Методи одержання інформації, необхідної для управління навчальним закладом

Найбільш поширений та доступний метод отримання управ­лінської інформації — спостереження. Спостереження за фак­тами та явищами навколишньої дійсності є елементом життєді­яльності кожної людини. Але таке спостереження треба відріз­няти від спостереження як метода управління. Як метод отри­мання управлінської інформації спостереження — це спеціаль­но організоване сприйняття педагогічних фактів, процесів і явищ у природних умовах.

Як метод управління спостереження відрізняється від побу­тового спостереження такими особливостями:

1)наявністю чітко визначеної мети;

2)попередньою розробкою плану та програми спостереження;

3)фіксуванням отриманих результатів спостереження;

4)обов'язковою аналітичною обробкою отриманих резуль­татів;

5)спостереження є самостійним, а не додатковим методом діяльності;

6)спостереження забезпечує отримання інформації, необхід­ної для прийняття управлінського рішення.

Як метод отримання управлінської інформації спостережен­ня має відповідати таким вимогам: бути об'єктивним, різнобіч­ним, тривалим.

Перед тим, як розпочати спостереження, керівник або залу­чений до управління працівник має з'ясувати:

1. Яку управлінську інформацію треба отримати за допомогою спостереження?

2. Хто, що, коли має стати об'єктом спостереження?

3.Якою має бути кількість спостережень для забезпечення об'єктивності висновків?

4.Який вид спостереження (нестандартизоване, стандартизо­ване, зовнішнє, внутрішнє) дасть можливість реалізувати його мету?

5.Чи притаманне суб'єкту спостереження упереджене став­лення до об'єкта спостереження?

6.За допомогою яких категорій та понять можна описати можливий перебіг подій під час спостереження?

7.Які одиниці спостереження можуть бути проявом його ка­тегорій та понять?

8.Чи потрібно залучати до організації спостереження кількох незалежних спостерігачів?

9. Який вигляд повинен мати протокол спостереження?

10. Якапсихолого-педагогічна, управлінська інформація необ­хідна для здійснення спостереження?

Певних коментарів потребують види спостереження. І. Підла­сий зазначає, що нестандартизоване спостереження вирізняєть­ся насамперед широтою спостережуваної царини і відсутністю чіткого, наперед визначеного категоріального опису. До такого спостереження вдаються на початковому етапі вивчення, коли необхідно тільки зорієнтуватися у проблемній царині. На цьо­му етапі ще немає детально розроблених схем спостереження. Діставши попередні висновки, спостереження стандартизують, тобто максимально конкретизують його царину, етапи, дають категоріальний опис, формують вимоги та критерії оцінки.

Під час зовнішнього спостереження керівник реєструє явища "зовні", оскільки сам не бере в них участі, не впливає на проце­си, що відбуваються. Таким зовнішнім спостереженням є відві­дування керівником занять.

Під час внутрішнього спостереження керівник є активним учасником подій, які відбуваються. Так, керівник навчального закладу може проводити засідання педагогічної ради та здійсню­вати у цей час стандартизоване або нестандартизоване спостереження •

Зазначаючи важливість, доступність, поширеність спостере­ження як методу отримання управлінської інформації, треба вказати і на можливі його недоліки та обмеження:

1.Спостереження не розкриває внутрішньої сутності педаго­гічних об'єктів та явищ.

2.У зв'язку з тим, що керівник є членом педагогічного колек­тиву, у нього може бути сформоване упереджене ставлення до тих чи інших працівників, що ускладнює забезпечення об'єктивно­го характеру спостереження.

3.Спостереження здійснюється за допомогою сприйняття, якому притаманне емоційно-ціннісне ставлення до об'єктів та явищ дійсності, що також може впливати на об'єктивність спо­стереження.

4.Під час спостереження може набути прояву явище "авто­морфізму" — спроба пояснювати поведінку та дії інших людей крізь призму свого "Я", тобто на якість сприйняття значно впли­вають наявні знання та життєвий досвід спостерігача.

5. Час спостереження обмежений часом перебігу події.

6. Присутність спостерігача (на занятті, заході)може порушувати природний перебіг подій.

Послабити вплив недоліків цього методу можна, поєднавши його з іншими методами отримання управлінської інформації та ретельно розробивши план та програму спостереження.

