Показник миттєвої ліквідності (Н4)

Показник миттєвої ліквідності визначається як співвідношення високоліквідних активів до поточних зобов'язань банку.

Нормативне значення показника Н4 має бути не менше ніж 20 відсотків.

Показник поточної ліквідності (Н5)

Показник поточної ліквідності визначається як співвідношення активів з кінцевим строком погашення до 31 дня (включно) до зобов'язань банку з кінцевим строком погашення до 31 дня (включно).

Нормативне значення показника Н5 має бути не менше ніж 40 відсотків.

Показник короткострокової ліквідності (Н6)

Показник короткострокової ліквідності визначається як співвідношення ліквідних активів до зобов'язань з кінцевим строком погашення до одного року.

Нормативне значення показника Н6 має бути не менше ніж 60 відсотків.

Останнім часом НБУ в порядку контрольного нагляду за діяльністю банків для розрахунку показників ліквідності замість частного використовує різницю – ГЕП –розриви.

GAP –Gemain Active and Passive – загальні активи та пасиви.

ГЕП = Активи – залучені кошти (по відповідних строках).

Критичним вважається від’ємне значення ГЕП більш 10% відповідних активів.

Банківська криза підтолкнула контрольні органи (НБУ, зокрема) к розгляду ліквідності як «ПОТОКА». Для цього розглядається реальний («касовий») потік коштів. Це відображене в розрахунку показників ліквідності та ії нормативному значенні.

У разі наявності в банку розрахункових документів, що не виконані в строк з його вини, значення нормативу миттєвої ліквідності дорівнює нулю з часу виникнення цих зобов'язань.

У разі наявності в банку розрахункових документів, що не виконані в строк з його вини, значення нормативу поточної ліквідності дорівнює нулю з часу виникнення цих зобов'язань.

У разі наявності в банку розрахункових документів, що не виконані в строк з його вини, значення нормативу короткострокової ліквідності дорівнює нулю з часу виникнення цих зобов'язань.

Показники фінансової міцності (найбільш важливі)

1. Величина регулятивного капіталу (150 млн.грн. на 2011 рік).

2. Капіталоємкість активів (Н3 >= 9%).

3. Леверидж капіталу (L > 10%)

4. Доля вкладів фізичних осіб в пасивах (< 50 %).

5. Ліквідність коррахунку, яка пов’язана з банківським мультиплікатором і монетаристською політикою регулятора.

 

Ключові терміни і поняття

– Поняття ліквідності та платоспроможності банку.

– Ліквідність як „потік” та ліквідність як “запас”.

– Ознаки втрати платоспроможності.

– Фінансові показники, що характеризують

· платоспроможність та ліквідність банку:

· використання ресурсів,

· залежність від крупних зобов’язань,

· використання строкових депозитів.

– Показники фінансової стійкості:

· джерел власних коштів,

· ризику незбалансованості,

· максимальної суми вкладів та інші.

– Оцінка достатності капіталу.

– Склад та структура власних коштів банку.

– Функції капіталу.

– Показники достатності капіталу. Леверидж.

Питання для самоконтролю

 

1. Показники фінансової стійкості (показники джерел власних коштів, ризику незбалансованості, максимальної суми вкладів та інші).

2. Оцінка достатності капіталу.

3. Склад та структура власних коштів банку.

4. Функції капіталу.

5. Показники достатності капіталу.

Бібліографічний список до теми

1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9

Тема 5. Аналіз виконання обов’язкових нормативів діяльності банку

Мета: Закріплення, поглиблення, розширення і систематизація знань стосовно природи банківського мультиплікатора та пов’язаного з ним поняття ліквідності коррахунку банка

План вивчення теми

1. Банківський мультиплікатор.

2. Сучасна методика (Базельського комітету) зменшення ризиків резервуванням коштів.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Положення
про порядок формування обов'язкових резервів для банків України

У цьому Положенні Національний банк визначає порядок формування банками України обов'язкових резервів.

