Структурні елементи тексту і їхня нумерація

Текст документа поділяють на розділи і підрозділи, як цього вимагає значеннєвий зміст документа; розділи і підрозділи поділяють на пункти. Пункти, при необхідності, можуть бути розділені на підпункти. Пункти і підпункти можуть мати перерахування.

Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Якщо в тексті маються підпункти, то пункти, при необхідності, можуть також мати заголовки. Заголовки (найменування) структурних елементів повинні відбивати їхній зміст і бути короткими і точними.

Крапку наприкінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох речень, їх розділяють крапкою.

Переноси слів у заголовках не допускаються.

Заголовки розділів виконують прописними буквами і розташовують симетрично текстові. Допускається розташовувати заголовок розділу з абзацу.

Заголовки підрозділів і пунктів виконують малими літерами з першої прописної і розташовують з абзацу.

Відстань між заголовком розділу і текстом або заголовком підрозділу при виконанні машинописним і машинним способом повинна дорівнювати двом інтервалам, при виконанні рукописним способом - 10 мм. Між заголовком розділу і попереднім текстом відповідно - трьом інтервалам і 15 мм.

Відстань між заголовком підрозділу (пункту) і наступним текстом повинна бути такою, як у тексті. Між заголовком підрозділу (пункту) і попереднім текстом відповідно - двом інтервалам і 10 мм.

Кожен розділ документа рекомендується починати з нового аркуша (сторінки). Не допускається розміщення заголовка, розділу, підрозділу або пункту в нижній частині сторінки, якщо після нього міститься всього один рядок тексту.

Розділи повинні мати порядкові номери в межах усього документа. Підрозділи - у межах розділу; пункти - у межах розділу або підрозділу; підпункти - у межах пункту.

Якщо структурний елемент у тексті один, його теж нумерують. Номер виконують арабськими цифрами. Висота цифр повинна дорівнювати висоті прописних букв у тексті. Наприкінці номера крапку не ставлять.

Перерахування в тексті позначають арабськими цифрами з дужкою. Допускається подальша деталізація перерахувань. Для цієї мети використовують малі літери української абетки з дужкою, що записують з абзацу.

 

 

Нумерація і найменування елементів тексту

Формули, таблиці й ілюстрації повинні мати порядкові номери в межах розділу. Якщо елемент тексту (далі - елемент) у розділі або документі один, його теж нумерують. Номер елемента виконують арабськими цифрами. Висота цифр повинна дорівнювати прописним буквам у тексті. Наприкінці номера крапку не ставлять.

Таблиці й ілюстрації, при необхідності, можуть мати найменування. Найменування повинне відбивати зміст елемента і бути коротким. Його записують через дефіс поруч з номером малими літерами з першої прописної.

Для таблиці запис виконують над нею з лівої сторони, для ілюстрації - під нею симетрично рисункові.

Номер формули записують у круглих дужках праворуч від неї наприкінці рядка.

При переносі формули на наступний рядок (сторінку) номер вказують біля їх закінчення.

Формули з числовими значеннями, підставленими замість символів, не нумеруються. Наприклад, U = 5х20 = 100.

Скорочення

 

Слова в тексті, як правило, скорочувати не допускається. Виключення складають скорочення слів і словосполучень, встановлені у відповідних державних стандартах або загальноприйняті в українській мові.

Дозволяється застосовувати скорочення слів і словосполучень, характерні для визначеної галузі або області діяльності (застосування вузькоспеціальних термінів). Записуються такі скорочення одним зі способів: безпосередньо в тексті (у дужках після повного найменування при першому згадуванні), якщо кожне з них повторюється не більше 3-5 разів.

Якщо в тексті приводяться пояснювальні написи, що наносяться безпосередньо на виріб, що виготовляється, (наприклад, на планки, таблички до елементів управління і т.п.), то їх виділяють шрифтом (без лапок), наприклад, ВКЛ., ВІДКЛ., або лапках, якщо напис складається з цифр і (або) знаків. Найменування команд, режимів, сигналів і т.п. у тексті варто виділяти лапками. Наприклад: "Сигнал +27 включений".

