Тема: О. Вишня (губенко). «моя автобіографія», «мисливські усмішки»

Мета: ознайомити студентів із життєвою та творчою біографією Остапа Вишні, показати його місце в літературі 1920-х років, традиції та новаторство у творчості; поглибити знання про гумор і сатиру; удосконалювати вміння визначати стильові особливості усмішок; ви­ховувати оптимізм, прагнення з гумором сприймати життєві негаразди.

Тип заняття – лекція

Кількість годин: 2

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

ПЛАН

1. Життєвий та творчий шлях українського гумориста О.Вишні.

2. Зміст і стильові особливості твору «Моя автобіо­графія».

3. Що таке усмішка?

4. Ідейно-художній аналіз «Мисливських усмішок» О. Вишні

 

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

Шляхетний неокласик Максим Рильський, інте­лектуал і психолог Валер'ян Підмогильний, роман­тики й лірики в прозі Микола Хвильовий та Юрій Яновський, сміливий експериментатор Михайль Семенко, віртуоз гри на «сонячних кларнетах» Павло Тичина... Це далеко не повний колективний порт­рет українських письменників 1920-х років, облич­чя національної літератури в непростий період її існування. Проте однією з провідних рис ук­раїнської ментальності завжди була здатність із гу­мором сприймати життєві негаразди, сатирично ви­кривати суспільні вади. Невже в 1920-ті роки не знайшлося продовжувачів традицій Степана Руданського, Леоніда Глібова, Івана Нечуя-Левицького, Івана Карпенка-Карого?

Звичайно, що це не так, і колективний портрет українських літераторів не можна уявити без іскрометного гумору та дошкуль­ної сатири Павла Губенка, що творив під псев­донімом Остап Вишня. Свій вибір псевдоніма пись­менник пояснював тим, «що плід вишні солодкий і смачний, але водночас терпкий і кислуватий, саме таким і повинен бути доброзичливий сміх, а при по­требі кісточкою з вишні, затиснувши її у двох пуч­ках, можна влучно стрельнути» (О.Слоньовська). Відчуваючи відповідальність перед народом та пам'яттю великих попередників, Остап Вишня в що­деннику писав: «Судилося бути мені спадкоємцем Котляревського... Одного хочу: щоб, не дай Бог, не принизити своєю роботою Котляревського».

У 20-ті роки письменник був надзвичайно попу­лярним. Загальний наклад його творів сягнув семи­значного числа. Протягом неповних десяти років вийшло близько 25 збірок «Вишневих усмішок» -сільські, кримські, закордонні, кооперативні... Письменник став живою легендою, читачі сміялися, ледь почувши його прізвище, коли Остап Вишня десь виступав. «Його знали всі, - розповідав відо­мий артист Ю.Шумський. - Йому іноді кланялися на вулиці незнайомі люди, на зустріч з ним приходили з навколишніх сіл за десятки кілометрів. Коли де-небудь створювалася якась нестерпна ситуація і її важко було подолати, просили: «Пришліть нам Вишню!» Коли хотіли вплинути на того, хто чинив що-небудь недопустиме, казали: «Ми поскаржимо­ся Вишні». І це впливало більше за всі погрози». І ось на довгі десять років - з 1933 по 1943 - Остап Вишня зник із літературного процесу. У шкільних підручниках наступних років писали, що він «пра­цював на новобудовах країни» або ж взагалі обхо­дили цю делікатну тему. Згодом сам письменник сумно жартуватиме, що «закінчив десятирічку». У біографії писав: «Систематично працюю як літератор-професіонал з 1921 року...

Від 1935 року не друкувався. Відновив літературну діяльність з 1944 року...» Чим же не догодив добродушний, інтелігентний Остап Вишня владі? Як склалася його творча доля? Про своє дитинство, юність і початок літературної діяльності письменник розповідає в гумористичному оповіданні «Моя автобіографія».

Вже в назві «Моя автобіографія» - лексична помилка. Чому Остап Вишня свідомо вдається до порушення мовних законів? (Натякає на не­серйозність оповіді, недостатню освіченість оповідача, його простакуватість.)

Літературознавці виділяють в «Моїй ав­тобіографії» принаймні три мистецькі пла­сти:

- інформаційний (відповіді на запитання анкети)

- ліричний (роздуми головного ге­роя)

- гумористично-сатиричний.

Жанр твору «Моя автобіо­графія» як гумористичне оповідання. У твор­чому доробку письменника - гуморески, фей­летони, памфлети, нариси, а також оригіналь­ний авторський жанр - усмішка.

Усмішка - невеликий твір, у якому м'який гумор поєднується з ліризмом. Характерними ознаками усмішки є іронічність, дотепність, ліризм.

«Мисливські усмішки» Остапа Вишні: любов до сонця, до вітру, до зеленого листу

Остап Вишня увійшов в літературу як талановитий гуморист та спостережливий художник слова. Крім того, письменник створив принципово новий жанр в українській літературі — усмішку. Усмішка як жанр — прозовий твір невеликого обсягу, в якому з добрим гумором та іронією зображено певну ситуацію або життєве явище. Мене здивувала різноманітність тем, що їх використав Остап Вишня у своїх усмішках. Це великий цикл «Мисливські усмішки», описи картин із народного життя (чого варте лише зображення ярмарку, де письменник простими короткими фразами, уривками діалогів, коротенькими деталями створює надзвичайно повну картину ярмарку, передаючи і звуки, і барви, і весь настрій. Але жодного довгого опису, тільки невеличкі мазки фарб, висловлюючись мовою художників, — а таке досконале зображення). Звертається Остап Вишня і до опису національного характеру, і така точність і влстудентисть, така спостережливість вгадується у кожному рядку, що і культуролог-вчений позаздрив би!