Один із суттєвих недоліків використання спостереження — це нераціональність форм фіксування інформації. Якщо спостере­ження здійснюється за одним класом, то перевіряючий може використати і звичайний текстовий запис, але якщо об'єктів спостереження декілька, то в такому разі краще використовува­ти таблицю. Рядками у таблиці будуть пункти плану спостере­ження, а стовпчиками — класи. Одержана інформація буде фік­суватися у формі плюсів, мінусів, бальних оцінок, інших знаків. Така форма фіксації інформації спрощує її аналіз, узагальнен­ня, економить час.

Наведемо приклад організації спостереження. Управлінська ситуація: мета роботи загальноосвітньої школи на рік — створи­ти систему роботи, яка дає змогу запобігати неуспішності шко­лярів. Під час внутрішкільного контролю керівники відвідують систему уроків з різних предметів для з'ясування процесу реалі­зації цієї мети. Для проведення аналізу уроків треба розробити протокол спостереження (табл. 12).

Цей протокол може стати основою для організації спостере­ження та оцінки стану роботи школи з організації реалізації наведеної вище мети. Оцінювати рівень прояву того чи іншого параметра можна за 5-бальною системою. Бажано, щоб було проаналізовано наявність відповідної системи роботи хоча б у третині класів школи. Узагальнення отриманої таким чином інформації дає змогу зробити обґрунтовані висновки як про ре­алізацію зазначеної мети, так і про зміст майбутньої методич­ної роботи з учителями (ця робота буде становити зміст регулю­вання процесу реалізації мети).

У такому разі розробка плану спостереження включає визна­чення мети, кількості класів та уроків, які треба відвідувати, часу та суб'єктів спостереження. Розробка програми передбачає вивчення психолого-педагогічної літератури та складання про­токолу спостереження.

Основні категорії, за допомогою яких будуть аналізуватися педагогічні явища, — це організація опитування, вивчення но-

 

Таблиця 12. Протокол спостереження

 

Групи параметрів	Параметри оцінки	Класи, предмети, вчитель
Під час організації опитування	1. Чи створюється атмосфера доброзичливості під час опитування? 2. Чи дозволяють учням попередню підготовку до відповіді біля дошки, робити записи, використовувати наочні посібники? 3. Чи отримують учні план відповіді, чи мають можливість використовувати план, що склали вдома? 4. Чи концентрується увага учнів під час опитування на головних питаннях? 5. Чи отримують учні підтримку під час відповіді, чи створюються умови для ситуації успіху? 6. Чи використовує вчитель відстрочену оцінку, що дає можливість учню підвищити її?
Під час вивчення нового матеріалу	1. Чи враховує вчитель темп навчання учнів, що слабо встигають під час вивчення нового матеріалу? 2. Чи акцентує увагу на головних аспектах теми, що вивчається? 3. Чи використовує засоби підтримання інтересу учнів до навчання? 4. Чи з'ясовує вчитель рівень розуміння матеріалу учнів, що слабо встигають, чи стимулює їх запитання під час утруднень? 5. Чи залучає вчитель учнів, що слабо встигають до бесіди під час засвоєння матеріалу?

Закінчення табл. 12

Групи параметрів	Параметри оцінки	Класи, предмети, вчитель
Під час організації практичної роботи учнів	1. Чи враховує вчитель особливості учнів, що слабо встигають під час організації самостійної роботи? 2. Чи надає їм допомогу під час самостійної роботи? 3. Чи привчаються школярі до здійснення самоконтролю під час самостійної роботи? 4. Чи навчаються школярі працювати в оптимальному темпі?
Під час надання домаш­нього завдання	1. Чи відповідає обсяг домашніх завдань індивідуальним особливостям школярів? 2. Чи скоординовано обсяг домашніх завдань з іншими вчителями? 3. Чи передбачає домашнє завдання роботу над помилками? 4. Чи отримали учні інструкцію щодо порядку виконання домашнього завдання та попередження про можливі утруднення? 5. Чи індивідуалізуються домашні завдання для учнів, що слабо встигають?

