Структура і зміст пояснювальної записки

Пояснювальна записка до КБР повинна мати структуру згідно з ДСТУ 3008–95. Документація. Звіти в сфері науки і техніки та ГОСТ 2.105–95. Загальні вимоги до текстових документів.

Пояснювальній записці присвоюють позначення виробу, для якого розроблено основний документ, порядковий номер документу в альбомі і код ПЗ.

Наприклад: ДП.КСМ.******.004 ПЗ

Пояснювальна записка до кваліфікаційної бакалаврської роботи повинна у стислій та чіткій формі розкривати творчий задум проекту, містити аналіз сучасного стану проблеми, методів вирішення завдань проекту, обґрунтування їх оптимальності, методики та результати розрахунків, опис проведених експериментів, аналіз їх результатів і висновки з них; містити необхідні ілюстрації, ескізи, графіки, діаграми, таблиці, схеми, малюнки та ін. В ній мають бути відсутні загальновідомі положення, зайві описи, виведення складних формул тощо.

Для пояснювальної записки рекомендується наступна структура.

– Зміст;

– Вступ;

– Основна частина (2-3 розділи);

– Висновки та рекомендації;

– Перелік скорочень, умовних позначень, термінів (за потреби);

– Список використаних літературних джерел;

– Додатки.

Зміст

До змісту включають заголовки структурних елементів пояснювальної записки: ВСТУП, послідовно назви (заголовки) всіх розділів, підрозділів; ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ; ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ, УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, ТЕРМІНІВ; СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ; назви додатків. Справа наводять номери сторінок, з яких починається зазначений матеріал.

Заголовки структурних елементів та розділів друкують великими напівжирними літерами без крапки в кінці і кожен з них починають з нової сторінки. Нумерують арабськими цифрами тільки заголовки розділів, підрозділів і, за потреби, пунктів і підпунктів.

Вступ

Вступ повинен орієнтувати користувача на подальше розкриття теми проекту (роботи) і містити усі необхідні її кваліфікаційні характеристики. Обсяг: 2–3 сторінки.

У вступі подають:

– мету і завдання роботи;

– актуальність та науково-практичне значення обраної теми;

– об’єкт та предмет розгляду;

– обґрунтування необхідності нової розробки або удосконалення (модернізації) існуючого об’єкта проектування на основі аналізу сучасного стану проблеми за даними вітчизняної та зарубіжної науково-технічної літератури, патентного пошуку та досвіду роботи підприємств, установ, провідних фірм у відповідній галузі виробництва, економіки або науки;

– обґрунтування основних проектних рішень або напрямків досліджень;

– можливі галузі застосування результатів проекту (роботи).

Основна частина

Основна частина пояснювальної записки складається з декількох розділів.

У першому розділі студент-випускник систематизує і аналізує, враховуючи тему роботи, існуючі мережі, системи, машини і пристрої, комп’ютерні технології та програмні засоби. Розглядаються їх позитивні сторони і недоліки, даються стислі теоретичні викладки та поняття, які стосуються розробки завдання. Обсяг розділу може коливатися в межах 20 – 25 сторінок тексту.

У подальших розділах подається безпосередньо розробка теми проекту та її основні результати, зокрема:

– розробку вимог до характеристик об’єкта проектування;

– вибір і обґрунтування оптимальності технічних рішень або теоретичних та експериментальних методів досліджень поставлених задач;

– вибір та обґрунтування можливих варіантів технічної реалізації та методів розрахунків параметрів;

– розробки структур і алгоритмів;

– експериментальні дослідження, розробку методики досліджень, опис експериментального обладнання, аналіз результатів експерименту;

– загальні висновки щодо відповідності отриманих результатів завданню на дипломне проектування та висунутим вимогам, можливість впровадження або застосування результатів.

Висновки

У висновках підсумовуються і аналізуються результати розробки, виходячи з технічних, економічних і соціальних аспектів.