Виробнича викладацька практика

ОР МАГІСТР

«ПОЧАТКОВА ОСВІТА»

ВИРОБНИЧА ВИКЛАДАЦЬКА ПРАКТИКА

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

Сучасна ситуація підготовки магістрів з початкової освіти та реальний суспільний запит істотно підвищують рівень вимог до майбутніх фахівців, а також змінюють зміст і структуру завдань, які студент повинен уміти вирішувати самостійно.

Виходячи з основних положень Закону України «Про вищу освіту», гуманізувати діяльність майбутнього магістра – це значить зробити акцент на формуванні не тільки професійних здібностей, а й духовного світу майбутнього фахівця, його морально-етичних якостей, таких як гуманність, відповідальність, толерантність тощо.

Виробнича педагогічна практика у ВНЗ у цілісному навчально-виховному процесі спрямована на:

– оволодіння студентами різноманітними видами професійної діяльності;

– самопізнання у різних професійних ролях;

– самовдосконалення у професійній майстерності.

Проходження виробничої викладацької практики студентами магістерського відділення є обов’язковою складовою навчання у магістратурі. Практика виступає інтегрованим і визначальним компонентом особистісно-професійного становлення майбутнього магістра у різних галузях дошкільної освіти. Під час практики студенти-магістранти отримують можливість здобути практичні навички проведення лекційних, семінарських, практичних, лабораторних занять, застосовуючи отримані знання з різних галузей дошкільної та початкової освіти та новітні методичні розробки.

В основу змісту і структури програми виробничої викладацької практики покладені наступні принципи:

- єдності та взаємозв’язку теорії і практики (можливість практичного застосування теоретичних знань);

- дослідницького підходу до діяльності (можливість досліджувати соціально-педагогічні та психологічні проблеми відповідно до особливостей і потреб соціальних структур, які виступають в якості бази практики);

- диференційного підходу (можливість вибору об'єкта практики відповідно до інтересів, нахилів і здібностей студентів, що сприяє професійному становленню майбутніх фахівців);

- реалізації творчого потенціалу (можливість самостійно використовувати отримані під час практики результати).

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ

ВИРОБНИЧОЇ ВИКЛАДАЦЬКОЇ ПРАКТИКИ

Курс: Підготовка (бакалаврів, магістрів, підвищення кваліфікації)	Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчального курсу
Кількість кредитів ЄКТС: 9 Модуль: 3   Змістових модулів: 2   Загальна кількість годин: 270	Шифр та назва галузі знань: 0101 Педагогічна освіта   Шифр та назва спеціальності:8.01010201 Початкова освіта   Освітній рівень – магістр	Обов'язковий   Рік підготовки: 1 семестр: 2     Вид підсумкового контролю: диференційований залік

 

ІІІ. ЗМІСТ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС ПРОХОДЖЕННЯ ВИРОБНИЧОЇ ВИКЛАДАЦЬКОЇ ПРАКТИКИ У ВНЗ

 

 

1. Зміст виробничої викладацької практики у ВНЗ

Основним змістом виробничої викладацької практики у ВНЗ є активізація у магістрів потреби саморозвитку і самонавчання, здобуття навичок роботи із студентами різних курсів.

Повноцінна реалізація закладених в основу програми практики змісту й основних завдань передбачає проходження студентами-магістрами наступних етапів роботи:

1.Ознайомлення із структурою навчального закладу (І-ІІ рівнів акредитації): загальна кількість студентів і викладачів; відділення; спеціальності, за якими здійснюється підготовка фахівців; (ІІІ-ІУ рівнів акредитації): загальна кількість студентів і викладачів; кількість факультетів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців; кількість студентів, що навчаються на конкретному факультеті; назви циклових комісій і профільних кафедр факультету.

2.Вивчення побудови навчального плану з однієї спеціальності: загальна кількість годин; кількість годин (у відсотковому відношенні), що відводиться на певні цикли дисциплін; кількість заліків й екзаменів, що їх мають складати студенти за весь період навчання у ВНЗ. (Мати копію навчального плану.)

3.Ознайомдення із планом роботи закладу (І-ІІ рівнів акредитації), планом роботи факультету і кафедри, циклової комісії (до якої прикріплений практикант).

4.Ознайомлення із системою виховної роботи із студентами факультету, відділення (на основі співбесіди із заступником директора (декана) з виховної роботи).

5.Підготовити тексти лекцій, розробку практичних (семінарських) занять з методичним забезпеченням.

6.Відвідати одну лекцію і одне практичне (семінарське) заняття провідних викладачів із свого фаху; зробити запис змісту і ходу та розгорнутий аналіз у відповідності з пропонованими рекомендаціями.