вого матеріалу, організація практичної роботи учнів, надання домашнього завдання. Кожна з цих категорій розкривається за допомогою певних понять. Так, категорія "організація опитуван­ня" розкривається через такі індикатори: атмосфера доброзич­ливості, попередня підготовка до відповіді, план відповіді, кон­центрація уваги учнів, головні питання, підтримка під час відповіді, ситуація успіху, відстрочена оцінка.

Розглянемо ще одну ситуацію використання спостереження. Якщо метою управлінської діяльності у навчальному році є ство­рення умов для розвитку учнівського самоврядування і форму­вання первинних колективів, то перевірити реалізацію цієї мети можна у школі з невеликою кількістю первинних колективів за допомогою спостереження.

Найбільш сприятливою ситуацією, в якій можна отримати необхідну інформацію, є спостереження за діяльністю первин­ного колективу за відсутності класного керівника. Це дає мож­ливість з'ясувати чи наявний актив, наскільки він авторитетний, підготовлений до своєї ролі, ставлення до нього товаришів, ак­тивність, організованість, дисциплінованість членів колективу.

Наприклад, якщо класу потрібно буде брати участь у трудовій справі без класного керівника, то план спостереження набуває такої форми:

1.Явка учнів на трудову справу.

2.Своєчасність початку роботи.

3.Наявність в учнів необхідного інструменту.

4.Організація роботи.

5. Що спонукає учнів трудитися — вимоги активу, колективу, самого учня до себе?

6.Як часто робляться перерви? Які темп, ритм роботи?

7.Якість і обсяг виконаної роботи.

8.Наявність в учнів загальнотрудових умінь.

Якщо ситуація відсутності класного керівника під час суботника створюється спеціально, то основним методом, за допомо­гою якого одержується інформація, стає експеримент, а спосте­реження — є прийомом цього методу.

У практиці управління навчальними закладами широко за­стосовується метод перевірки документації. Такою можна вва­жати класні журнали, різні плани роботи, особові справи, чи­тацькі формуляри, протоколи тощо. Кожен із перелічених доку­ментів дає можливість визначити, яку інформацію можна одержати під час його вивчення. Так, якщо в навчальному за­кладі керуюча і керована підсистеми достатньою мірою реалізу­ють свої функції, то вивчення класного журналу дає змогу з'ясу­вати рівень знань, умінь і навичок учнів, результативність діяль­ності вчителів, стан відвідування уроків учнями, зайнятість учнів у позаурочний час.

Закінчення табл. 12

Групи параметрів	Параметри оцінки	Класи, предмети, вчитель
Під час організації практичної роботи учнів	1. Чи враховує вчитель особливості учнів, що слабо встигають під час організації самостійної роботи? 2. Чи надає їм допомогу під час самостійної роботи? 3. Чи привчаються школярі до здійснення самоконтролю під час самостійної роботи? 4. Чи навчаються школярі працювати в оптимальному темпі?
Під час надання домаш­нього завдання	1. Чи відповідає обсяг домашніх завдань індивідуальним особливостям школярів? 2. Чи скоординовано обсяг домашніх завдань з іншими вчителями? 3. Чи передбачає домашнє завдання роботу над помилками? 4. Чи отримали учні інструкцію щодо порядку виконання домашнього завдання та попередження про можливі утруднення? 5. Чи індивідуалізуються домашні завдання для учнів, що слабо встигають?

 

вого матеріалу, організація практичної роботи учнів, надання домашнього завдання. Кожна з цих категорій розкривається за допомогою певних понять. Так, категорія "організація опитуван­ня" розкривається через такі індикатори: атмосфера доброзич­ливості, попередня підготовка до відповіді, план відповіді, кон­центрація уваги учнів, головні питання, підтримка під час відповіді, ситуація успіху, відстрочена оцінка.

Розглянемо ще одну ситуацію використання спостереження. Якщо метою управлінської діяльності у навчальному році є ство­рення умов для розвитку учнівського самоврядування і форму­вання первинних колективів, то перевірити реалізацію цієї мети можна у школі з невеликою кількістю первинних колективів за допомогою спостереження.

Найбільш сприятливою ситуацією, в якій можна отримати необхідну інформацію, є спостереження за діяльністю первин­ного колективу за відсутності класного керівника. Це дає мож­ливість з'ясувати чи наявний актив, наскільки він авторитетний, підготовлений до своєї ролі, ставлення до нього товаришів, ак­тивність, організованість, дисциплінованість членів колективу.

