Метрологія, її розділи й функції.

Як наука про вимір метрологія є частиною, розділом технічної фізики й покликана вирішувати науково-теоретичні проблеми вимірювальної техніки. У її основі лежать завдання, які складаються в розробці теоретичних основ єдиної системи одиниць, їх поєднують всі обмірювані фізичні величини, у створенні методів їхнього відтворення на рівні еталонів і передачі значень цих одиниць із найвищої для сьогодення точністю. Дослідження в області теорії погрішностей, передача інформації, надійності засобів вимірювальної техніки, теорії вимірювальних перетворень – все це сфера науково-теоретичної метрології.

Основні завдання й зміст науково-теоретичної метрології:

1. Розробка й удосконалення теоретичних основ метрології, у тому числі загальної теорії вимірів, теорії погрішностей, теорії надійності засобів вимірювальної техніки, теорії вимірювальних перетворень і теорії передачі вимірювальної інформації.

2. Розробка нових принципів і методів вимірів, у тому числі фізичні дослідження з метою використання новітніх досягнень науки для створення нових методів вимірів і засобів вимірювальної техніки, підвищення точності вимірів.

3. Створення й удосконалення наукових основ єдності мір і вимірів, у тому числі вдосконалення еталонів, удосконалення мір фізичних величин і засобів вимірів, створення наукових основ державних випробувань вимірювальних засобів, розробка й удосконалення нормативної документації в області вимірювальної техніки (стандарти, технічні умови, інструкції й методичні вказівки).

4. Створення й удосконалення наукових основ державної служби стандартних довідкових даних і стандартних зразків, у тому числі розробки методик експериментального визначення найбільш достовірних значень фізичних констант, розробка й удосконалення системи збору, апробації, зберігання й поширення стандартних довідкових даних.

5. Створення й удосконалення наукових основ державної служби атестації якості продукції, у тому числі критеріїв оцінки якості продукції.

Всі розроблені засоби вимірювальної техніки, відділені від метрологічної бази, перетворилися б у беззмістовний набір механізмів, які не мали б практичної цінності. Тому метрологія не може обмежуватися лише науковими дослідженнями – принципово важливі результати цих досліджень повинні бути доведені до практичного втілення й стати обов'язковими для всіх. Звідси випливають законодавчі функції в діяльності метрологічних організацій.

Законодавча метрологія – це частина метрології, що містить законодавчі акти, правила, вимоги й норми, які регламентуються й контролюються державою для забезпечення єдності й потрібної точності вимірів.

Завдання й зміст законодавчої метрології складаються в створенні й удосконаленні законодавчих основ вимірювальної техніки, зокрема:

- узаконенні (стандартизації) строків і їхніх визначень, систем або сукупності одиниць, системи еталонів, мір фізичних величин і засобів вимірів;

- узаконенні класів точності засобів вимірювальної техніки й методик оцінювання їхньої точності;

- узаконенні стандартних довідкових даних, методик перевірки й контролю вимірювальних засобів, методик контролю й атестації якості продукції (атестація - офіційне підтвердження визнаним компетентним органом відповідності певних характеристик продукції встановленим кваліфікаційним ознакам).

Практичною стороною метрології, що тісно пов'язана з її законодавчими правилами, є перевірочна діяльність, що забезпечує передача правильних значень одиниць від еталонів до робітників мір і вимірювальних приладів. Висока точність відтворення одиниць і методів вимірів різних фізичних величин, досягнутих у метрологічних установах, здобувають величезне практичне значення тільки в цьому випадку, коли створені умови, які забезпечують передачу правильних значень цих величин вимірювальним засобам, які використовуються в різних областях народного господарства. Це досягається періодичною перевіркою робочих засобів вимірювальної техніки (СИТ).

Передача значень фізичних величин від еталонів до робочих засобів вимірів здебільшого багатоступінчаста, і в кожному конкретному випадку підлегла чітким перевірочним схемам.

Завданням і змістом прикладної метрології є такі питання:

- організація державної служби єдності мір і вимірів, включно з організацією й здійсненням періодичної перевірки засобів вимірювальної техніки, які перебувають в експлуатації, організація й здійснення державних випробувань нових засобів вимірювальної техніки, контроль за станом вимірювального господарства підприємств;

- організація державної служби стандартних довідкових даних і стандартних зразків, у тому числі видання офіційних довідників зі значеннями констант і властивостей речовин і матеріалів, виготовлення й випуск стандартних зразків і організація служби їхньої атестації;

- організація й здійснення служби контролю за дотриманням стандартів і технічних умов під час виробництва, державних випробувань і атестації якості продукції.

Функції всіх трьох розділів метрології науково-теоретичної, законодавче й прикладний взаємозалежне й націлені на рішення завжди актуальних проблем забезпечення єдності й потрібної точності вимірів.

Отже, метрологія є науковою основою сучасної вимірювальної техніки, причому функції прикладний і законодавчої метрологий підлеглі положенням теоретичної метрології. Своєю чергою, положення теоретичної метрології знаходять практичну перевірку під час реалізації функцій прикладний і законодавчої метрологий.