7.Взяти участь у засіданні ради закладу, циклової комісії, кафедри, ради факультету (якщо такі будуть проводитися за час перебування на практиці).

8.Підготувати і провести один тематичний виховний захід із студентами своєї академічної групи з необхідним методичним забезпеченням.

9.Провести 2-3 лекції, 3-4 семінарських заняття (в залежності від потреб і можливостей).

10.Ознайомитись з особливостями розвитку первинного студентського колективу (студентської академічної групи): склад, вік, стадія розвитку, особливості взаємин між студентами і керівником групи та ін.

11. Спостереження за навчальною діяльністю студентського колективу, складання психолого-педагогічної характеристики студентського колективу, психолого-педагогічного аналізу заняття (лекції, практичного заняття, семінару). Вивчення індивідуальних особливостей психологічного і соціального розвитку членів студентського колективу, складання характеристики колективу групи.

12. Розробка та проведення просвітницьких та профілактичних бесід для різних категорій учасників навчально-виховного процесу (розробка плану проведення, розробка та підготовка наочних матеріалів, сценарій проведення, опис результатів);

13. Розробка та проведення одного заходу за вибором (психологічний захід).

14. Складання описовового звіту за результатами проведення.

Для спеціалістів проходження педагогічної практики може відбувається на базі загальноосвітніх середніх навчальних закладів, дошкільних навчальних закладів.

З педагогіки спеціалісти, які проходять практику в загальноосвітніх середніх та дошкільних навчальних закладах, мають виконати наступні завдання:

1. Ознайомитися із структурою загальноосвітнього навчального закладу, загальна кількість учнів і учителів; методичні об’єднання.

2. Ознайомитися із планом роботи навчального закладу, планом роботи методичного об’єднання.

3. Ознайомитись із системою виховної роботи школи, початкової школи (на основі співбесіди із заступником директора з виховної роботи,).

4. Ознайомитись із планом виховної роботи класу

5. Підготовити плани-конспекти навчальних занять (уроків) з повним методичним забезпеченням.

6. Відвідати уроки(заняття) провідних учителів навчального закладу і студентів-практикантів, провести спостереження і аналіз відвідуваних уроків(занять), а також спостереження і аналіз відвідуваних виховних заходів, які проводяться як класним керівником, так і студентами-практикантами, зробити запис змісту і ходу та розгорнутий аналіз у відповідності з пропонованими рекомендаціями.

7. Взяти участь у засіданні педагогічної ради навчального закладу, методичної ради (якщо такі будуть проводитися за час перебування на практиці).

8. Підготувати і провести два тематичних виховних заходів із учнями класу, за яким практикант закріплений як класний керівник з необхідним методичним забезпеченням.

9. Провести залікові уроки(заняття).

10. Ознайомитись з особливостями учнівського колективу (склад, вік, стадія розвитку, особливості взаємин між учнями і вчителями(вихователями), класним керівником та ін.) та скласти психолого-педагогічну характеристику колективу класу(групи).

 

На період педпрактики кожен студент складає план роботи з дотриманням встановлених норм. Зокрема: на титульній сторінці зазначити місце і термін проходження педпрактики; прізвища методистів, керівників закладу; регламент навчальної роботи закладу; розклад дзвінків.

Науково-педагогічна робота у ВНЗ вимагає від викладачів постійного поповнення власних знань, тому й виробнича педагогічна практика у ВНЗ вимагає від магістрів спрямування зусиль на підвищення якості самостійної педагогічної роботи, що досягається наступними шляхами:

- аналізом змісту діяльності педагога та його педагогічної складової;

- вивченням методів, методичних прийомів, форм організації та проведення педагогічної роботи;

- участю у різних педагогічних і навчально-методичних заходах: відкритих лекціях, семінарах, тренінгах, педагогічних клубах, науково-методичних радах тощо;

- розробкою навчальної та робочої програм, що містить у собі усі передбачені навчальним планом форми роботи;

- складанням плану-проспекту та змісту лекційних і семінарських занять у межах програми навчального курсу;

- проведенням лекційних і семінарських занять зі студентами відповідно до робочого плану і навчальної програми (за присутністю викладача дисципліни або методиста-керівника);

- відпрацюванням навичок педагогічної рефлексії в контексті виконання конкретних педагогічних завдань.

 

Вимоги до звіту

Звіт про результати проведеної викладацької роботи і ВНЗ повинен бути зданий студентом-магістром протягом тижня після її закінчення.