Наприклад, якщо класу потрібно буде брати участь у трудовій справі без класного керівника, то план спостереження набуває такої форми:

1.Явка учнів на трудову справу.

2.Своєчасність початку роботи.

3.Наявність в учнів необхідного інструменту.

4.Організація роботи.

5. Що спонукає учнів трудитися — вимоги активу, колективу, самого учня до себе?

6.Як часто робляться перерви? Які темп, ритм роботи?

7.Якість і обсяг виконаної роботи.

8.Наявність в учнів загальнотрудових умінь.

Якщо ситуація відсутності класного керівника під час суботника створюється спеціально, то основним методом, за допомо­гою якого одержується інформація, стає експеримент, а спосте­реження — є прийомом цього методу.

У практиці управління навчальними закладами широко за­стосовується метод перевірки документації. Такою можна вва­жати класні журнали, різні плани роботи, особові справи, чи­тацькі формуляри, протоколи тощо. Кожен із перелічених доку­ментів дає можливість визначити, яку інформацію можна одержати під час його вивчення. Так, якщо в навчальному за­кладі керуюча і керована підсистеми достатньою мірою реалізу­ють свої функції, то вивчення класного журналу дає змогу з'ясу­вати рівень знань, умінь і навичок учнів, результативність діяль­ності вчителів, стан відвідування уроків учнями, зайнятість учнів у позаурочний час.

Вивчаючи різні плани, можна одержати інформацію про сфор­мованість у педагогів проектувальних умінь, пов'язаних з поста­новкою цілей роботи й плануванням їх реалізації. Головне зав­дання вивчення планів — перевірити, як у них реалізуються загальні цілі. Проте перевірка планів роботи не повинна обмежу­вати право педагогів на вибір форм і методів роботи.

Важливу інформацію про рівень вихованості учнів, їхніх ду­ховних потреб може дати аналіз читацьких формулярів учнів у бібліотеці навчального закладу, районній чи міській бібліотеках.

Різнобічну інформацію дає можливість отримати вивчення до­кументації кафедри ВНЗ. Доцільно аналізувати такі документи:

1)плани роботи кафедри;

2)протоколи засідань кафедри;

3)індивідуальні плани викладачів;

4)програми навчальних дисциплін та практик;

5)тематику магістерських, дипломних, курсових робіт;

6)документацію з планування та обліку навчального навантаження;

7)інформацію з моніторингу якості освітніх послуг;

8)плани підвищення кваліфікації викладачів;

9)графіки відкритих занять;

10) вихідну документацію (доповідні записки, що характеризують проблеми, над якими працює колектив, та ускладнення в їх вирішенні);

11) графіки організації індивідуальної роботи зі студентами. Перелічені документи дають змогу зробити певні висновки

про діяльність завідувача кафедри, спрямованість, системність, зміст діяльності кафедри, дотримання норм організаційного порядку, ефективність діяльності колегіального органу кафед­ри — її засідань, роботу окремих викладачів тощо.

Бесіда — це метод виявлення під час безпосереднього спілку­вання думок людей, їхніх почуттів, намірів, оцінок, позицій, ставлення до певних фактів та подій.

Частіше за все керівники використовують нестандартизовані бесіди і тільки інколи стандартизовані. У першому випадку зміст питань заздалегідь не планується, спілкування відбувається без певних регламентуючих обтяжень. У другому випадку бесіда проводиться за розробленою програмою з чітко визначеною по­слідовністю питань. Це створює можливість фіксувати відповіді, аналізувати та порівнювати отримані результати.

У зв'язку з тим, що бесіда та анкетування належать до опитувальних методів, вимоги до формулювання питань та їх побудови є загальними для цих способів отримання управлінської інфор­мації.

Особливо підкреслимо важливість використання в бесіді не­прямих питань. Так, краще запитати: "Як ви вважаєте, як може сприймати ваше запізнення на роботу більшість членів колекти­ву?", ніж запитати: "Як ви сприймаєте своє запізнення на робо­ту?". Відповідь на перше запитання буде більш об'єктивно відоб­ражати ставлення вчителя до свого запізнення.

