Методичні вказівки до практичнич занять з дисципліни

Методичні вказівки до практичнич занять з дисципліни

“Анестезіологія та інтенсивна терапія”

для студентів 5 курсу

Тема 1: СЕРЦЕВО-ЛЕГЕНЕВА І ЦЕРЕБРАЛЬНА РЕАНІМАЦІЯ (І-ІІ стадії за Сафаром)

Кількість годин - 4.

Навчальні цілі заняття:

Ознайомитись з історією розвитку реаніматології в світі та в Україні; мати уявлення про сучасні досягнення та перспективні напрямки досліджень в області серцево-легеневої реанімації у дітей.

Знати:

• причини зупинки кровообігу та дихання;

• особливості патогенезу зупинки кровообігу та дихання, перспективи відновлення при первинному ураженні різних систем (ЦНС, дихальної та серцево-судинної);

• фактори, що зумовлюють тривалість клінічної смерті;

• покази та проти покази до проведення реанімаційних заходів;

• загальні правила проведення серцево-легеневої реанімації;

• теоретичне обґрунтування застосування різних методів та лікарських заходів при проведенні реанімації;

Вміти:

• визначати ознаки клінічної та біологічної смерті;

•застосовувати методи відновлення та підтримання прохідності дихальних шляхів;

• проводити штучну вентиляцію легень різними методами;

• проводити непрямий масаж серця.

Оволодіння практичними навичками СЛМР на манекені:

· виконання потрійного засобу П.Сафара;

· застосування повітроводів;

· застосування лицевої маски або «ключа життя»;

· виконання ШВЛ методами «з рота в рот» та «з рота в ніс»;

· виконання ШВЛ на манекені немовляти методом «з рота в рот та ніс»;

· виконання непрямого масажу серця на манекені дорослої людини;

· виконання непрямого масажу серця на манекені немовляти;

· виконання базової підтримки життя двома реаніматорами.

Зміст розглянутих питань

Розвиток реаніматології та інтенсивної терапії в Україні та світі. Організація реанімаційної допомоги та інтенсивної терапії в Україні.

Термінальні стани. Причини первинної зупинки серця. Етапи серцево-легеневої та церебральної реанімації. Негайний етап СЛЦР. Ознаки клінічної смерті. Причини обтурації дихальних шляхів і методи відновлення їх прохідності. Штучна вентиляція легенів. Непрямий масаж серця. Оцінка ефективності реанімаційних заходів.

Спеціалізований етап СЛЦР. Види зупинки кровообігу. Обсяг і обгрунтування медикаментозної терапії під час реанімації, шляхи і методи введення препаратів. ЕКГ-діагностика типу зупинки кровообігу. Визначення показань до дефібриляції та відкритого масажу серця. Техніка дефібриляції та правила безпеки при виконанні дефібриляції.

 

Перелік питань для опитування:

1. Клінічні ознаки преагонії, термінальної паузи та агонії.

2. Ознаки клінічної та біологічної смерті.

3. Чинники розвитку клінічної смерті та вірогідність відновлення самостійного кровообігу при різних механізмах його зупинки.

4. Стадії серцево-легеневої та мозкової реанімації за П.Сафаром.

5. Сучасна методика базової підтримки життя.

6. Методи відновлення та підтримання прохідності дихальних шляхів при проведенні реанімаційних заходів.

7. Види зупинки кровообігу та особливості заходів по відновленню самостійного кровообігу.

8. Особливості СЛЦР у новонароджених та дітей.

9. Клінічна фармакологія основних препаратів для СЛЦР.

10. Обґрунтування медикаментозної терапії на етапах СЛЦР, шляхи введення, дозування.

11. Показання та техніка проведення електродефібриляції.

 

Рекомендована література:

Основна:

1. Анестезіологія та інтенсивна терапія: Підручник / Л.П.Чепкій, Л.В.Новицька-Усенко, Р.О.Ткаченко. – К.: Вища школа, 2003. – 399 с.

2. Усенко Л.В., Царев А.В. Сердечно-легочная и церебральная реанимация. Днепропетровск: 2008. – 43 с.

3. Михельсон В.А. “Детская анестезиология и реаниматология.”- М.: Медицина, 2001.

4. Інтенсивна терапія в педіатрії. Під ред. Г.І.Белебезьєва. – К.: Медицина, 2008. – 520 с.

Додаткова:

1. Руководство по интенсивной терапии. Под ред. А.И. Трещинского, Ф.С. Глумчера.- К.: Вища школа, 2004. – 582 с.

2. Невідкладна медична допомога. За ред. Ф.С. Глумчера, В.Ф. Москаленка. - К.: “Медицина” – 2006. – 632 с.

3. Посібник для практичних занять з анестезіології та реаніматології. Частини І та ІІ // За ред. Л.В.Усенко. - К.: Здоров'я, 1993, 1995.