Звіт про підсумки практики має бути зданий методисту не пізніше як через тиждень після її закінчення, оформлений у вигляді пакету документів, який вміщує:

1. Звіт про про виконану роботу на практиці.

2. Індивідуальний план практики.

3. Щоденник практики.

4. Конспект одного з проведених заходів з виготовленими до нього наочними посібниками, методичними матеріалами. Самоаналіз проведеного заходу.

5. Психолого-педагогічну характеристику з рекомендаціями щодо поліпшення психологічного клімату у колективі.

6. Аналіз одного з відвіданих занять.

 

Підбиття підсумків практики

Результатом проходження практики є засвоєння студентами-магістрами загальних принципів здійснення методичної роботи, відпрацювання навичок самостійної підготовки та проведення лекційних і практичних занять. Студенти-магістри отримують реальний досвід практичного застосування набутих в процесі навчання в університеті теоретико-методологічних знань щодо організації та здійснення основного змісту викладацької роботи.

У процесі проходження практики студенти-магістри мають продемонструвати достатній рівень:

- володіння загальними принципами організаційно-методичної діяльності викладача вищого навчального закладу;

- опанування навичками здійснення аудиторної роботи (читання лекцій та проведення практичних занять).

Після проходження практики студенти-магістри повинні знати:

n сучасні засоби та форми проведення педагогічної роботи;

n зміст і структуру навчального процесу у ВНЗ;

n загальну схему побудови педагогічного процесу;

n головні методичні прийоми та принципи викладання педагогічних дисциплін.

Після проходження практики студенти-магістри повинні вміти:

n планувати і здійснювати самостійну педагогічну діяльність;

n доступно і професійно пояснювати студентам пропонований матеріал;

n користуватися принципом наочності у навчанні;

n застосовувати новітні методичні прийоми і розробки, напрацьовані у педагогіці;

n проводити педагогічний та психологічний аналіз і рефлексію самостійно здійснюваної педагогічної діяльності.

Перелік знань і вмінь може бути доповнений новими вимогами в залежності від особистості кожного магістра та конкретних практичних завдань. Але, головна мета проходження практики залишається незмінною, тому що її досягнення передбачає здобуття студентами цінного психолого-педагогічного досвіду.

Таким чином, реалізація програми практики для студентів-магістрів орієнтована не тільки на засвоєння та закріплення необхідної для майбутньої професійної діяльності системи знань, а й відпрацювання навичок її практичної об`єктивації. Виробнича педагогічна практика у ВНЗ забезпечує можливість занурення до професії та надає досвід практичного застосування педагогічних та психологічних методів і знань у самостійній професійній діяльності.

 

V. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИРОБНИЧОЇ ВИКЛАДАЦЬКОЇ ПРАКТИКИ:

За результатами проходження практики оцінюється рівень засвоєння студентами-магістрами загальних принципів методичної діяльності викладача педагогічних дисциплін та оволодіння початковими навичками проведення аудиторної роботи.

Оцінювання результативності проходження студентом-магістром асистентської практики здійснюється за 100-бальною системою.

 

Звіт

про проходження

/виробничої викладацької _____________________ практики

(зазначити вид практики)

студента-практиканта… курсу __________групи,

спеціальності _________________________

денної (заочної) форми навчання

________________________________________________

(прізвище, ім 'я, по-батькові)

 

Місце проходження практики:

__________________________

Термін проходження практики:

__________________________

Керівник практики (від кафедри):

__________________________

Керівник від бази практики:

__________________________

Звіт захищений (дата,оцінка, підпис)

______________________

(прописом)

Черкаси – 201- рік

 

(стор.2)

Структура звіту практики

Затверджую

Керівник практики

---------------------------

ПІБ керівника практики

«_____»______________20__р.

 

№ з/п	Етап практики	Завдання етапу, організація розподілу виконання завдань практики	Термін виконання завдання	Примітки

 

Додаток 3

 

План самоаналізу заходу

1. Тема, мета заходу.

2. Чи виконана мета заходу? Які фактори заважали (сприяли) її досягненню?

3. Чи була доцільною методична структура заходу?

4. Де саме і чому були допущені часові витрати?

5. Які недоліки цього заходу і як їх усунути під час проведення наступного заходу?

6. Яким чином проведений захід вплинув на студентів, їхній інтерес до психології?

