення фінансової звітності, що включає баланс підприємства, звіт про фінансові результати, звіт про рух коштів, звіт про власний капітал, а також іншу економічну інформацію, перелік якої встановлюється Фондом державного майна України, яка характеризує фінансово-майновий стан державних підприємств, що підлягають приватизації. Відповідна інформація щодо кожного підприємства готується уповноваженим органом управління та подається до Фонду державного майна України у встановлені ним строки.

Зазначена інформація разом з анкетою вивчення попиту на об’єкт приватизації оприлюднюється у засобах масової інформації. Анкета вивчення попиту після її заповнення потенційним покупцем надсилається Фонду державного майна України в установлений строк. В анкеті потенційний покупець зазначає спосіб приватизації, який він обрав.

В інформації, яку оприлюднює Фонд державного майна України щодо об’єктів групи Г, обов’язково зазначається розмір пакета акцій, який може бути закріплений у державній власності відповідно до статті 183 цього Закону.

Фонд державного майна України на підставі поданих анкет вивчення попиту на об’єкт приватизації в установленому ним порядку визначає спосіб приватизації кожного підприємства.

Під час підготовки об’єктів групи Г до приватизації проводиться громадське слухання.

(Абзац п'ятий частини другої статті 18 -⁴ набирає чинності через 6 місяців з дня опублікування Закону № 4336-VI від 13.01.2012 - див. пункт 1 розділу II Закону № 4336-VI від 13.01.2012)

3. Об’єкти групи Г, крім єдиних майнових комплексів, підлягають приватизації шляхом продажу акцій акціонерних товариств з урахуванням таких особливостей:

1) продажу підлягає контрольний пакет акцій акціонерного товариства.

У разі відсутності контрольного пакета акцій продажу єдиним пакетом підлягає пакет акцій, що належить державі, розміром понад 50 відсотків статутного капіталу згідно з пунктами 2-9 цієї частини.

Для цілей приватизації контрольним пакетом акцій вважається пакет акцій у розмірі, який згідно із статтею 41 Закону України "Про акціонерні товариства" забезпечує кворум голосуючих акцій на загальних зборах акціонерів, що дає можливість власнику (державі або покупцю) здійснювати вирішальний вплив на діяльність відповідного суб’єкта господарювання;

2) продаж контрольного пакета акцій здійснюється за конкурсом;

3) у разі придбання торговцями цінними паперами, зокрема фінансовими посередниками, пакета акцій акціонерного товариства, обов’язковою умовою участі в продажу є подання покупцем в установленому законодавством порядку державним органам приватизації інформації про особу, в інтересах якої придбавається пакет акцій;

(Пункт 3 частини третьої статті 18 -⁴ із змінами, внесеними згідно із Законом № 1005-VIII від 16.02.2016)

(Пункт 4 частини третьої статті 18 -⁴ виключено на підставі Закону № 1005-VIII від 16.02.2016)

5) якщо на конкурс з продажу контрольного пакета акцій надійшла заява від одного покупця, ціна продажу пакета акцій визначається згідно із законодавством, але не може бути нижчою за ціну, визначену покупцем у конкурсній пропозиції;

6) якщо контрольний пакет акцій продано, інші непродані акції товариства пропонуються для продажу на фондових біржах. Акції, які не вдалося продати на фондових біржах, пропонуються для продажу на аукціоні без оголошення ціни;

7) якщо конкурс з продажу контрольного пакета акцій не відбувся, державний орган приватизації може прийняти рішення про повторне проведення конкурсу;

8) належні державі пакети акцій підприємств, державна частка в статутному капіталі яких становить 25 і менше відсотків, пропонуються для продажу на фондових біржах.

(Закон доповнено статтею 18 -⁴ згідно із Законом № 4336-VI від 13.01.2012)

Стаття 18-⁵. Особливості приватизації окремих груп об’єктів

1. Приватизація об’єктів групи В здійснюється з урахуванням таких особливостей:

1) належні державі пакети акцій підприємств, державна частка в статутному капіталі яких становить 25 і менше відсотків, пропонуються до продажу на фондових біржах;

2) у разі придбання торговцями цінними паперами, зокрема фінансовими посередниками, пакета акцій акціонерного товариства, обов’язковою умовою участі в продажу є подання покупцем в установленому законодавством порядку державним органам приватизації інформації про особу, в інтересах якої придбавається пакет акцій;

(Пункт 2 частини першої статті 18 -⁵ із змінами, внесеними згідно із Законом № 1005-VIII від 16.02.2016)

3) конкурс з продажу пакета акцій акціонерного товариства, що належить до групи В, проводиться за умови, що об’єктом продажу є контрольний пакет акцій.