 

Зміст розглянутих питань

ІІІ етап СЛЦР. Методи і засоби оцінки стану та визначення можливостей вря-тування хворого. Заходи щодо відновлення функцій мозку. Патогенез, клінічний перебіг післяреанімаційної хвороби. Поняття про декортикацію, децеребрацію та смерть мозку. Клінічні ознаки, біохімічні та інструментальні методи визначення смерті мозку. Поняття про еутаназію. Проблема життя і смерті. Особливості взаємин лікаря-реаніматолога з родичами потерпілого та спеціалістами суміжних спеціальностей. Питання деонтології. Етичні і соціально-правові проблеми.

Інтенсивна терапія післяреанімаційної хвороби: відновлення перфузії тканин, лікування синдрому "малого викиду", покращання реології крові; відновлення газообміну; корекція метаболічних порушень. Інтенсивна терапія набряку головного мозку. Поліпшення метаболізму мозку та усунення реперфузійних ускладнень. Відновлення інтегративної функції головного мозку.

Особливості проведення реанімації у дітей різних вікових груп (новонароджених,немовлят,дітей

від 1 року і старше) та людей похилого віку.

 

Перелік питань для опитування:

1.Методи відновлення та підтримання прохідності дихальних шляхів при проведенні реанімаційних заходів на ІІ етапі.

2. Особливості заходів по відновленню самостійного кровообігу на ІІ етапі.

3. Методика проведення та техніка безпеки при дефібриляції.

4. Критерії припинення реанімаційних заходів.

5. Клініко-лабораторні методи діагностики смерті головного мозку.

6.Допоміжні методи діагностики смерті головного мозку.

7.Постреанімаційна хвороба – визначення та стадії.

8. Стадії виходу з коматозного стану після клінічної смерті.

9. Загальні принципи інтенсивної терапії постреанімаційної хвороби.

 

Рекомендована Література:

Основна:

1. Анестезіологія та інтенсивна терапія: Підручник / Л.П.Чепкій, Л.В.Новицька-Усенко, Р.О.Ткаченко. – К.: Вища школа, 2003. – 399 с.

2. Усенко Л.В., Царев А.В. Сердечно-легочная и церебральная реанимация. Днепропетровск: 2008. – 43 с.

Додаткова:

4. Руководство по интенсивной терапии. Под ред. А.И. Трещинского, Ф.С. Глумчера К.: Вища школа, 2004. – 582 с.

5. Невідкладна медична допомога. За ред. Ф.С. Глумчера, В.Ф. Москаленка К.: “Медицина” – 2006. – 632 с.

6. Посібник для практичних занять з анестезіології та реаніматології. Частини І та ІІ // За ред. Л.В.Усенко. - К.: Здоров'я, 1993, 1995.

 

Тема 3. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ АНЕСТЕЗІОЛОГІЇ

Кількість годин - 6

Навчальні цілі заняття:

Знати:

· Історичні передумови виникнення вчення про біль, методи знеболювання операцій у донаркозну епоху.

· Історію проведення першого ефірного наркозу.

· Етапи розвитку вчення про знеболювання в Росії та Україні.

· Передумови виникнення анестезіології як окремої клінічної спеціальності та науки.

· Визначення анестезіології як самостійної медичної спеціальності, науки і дисципліни.

· Взаємозв'язок анестезіології з іншими клінічними дисциплінами.

· Організаційні форми анестезіологічної служби в Україні.

· Поняття про наркоз, його відмінності від регіональної анестезії.

· Класифікація видів і методів загальної та регіональної анестезії.

· Теорії загальної анестезії (коагуляційна, ліпоїдная, поверхневого натягу, адсорбційна, гіпоксична, водних мікрокристалів, мембранна).

· Компоненти анестезії (загальні, специфічні).

· Теорію полікомпонентності загальної анестезії.

· Етапи анестезіологічного забезпечення.

· Методи оцінок ступені операційно-анестезіологічного ризику за В.А.Гологорским, Американського суспільства анестезіологів (ASA).

· Премедикація, її призначення, види та компонента.

· Інгаляційний наркоз, його переваги та недоліки.

· Клінічну фармакологію препаратів для інгаляційної анестезії (ефір, діазота оксид, фторотан).

· Клініку ефірного наркозу по Гведелу-Артузіо-Жорову (стадії, рівні, клінічна картина).

· Способи проведення інгаляційної анестезії (масковий, ендотрахеальний).

· Неінгаляційний наркоз, його переваги та недоліки.

· Способи проведення неінгаляційної анестезії (внутрішньовенна, внутрім'язова, ректальна).

· Клінічну фармакологію препаратів для неінгаляційної анестезії (кетамин, тіопентал натрію, оксибутірат натрію, пропофол).

· Показання та протипоказання для проведення неінгаляційної анестезії різними анестетиками.

· Регіональну анестезію, її переваги та недоліки.

