VІІ. Особливості характеру і темпераменту

1. Яскраво виражені позитивні та негативні риси характеру: направленості особистості (стосовно людей, навчання, праці, самого себе: чуйність, доброта, колективізм, егоїзм, бездушність, добросовісність і т.д.), вольові риси характеру (наполегливість, самостійність, впертість, легке навіювання і т.д.).

2. Вираження особливостей темпераменту (в емоційній сфері, працелюбності, рухливості і т.д.).

3. Переважний настрій (веселий, сумний, пригнічений), його стійкість. Чим викликана зміна настрою?

 

VІІІ. Загальні психолого-педагогічні висновки

1. Основні переваги і недоліки формування особистості учня. Визначити рівень його розумового розвитку (низький, середній, високий) і моральної вихованості.

2. Визначення найважливіших психолого-педагогічних задач, то стоять перед вчителем, шляхи подальшої виховної роботи з школярами.

Методика дослідження особистості підлітків

 

Дослідження самооцінки особистості.

 

Мета дослідження: визначення рівня самооцінки.

Матеріали та обладнання: список слів або спеціальний бланк зі словами, які характеризують окремі якості особистості, ручка.

Це дослідження має два, істотно відмінних за процедурою, варіанти визначення самооцінки особистості. В обох варіантах можна працювати як з одним досліджуваним так і з групою.

В основу дослідження самооцінки в цьому варіанті методики покладено спосіб ранжування. Процедура дослідження включає дві серії. Матеріал з яким працюють досліджувані, - це надрукований на спеціальному бланку список слів, що характеризують окремі риси особистості. Кожний досліджуваний отримує такий бланк на початку дослідження. Під час роботи з групою досліджуваних, важливо забезпечити самостійність ранжування.

Перша серія.

 

Завдання першої серії: визначення свого уявлення людини про риси свого ідеалу, тобто “Я-ідеального”. З цією метою слова, надруковані на бланку, досліджуваний має розмістити в порядку надання їм переваги.

Інструкція досліджуваному: “ Прочитайте уважно слова, які визначають риси особистості. Розгляньте ці риси з погляду належності їх ідеальній особистості, тобто з погляду їхньої корисності, соціальної значущості та бажаності. Для цього проранжуйте їх (розташуйте в певному порядку), оцінивши кожне в балах від 20 до 1. Оцінку 20 поставте в бланку, в колонці №1 ліворуч від риси, яка, на Ваш погляд, є найбільш корисною і важливою для людей. Оцінку 1 – у цій же колонці ліворуч від риси, яка найменш корисна, значима й бажана. Всі інші оцінки, від 19 до 2, поставте згідно Вашим ставленням до інших рис. Пильнуйте, щоб жодна оцінка не повторювалася двічі.

Друга серія.

Завдання другої серії: визначення уявлення людини про свої власні риси, тобто “Я-реального”. Як і в першій серії, досліджуваного просять проранжувати надруковані на бланку слова, однак уже з погляду того, чи характерні (наявні) позначені ним якості самій особистості.

Інструкція досліджуваному: “Прочитайте знову всі слова, які визначають риси особистості. Розгляньте ці риси з погляду належності їх Вам, Проранжуйте їх у колонці №2, оцінивши кожну від 20 до 1, Оцінку 20 поставте справа від тієї риси, яка, на Ваш погляд, притаманна Вам найбільше, оцінку 19 поставте тій рисі, яка характерна для Вас трохи менше ніж перша, і так далі. Тоді оцінкою 1 у Вас буде позначено ту рису, яка властива Вам менше, ніж всі інші. Пильнуйте, щоб оцінки ранги не повторювалися”

Бланк зі словами, які визначають риси особистості, має таку форму

№ 1	Риси особистості	№ 2	D	d^2
	Поступливість
	Сміливість
	Запальність
	Нервозність
	Терпимість
	Захоплюванність
	Пасивність
	Холодність
	Ентузіазм
	Обережність
	Вередливість
	Повільність
	Нерішучість
	Енергійність
	Життєрадісність
	Помисливість
	Упертість
	Безпечність
	Соромливість
	Відповідальність

 

 

Обробка результатів.

Мета обробки результатів – визначення зв’язку між ранговими оцінками рис особистості, які входять в уявлення “Я-ідеальне” і “Я-реальне” Міра зв’язку встановлюється за допомогою коефіцієнта рангової кореляції Ч. Спірмена. Оцінки від 1 до 20 пропонованих рис в обох рядах приймаються за їхні ранги. Різниця рангів, що визначають місце тієї чи іншої риси особистості, дає можливість вирахувати Коефіцієнт за формулою:

де: n – число запропонованих рис особистості (n = 20),

d - різниця номерів рангів.