Додаток 7

Психолого-педагогічна характеристика студентського колективу

 

Психолого-педагогічна характеристика студентського колективу

Структура групи

– староста групи

– заступник старости

– активісти

– наявність угруповань у групі

– статус студентів: лідери, "зірки", аутсайдери

– взаємовідносини між студентами

Характеристика групи як колективу:

– ступінь згуртованості колективу (міцний, організований чи розрізнений)

– спільні інтереси

– спрямованість студентського колективу

– організованість групи (чи здатні учні самостійно організовувати та проводити заходи тощо)

– громадянська зрілість студентської групи(переконання, ідеали, інтерес до суспільно-політичного життя)

Навчальна діяльність групи

– успішність студентської групи (висока, середня, низька)

– ефективність навчання (висока, середня, низька)

– успішність з окремих дисциплін

– старанність у навчанні групи в цілому й окремих студентів

– домінуючі мотиви навчання

– рекомендації з підвищення успішності

Дисципліна і культура поведінки студентів

– рівень морально-духовного розвитку колективу (високий, середній, низький) поведінка студентів: назаняттях, під час відпочинку, під час спільної праці відвідування занять

– запізнення та їх причини

– студенти зразкової поведінки

– недисципліновані студенти

– рівень ввічливості, тактовності

– зовнішній вигляд студентів

Поза аудиторна робота

– місце і роль групи у житті університету

– участь колективу у поза аудиторній діяльності

– традиції групи

– ставлення студентів до праці (громадської діяльності)

– ставлення до спорту

– професійна спрямованість студентів

Загальні висновки

Найбільш характерні риси досліджуваного студентського колективу, що варто враховувати викладачам при роботі з групою; психолого-педагогічні рекомендації щодо забезпечення інтеграції студентського колективу та підвищення ефективності навчання і виховання студентів окремої групи.

 

Характеристику склав студент ___курсу денної форми навчання ____________

Погоджено: викладач установи _____________/_______________

 

Додаток 9

 

Додаток 3.

С х е м а

ПРОГРАМА

спостереження й аналізу занять

у вищому навчальному закладі

 

1. Навчальна дисципліна, курс, група, дата.

2. Прізвище, ім’я та по-батькові викладача.

3. Тема заняття.

4. Організаційна структура заняття: початок, привітання, підготовка обладнання (дошка, крейда, ручки, зошити, навчальні посібники, наочні посібники, технічне обладнання).

5. Санітарно-гігієнічні умови для проведення заняття: дотримання гігієнічних вимог (повітряного, теплового, світлового режимів), відповідність меблів віку студентів; психологічна готовність до занять.

6. Структурно-дидактична побудова заняття, її компоненти; доцільність структури заняття навчальним завданням. Психолого-педагогічне забезпечення цілісності та завершеності заняття.

7. Особливості реалізації на заняттях принципів навчання: науковості, доступності, систематичності та послідовності; наочності, міцності знань, професійної спрямованості навчального матеріалу.

8. Використання методів навчання, їх доцільність, та ефективність (лекція, розповідь, пояснення, бесіда, демонстрація, ілюстрація, практичні методи, проблемні методи, дедукція, індукція, аналітико-синтетичний та ін.)

9. Реалізація на заняттях вимог організації самостійної пізнавальної діяльності студентів, її ефективність.

10. Особливості оцінки навчальної діяльності студентів (методи, об’єктивність).

11. При використанні лекції означити: актуальність, організаційна структура (план, література), логічна послідовність, науковість, доступність, новизна, професійна спрямованість, керівництво діяльністю щодо слухання і конспектування матеріалів лекції.

12. Поведінка викладача на занятті: уміння володіти студентським колективом; організація студентів на навчальну роботу; забезпечення трудової дисципліни; конструктивні уміння; комунікативні уміння; володіння педагогічним тактом та основами педагогічної техніки(зовнішність, володіння своїм тілом – ходити, стояти, сидіти; жестами і мімікою; культура педагогічного мовлення; стиль і тон у спілкуванні зі студентами).

13. Результати заняття: досягнення мети; якість знань студентів; найбільш цінні аспекти заняття; рекомендації щодо удосконалення педагогічного процесу.

 

Додаток 4.

Повний аналіз уроку може здійснюватися на основі спостереження уроку та вивчення його результатів за такою схемою:

1. Організаційна структура уроку: початок уроку, вітання, рівень підготовки учнів до уроку, підготовка вчителя до уроку, підготовка обладнання до уроку, способи організації вчителем навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці, часові втрати на уроці, доцільність часових меж окремих етапів уроку.

2. Санітарно-гігієнічні умови для проведення уроку: дотримання на уроці гігієнічних вимог (повітряного, теплового, світлового режимів), доцільність розміщення учнів у класній кімнаті згідно їх фізичним і психічним особливостям, відповідність меблів віку учнів.