· Види і методи регіональної анестезії (спинномозкова, епідуральна, плексусна, стовбурна, провідникова, інфільтраційна, аплікаційна).

· Клінічну фармакологію препаратів для регіональної анестезії (лідокаїн, бупівакаїн, дікаїн, новокаїн).

· Ускладнення загальної анестезії.

· Ускладнення регіональної анестезії.

· Особливості амбулаторної анестезіології.

· Принципи передопераційної підготовки та вибору методу анестезії в ургентній хірургії.

· Поняття про професійні небезпеки в анестезіології.

Вміти:

· Проведення передопераційного огляду пацієнта.

· Складання плану передопераційного обстеження пацієнта і його підготовки до планової операції.

· Вибору виду та методу анестезіологічного забезпечення.

· Інтерпретації результатів інструментальних і лабораторних даних обстеження пацієнта.

· Оцінки ступеня операційно-анестезіологічного ризику за В.А.Гологорским, Американського суспільства анестезіологів (ASA).

· Вибору необхідного розміру лицьової маски, ларингеальної маски, інтубаціоної трубки, шлункового зонда.

· Проведення допоміжної та примусової вентиляції за допомогою лицьової маски.

Зміст розглянутих питань

Визначення анестезіології як самостійної науково-практичної медичної дисципліни про знеболення та управління життєво важливими функціями організму, її роль і місце в сучасній системі медичних спеціальностей. Розвиток анестезіології в Україні та світі. Організація анестезіологічного забезпечення в Україні. Наркоз, його види. Теорії наркозу. Класифікація сучасних методів анестезіологічного забезпечення. Компоненти і методи анестезії, основні завдання: знеболення, гальмування або виключення свідомості, розслаблення м'язів, підтримання адекватної вентиляції та газообміну, кровообігу, метаболічних процесів. Інгаляційний наркоз. Апаратура і інструментарій для інгаляційного наркозу. Інгаляційні анестетики: ефір, фторотан, діазоту оксид. Компоненти загальної анестезії. Етапи анестезіологічного забезпечення. Стадії та клініка наркозу. Масковий метод загальної анестезії. Неінгаляційний наркоз. Препарати для неінгаляційної анестезії: кетамін, тіопентал натрію, оксибутират натрію, пропофол. Переваги і недоліки. Стадії і клініка наркозу. Регіонарна анестезія. Види та методи регіонарної анестезії. Техніка та способи спинальної пункції й катетеризації епідурального простору. Особливості загальної анестезії в амбулаторних та ургентних умовах. Вибір методу знеболення в ургентній хірургії. Особливості підготовки хворих до операції та наркозу. Ускладнення загальної та регіонарної анестезії. Професійні шкідливості в анестезіології

Перелік питань для опитування:

1. Класифікація сучасних методів анестезіологічного забезпечення.

2. Основні вузли наркозного апарата.

3. Заходи запобігання загоряння й вибухів в операційній.

4. Дихальні контури, переваги, недоліки.

5. Компоненти загальної анестезії.

6. Етапи анестезіологічного забезпечення.

7. Премедикація, її види.

8. Клініка наркозу ефіром.

9. Масковий метод загальної анестезії.

10. Ендотрахеальний наркоз. Показання, методика проведення.

11. Ускладнення при загальній анестезії.

12. Види й методи регіонарної анестезії.

13. Особливості загальної анестезії в амбулаторних і ургентних умовах.

14. Особливості підготовки хворих до операції та наркозу.

15. Фізіологічні й патофізіологічні особливості проведення загальної анестезії у дітей і хворих похилого віку.

Рекомендована література

Основна:

7. Чепкий Л.П., Новицька-Усенко Л.В., Ткаченко Р.О. Анестезіологія та інтенсивна терапія. Підручник для ВМНЗ ІІІ-ІV рівня акредитації. К.: Вища школа, 2003. – 399 с.

8. Посібник для практичних занять з анестезіології та реаніматології. Частини І та ІІ / За ред. Л.В.Усенко. – К.: Здоров'я, 1993, 1995.

9. Бунятян А.А. Анестезиология и реаниматология: Учебник для студентов мед. вузов. - М.: Медицина, 1998. – 438 с.

Додаткова:

1. Бараш Дж., Куллен Б. Клиническая анестезиология. Г., 2004. - 412 с.

2. Анестезиология и реаниматология: Учеб. пособие / Под ред. О.А.Долиной. – М.: Медицина, 1998. – 512 с.

3. Чуев П.Н., Молчанов В.И., Владыка А.С., Медведев В.Г. Интенсивная медицина: учебник. – Симферополь: Таврия, 2003. – 368 с.

1. Руководство по технике врачебных манипуляций: пер. с англ. /Под ред. Г.Чена и др. – М.: Медицинская литература, 2002. – 384 с.

2.