Найменування, що складається з декількох слів, при повторному його згадуванні в тексті рекомендується писати в скороченому вигляді. Для цього при згадуванні повного найменування в дужках пишуть "далі" і його прийняте скорочення. Наприклад: Сушильна піч (далі - піч).

Слова maximum і minimum застосовують у скороченому виді тільки для індексів. Наприклад: Umax, Umin. У тексті ці слова варто писати українською: максимальний, мінімальний.

 

 

Числа і знаки в тексті

 

Абстрактні числа до дев'яти пишуть словами, понад дев’яти – цифрами. Числові значення величин з позначенням одиниць фізичних величин і одиниць рахунку необхідно писати цифрами.

Приклади:

1) Відібрані п'ять відрізків для випробування на міцність;

2) Проведено 15 випробувань;

3) Труба довжиною 1 м; масою - 8 кг;

4) Вартість одного метра - 6 грн.

Дробові числа пишуть тільки цифрами у вигляді десяткових дробів, за винятком розмірів у дюймах, що записують простим дробом. Наприклад: 0,5 кг; ¾; 1¼.

Якщо числове значення неможливо виразити у виді десяткового дробу, то його допускається записувати у виді простого дробу в один рядок через косу риску. Наприклад: 5/32; (50А-4С)/(40В+20).

Порядкові числівники пишуть цифрами в супроводі скорочених відмінкових закінчень. Наприклад: 2-а лінія; 5-а графа.

При декількох порядкових числівниках відмінкове закінчення погоджують з останнім з них. Наприклад: 3, 4 і 5-й графіки.

Кількісні числівники пишуть без відмінкових закінчень. Наприклад: У 12 випадках; на 20 аркушах.

Дати пишуть без відмінкових закінчень. Наприклад: 1 травня; 8 березня; 24 вересня, але в 40-х роках; 70-і роки.

При римських цифрах відмінкових закінчень не пишуть. Наприклад: на XXI Олімпійських іграх, XXI сторіччя.

При вказівці обмежувальних норм перед числовими значеннями пишуть слова: "не менше" або "не більше", "від", "до", "понад". Приклад: Товщина покриття не більше 0,2 мм.

При вказівці меж величин рекомендується застосовувати тире або зворот "від - до". Наприклад: Товщина покриття 0,2 - 0,5 мм.

Зворотом "від - до" варто користуватися, якщо в межі величин знаходяться негативні значення. Приклад: Від плюс 8 до мінус 5 °С. Від мінус 6 до мінус 10 °С.

У тексті не допускається застосовувати без числових або буквених значень:

математичні знаки: - (мінус); > (більше); < (менше); ≥ (більше або дорівнює); ≤ (менше або дорівнює); = (дорівнює); ≠ (не дорівнює); 0 (нуль); log (логарифм); sin (синус); cos (косинус) та ін.; знаки: № (номер); % (відсоток); °С (градус Цельсію); d(діаметр) та ін. Знаки №, % і ° при позначенні множини не подвоюються.

 

 

Одиниці фізичних величин

 

У тексті значення одиниць фізичних величин повинні виражатися в одиницях: СІ (основні, додаткові, похідні), десяткових, кратних і дільчих від них, що допускаються до застосування нарівні з одиницями СІ;

Застосування, позначення і написання одиниць фізичних величин повинні відповідати ДСТУ 3651.0, ДСТУ 3651.1 (ГОСТ 8.417).

Застосування в тексті документа різних систем для однієї і тієї ж одиниці фізичної величини не допускається.

 

 

Формули і рівняння

 

Формули розташовують по тексту або окремим рядком. До тексту вписують нескладні формули (залежності).

В окремий рядок поміщають основні формули, застосовувані в роботі при розрахунках і дослідженнях. Їх розташовують симетрично текстові, у якому вони згадуються. В одному рядку можна розташовувати тільки одну формулу.

Вище і нижче кожної формули залишають по одному вільному рядку.

Переносити продовження формули на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, причому знаки на початку наступного рядка повторюють. При переносі на операції множення застосовують знак (х). Формули, що ідуть одна за одною, розділяють крапкою з комою.