Цикл «Мисливські усмішки» Остапа Вишні зображує картини полювання, змальовує природу рідного краю. До речі, сам письменник дуже полюбляв полювання, ходив на полювання і з друзями-письменниками, зокрема із М. Хвильовим та Досвітнім. Зі щоденникових записів Остапа Вишні дізнаємось, що у «Мисливських усмішках» нема нічого вигаданого — усе з реального життя, — але яка спостережливість, який тонкий доброзичливий гумор, яка оригінальна манера викладу звичайних, на перший погляд, подій!

Читаючи «Мисливські усмішки» Остапа Вишні, я зауважив, наскільки письменник любив природу. Як згадують сучасники, видатний український гуморист часто ходив на полювання і воно йому подобалось, але жодного разу він не встрелив жодної тварини! Тільки одного разу він приніс із полювання зайця і дуже довго потім нервувався та не міг собі вибачити, що вбив тварину. Знайомі по-дружньому кепкували з письменника та його мисливських «подвигів». А мені здається, що все це вказує на надзвичайну любов до природи, справжнє єднання з нею, коли спостереження за тваринами та рослинами приносить радість, а духовне єднання з рідною землею, з природою гармонізує та заспокоює душу людини. Остап Вишня жив у досить складний період нашої історії, напевно, саме на полюванні він відпочивав душею від напруженого, часто несправедливого життя, ідеологічної заангажованості суспільства, постійного тиску та переслідувань.

Остап Вишня у своїх «Мисливських усмішках» тонко і лірично змальовує картини природи, водночас дає поради мисливцям. Письменник в усмішці «Як варити і їсти суп із дикої качки» радить взяти на полювання, крім рушниці, «інший мисливський реманент, без якого не можна правильно націлятись, щоб бити без промаху, а саме: рюкзак, буханку, консерви, огірки, помідори...» Цікаво описує автор і різних птахів, звірів, намагаючись навести влучну стислу характеристику їхньої «вдачі» чи «зовнішності». Колоритні та цікаві виходять у письменника і образи мисливців, він із гумором зображує оповіді мисливців про їхні пригоди. «Спільна для всіх мисливських оповідань риса — це те, що всі вони — факти, що все це насправді було, що "розкажу, то не повірите, але це — факт!"», — розповідає Остап Вишня.

Але поряд з ліричними картинами природи, доброзичливим описом тварин та мисливців, автор висловлює різкий та категоричний протест проти браконьєрів, проти знищення рідної природи, халатного ставлення до неї. Описуючи браконьєра в усмішці «Дика коза», письменник говорить, що браконьєр лише зовні схожий на людину, а насправді в нього ні суму, ні жалості, тільки хитрість В очах, а серця зовсім нема.

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Завдання № 1. Прочитайте гумористичне оповідання «Моя автобіографія» О.Вишні.

Завдання № 2. Знайдіть місця у творі, які стосують­ся біографії Остапа Вишні та запишіть їх коротко як відповіді на запитання анкети та надішліть виконання завданняна електронну адресу викладача: [e-mail] або запишіть відповідь у робочі зошити з української літератури

А Н К Е Т А

№ з/п	Питання анкети	Відповідь з твору
	Дата й місце наро­дження письменника-гумориста
	Відомості про батьків та родину
	Навчання у школах
	Участь у революції та громадянській війні
	Початок літературної діяльності
	Робота в газеті «Вісті
	Псевдонімиписьменника
	Риси вдачі
	Політичні симпатії
	Ставлення до колег

 

Завдання № 4. Прочитайте та перекажіть (усно) будь-яку «Мисливську усмішку» О.Вишні (на вибір).

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Літературна вікторина за творчістю Остапа Вишні:

1. Назвіть справжнє прізвище Остапа Вишні?

2. Під яким твором вперше з'явився псевдонім Остап Вишня?

3. Найзаповітніше кредо Вишні-художника, Вишні-громадянина?

4. Як називається гумористична розповідь про життя гумориста?

5. Який вирок винесено Остапу Вишні?

6. Якою гуморескою розпочинається другий період творчості Остапа Вишні?

7. Назвати ім'я головного героя “Зенітки”?

8. Як називається перший друкований твір у ПІСЛЯ ТАБОРОВІМ житті митця?

9. Тематика творів О. Вишні завжди була пов’язана з...

А) життям тварин;

Б) урядом;

В) проблемами свого народу;

Г) навчанням.

10.Основні жанри, в яких працював О. Вишня.

А) новели й гуморески;

Б) гуморески і казки;

В) казки й фелейтони;

Г) фелейтони й гуморески.

11. В якій газеті з’явився перший сатиричний твір О. Вишні?

А) „Народна воля”;

Б) „Трудова громада”;

В) „Селянська правда”;

Г) „Червоний перець”.

12. Яка усмішка була вперше підписана псевдонімом Остап Вишня?

А) „Лисиця”;

Б) „Як варити і їсти суп з дикої качки”;

В) „Великомученик Остап Вишня”;

Г) „Чудака, їй – богу”.

 

Література:

1. Новиченко Л. Остапові Вишні — сто літ // Слово і час.— 1990.— № 1.

2. ПрисяжнаТ. Сторінками життєпису Остапа Вишні // Дивослово.— 1996.— № 2.