Тема 4: КЛІНІЧНА АНЕСТЕЗІОЛОГІЯ

Кількість годин - 4

 

Навчальні цілі заняття:

1. Навчити студентів фармакології основних анестетиків, а також наркотичних та ненаркотичних анальгетиків.

2. Навчити студентів оцінювати операційно-анестезіологічний ризик та вибирати метод знеболення.

3. Навчити студентів, на основі знань фармакології наркотичних та ненаркотичних анальгетиків, призначити терапію больового синдрому.

4. Навчити студентів методам профілактики тромбоемболічних ускладнень.

Студенти повинні:

Знати:

· Фармакодинаміку наркотичних та ненаркотичних анальгетиків.

· Побічні ефекти та ускладнення при застосуванні наркотичних та ненаркотичних анальгетиків.

· Вибір методу знеболення та особливості анестезіологічного забезпечення при операціях на голові та шиї. Загальну анестезію в нейрохірургії.

· Вибір методу знеболення та особливості анестезіологічного забезпечення при операціях на органах грудної порожнини.

· Вибір методу знеболення та особливості анестезіологічного забезпечення при операціях на органах черевної порожнини.

· Вибір методу знеболення та особливості анестезіологічного забезпечення при травматологічних та ортопедичних операціях.

· Загальну анестезію в акушерстві та гінекології: знеболення при пологах, загальну анестезію при малих акушерських втручаннях, анестезію при кесарському розтині.

· Фізіологічні та патофізіологічні особливості проведення загальної анестезії у дітей та хворих похилого віку.

· Методи оцінки інтенсивності болю.

· Методи профілактики післяопераційних тромбоемболічних ускладнень.

Вміти:

· Скласти план анестезіологічного забезпечення нейрохірургічного хворого.

· Скласти план анестезіологічного забезпечення хворого при операціях на органах грудної порожнини.

· Скласти план анестезіологічного забезпечення у хворого при операціях на органах черевної порожнини.

· Скласти план анестезіологічного забезпечення хворого при травматологічних та ортопедичних операціях.

· Скласти план анестезіологічного забезпечення при операції кесарського розтину, при пологах, малих акушерських втручаннях.

· Скласти план анестезіологічного забезпечення та інтенсивної терапії при ургентних операціях.

· Скласти план профілактики тромбоемболічних ускладнень в післяопераційному періоді.

· Скласти план лікування болю в ранньому післяопераційному періоді.

· Скласти план лікування больового синдрому при онкопатології.

Оволодіти практичними навиками:

· Визначення ступеню ризику анестезіологічного забезпечення нейрохірургічних, торакальних, абдомінальних, ортопедодично-травматологічних, акушерсько-гінекологічних хворих; при операціях на голові-шиї; у пацієнтів дитячого та похилого віку, а також у хворих з стенозом воротаря, кишковою непрохідністю, перитонітом, панкреонекрозом.

· Продемонструвати методи профілактики аспірації та регургітації у вказаних категорій хворих в залежності від вибору методу анестезії.

· Визначити вибір анестетиків та засобів для наркозу в залежності від вибраних методів анестезії у вказаних категоріях хворих.

· Продемонструвати методи контролю та інтенсивної терапії серцево-судинної недостатності, респіраторної підтримки, протибольового та нейро-вегетативного захисту, релаксації у вказаних категоріях хворих під час анестезії.

· Оцінити інтенсивність болю при больових синдромах різного генезу.

· Визначити методи контролю та інтенсивної терапії у ранньому післянаркозному та післяопераційному періоді.

· Визначити ризик розвитку тромбозу глибоких вен нижньої кінцівки та ТЕЛА у післяопераційних хворих.

Зміст розглянутих питань

 

Вибір методу знеболення та особливості анестезіологічного забезпечення при операціях на голові й шиї. Загальна анестезія в нейрохірургії. Вибір методу знеболення та особливості анестезіологічного забезпечення при операціях на органах грудної порожнини. Вибір методу знеболення та особливості анестезіологічного забезпечення при операціях на органах черевної порожнини. Вибір методу знеболення та особливості анестезіологічного забезпечення при травматологічних та ортопедичних операціях. Загальна анестезія в акушерстві та гінекології: знеболення при пологах, загальна анестезія при малих акушерських втручаннях, анестезія при кесарському розтині. Фізіологічні та патофізіологічні особливості проведення загальної анестезії у дітей та хворих похилого віку. Інтенсивна терапія та підготовка хворих до оперативного втручання при стенозі воротаря, кишковій непрохідності, перитоніті, панкреонекрозі. Інтенсивна терапія у ранньому післянаркозному та післяопераційному періоді

Перелік питань для опитування:

1. Фармакологія препаратів для загальної і місцевої анестезії.

2. Класифікація анальгетиків.

3. Фармакологія наркотичних анальгетиків, побічні ефекти та ускладнення.

