Правила приймання та відбір проб. Вимоги до складання експертизи електричних чайників

Мета приймання продукції - забезпечення виробником надходження на ринок для реалізації тільки таких приладів, які відповідають встановленим для них вимогам і відповідають запитам споживачів. Досягнення цієї мети може відбуватися шляхом проведення комплексу випробувань продукції в процесі її виготовлення або шляхом впровадження виробником системи менеджменту якості, що включає в себе процедури приймання продукції.

Правила приймання описані згідно ГОСТ 7400-81 «Электрочайники и электросамовары бытовые. Технические условия»

1.1. Електрочайники та електросамовари повинні піддаватися приймально-здавальних, періодичних, типових випробувань і випробувань на надійність.

1.2. Кожен електрочайник і електросамовар повинен піддаватися приймально-здавальних випробувань за програмою, вказаною нижче.

Зовнішній огляд - по ГОСТ 14087.

Випробування електричної міцності ізоляції в холодному стані - по ГОСТ 27570.11.

Випробування на функціонування - по п.4.2.

1.3. Періодичні випробування електрочайників та електросамовари проводять не рідше одного разу на рік на трьох виробах, призначених для відправки до торгової мережі, за програмою, вказаною нижче.

Перевірка маркування (упаковки) - по ГОСТ 27570.11.

Випробування на механічну міцність при транспортуванні - по п.4.3.

Перевірка відповідності санітарним нормам і правилам - по ГОСТ 14087.

Перевірка захисту від ураження електричним струмом - по ГОСТ 27570.11.

Перевірка споживаної потужності і струму - по ГОСТ 27570.11.

Випробування на нагрівання - по п.4.4.

Перевірка роботи в умовах перевантаження - по ГОСТ 27570.11.

Випробування електричної ізоляції і вимір струму витоку при робочій температурі - по ГОСТ 27570.11.

Перевірка опору ізоляції та електричної міцності - по ГОСТ 27570.11.

Випробування при ненормальною роботі - по ГОСТ 27570.11; випробуванню піддаються електрочайники та електросамовари типу ЕЧТ (ЕСТ) і ЕЧТЗ (ЕСТЗ).

Випробування на стійкість і механічну небезпека - по п.4.5.

Перевірка номінальної місткості і зливу води - по ГОСТ 27754.

Перевірка закипання номінальної кількості води - по ГОСТ 27754.

Перевірка конструкції - по п.4.8.

Визначення мінімальної кількості води, яке можливо закип'ятити - по ГОСТ 27754.

Перевірка на відсутність випліскування - по п.4.10.

Випробування термовимикача - по пп.4.11, 4.13.1, 4.13.3.

Випробування пристрою відключення при закипанні води - по пп.4.12, 4.13.4.

Випробування на теплостійкість і холодостійкість при експлуатації - по п.4.14.

Перевірка довжини з'єднувального шнура - по ГОСТ 27754.

Перевірка маси - по ГОСТ 27754.

Випробування на відсутність течі - по п.4.10а.

Перевірка якості і товщини металевих і захисно-декоративних покриттів - за ГОСТ 9.302.

Перевірка часу, необхідного для закипання 1 л води - по ГОСТ 27754.

Перевірка температури нагріву поверхні - по ГОСТ 27754.

1.4. Типові випробування - по ГОСТ 14087.

1.5. Випробування електрочайників та електросамовари за показниками надійності (п.2.14) повинні проводитися один раз в два роки.

1.6. При перевірці кінцевим одержувачем якості електроприладів від партії відбирають 3% виробів, але не менше 3 шт. За партію приймають кількість виробів одного типу, прийнятих за одним документом. Випробування проводять за програмою приймально-здавальних випробувань.

При отриманні незадовільних результатів випробувань проводять повторні випробування на подвійній кількості зразків.

Результати повторних випробувань вважають остаточними.

Результати вибіркової перевірки якості електроприладів одержувачем поширюються на всю партію.

1.7. Випробування на пожежну небезпеку повинні проводити при проведенні кваліфікаційних, типових і атестаційних випробувань по п.4.20.

Відбір проб. Відбір проб є найважливішою частиною досліджень, що визначає якість і надійність інформації. Проблема відбору проб дуже складна, тому дати докладні рекомендації для всіх випадків і у відповідності з усіма вимогами практично неможливо.

Проба - оптимально необхідна частина речовини (матеріалу), що об'єктивно відбиває склад і властивості речовини чи матеріалу.

В залежності від способу (стадії) одержання розрізняють наступні види проб: точкова проба, об'єднана проба, проміжна проба, середня проба, лабораторна проба, вихідна проба, аналітична проба.

В залежності від призначення розрізняють такі види проб: контрольна проба, шифрована проба, резервна проба, арбітражна проба.

Точкова проба – проба, взята одноразово з певної частини продукту в тарі, відсіку, цистерни.

Об’єднана проба – проба, складена з точкових, які вміщені в одну ємність.

Середня проба – це частина загальної проби, яка призначена для лабораторних аналізів або досліджень.

Аналітична проба - лабораторна проба, що в повному об’ємі і одноразово використовують для проведення аналізу.

Відбір проби оформлюється актом, в якому відмічається: час та місце відбору проби; найменування продукту, звідки його отримано; дата виготовлення, ким виготовлено; дані на саму пробу; з якої кількості місць взято виїмки, маса одиниці проби, кількість відібраних паралельних проб тощо; показники, за якими проба має бути проаналізована.