Бесіда є одним із найскладніших методів отримання управлін­ської інформації. Це пов'язано з її ситуативним характером. Ефективність бесіди значною мірою залежить від знання вимог до її використання та оволодіння технологією її проведення.

Аналіз психологічної літератури та досвіду ділового спілку­вання дає змогу сформулювати низку вимог до бесіди:

1. Чітке усвідомлення мети бесіди. Більшість керівників шкіл, коли в них запитуєш: "Яку мету ви ставите у бесіді з учителем, який запізнився на роботу?", кажуть: "Запобігти подальшим запізненням". Так, справді, ця мета є важливою, вона відображає кінцевий результат впливу на людину, але забезпечити його завдяки одній бесіді не завжди можливо. Тому керівнику перш за все треба з'ясувати причини запізнення та ставлення вчителя до свого запізнення. І вже залежно від отриманої інформації визначати подальшу мету управлінського впливу.

Приклад управлінської ситуації

У школі сталася бійка між двома учнями паралельних класів. Конфліктні стосунки почали поширюватися на інших школярів та їхніх батьків. Директор школи запросив на бесіду класних керівників двох класів. Мета бесіди може бути такою: з'ясувати перебіг подій під час конфлікту та ступінь готовності класних керівників до оптимального розв'язання конфліктної ситуації.

2. Попередня розробка логіки бесіди. Особливо важливо виконувати цю вимогу тим керівникам, які не мають багатого досвіду проведення бесід. Логіка бесіди — це не конкретний та детальний план, а її задум, що розробляється з урахуванням усіх вимог до бесіди. Розробка логіки бесіди передбачає визначення засобів її початку, головних складових, емоційної тональності, можливо, ключових питань та аргументів. Чим чіткіше визначено мету бесіди, тим легше розробити її логіку. Так, логіка бесіди керівника школи з класними керівниками після бійки учнів може бути така:

—не виявляти негативного ставлення до класних керівників, а виявити інтерес та занепокоєння станом справ у цих класах;

—за допомогою кількох запитань з'ясувати особливості пе­ребігу конфліктної ситуації та ставлення до неї вчителів;

— запропонувати вчителям проаналізувати причини ікту;

— запропонувати вчителям розробити варіанти розв'язання конфліктної ситуації та у разі необхідності узгодити спільні дії учасників бесіди.

Керівникам-початківцям можна конкретизувати цю логіку попередньою розробкою деяких питань для співбесіди.

3. Забезпечення емоційно-позитивного початку та завершення бесіди. Негативний початок бесіди зумовлює і подальший негативний її розвиток. Негативне завершення бесіди свідчить про її загальну низьку ефективність.

Приклад управлінської ситуації

Учитель, якому до пенсії залишилось два роки, значно змен­шив сумлінність у роботі. Більшість керівників школи почина­ють бесіду з таким вчителем з претензій до вчителя, але краще розпочинати бесіду словами: "Я знаю вас як досвідченого, гра­мотного працівника...". Навіть вчителю, який запізнився, мож­на сказати: "Я здивований..." (ця фраза свідчить про загальну позитивну оцінку особистості вчителя).

4. Використання різних варіантів початку бесіди. Найбільш поширеним є прийом прямого підходу, коли бесіда одразу починається з того питання, яке цікавить керівника: "Розкажіть, що у вас трапилось в класі", "Розкажіть, як пройшло засідання методичного об'єднання".

"Прийом зачіпки" створює більш сприятливу атмосферу проведення бесіди. Він передбачає, що керівник починає бесіду з питання, не пов'язаного з метою, а потім поступово переходить до теми бесіди.

"Прийом гри уяви" передбачає, що керівник пропонує підлег­лому розробити декілька варіантів можливого розвитку подій. Так, учителю, який запізнився на урок, директор може запро­понувати змоделювати можливий перебіг подій у класі без вчи­теля.

"Прийом зняття напруги" особливо важливий у конфлікт­них напружених ситуаціях, тому що запобігає подальшому

поширенню негативних стосунків. Він полягає в тому, що бесіда починається з посмішки або жарту. Гумор дає змогу не тільки зняти напругу, а й посилити увагу до теми бесіди.