4. Фармакологія ненаркотичних анальгетиків, побічні ефекти та ускладнення.

5. Основні засоби контролю та ІТ дихальної, серцево-судинної, нервово-м’язевої систем та гомеостазу. Методи та необхідні об’єми моніторингу при оперативних втручаннях в різних галузях хірургії.

6. Визначення ризику оперативного втручання..

7. Положення на операційному столі та етапи анестезіологічного забезпечення.

8. Анестезіологічне забезпечення в нейрохірургії.

9. Анестезіологічне забезпечення в отоларингології.

10. Анестезіологічне забезпечення в щелепно-лицевій хірургії.

11. Анестезіологічне забезпечення при операціях на органах грудної порожнини.

12. Анестезіологічне забезпечення при операціях на органах черевної порожнини

13. Анестезіологічне забезпечення в акушерстві та гінекології.

14. Анестезіологічне забезпечення у дітей.

15. Анестезіологічне забезпечення у хворих похилого віку.

16. Основні ускладнення в ранньому післянаркозному та післяопераційному періоді.

17. Методи знеболення на догоспітальному етапі.

18. Методи знеболення при хронічному больовому синдромі, онкопатології.

19. Причини виникнення тромбозу глибоких вен та ТЕЛА.

20. Методи профілактики ТГВ та ТЕЛА.

Рекомендована література:

Основна:

1. Чепкий Л.П., Новицька-Усенко Л.В., Ткаченко Р.О. Анестезіологія та інтенсивна терапія. Підручник для ВМНЗ ІІІ-ІV рівня акредитації. К.: Вища школа, 2003. – С. 201-207; 230-231; 251-255; 276-297; 303-325; 332-354.

2. Бунятян А.А. Анестезиология и реаниматология: Учебник для студентов медвузов. - М.: Медицина, 1998. – 438 с

Додаткова:

1. Бараш Дж., Куллен Б. Клиническая анестезиология. М., 2004. – 412 с.

2. Посібник для практичних занять з анестезіології та реаніматології. Частини І та ІІ / За ред. Л.В.Усенко. - К.: Здоров'я, 1993, 1995.

3. Анестезиология и реаниматология: Учеб. Пособие / Под ред. О.А. Долиной. - М.:Медицина, 1998. – 512 с.

 

 

Тема 5: МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ ТА КОРЕКЦІЯ ПОРУШЕНЬ ВОДНО-ЕЛЕКТРОЛІТНОГО ОБМІНУ ТА КИСЛОТНО-ЛУЖНОГО СТАНУ.

Кількість годин - 6

Навчальні цілі заняття:

А. Знати:

· фізіологічні механізми підтримання внутрішнього середовища організму, методи його контролю;

· патофізіологію водно-електролітного обміну та кислотно-основного стану;

· поняття про гомеостатичну функціональну систему, молярність, осмолярність;

· види порушень обміну води, їх причини і методи діагностики та корекції;

· обмін основних електролітів - натрію, калію, хлору, кальцію - причини можливих порушень, методи корекції;

· фізіологічні та буферні системи регуляції КОС;

· види порушень кислотно-основного стану;

· методи лабораторної діагностики та інтенсивної терапії метаболічного ацидозу і алкалозу, респіраторного ацидозу та алкалозу;

· особливості регуляції активної реакції організму у дітей методи визначення дефіциту ОЦК;

· характеристику препаратів - гемокоректорів, показання і протипоказання до їх застосування;

· шляхи введення інфузійних засобів,

· правила проведення інфузійної те­рапії;

· особливості інфузійної терапії у дітей

· ускладнення інфузійної терапії;

· основи парентерального харчування;

· характеристику препаратів, правила про­ведення парентерального харчування та контроль за його ефективністю;

· особливості паренте­рального харчування у дітей

Вміти:

· установити діагноз порушень водно-електролітного обміну та кислотно-основного стану;

· відкорегувати дефіцит води та електролітів у конкретних хворих;

· скласти план інтенсивної терапії хворих з різними варіантами порушень КОС;

· підібрати препарати для парентерального живлення з урахуванням кількісного та якісного складу для конкретного хворого.

Оволодіти навичками:

· розраховувати осмолярність плазми, об’єми водних секторів організму, добовий баланс води та електролітів;

· визначати дефіцит води у секторах організму, основних електролітів і проводити їх корекцію;

· вибирати інфузійні розчини для корекції ВСО;

· діагностувати види порушень КОС за клінічними ознаками та даними лабораторних досліджень;

· вибирати способи корекції гомеостазу при різних варіантах порушень КОС

 

Зміст розглянутих питань

Фізіологічні механізми підтримання внутрішнього середовища організму, методи його контролю. Патофізіологія водно-електролітного обміну та кислотно-основного стану. Поняття про гомеостатичну функціональну систему, молярність, осмолярність. Види порушень обміну води, їх причини і методи діагностики та корекції. Обмін основних електролітів - натрію, калію, хлору, кальцію - причини можливих порушень, методи корекції.