Щоб вирахувати коефіцієнт, потрібно спочатку вирахувати на бланку, в спеціально відведеній колонці, різницю, рангів (d) за кожною запропонованою рисою. Потім кожне одержане значення різниці рангів (d) підносять до квадрата і пишуть результат на бланку в колонці (d²) додають суму вносять у формулу.

Коли кількість рис дорівнює 20, то формула має спрощений вигляд:

г = 1-0,00075xSd².

коефіцієнт рангової кореляції (г) може бути в межах від –1 до +1. Коли одержаний коефіцієнт не менше –0,37 і не більше +0,37 (при p = 0,05), то це вказує на слабкий незначний зв’язок (або на те, що його немає) ___ уявленнями людина про риси свого ідеалу і про свої реальні риси. Таким показник може бути отримано через недотримання досліджуваним інструкції. Та якщо інструкція виконувалася, то подібний зв’язок означає нечітке і недиференційоване уявлення людини свого ідеального “Я” і “Я реального”.

Значення коефіцієнта кореляції від +0,38 до +1 засвідчує наявність позитивного зв’язку між “Я-ідеальним” і “Я-реальним”. Якщо з’ясовано позитивний зв’язок між “Я-ідеальним” і “Я-реальним” то величина коефіцієнта засвідчує завищення самооцінки. При цьому, якщо значення перебуває в інтервалі від –0,38 до –1 засвідчує значущий негативний зв’язок між “Я-ідеальним” і “Я-реальним”. Він відображає невідповідність або розбіжність уявлення людини про те, якою їй потрібно бути, і те, якою вона є за її уявленнями насправді. Цю невідповідність пропонується інтерпретувати як занижену самооцінку. Чим ближче коефіцієнт до –1, тим більший ступінь невідповідальності.

 

Потреба в досягненні.

Тест – опитувальник спрямований на вивчення потреби в досягненні успіху у будь-якій діяльності, орієнтації людини на успіх.

Інструкція: зараз вам зачитають ряд положень. Якщо ви з ними згодні, то поряд з номером питання напишіть “так”, а якщо не згодні “ ні”.

Положення опитувальника:

1. Думаю, що успіх в житті залежить скоріше від випадку, ніж від розрахунку.

2. Якщо я втрачу любиме заняття, то життя для мене втратить сенс.

3. Для мене в будь-якій справі важливе її виконання, а не кінцевий результат

4. Вважаю, що люди більше страждають від невдач в діяльності, ніж від поганих взаємовідносин із близькими.

5. На мою думку, більшість живе далекими, а не близькими цілями

6. В житті у мене було більше успіхів, ніж невдач.

7. Емоційні люди мені подобаються більше, ніж діяльні.

8. Навіть в звичайній роботі я намагаюсь удосконалювати окремі елементи.

9. Захоплений думками про успіх я можу забути про обережність.

10. Мої рідні вважають мене лінивою людиною.

11. Думаю, що в моїх невдачах більше винні обставини, ніж я сам.

12. Мої батьки дуже строго контролюють мене.

13. Терпіння в мене більше, ніж здібностей.

14. Лінь, а не сумніви в успіхах, примушують мене часто відмовлятись від своїх намірів.

15. Думаю, що я впевнена в собі людина.

16. Заради успіху я можу ризикнути, якщо навіть шанси не на мою користь.

17. Я нестаранна людина.

18. Коли все йде гаразд, моя енергія підсилюється.

19. Як би я був журналістом, я писав би скоріше про оригінальні винаходи людей, ніж про пригоди.

20. Мої рідні, як правило, не поділяють моїх планів.

21. Рівень моїх вимог у житті нижче, ніж у моїх однолітків.

22. Мені здається, що впертості у мене більше, ніж здібностей.

23. Я зміг би досягти більшого, звільнившись від поточних справ.

Обробка результатів

За кожну відповідь ставиться 1 бал:

- за відповіді “так” 2, 6-8, 14, 16, 18,19,21-23;

- за відповіді “ні” 1, 3-5, 9-13, 15, 17, 20.

Потреба в досягненнях (ПД) дорівнює сумі балів “так” + “ні”.

Таким чином, оцінювальна шкала – від 0 до 23 балів. Чим більше балів у сумі набирає учень, тим більшій мірі у нього виражена потреба в досягнення успіху.