"Прийом неочікуваного початку" полягає в тому, що бесіда починається з інформації, яка ніяк не пов'язана з темою бесіди, але може здійснити сильний вплив на співрозмовника. Так, якщо запрошений на бесіду вчитель очікує певних зауважень на свою адресу, а почує спочатку подяку за якісь свої реальні дії, то він інакше буде сприймати і критику.

5. Уважно слухати співрозмовника. Необхідність реалізації цієї вимоги пов'язана з тим, що як засіб ділового спілкування бесіда демократична за своєю сутністю, орієнтована на узгодження, спільний пошук шляхів вирішення управлінських проблем. А це передбачає, що партнери в спілкуванні приділяють постійну увагу поглядам один одного. Однак, вивчення практики ділового спілкування свідчить, що численні співрозмовники не вміють слухати один одного. Причин цього явища багато. Це — нездатність довгий час концентрувати увагу, авторитарність деяких керівників, які вважають тільки свою думку правильною та важливою, упереджене ставлення до співрозмовника тощо.

У психології спілкування визначають кілька рівнів слухання.

Рівень ігнорування, який виявляється у тому, що співрозмов­ник не слухає партнера, а чекає, поки він висловить свою дум­ку, щоб після цього сказати те, що треба.

Рівень демонстрації слухання. Цей рівень не за суттю, а за формою відрізняється від попереднього. Хтось із партнерів спілкування не слухає співрозмовника, але за допомогою хитан­ня голови чи окликів показує, що він слухає.

Рівень діалогу. Цьому рівню притаманне те, що співрозмовни­ки говорять по черзі, але ніхто нікого не слухає.

Рівень вербалізації. Для нього характерним є те, що співроз­мовники уважно слухають один одного і можуть у будь-яку хвили­ну сказати: "Якщо я правильно вас розумію, то ви вважаєте..." — і повторити (вербалізувати) думку іншого.

Усвідомлення особливостей цих рівнів дає можливість керів­никам здійснити аналіз свого спілкування та визначити певні шляхи підвищення його ефективності.

6. Щиро поважати співрозмовника. Ця вимога пов'язана із закономірністю, яку виявили психологи. Так, у психології визначено, що внутрішнє ставлення до людини програмує її поведінку. Усі спроби приховати своє негативне ставлення до когось приречені врешті-решт на поразку. Якщо ми щиро поважаємо людину, то вона буде виявляти позитивні якості. І навпаки, якщо ми не поважаємо людину, то створюємо умови для прояву нега­тивних якостей.

Із закономірністю, яка описана, тісно пов'язаний принцип спирання на позитивні якості особистості. Він передбачає під час ділового спілкування, що увага акцентується на позитивних якостях людини. Апріорі вона розглядається як така, що заслу­говує на щиру повагу.

Наведемо приклад запитань для бесіди декана факультету зі студентами-першокурсниками. Мета бесіди — отримати інфор­мацію про адаптацію студентів до нових умов життєдіяльності.

1. Що вам подобається у студентському житті, а що не подобається?

2. Що викликає у вас труднощі у процесі навчання?

3.Який емоційний стан у вас переважає під час навчання та дозвілля?

4.Чи збігаються ваші шкільні уявлення про навчання у ВНЗ з тим, що відбувається тепер?

5.Хто з викладачів повністю задовольняє ваші очікування, а з ким виникають труднощі під час навчання?

6. Чи задовольняє вас організація дозвілля?

7.Чи забезпечені ви необхідною літературою, можливістю користуватися Інтернетом?

8.Що ви пропонуєте для поліпшення організації навчально-виховного процесу та дозвілля?

Методом, що дає можливість з'ясувати результативність на­вчально-виховного процесу, є вивчення продуктів діяльності учнів, студентів. Цей метод найбільш доцільний при органі­зації роботи гуртків, клубів, секцій. Найоб'єктивнішу інформа­цію про результати роботи цих об'єднань можна одержати під час відвідувань звітних виставок малюнків, дрібних виробів, звітних концертів, змагань, конкурсів.

Цей метод дає змогу з'ясувати ефективність навчально-вихов­ного процесу, рівень сформованості навчальних, практичних вмінь, навичок, знань, ставлення учнів до своїх обов'язків, їхню старанність, сформованість мотивів діяльності, індивідуальні особливості тощо.