Фізіологічні та буферні системи регуляції КОС. Види порушень кислотно-основного стану, методи лабораторної діагностики та інтенсивної терапії метаболічного ацидозу, метаболічного алкалозу, респіраторного ацидозу та респіраторного алкалозу.

Особливості регуляції активної реакції організму у дітей та людей похилого віку.

Методи визначення дефіциту ОЦК. Характеристика препаратів - гемокоректорів, показання і протипоказання до їх застосування. Шляхи введення інфузійиих засобів, правила проведення інфузійної терапії. Особливості інфузійної терапії у дітей та людей похилого віку. Ускладнення інфузійної терапії.

Основи парентерального харчування. Характеристика препаратів, правила про-ведення парентерального харчування та контроль за його ефективністю. Особливості парентерального харчування у дітей та людей похилого віку.

 

Перелік питань для опитування:

1. Поняття про осмолярність, її корекція.

2. Клінічні ознаки дегідратації та гіпергідратації.

3. Гіпертонічна дегідратація. Причини виникнення, клінічні ознаки, методи корекції.

4. Ізотонічна дегідратація. Причини виникнення, клінічні ознаки, методи корекції.

5. Гіпотонічна дегідратація. Причини виникнення, клінічні ознаки, методи корекції.

6. Гіпертонічна гіпергідратація. Причини виникнення, клінічні ознаки, методи корекції.

7. Ізотонічна гіпергідратація. Причини виникнення, клінічні ознаки, методи корекції.

8. Гіпотонічна гіпергідратація. Причини виникнення, клінічні ознаки, методи корекції.

9. Причини та ознаки гіпо- та гіпернатріємії, методи лікування.

10. Патофізіологічні порушення при гіпо- та гіперкаліємії, клініка, діагностика, корекція.

11. Порушення обміну хлору.

12. Буферні системи організму.

13. Поняття про ацидоз, діагностика, корекція.

14. Поняття про алкалоз, діагностика, корекція.

15. Характеристика розчинів для інфузійної терапії.

16. Показання до парентерального живлення.

 

Рекомендована література:

Основна:

1. Чепкий Л.П., Новицька-Усенко Л.В., Ткаченко Р.О. Анестезіологія та інтенсивна терапія. Підручник для ВМНЗ ІІІ-ІV рівня акредитації. К.: Вища школа, 2003. – 399

2. Посібник для практичних занять з анестезіології та реаніматології. Частини І та ІІ /За ред. Л.В.Усенко. - К.: Здоров'я, 1993,1995.

3. Інтенсивна терапія в педіатрії. Під ред. Г.І.Белебезьєва. – К.: Медицина, 2008. – 520 с.

 

Додаткова:

1. Бунятян А.А. Анестезиология и реаниматология: Учебник для студентов медвузов. - М.: Медицина, 1998. – 438 с.

2. Анестезиология и реаниматология: Учеб. пособие / Под ред. О.А. Долиной. - М.: Медицина, 1998. – 512 с.

3. Руководство по интенсивной терапии. /Под ред. А.И. Трещинского, Ф.С. Глумчера К.: Вища школа, 2004. – С.227-250, 251-326

4. Бутылин Ю.В., Бутылин В.Ю., Бутылин Д.Ю. Интенсивная терапия неотложных состояний: Атлас. - К.: Новий друк, 2003. – 528 с.

5. Марино Пол Л. Интенсивная терапия: Пер. с англ. /Под ред А.И.Мартынова. - М.:Геотар медицина, 1998. – 726 с.

6. Малышев. Интенсивная терапия острых водно-электролитных нарушений, М.: Медицина, 1985.- 101 с.

7. Лукомский Г.И., Алексеева М.Е. Волемические нарушения при хирургической патологии, М.: Медицина, 1988.- 207 с.

8. Михельсон В.А. “Детская анестезиология и реаниматология.”- М.: Медицина, 2001.

 

Тема 6. ГОСТРА НИРКОВА (ГНН) ТА ПЕЧІНКОВА (ГПН) НЕДОСТАТНІСТЬ

Кількість годин - 4

Навчальні цілі заняття:

Знати:

· Анатомія та фізіологія нирки

· ГНН, її форми, етіологія, патофізіологія

· Клінічний перебіг, фізіологічні і біохімічні порушення ГНН

· Методи діагностики ГНН

· Інтенсивна терапія ГНН

· Покази до позаниркового очищення

· Методи позаниркового очищення (гемодіаліз, гемофільтрація, ультрафільтрація, перитонеальний діаліз)

· Фізіологія печінки

· ГПН, етіологія, патофізіологія розвитку

· Клінічний перебіг ГПН.

· Методи інтенсивної терапії ГПН.

