Вопрос 1. Понятие и виды объектов гражданских правоотношений.

Лекция №4.

Тема №5. Объекты гражданских прав.

План

1. Понятие и виды объектов гражданских правоотношений.

2. Вещи как объекты гражданских правоотношений, их классификация.

3. Оборотоспособность вещей.

4. Понятие и характеристика имущества.

5. Предприятие как единый имущественный комплекс.

6. Деньги как объекты гражданских правоотношений.

7. Ценные бумаги как объекты гражданских правоотношений.

8. Сущность и значение ценных бумаг. Виды ценных бумаг.

9. Результаты работ и услуги как объекты гражданских правоотношений.

10. Личные неимущественные блага как объекты гражданских правоотношений.

Вопрос 4. Понятие и характеристика имущества.

Майно (ст. 190 ЦК).

Майном як особливим об’єктом законодавство визначає окрему річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки. Термін «майно» вживається у цивільному праві для термінологічного визначення як окремих речей, так і їх сукупності. Майном найчастіше визначається сукупність всіх матеріальних цінностей відповідного суб’єкта, враховуючи речі, гроші, цінні папери, а також майнові права та обов’язки. Про майно йдеться у нормах, що визначають об’єкти права власності, спадкову масу, предмет договорів дарування, майнового найму тощо. У такому ж значенні термін «майно» вживається також у нормах, спрямованих на захист майнових прав особи, наприклад, у нормах про охорону майна громадянина, визнаного безвісно відсутнім або оголошеного померлим. Поняття «майно» використовують також для визначення окремих майнових прав і обов’язків особи або їх сукупності. У такому значенні цей термін застосовують у нормах, що визначають частку не тільки майнових прав, а й обов’язків юридичних і фізичних осіб (наприклад, у нормах щодо наслідків реорганізації юридичних осіб і спадкоємства, коли до правонаступників переходять не тільки права, а й обов’язки).

Под имуществом в одних случаях понимается совокупность принадлежащих лицу вещей, а также имущественных прав и обязанностей, а в других – только наличное имущество, т.е. актив имущества в виде вещей и имущественных прав. Иногда и закон, и сложившееся словоупотребление придают понятию имущества еще более узкое значение. В его состав при этом включаются только вещи, принадлежащие конкретному лицу (когда, например, говорится об истребовании имущества из чужого незаконного владения). Следовательно, понятие имущества в гражданском праве многозначно. Поэтому необходимо всякий раз путем толкования уяснять значение этого термина в конкретной правовой норме.

Вместе с тем имущество лица не составляет единого, особого объекта гражданских правоотношений. Это понятие чаще всего используется для выражения совокупности различных по своему режиму объектов гражданских прав. Самостоятельными объектами гражданских прав являются входящие в имущество лица конкретные вещи и отдельные имущественные права – обязательственные, корпоративные, исключительные, но не имущество как целое.

ДНР - рубли

Лекция №4.

Тема №5. Объекты гражданских прав.

План

1. Понятие и виды объектов гражданских правоотношений.

2. Вещи как объекты гражданских правоотношений, их классификация.

3. Оборотоспособность вещей.

4. Понятие и характеристика имущества.

5. Предприятие как единый имущественный комплекс.

6. Деньги как объекты гражданских правоотношений.

7. Ценные бумаги как объекты гражданских правоотношений.

8. Сущность и значение ценных бумаг. Виды ценных бумаг.

9. Результаты работ и услуги как объекты гражданских правоотношений.

10. Личные неимущественные блага как объекты гражданских правоотношений.

Вопрос 1. Понятие и виды объектов гражданских правоотношений.

Об’єктами цивільних прав визнаються матеріальні та нематеріальні блага, стосовно яких між суб’єктами цивільного права виникають відносини, які становлять предмет цивільно-правового регулювання.