Основні питання для складання характеристики класу

І. Загальні відомості про клас: кількість учнів, дівчат, хлопців.

 

ІІ. Соціально-психологічні особливості учнів.

1. Соціометричний статус (на основі даних соціометрії): лідери, товариші, ізольовані, зневажені. Як здійснюється опора на лідерів.

2. Ставлення до громадського життя, участь у справах класу, школи окремих учнів, класу в цілому.

3. Участь у гуртковій роботі.

4. Ставлення до вчителів. Особливості проведення роботи з батьками, їхнє ставлення до школи.

5. Рівень учнівського врядування, органи врядування. Організаторські здібності учнів класу, спілкування в класі.

6. Рівень вихованості учнів класу.

 

ІІІ. Особистісні риси учнів класу.

1. Мотиваційне середовище: інтереси, ідеали, переконання.

2. Самосвідомість: прагнення, самооцінка.

3. Індивідуально-типологічні особливості школярів: особливості темпераменту, моральні якості.

4. Особливості психологічного стану деяких учнів.

 

IV. Пізнавальні особливості учнів класу.

1. Особливості сприйняття, пам’яті, уваги, мислення, уяви.

2. Рівень інтелектуального розвитку.

 

V. Участь батьків у житті класу, школи.

 

VI. Педагогічні висновки. Завдання, на виконання яких має спрямовуватися робота з класним колективом (формулюється з огляду на характеристику класу).

І. 1.Соціометричне дослідження класу (групи)

Учні класу повинні вибрати трьох членів свої групи для будь-якої спеціальної діяльності (праці, відпочинку і т.д.), студенту-практиканту здають окремі аркуші, на яких написано чотири прізвища. Зверху праворуч записане прізвище того, хто робив вибір. Нижче – прізвища тих, кого вибрали.

Результати опитування треба занести до соціоматриці. Соціоматриця повинна містити стільки порядкових номерів, скільки учнів у класі.

№ п/п

Прізвище (хто вибирає)

Кого вибирають

…

Σ

+

+

+

……………………..

……………………..

Всього виборів

Всього взаємовиборів

 

Треба заштрихувати діагональ, яка йде з лівого верхнього кута до правого нижнього.

Соціоматриця – це таблиця, яка графічно зображує вибори учнів за допомогою умовних позначок (+).

В кожному рядку проти номерів учнів, обраних конкретним учнем, ставиться знак “+“ (наприклад учень №1 обрав учнів за №№ 4, 10, 25; тому знаки “+“ ставляться на перехресті першого рядка і стовпчиків №№ 4, 10, 25).

Якщо учні обрали один одного (наприклад, № 1 вибрав № 4, а № 4 вибрав № 1), то це буде взаємовибір. Ці вибори треба виділити (обвести кружечком).

Після того, як у соціоматрицю будуть занесені всі дані, треба підрахувати загальну кількість виборів в кожному вертикальному стовпчику і записати до відповідної графи. Потім треба підрахувати загальну кількість взаємовиборів в кожному стовпчику і записати до відповідної графи.

Далі будується соціограма (досить велика, щоб було зручно з нею працювати). Соціограма – це чотири концентричних кола, розділені вертикальною лінією на дві частини (розподіл за статевою ознакою).

 

 

- дівчата - хлопці

 

 

 

В цих колах треба розташувати всі номери учнів класу (використовуючи умовні позначки). В першому колі (центральному) зображуємо тих, хто має найбільшу кількість виборів (це так звані “лідери“ або “соціометричні зірки“). Вони мають виборів в два рази більше середньої кількості. Друге коло – “переважаючі“ або “наближені“, які мають середню кількість виборів. Третє коло – “зневажені“ або “відсунуті“ – кількість виборів менша за середню. Четверте коло – “ізольовані“ або “неприйняті“ – не отримали жодного вибору.

Коли всі номери учнів з умовними позначками (або) будуть розташовані в залежності від кількості виборів у відповідних колах, треба поєднати штрихованою лінією осіб, які знаходяться у виборі. Взаємовибір позначається безперервною лінією, що з’єднує два відповідні номери.

Обробка отриманих даних

Кількість виборів, отриманих кожним учнем, характеризує його положення в системі міжособистісних відносин, тобто визначає його соціометричний статус.

Він обчислюється за формулою:

- сума індивідуальних виборів

n – кількість членів групи

Крім того, можна обчислити індекс групової згуртованості. Він знаходиться за формулою:

- сума взаємовиборів усієї групи

n – кількість членів групи.