Запис формул виконують машинописним, машинним способом або креслярським шрифтом висотою не менше 2,5 мм. Щільність запису формул повинна бути наближена до щільності основного тексту.

Позначення символів, що входять у формули, повинні відповідати символам, установленим відповідними стандартами.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, якщо вони не пояснені раніше в тексті, повинні бути приведені безпосередньо під формулою з нового рядка зі словами "де" без двокрапки в тій послідовності, у якій вони приведені у формулі. Після формули перед словом "де" ставиться кома.

Якщо необхідно привести числове значення символу, то його записують після розшифровки. Допускається застосовувати позначення одиниць фізичних величин у поясненнях значень символів.

Не допускається розташовувати розшифрування фізичних величин в одному рядку з формулою, що виражає залежність між величинами.

Літерне позначення одиниць, що входять у добуток, відокремлюють крапкою на середній лінії, як знаком множення.

Рівняння необхідно виконувати за тими ж правилам, що і формули. Усі формули повинні бути пронумеровані в межах розділу або документа.

 

 

Таблиці

 

Для зручності викладу і читання тексту цифрові й інші показники рекомендується оформляти у виді таблиці. На всі таблиці повинні бути посилання в тексті.

Розміри таблиць вибирають довільно в залежності від матеріалу, що поміщається. Ліворуч, праворуч і знизу їх, як правило, обмежують лініями. Голівка таблиці повинна бути відділена від іншої частини стовщеною лінією. При необхідності – допускається під голівкою таблиці поміщати рядок для нумерації граф арабськими цифрами.

Висота рядків таблиці повинна бути не менше 8 мм. Горизонтальні і вертикальні лінії, що розмежовують рядки таблиці, допускається не проводити, якщо їхня відсутність не утрудняє користування таблицею.

Розділяти заголовки і підзаголовки боковика і граф діагональними лініями не допускається.

Таблицю, у залежності від її розміру, можна поміщати під текстом, у якому вперше дане на неї посилання; на окремій наступній сторінці; у додатку до тексту документа.

Допускається поміщати таблицю уздовж довгої сторони листа.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, її поділяють на частини, поміщаючи одну частину під іншою або переносять на наступну сторінку. У кожній частині повторюють її голівку і боковик або заміняють рядком з номерами граф у першій частині таблиці.

При переносі таблиці на наступну сторінку, у першій частині таблиці нижню горизонтальну лінію, що обмежує таблицю, не проводять.

Таблиці з невеликою кількістю граф допускається поділяти на частини і поміщати одну частину поруч з іншою, розділяючи їх стовщеною лінією, при цьому голівку таблиці повторюють.

Усі таблиці повинні бути пронумеровані в межах розділу або документа.

 

 

Ілюстрації

 

Для пояснення тексту, що викладається, допускається його ілюструвати графіками, діаграмами, схемами, кресленнями та ін. Для ілюстрації зовнішнього вигляду виробів рекомендується використовувати фотознімки з натури. Ілюстрації, що поміщаються в тексті, іменують рисунками.

Рисунок може мати найменування і пояснювальні дані (під рисунковий текст).

Виконання креслень і схем, що є ілюстраціями, повинне відповідати вимогам стандартів ЄСКД, діаграм і графіків - нормативному документові або ГОСТ 2-109. Написи на рисунках виконують креслярським шрифтом.

Рисунок, як правило, варто поміщати після першого його згадування в тексті. Якщо рисунків у розділі небагато, дозволяється поміщати їх один за одним наприкінці розділу або оформляти у виді додатків.

Якщо після посилання на рисунок йде розгляд матеріалу який ілюструється, то в описі слово "рисунок" пишуть без номера, по типу: "Як видно з рисунка...".

Усі рисунки повинні бути пронумеровані в межах розділу або документа.

 

Приклади і примітки

 

Приклади приводять у тих випадках, коли вони пояснюють зміст тексту документа або сприяють більш короткому його викладові.

Приклади розташовують безпосередньо після тексту, що вимагає пояснення.