· Клінічну фармакологію діуретичних препаратів.

· Клінічну фармакологію гепатопротекторів.

· Вміти:

· Установити діагноз гострої ниркової недостатності

· Установити форму ГНН

· Скласти план інтенсивної терапії хворих з різними формами ГНН

· Установити діагноз ГПН.

· Скласти план інтенсивної терапії хворих з ГПН

· Визначити покази для проведення еферентної терапії.

Оволодіти навичками:

· Фізикального обстеження хворих на ГНН та ГПН

· Інтерпретації лабораторних досліджень хворих на ГНН та ГПН.

· Оцінити результати інструментальних досліджень хворих на ГНН та ГПН.

· Роботи з картою стаціонарного хворого та листками призначень хворих на ГНН та ГПН.

Зміст розглянутих питань

Анатомія та фізіологія сечовидільної системи. ГНН, форми ГНН, патофізіологія, клінічний перебіг, фізіологчні і біохімічні порушення. Методи діагностики. Алгоритми інтенсивної терапії (ІТ) на різних стадіях ГНН. Методи позаниркового очищення (гемодіаліз, гемофільтрація, ультрафільтрація, перитонеальний діаліз).

Етіологічні фактори, патофізіологія розвитку, клінічний перебіг гострої печінкової недостатності. Методи ІТ гострої печінкової недостатності.

 

. Питання для індивідуального опитування:

1. Анатомія та фізіологія нирок.

2. Визначення ГНН, етіологія, патофізіологія.

3. Які є форми ГНН?

4. Клінічний перебіг ГНН.

5. Які відбуваються біохімічні та фізіологічні порушення при ГНН?

6. Які є методи діагностики ГНН?

7. Інтенсивна терапія ГНН, основні етапи.

8. Які покази до позаниркового очищення?

9. Які є методи позаниркового очиення?

10. Анатомія та фізіологія печінки.

11. Етіологія, патофізіологія розвитку ГПН.

12. Клінічний перебіг ГПН.

13. Які є методи інтенсивної терапії ГПН?

 

Рекомендована література:

Основна:

1. Чепкий Л.П., Новицька-Усенко Л.В., Ткаченко Р.О. Анестезіологія та інтенсивна терапія. Підручник для ВМНЗ ІІІ-ІV рівня акредитації. К.: Вища школа, 2003. – 399 с.

2. Руководство по интенсивной терапии. Под ред. А.И. Трещинского, Ф.С. Глумчера К.: Вища школа, 2004. – 582 с.

Додаткова:

1. Невідкладна медична допомога. За ред. Ф.С. Глумчера, В.Ф. Москаленка К.: “Медицина” – 2006. – 632 с.

2. Сумин С.А. Неотложные состояния. М.: ООО «Медицинское информационное агенство», 2005. – 752 с.

3. Неотложная медицинская помощь. Справочний практического врача. Под ред. З. Мюллера. М., 2005. – 323 с.

4. Бараш Дж., Куллен Б. Клиническая анестезиология. М., 2004. – 412 с.

5. Анестезиология и реаниматология: Учеб. Пособие / Под ред. О.А. Долиной. - М.:Медицина, 1998. – 512 с.

6. Бунятян А.А. Анестезиология и реаниматология: Учебник для студентов медвузов. - М.: Медицина, 1998. – 438 с.

7. Суслов В.В.. Підгірний Я.М. Гостра ниркова дисфункція: клініко-патофізіологічні аспекти інтенсивної терапії.-Львів.-Медицина світу.-133с.

 

Тема 7: ГОСТРІ ОТРУЄННЯ

Кількість годин -4

 

Навчальні цілі:

Ознайомитись з розвитком наукових досягнень щодо епідеміології, причин виникнення, діагностики, клініки та основних напрямків невідкладної допомоги та інтенсивної терапії гострих екзогенних отруєнь (1 рівень)

Знати:

• основні групи отруйних речовин;

• шляхи поступлення отрут в організм людини;

• суть поняття "летальний синтез";

• клінічні стадії перебігу гострих екзогенних отруєнь;

• основні напрямки медичної допомоги при отруєннях;

• фізико-хімічні властивості основних представників отруйних речовин;

• класифікацію протиотрут;

• міжнародну таблицю антидотів;

• еферентні методи детоксикації: гемодіаліз, плазмафорез;

• основні принципи інтенсивної терапії пр. отруєннях тваринними та рослинними отрутами;

• напрямки інтенсивної терапії хворих з основними видами отруєнь (2 рівень).

Вміти:

• поставити попередній діагноз та скласти план обстеження для хворого з гострим екзогенним отруєнням;

• провести диференційну діагностику із захворюваннями, що мають подібну симптоматику;

• скласти план проведення осмотичного форсованого лужного діурезу;

• призначити антидотну терапію;

• визначити якісний і кількісний склад замісної інфузійної терапії;

• оцінити загальний стан потерпілого на основі моніторингу його основних фізіологічних функцій;

• виставити покази до екстракорпоральних методів детоксикації;

• скласти план проведення операції замінного переливання крові.