У разі якщо конкурс не відбувся, пакет акцій може пропонуватися для продажу на аукціонах або фондових біржах, у тому числі шляхом його дроблення;

(Підпункт 3 частини першої статті 18 -⁵ набирає чинності через 6 місяців з дня опублікування Закону № 4336-VI від 13.01.2012 - див. пункт 1 розділу II Закону № 4336-VI від 13.01.2012)

(Пункт 4 частини третьої статті 18-5 виключено на підставі Закону №1005-VIII від 16.02.2016)

5) акції, не продані на фондових біржах, пропонуються для продажу на спеціалізованих аукціонах за гроші або відкритих грошових регіональних аукціонах у порядку, встановленому Фондом державного майна України;

6) пакети акцій акціонерних товариств, які не вдалося продати в будь-який інший спосіб, пропонуються для продажу на аукціоні без оголошення ціни.

2. Приватизація об’єктів групи Е здійснюється з урахуванням таких особливостей:

1) якщо установчими документами господарського товариства передбачено переважне право його акціонерів (учасників) на придбання акцій (часток) такого товариства, переважне право в разі відчуження державного пакета акцій (частки) такого товариства у процесі приватизації реалізується відповідно до пунктів 2-3 цієї частини;

2) акціонери (учасники) товариства мають переважне право на викуп державного пакета акцій (частки) такого товариства, що продається державним органом приватизації в процесі приватизації, за ціною та на умовах, запропонованих державним органом приватизації.

Переважне право акціонерів (учасників) на придбання акцій (часток), що продаються державним органом приватизації, діє протягом двох місяців з дня надходження до товариства повідомлення державного органу приватизації про намір продати державний пакет акцій (частку), якщо менший строк не передбачено установчими документами товариства.

Повідомлення акціонерів (учасників) товариства здійснюється товариством згідно із законодавством.

У разі надання декількома акціонерами (учасниками) згоди на використання переважного права на викуп державного пакета акцій (частки) розмір пакета акцій (частки), який набувається кожним з акціонерів (учасників), визначається відповідно до установчих документів пропорційно їх частці у статутному капіталі товариства або у погодженому між ними розмірі;

3) строк дії переважного права припиняється у разі, якщо до його закінчення від усіх акціонерів (учасників) товариства надійшли заяви про використання або про відмову від використання переважного права на купівлю державного пакета акцій (частки).

Якщо акціонери (учасники) товариства не використали переважне право на придбання всіх акцій (часток) такого товариства, що запропоновані державним органом приватизації для продажу, протягом встановленого частиною другою цієї статті або установчими документами товариства строку, державний пакет акцій (частка) цього товариства може бути проданий на аукціоні, за конкурсом. У разі якщо пакет акцій (частка), що пропонувалися для продажу на аукціоні (конкурсі), не продано, державний орган приватизації може прийняти рішення про продаж такого об’єкта на аукціоні за методом зниження ціни, на аукціоні без оголошення ціни.

(Закон доповнено статтею 18 -⁵ згідно із Законом № 4336-VI від 13.01.2012)

Стаття 18-⁶. Виконання вимог законодавства про захист економічної конкуренції у процесі приватизації

1. Приватизація підприємств, які мають ознаки домінування на загальнодержавному або регіональному ринку товарів (робіт, послуг), здійснюється за погодженням з відповідним органом Антимонопольного комітету України.

2. Учасники конкурсу (аукціону) з продажу акцій (часток, паїв), результатом проведення якого є забезпечення досягнення чи перевищення 25 або 50 відсотків голосів у вищому органі управління відповідного суб’єкта господарювання, а також активів у вигляді єдиного майнового комплексу чи структурного підрозділу суб’єкта господарювання, що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави або ознаки домінування на загальнодержавному ринку товарів (робіт, послуг), зобов’язані подати під час здійснення зазначених процедур відомості про відносини контролю.

3. У випадках, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, покупець зобов’язаний отримати дозвіл відповідного органу Антимонопольного комітету України на безпосереднє або опосередковане придбання, набуття у власність в інший спосіб чи отримання в управління акцій (часток, паїв) у розмірі, що забезпечує досягнення чи перевищення 25 або 50 відсотків голосів у вищому органі управління відповідного суб’єкта господарювання, а також активів у вигляді єдиного майнового комплексу або структурного підрозділу суб’єкта господарювання (далі - дозвіл на концентрацію).

4. Порядок подання та розгляду заяви про надання дозволу на концентрацію встановлюється законодавством про захист економічної конкуренції. При цьому учасники конкурсів (аукціонів) не пізніше дня завершення прийняття конкурсної документації подають до Антимонопольного комітету України заяву про надання дозволу на концентрацію";

(Закон доповнено статтею 18 -⁶ згідно із Законом № 4336-VI від 13.01.2012)