Продуктами діяльності учнів та студентів є твори, реферати, звіти, класні та домашні роботи, малюнки, предмети, виготовлені на уроках трудового навчання, моделі, курсові, дипломні, магістерські роботи. Аналізу можуть підлягати результати ес­тетичної діяльності — пісні, танці, постанови, музичні твори, вірші.

Частіше за все керівники навчальних закладів аналізують методичні розробки педагогів, реферати, виготовлений для уроків роздатковий матеріал, наочні посібники. Вивчення про­дуктів діяльності учнів, студентів, педагогів, як і інші методи, передбачає чітке визначення мети аналізу, розробки та реалізації його плану.

Різнобічну інформацію дає змогу отримати аналіз творів учнів. Ці твори свідчать про рівень загального розвитку, на­явність літературних здібностей, словниковий запас, знання програмних творів, сформованість певних навчальних вмінь — складати план, аналізувати образ літературних героїв, вислов­лювати свої думки, формулювати висновки тощо.

Наведемо приклад використання методу вивчення продуктів діяльності учнів. Управлінська ситуація: в старших класах спе­ціалізованої школи проводиться аналіз сформованості в учнів вміння самостійно працювати з навчальною та додатковою літе­ратурою. З цією метою аналізують зошити для самостійної ро­боти з літературою.

Питання для аналізу

1.Форма записів учнів — складання плану, цитування, скла­дання словника, виписки, складання конспекту.

2.Рівень відображення у записах основних положень першо­джерел, які вивчались учнями (повний, достатній, частковий, недостатній).

3.Сформованість вмінь розподіляти матеріал, що вивчаєть­ся, на частини, виділяти головні думки, висновки.

4.Наявність у конспекті не тільки основних положень, а й конкретних фактів, прикладів, що їх обґрунтовують.

5.Використання прийомів скорочення та стислого запису матеріалу.

6.Форма запису. Використання підкреслювань, кольорових поміток, різного шрифту тощо.

Анкетування є дуже поширеним методом збирання управ­лінської інформації за допомогою спеціально розроблених опитувальників — анкет. Анкета включає питання, складені відпо­відно до певних вимог, кожне з яких логічно пов'язане з метою опитування.

Частіше за все в управлінні використовують анкети з відкри­тими, закритими або напівзакритими запитаннями. Відкриті запитання передбачають самостійне формулювання відповіді тим, хто відповідає на запитання. В закритих запитаннях респон­денту необхідно вибрати одну з готових відповідей. При відповіді на напівзакрите питання респондент може вибрати одну або кілька відповідей із запропонованих або сформулювати свою відповідь. Залежно від мети опитування анкети можуть бути анонімними, які не вимагають указувати прізвище; іменними, які вимагають указувати прізвище; змістовними, функціональ­ними тощо.

Якщо керівник самостійно складає анкету, то він має врахо­вувати такі вимоги до запитань.

1.Закриті запитання мають передбачати кілька варіантів від­повідей, з яких треба зробити вибір.

2.Не можна пропонувати запитання, які передбачають оцін­ку респондентом своїх якостей, наприклад: "Ви вважаєте себе вимогливим чи невимогливим вчителем?" Краще це запитання сформулювати так: "Чи завжди вам вдається домогтися виконан­ня учнями своїх вимог?"

3.Бажано, щоб запитання були ясними, лаконічними, конк­ретними, доступними для розуміння.

4.Доцільно на початку анкети запропонувати легкі запитан­ня, що стосуються конкретних фактів, подій, потім важкі запи­тання, які передбачають оцінку та певні судження, після чого найважчі, які потребують прийняття рішення, та, на закінчен­ня, знову легкі запитання.

5.На з'ясування однієї характеристики має бути спрямовано декілька запитань, які перевіряють щирість відповідей.

6.Бажано, щоб анкета мала прямі та непрямі, особові та безо­собові питання.

До переваг анкетного методу отримання управлінської інфор­мації можна віднести: масовість обстеження, велику швидкість збирання інформації; легкість обробки результатів опитування; можливість використання математичних методів обробки ре­зультатів; зручність засобів фіксації результатів опитування.