Примітки приводять, якщо необхідні пояснення або довідкові дані до змісту тексту, таблиць або ілюстрацій.

Примітки розташовують безпосередньо після тексту, ілюстрації або в таблиці, до яких вони відносяться. Примітки до таблиці поміщають над лінією, що позначає закінчення таблиці.

Примітки друкують через один інтервал при машинописному способі; при машинному - з мінімальним міжрядковим інтервалом.

Слово "Примітка" ("Приклад") виконують з абзацу з прописної букви і не підкреслюють. Після слова "Примітка" ("Приклад") ставлять двокрапку і на тім же рядку з прописної букви приводять текст примітки (приклада). Одну примітку (приклад) не нумерують.

Якщо приміток (прикладів) небагато, їх нумерують арабськими цифрами без крапки. У цьому випадку пишуть слово "Примітки" ("Приклади"), ставлять після нього двокрапку і з нового рядка з абзацу з прописної букви разом з порядковим номером дають текст примітки (приклада).

 

 

Виноски

 

Якщо в тексті або таблиці необхідно пояснити окремі дані, то їх допускається оформляти виносками.

Виноски позначають надрядковими знаками. Знак виноски виконують арабськими цифрами з дужкою і поміщають на рівні верхнього обріза шрифту. Наприклад, "... пристрій для друкує³⁾..."

Допускається замість цифр позначати виноски зірочками (^* ). Застосування більш чотирьох зірочок не допускається.

Знак виноски ставлять безпосередньо після того слова, числа, символу, пропозиції, до якого дається пояснення, а також у самій виносці перед текстом пояснення.

Виноски в тексті розташовують наприкінці сторінки, на якій вони позначені, з абзацу і відокремлюють від тексту короткою тонкою горизонтальною лінією з лівої сторони, а до даних, розташованих у таблиці - наприкінці таблиці над лінією, що позначає закінчення таблиці.

Нумерація виносок - окрема для кожної сторінки.

Текст виноски друкують через один інтервал при машинописному способі, при машинному - з мінімальним міжрядковим інтервалом.

 

 

Посилання

 

Якщо в документі присутні таблиці, ілюстрації, формули, додатки, джерела інформації, то на них повинні бути посилання в тексті.

Посилання можуть бути дані на розділи, підрозділи і пункти даного документа, а також на інші документи.

При посиланні на розділ, підрозділ, перерахування або пункт даного документа варто писати: "... відповідно до розділу 3..."; "... відповідно до підрозділу 3.1..."; "... відповідно до пункту 4.2.2..."; "... зазначеного в перерахуванні 2)...".

Посилання на таблиці, ілюстрації, формули і додатки дають по типу:

-"... приведені в таблиці 2.4" або "...приведені в табл. 2.4";

-"... дані в таблиці 6.1" або "... дані в табл. 6.1";

-"... відповідно до рисунка 3.2..." або "... з рис. 3.2...";

-"... показано на малюнку 3.4" або "... показане на мал. 3.4"

- "... у формулі (2.1)"; "... як видно з формули (2.1)...";

-"... дані в додатку А"; "... приведені в додатку Б".

При повторних посиланнях пишуть:

-"... дивися таблицю 6.1" або "... див. табл. 6.1";

-"... дивися рисунок 2.4" або "... див. рис. 2.4";

-"... дивися формулу (2.1)" або "... див. формулу (2.1)";

-"... дивися додаток А" або "... див. додаток А".

Посилання на джерела інформації вказують по тексту викладу порядковими номерами в квадратних або косих дужках по типу: "... у роботах [3,4]...";"... [5, с.18]..."; "... [7, таблиця 34, с.98]".

Порядковий номер джерела привласнюють згідно з послідовністю появи посилання на нього в тексті. При повторних посиланнях на те ж джерело, його номер повторюють.

При посиланнях у тексті на стандарти і технічні умови допускається вказувати тільки їхнє позначення без року утвердження. При посиланнях на інші документи необхідно вказувати також їхнє найменування.