Оволодіти навичками:

• постановки оро- та назогастрального зонда;

• промивання шлунка;

• налагодження надійного венозного доступу за допомогою венозних катетерів

(периферичних або центральних);

• введення постійного уретрального катетера (типу Фолея);

• налагодження кисневих інгаляцій;

• підключення хворого до моніторного спостереження;

• підтримання вільної прохідності верхніх дихальних шляхів (положення голови, оральні або назальні повітроводи, ларингеальні маски тощо);

Зміст розглянутих питань

Поняття про гострі отруєння. Класифікація отруєнь. Загальні принципи інтенсивної терапії при гострому отруєні. Інтенсивна терапія гострого отруєння транквілізаторами, барбітуратами, опіатами, фосфоорганічними речовинами, етиловими та метиловими спиртами, чадним газом, кислотами та лугами, отруйними грибами. Застосування методів екстракорпоральної детоксикації.

Особливості невідкладної допомоги при укусах комах і тварин.

Методи диференціальної діагностики коматозних станів. Визначення

Перелік питань для опитування:

1. Епідеміологія гострих екзогенних отруєнь.

2. Класифікація отруйних речовин.

3. Шляхи поступлення отрут в організм.

4. Поняття про "летальний синтез".

5. Основні принципи ІТ гострого отруєння.

6. Природні шляхи виведення токсичних речовин з організму.

7. Методи та особливості виведення отруйних речовин з ШКТ.

8. Основні принципи та методика форсованого лужного осмотичного діурезу.

9. Основи детоксикаційної спроможності печінки.

10. Екстракорпоральні методи детоксикації, показання та протипоказання, технічні засоби, техніка виконання.

11. Принципи антидотної терапії.

 

Література:

Основна:

1. Чепкий Л.П., Новицька-Усенко Л.В., Ткаченко Р.О. Анестезіологія та інтенсивна терапія. Підручник для ВМНЗ ІІІ-ІV рівня акредитації. К.: Вища школа, 2003. – 399 с.

2. Руководство по интенсивной терапии. Под ред. А.И. Трещинского, Ф.С. Глумчера. К.: Вища школа, 2004. – 582 с.

3. Невідкладна медична допомога. За ред. Ф.С. Глумчера, В.Ф. Москаленка К.: “Медицина”, 2006. – 632 с.

4. Основи інтенсивної терапії. Під ред. Л.В.Усенко. Тернопіль: "Укрмедкнига", 2002. – 328 с.

5. Неотложная медицинская помощь. Справочник практического врача. Под ред. З. Мюллера. М., 2005. – 323 с.

6. Посібник для практичних занять з анестезіології та реаніматології. Частини І та ІІ. За ред. Л.В.Усенко. - К.: Здоров'я, 1993,1995.

7. Черний В.И., Ельский В.Н., Городник Г.А. и соавт. Острая церебральная недостаточность // Донецк.: Издатель Заславский А.Ю., 2008. – 440 с.

 

Додаткова:

1. Бутылин Ю.В., Бутылин В.Ю., Бутылин Д.Ю. Интенсивная терапия неотложных состояний: Атлас. - К.: Новий друк, 2003. – 528 с.

2. Георге Могош. Острые отравления. Бухарест.: "Медицинское издательство" - 1984. – 580 с.

3. Неотложная помощь при острых отравлениях. Под ред. С.Н.Голикова. М.: "Медицина" – 1977. – 312 с.

4. Отравления в детском возрасте. Под ред. И.В.Марковой и А.М.Абезгауза. Л.:

"Медицина". – 1977. – 272 с.

5. Медицина неотложных состояний. Под ред. И.С.Зозули. К.: "Медицина" – 2008. – 696 с.

 

Тема №8: ІНТЕНСИВНА ТЕРАПІЯ ПРИ ОКРЕМИХ ВИДАХ ГОСТРИХ ОТРУЄНЬ

Кількість годин- 2

 

Навчальні цілі заняття:

 

Ознайомитись з розвитком наукових досягнень щодо епідеміології, причин виникнення, діагностики, клініки та основних напрямків невідкладної допомоги та інтенсивної терапії гострих екзогенних отруєнь (1 рівень)

Знати:

• основні групи отруйних речовин;

• шляхи поступлення отрут в організм людини;

• суть поняття "летальний синтез";

• клінічні стадії перебігу гострих екзогенних отруєнь;

• основні напрямки медичної допомоги при отруєннях;

• фізико-хімічні властивості основних представників отруйних речовин;

• класифікацію протиотрут;

• міжнародну таблицю антидотів;

• напрямки інтенсивної терапії хворих з основними видами отруєнь (2 рівень).