До недоліків цього методу треба віднести такі: невисокий рі­вень об'єктивності отриманих результатів у деяких анкетних опитуваннях, анкета не дає можливості щось змінювати під час опитування, тобто не є гнучкою формою отримання інформації; анкетне опитування не завжди дає можливість з'ясувати глибинні особливості явища; анкета частіше за все не дає змогу вра­ховувати індивідуальні особливості респондентів, їхнє розумін­ня запитань, коло запитань анкети може значно обмежувати можливість респондента висловлювати свої думки.

У зв'язку з тим, що ситуації, в яких виникає необхідність в отриманні управлінської інформації за допомогою анкетування, частіше за все стандартні, то в кожному навчальному закладі доцільно створити банк анкет. У цьому банку краще за все нако­пичувати всі опубліковані та апробовані анкети.

Приклад такої анкети наводять Н. Островерхова та Л. Дани-ленко (табл. 13):

Кожний навчальний заклад може вносити певні корективи до запитань анкети, доповнювати їх новими, які дають можливість ураховувати особливості навчального закладу та мету управлін­ня, для реалізації якої використовують анкетування.

 

 

Таблиця 13. Анкета для вчителів, проводиться з метою виявлення педагогічно доцільних корективів навчального плану гуманітарного характеру

 

№ з/п	Перелік питань	Відповіді
		Так	Ні	Част­ково
	Чи задовольняє наявний навчальний план підготовку учнів згідно з вимогами сьогодення?
	Чи забезпечує відведена кількість годин на вивчення вашого предмета міцність знань, умінь та навичок учнів?
	Чи доцільне, на вашу думку, співвідношення у навчальному плані предметів природничо-математичного і гуманітарного циклів?
	Вкажіть, які предмети доцільно ввести до навчального плану?
	Учні перевантажені кількістю навчальних годин на тиждень (особливо старшокласники). Ваші пропозиції щодо їх розвантаження
	Чи з захопленням вивчають учні ваш предмет? Вкажіть який

 

Розглянемо ще один приклад використання анкети. Якщо метою управлінської діяльності в навчальному році було створен­ня умов для демократизації взаємовідносин між педагогами та учнями, то для перевірки ефективності роботи з вивчення зі вчи­телями питань педагогічної етики, педагогічного спілкування, документів ООН про права дитини можна запропонувати учням анкету із запитаннями, наведеними в табл. 14.

Дані, одержані в результаті анкетування, порівнюють із ре­зультатами спостереження за взаєминами між вчителями і уч­нями в різних ситуаціях шкільного життя. При цьому підкрес­лимо, що одержана таким чином інформація стає підставою не

Запитання	Варіанти відповідей (проставити знак "+" проти обраної відповіді)
	Ні, ніколи	Інколи	Часто	Дуже часто	Завжди
1. Чи часто тобі доводилося чути крик вчителів у школі?
2. Чи враховують твою думку при визначенні змісту виховної роботи?
3. Чи почуваєшся ти господарем у школі?
4. Чи часто тебе вчителі карають, критикують?
5. Чи часто тебе вчителі заохочують?
6. Чи належить учителю вирішальне слово у розв'язанні питань життя колективу?
7. Чи належить вирішальне слово у розв'язанні питань життя вашого колективу учням?
8. Чи трапляються випадки, що вчителі підкреслюють свою перевагу над учнями?

Таблиця 14. Анкета для опитування учнів

для критики, настанов, зауважень вчителям, а для прийняття рішення про організацію додаткової методичної роботи, розгля­ду цієї проблеми на нарадах, педрадах.

Під час проведення моніторингу якості діяльності випуск­ників вищого навчального закладу можна провести опитування за такою анкетою:

Анкета для випускників ВНЗ, які відпрацювали один рік

1.Як змінилося ваше ставлення до обраної професії після того, як ви відпрацювали рік?

2.Чи достатньо вам отриманих у ВНЗ знань та вмінь для ви­конання професійних завдань?

3.Яких труднощів у професійній діяльності ви зазнали часті­ше за все?

4.Які навчальні дисципліни відіграли вирішальну роль у процесі вашої підготовки до практичної діяльності, роль яких була незначною?

5.Чи відповідає професія, яку ви отримали, вашим індивіду­альним особливостям?

6. Чи задовольняють вас умови мешкання, праці та її оплати?

7. Що ви пропонуєте для удосконалення підготовки фахівців вашої спеціальності?