Посилання на застосовуваний документ дають у цілому або на його розділи і додатки. Посилатися на підрозділи і пункти не допускається. При посиланні на розділ або додаток указують їхній номер і найменування. При повторних посиланнях указують тільки номер. Якщо в документі мається кілька видів продукції (марок, моделей, типів), а використовується тільки один, то необхідно вказати позначення цього виду.

 

РЕКОМЕНДОВАНА ТЕМАТИКА ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТІВ

 

 

1 Проектування дільниці по технічному обслуговуванню електроустаткування автомобіля

2 Проектування дільниці по ремонту та обслуговування генераторів та стартерів

3 Розробка та проектування електросклопідіймача на автомобіль ВАЗ 2109

4 Аналіз та проектування мікропроцесорної системи запалювання на автомобіль ВАЗ 2101

5 Аналіз та розрахунок електростартерного пуску для автомобіля ВАЗ та ГАЗ

6 Проектування та розробка газового обладнання на автомобіль ВАЗ 2106

7 Модернізація системи освітлення та сигналізації автомобіля ВАЗ 2101

8 Проектування та виготовлення демонстраційного стенду цифрового вимірювача палива

9 Проектування та виготовлення демонстраційного стенду склоомивача

10 Проектування станції технічного обслуговування автомобілів

11 Проектування та виготовлення демонстраційного стенду склоочищувача

12 Проектування станції технічного обслуговування інжекторних двигунів

13 Модернізація системи енергозабезпечення автомобіля ВАЗ 2108

14 Проектування та модернізація системи пуску автомобіля АЗЛК 2140

15 Проектування стенду підвищення паливної економічності дизелів

16 Розробка та проектування реального стенду системи освітлення та сигналізації автомобіля ВАЗ 2101

17 Розробка та проектування стенду безконтактної системи запалювання

18 Розробка та проектування стенду по перевірці знань з дисципліни „Електроенергетика та електропостачання автомобілів та тракторів”

19 Розробка та проектування реального діагностичного стенду електрообладнання автомобіля ВАЗ 2101

20 Розробка та проектування блока живлення для діагностичних стендів

21 Розробка стенду перевірки інтерфейсу керування блокуванням замків дверей

22 Аналіз та дослідження навігаційної системи автомобіля BMW 735

23 Аналіз та дослідження роботи а також діагностичного адаптеру

24 Проектування та встановлення сигналізації типу Sherif ZX-900 на автомобіль ВАЗ 2109

25 Проектування та розробка системи кондиціонування повітря на автомобіль ВАЗ 2110

 

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

 

 

1 ДСТУ 1.5-93 Державна система стандартизації України. Загальні вимоги до побудови, викладу, оформлення і змісту стандартів;

2 ДСТУ 3008-95 Документація. Звіти в сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення;

3 ДСТУ 3651.0-97 Метрологія. Одиниці фізичних величин. Основні одиниці фізичних величин Міжнародної системи одиниць. Основні положення, назви і позначення;

4 ДСТУ 3651.1-97 Метрологія. Одиниці фізичних величин. Похідні одиниці фізичних величин Міжнародної системи одиниць і позасистемні одиниці. Основні поняття, найменування і позначення;

5 ГОСТ 2.105-95 ЕСКД. Общие требования к текстовым документам;

6 ГОСТ 2.301-68 ЕСКД. Форматы;

7 ГОСТ 2.304-81 ЕСКД. Шрифты чертежные;

8 ГОСТ 2.321-84 ЕСКД. Обозначения буквенные;

9 ГОСТ 7.1-84 Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления;

10 ГОСТ 7.12-93 Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Библиографическая запись. Сокращения слов на русском языке. Общие требования и правила;

11 ГОСТ 8.417-81 Государственная система обеспечения единства измерений. Единицы физических величин;

12 ГОСТ 9327-60 Бумага. Потребительские форматы;

13 Р 50-77-88 Рекомендации. ЕСКД. Правила выполнения диаграмм;

14 СТП-1-04. Стандарт підприємства. Правила оформлення проектної та звітної документації.

 

ДОДАТОК А

Приклад листа змісту

 

 

ДОДАТОК Б