Географічне і внутрішньополітичне становище.

 

Естонія входить до центрально-східноєвропейського району Європейського регіону. Естонія розташована в північно-східній частині Європи. Омивається з півночі водами Фінської затоки, з заходу - Балтійським морем і Ризькою затокою, межує з Латвією на півдні і з Росією - на сході. З Латвією Естонська Республіка має сухопутний кордон, кордон з Російською Федерацією проходить по річці Нарва, по Чудському і Псковському. Довжина берегової лінії становить 3794 км. До складу Естонії входить 1 521 островів в акваторії Балтійського моря загальною площею 4,2 тис. км ². Найбільші з них - Сааремаа і Гіюмаа, а також Муху, Вормсі, Кіхно та ін. Незважаючи на значну площу, на островах проживає менше 5 % населення країни. Річки Естонії невеликі, але досить повноводні. Площа Естонії 45 становить 226 км ².

Естонія, яка є історично протестантською територією, згідно опитувань населення сьогодні вважається однією із найменш релігіозних країн світу. Лише 14% оцінюють релігію як важливу частину їхнього життя. Домінантною релігією є християнство, яке включає в себе послідовників близька 90 конфесій, в основному православ’я та лютеранства. Є в Естонії і прихильники інших віросповідань. Так, приблизно піввідсотка населення вважають себе баптистами, стільки ж – католиками, крім того є мусульмани та існує єврейська громада. Однак дуже велика кількість людей називають себе атеїстами чи байдужими до релігії.

Зручне географічне положення робить Естонію найважливішими торговими воротами між заходом і сходом, північчю і півднем. Транспортний сектор грає дуже істотну роль в економіці Естонії. Транспортні шляхи у всіх напрямках перетинають Естонію: залізничні й автомобільні дороги, газопроводи. Естонська РСР і Російська Федерація з'єднані між собою двома залізничними магістралями і шосе, що проходять через Нарву і Псков. Зв'язок Естонії з її південним сусідом - Латвією здійснюється по залізниці і шосе в різних напрямках. Промислові міста і майже всі районні центри пов'язані між собою залізницями. Морські шляхи з'єднують Таллінн з Ленінградом і Ригою. Повітряні траси зв'язують материкову частину з островами і всю республіку з великими містами СРСР. З Києва до Таллінна можна дістатися на літаку, поїзді чи автобусі.

Естонія є членом Європейського союзу, Єврозони, НАТО і учасником Шенгенської угоди. Приєднання Естонії до НАТО і ЄС значно зміцнило безпеку країни, а також включило її в процес співпраці в галузі оборони і безпеки. Естонія приймає участь в боротьбі проти тероризму і в миротворчих операціях ООН.

Договірно-правова база відносин між Україною та Естонією є ефективною та добре розвинутою і охоплює весь спектр двосторонніх відносин. Укладені угоди створюють достатньо широке політичне та правове поле для розвитку українсько-естонських відносин у ключових сферах двостороннього співробітництва та включають 60 документів, серед яких 4 міждержавні угоди, 17 міжурядових та 39 міжвідомчих. Ключовими документами є: Договір про дружбу і співробітництво між Україною та Естонською Республікою від 26 травня 1992 року та Угода між Урядом України та Урядом Естонської Республіки про економічне, промислове та науково-технічне співробітництво від 15 січня 2007 року.

Відповідно до Конституції за формою правління Естонія є парламентською республікою. Главою держави є Президент, що обирається Рійгікогу (парламентом) терміном на 5 років і має представницькі і деякі виконавчі функції, а також володіє правом вето для відстрочення прийняття тих чи інших законів. Уряд очолює прем'єр-міністр. Законодавча влада належить Рійгикогу - однопалатному парламенту, до складу якого входить 101 депутат. Обирається терміном на 4 роки. Виконавча влада здійснюється Урядом на чолі з прем'єр-міністром. Загальне виборче право поширюється на громадян Естонії з 18-ти років. Право голосу на виборах до органів місцевого самоврядування надане всім жителям Естонії незалежно від громадянства, що постійно проживають в країні. Естонія Складається 15 повітів і 6 міст центрального підпорядкування.

Стаття 45 Конституції Естонської Республіки, говорить, що цензури в країні немає. Кожен має право вільно поширювати ідеї, думки, переконання і іншу інформацію усно, друковано, образотворчим або іншим способом. Стаття 41 описує, що кожен має право зберігати вірність своїм думкам і переконанням. Нікого не можна примушувати змінити їх. Свобода слова закріплена в нормативних актах і є основною з демократичних цінностей. Однак на практиці не багато людей наважуються вільно висловити свою думку. Так прикладом, служить опитування, проведене Turuuringute AS в лютому 2010 року "Наскільки готові жителі Таллінна висловити критику на адресу влади". (Рисунок 2)

 

Рисунок 2. Жителі Таллінна, не готові (або скоріше не готові) висловити критику на адресу органів влади.

За даними результатів опитування, 22% респондента не готові висловити критику на демонстрації. 21% з опитаних відповіли, що не готові висловити своє невдоволення в газеті, теле - або радіопередачі. Оскільки висловлюючись у відкритому джерелі ЗМІ, буде оголошено ім'я людини. Багато хто боїться, що сказані заяви можуть якимось чином вплинути на ставлення колег по роботі або друзів, знайомих. 19% з опитаних, не готові критикувати владу в Інтернеті як під своїм ім'ям, так і анонімно. По-перше, це пояснюється страхом перед державним апаратом. По-друге, відбуваються випадки в Естонії, коли за коментар в Інтернеті розбираються в суді. Отже, автор приходить до думки, що естонці більш піклуються про особисте життя, ніж про суспільне. Люди не вірять, що можуть якось вплинути на рішення влади. Також не висловлюють свою критичну думку через острах бути покараним.