Загальні положення

 

1.1. Національний банк використовує нормативи обов'язкового резервування як один із монетарних інструментів для регулювання обсягів грошової маси в обігу та управління грошово-кредитним ринком.

За залишками коштів, що формують обов'язкові резерви, проценти не нараховуються.

1.2. У цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні:

– залучені кошти – кошти юридичних і фізичних осіб у національній та в іноземній валюті (у тому числі в банківських металах);

– звітний період резервування – визначений строк (кількість днів), протягом якого кошти резервуються і зберігаються на кореспондентському рахунку банку в Національному банку або на окремому рахунку в Національному банку відповідно до встановлених нормативів;

– норматив обов'язкового резервування – установлений Національним банком у процентному значеннірозмір обов'язкових резервів до зобов'язань щодо залучених банком коштів;

– об'єкт резервування – сума пасивів (склад зобов'язань), а за окремими активно-пасивними рахунками – пасивне сальдо за зведеним балансом банку.

1.3. Зобов'язання щодо дотримання нормативів обов'язкового резервування коштів і порядку їх формування виникає в банків із часу отримання ними банківської ліцензії.

1.4. Для всіх банків України (далі - банки) установлюється єдиний порядок визначення і формування обов'язкових резервів.

1.5. Обов'язковому резервуванню підлягають усі залучені банком кошти, за винятком коштів, залучених від банків-резидентів, міжнародних фінансових організацій, а також коштів, залучених на умовах субординованого боргу.

1.6. Банки формують обов'язкові резерви, виходячи із встановлених нормативів обов'язкового резервування до зобов'язань щодо залучених банком коштів, у цілому за зведеним балансом банку - юридичної особи з урахуванням усіх філій, за винятком філій банків, створених на території інших держав, що формують обов'язкові резерви відповідно до вимог, визначених чинним законодавством держави за місцезнаходженням філії.

1.7. Для всіх банків установлюється єдиний норматив обов'язкових резервів. Для спеціалізованих банків можуть установлюватися окремі нормативи обов'язкового резервування.

1.8. Національний банк може встановлювати для різних видів зобов'язань диференційовані нормативи обов'язкового резервування залежно від:

– строку залучення коштів (короткострокові зобов'язання банку, довгострокові зобов'язання банку);

– виду зобов'язань у розрізі валют (національна, іноземна, у тому числі в банківських металах);

– суб'єктів (юридичні, фізичні особи).

1.9. Формування та зберігання банками коштів обов'язкових резервів здійснюється в грошовій одиниці України на кореспондентському рахунку банку в Національному банку або на окремому рахунку в Національному банку.

1.10. Залежно від стану грошово-кредитного ринку і прогнозу його подальшого розвитку Правління Національного банку України приймає окремі рішення щодо:

– звітного періоду резервування;

– нормативів обов'язкового резервування;

– складу зобов'язань банку (об'єкт резервування), щодо яких установлюються нормативи обов'язкового резервування;

– обсягу обов'язкових резервів, який має щоденно на початок операційного дня зберігатися на кореспондентському рахунку банку в Національному банку;

– порядку формування та зберігання коштів обов'язкового резервування на окремому рахунку в Національному банку.

1.11. За умови встановлення порядку зберігання коштів обов'язкових резервів на кореспондентському рахунку в Національному банку банк має щоденно на початок операційного дня протягом звітного періоду резервування дотримуватися вимог щодо обсягу залишків коштів на кореспондентському рахунку банку в Національному банку в розмірі, установленому Правлінням Національного банку України на відповідний період і розрахованому згідно з розділом 2 цього Положення.

1.12. Обсяг обов'язкових резервів, який має щоденно на початок операційного дня зберігатися на кореспондентському рахунку банку в Національному банку, установлюється для звітного періоду резервування в процентному відношенні (від 20 до 100 процентів) до суми обов'язкових резервів за попередній звітний період резервування.

1.13. Про будь-які зміни в порядку визначення і формування банками обов'язкових резервів Національний банк повідомляє банкам не пізніше ніж за 10 днів до набрання ними чинності.