3. Тип і структура уроку: доцільність обраного типу уроку з точки зору вивчення змісту конкретного навчального матеріалу. Структура уроку, її компоненти. Психолого-педагогічне забезпечення цілісності і завершеності уроку. Взаємозв’язок окремих етапів уроку.

4. Особливості реалізації вчителем на уроці вимог принципів навчання.

5. Раціональне і ефективне використання вчителем на уроці методів навчання. Озброєння учнів методами самостійної пізнавальної діяльності, розвиток розумових потенційних здібностей учнів, використання індивідуальних і колективних форм навчання.

6. Методи, прийоми та види контролю, аналізу і оцінки знань, умінь учнів. Об’єктивність і відповідність оцінки навчальної діяльності школярів критеріям оцінювання.

7. Особливості пізнавальної діяльності учнів на уроці. Розвивальні цілі уроку:

- формування і розвиток уваги, спостережливості, зосередженості учнів; використання вчителем мимовільної та довільної уваги в ході уроку;

- використання прийомів для активізації різних видів пам’яті (образно-слухової, абстрактно-логічної, емоційної, механічної) та видів запам’ятання;

- прийоми активізації розумової діяльності (cтворення проблемних ситуацій, організація самостійної пошукової та дослідницької діяльності).

8. Реалізація виховних завдань уроку: розумового, морального, фізичного, трудового, естетичного. Вплив змісту навчання, особистості вчителя на виховання учнів.

9. Особливості професійної діяльності вчителя на уроці. Педагогічні уміння і культура вчителя: вміння організовувати окремих учнів і клас на виконання навчальних завдань; формування свідомої навчальної дисципліни, характер спілкування вчителя і учнів; уміння впливати на учнів, домагаючись виконання вимог дисципліни; конструктивні уміння; комунікативні уміння; педагогічний такт; володіння педагогічною технікою (культура зовнішнього вигляду; поза; жести, міміка; культура мовлення).

10. Результати уроку: досягнення мети, якість знань, умінь та навичок учнів; виховне, освітнє і розвивальне значення уроку; найбільш доцільні методи проведення уроку; висновки і пропозиції; рекомендації щодо вдосконалення педагогічного процесу. Вивчення результативності та ефективності уроку як навчального заняття базується на спостереженні та аналізі вражень від уроку, вивченні результатів уроку. Доцільно після уроку спитати учнів, що ж вони вивчали і де вони можуть застосувати ці знання. Бажано подивитися робочі зошити учнів з метою встановити, яким чином у них відображено проведений урок.

 

Додаток 5.

ОР МАГІСТР

«ПОЧАТКОВА ОСВІТА»

ВИРОБНИЧА ВИКЛАДАЦЬКА ПРАКТИКА

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

Сучасна ситуація підготовки магістрів з початкової освіти та реальний суспільний запит істотно підвищують рівень вимог до майбутніх фахівців, а також змінюють зміст і структуру завдань, які студент повинен уміти вирішувати самостійно.

Виходячи з основних положень Закону України «Про вищу освіту», гуманізувати діяльність майбутнього магістра – це значить зробити акцент на формуванні не тільки професійних здібностей, а й духовного світу майбутнього фахівця, його морально-етичних якостей, таких як гуманність, відповідальність, толерантність тощо.

Виробнича педагогічна практика у ВНЗ у цілісному навчально-виховному процесі спрямована на:

– оволодіння студентами різноманітними видами професійної діяльності;

– самопізнання у різних професійних ролях;

– самовдосконалення у професійній майстерності.

Проходження виробничої викладацької практики студентами магістерського відділення є обов’язковою складовою навчання у магістратурі. Практика виступає інтегрованим і визначальним компонентом особистісно-професійного становлення майбутнього магістра у різних галузях дошкільної освіти. Під час практики студенти-магістранти отримують можливість здобути практичні навички проведення лекційних, семінарських, практичних, лабораторних занять, застосовуючи отримані знання з різних галузей дошкільної та початкової освіти та новітні методичні розробки.

В основу змісту і структури програми виробничої викладацької практики покладені наступні принципи:

- єдності та взаємозв’язку теорії і практики (можливість практичного застосування теоретичних знань);

- дослідницького підходу до діяльності (можливість досліджувати соціально-педагогічні та психологічні проблеми відповідно до особливостей і потреб соціальних структур, які виступають в якості бази практики);

- диференційного підходу (можливість вибору об'єкта практики відповідно до інтересів, нахилів і здібностей студентів, що сприяє професійному становленню майбутніх фахівців);

- реалізації творчого потенціалу (можливість самостійно використовувати отримані під час практики результати).

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