Права та обов’язки суб’єктів цивільного права встановлюються, існують, реалізуються, змінюються та припиняються з приводу відповідних об’єктів. Як правило, об’єкт набуває значення елемента структури цивільних правовідносин у випадках, коли він становить інтерес для учасників цивільних відносин. Цей висновок ґрунтується на тому, що об’єкти, зокрема природні, які не залучені у сферу людської діяльності й інтересів, не можуть визнаватись елементом структури цивільних правовідносин. Інтерес як міра зацікавленості може розглядатися під різними кутами зору. Для людини (фізичної особи) він може бути перш за все приватним, наприклад, суто побутовим (або споживчим), який полягає у зацікавленості в задоволенні відповідних її потреб. Крім цього, приватний інтерес фізичної особи може полягати у зацікавленості в отриманні прибутку шляхом здійснення підприємницької діяльності (підприємницький інтерес). Інтерес юридичних осіб може бути як суспільним, так і приватним (для юридичних осіб публічного і приватного права відповідно). Враховуючи, що ст. 2 ЦК визнає учасниками цивільних відносин державу Україна та інші публічно-правові утворення, слід констатувати вплив загальнодержавних, регіональних та інших суспільних інтересів і на сферу приватного права. Інтерес юридичних осіб приватного права залежить від міри зацікавленості їх засновників, визначає цілі їх створення, задовольняється шляхом дій їх органів і може мати як комерційний (отримання прибутку), так некомерційний (наприклад, благодійництво) характер. Усі наведені різновиди інтересу споріднені і визначають окремі аспекти міри зацікавленості окремих учасників цивільних правовідносин. Зокрема, правовий інтерес, що полягає у зацікавленості у вчиненні того чи іншого правочину, формується побутовим або підприємницьким інтересом у придбанні майна, оренді приміщення тощо. Правовий та побутовий інтерес за своїм правовим значенням не завжди збігаються. Правовий інтерес до відповідного об’єкта, як правило, визначає зміст та характер правочинів та інших правомірних дій учасників цивільних відносин. Слід зауважити, що втрата учасником цивільних правовідносин побутового (підприємницького тощо) інтересу до відповідного об’єкта не означає втрати правового інтересу і не призводить до автоматичного припинення суб’єктивного цивільного права. Учасник цивільних відносин може тимчасово або повністю втратити побутовий (підприємницький тощо) інтерес до речі як одного із найпоширеніших різновидів об’єктів цивільних прав. Однак те, що він про всяк випадок залишає її у складі свого майна або господарстві (обліковує на балансі стосовно комерційних юридичних осіб), свідчить про наявність його зацікавленості у збереженні права власності на річ (тобто правового інтересу). Суб’єктивне цивільне право на певний об’єкт цивільних прав (не беручи до уваги випадок його загибелі) може припинитися шляхом вчинення управомоченою особою відповідного правочину або у примусовому порядку на підставах, визначених положеннями актів чинного цивільного законодавства України.

Якщо суб’єктивні права та кореспондуючі їм обов’язки складають і визначають зміст цивільних правовідносин, то матеріальні та нематеріальні блага, які становлять правовий інтерес учасників цивільних правовідносин, визнаються їх об’єктом. Звісно, словосполучення «об’єкти цивільних прав» та «об’єкти цивільних правовідносин» не можуть бути повністю ототожнені, тому що мають різну сферу термінологічного застосування. Однак за їх допомогою у цивільному праві термінологічно визначаються однакові різновиди матеріальних та нематеріальних благ. Сучасна доктрина цивільного права визнає множинність об’єктів цивільних прав і заперечує можливість існування безоб’єктних цивільних правовідносин. Множинність об’єктів цивільних прав концептуально визначена положеннями Розділу ІІІ ЦК і означає різноманітність їх видів, обумовлену різномаїттям правових інтересів суб’єктів цивільного права. Виникнення й існування у цивільному обороті безоб’єктних правовідносин неможливе.

Об’єктом цивільних прав є все те, з приводу чого суб’єкти вступають у правовідносини. Основне функціональне призначення об’єктів цивільних прав полягає у задоволенні відповідних (побутових, комерційних, державних, суспільних тощо) інтересів та визначених ними суб’єктивних прав учасників цивільних відносин. Різноманітність цих інтересів обумовлює існування значної кількості об’єктів цивільних прав. Відповідно до ст. 177 ЦК об’єктами цивільних прав визнаються: речі, гроші, цінні папери, майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, інші матеріальні та нематеріальні блага.