Вибір величини живлячої напруги і системи живлення

Загальна частина

Характеристика виробництва

Загальна площа механоскладальної дільниці складає 1512 м². Середовище в приміщенні відповідає санітарним нормам. Споживачі електроенергії повинні бути запитані від цехової трансформаторної підстанції.

На проектуємій дільниці розташовані різні групи металообробних верстатів:

- Токарні;

- Свердлувальні:

- Фрезерні;

- Стругальні:

- Карусельні.

Всього 26 одиниць, у тому числі два вантажопідйомних мостових кранів.

Всі двигуни на верстатах мають категорію розміщення У3 (помірний кімат третьої категорії). Cтупінь захисту двигунів за системою International Protection в основному IP44. А за системою International Coolng IC0041 або IC0141.

Механоскладальна дільниця є частиною ремонтно-механічного заводу.

Основними задачами заводу є:

- Виготовлення гірничо-шахтного обладнання;

- Виготовлення обладнання для подрібнення і переробки руди;

- Виготовлення нестандартного обладнання для шахт та других підрозділів;

- Виготовлення бурового інструменту;

- Виконання капітальніх ремонтів ГШО;

- Виконання поточних ремонтів електродвигунів.

Механоскладальна дільниця виготовляє деталі основного виробництва, а також для власних потреб заводу.

На етапі складальних робіт фахівці здійснюють механічну збірку готового виробу з окремих деталей, виконують необхідні зварювальні операції і здійснюють контроль готової продукції.????

Обладнання складальної дільниці також дозволяє збирати нестандартну продукцію з тих деталей, які були отримані від сумісних цехів заводу.

 

Вибір величини живлячої напруги і системи живлення

Споживачі електроенергії в залежності від місця розташування та виконуємих робіт об’єднуються в групи і підключаються до відповідного розподільчого пункту. Розподільчі пункти розміщюємо біля колон.

Електрообладнання підключено до чотирьох розподільчих пунктів типу ШР-11 з плавкими запобіжниками типу ПН2 і рубильником на вводі типу Р16 - 373 на напругу 400 А.

В відповідності з встановленим обладнанням приймаємо для живлення змінний трифазний струм напругою 380/220 В промислової частоти 50 Гц. Це дає змогу сумісно живити силове та освітлювальне навантаження.

На дільниці до установки передбачаємо комплектну трансформаторну підстанцію. Приймаємо систему трансформатора:

- зєднання зіркою з ізольованою нейтраллю на високій стороні;

- зєднання зіркою з глухо заземленою нейтраллю на низькій стороні.

Живлення трансформаторної підстанції передбачаємо кабельною лінією напругою 10кВ замість застарілої 6,3кВ. Високовольтна лінія прокладена у траншеї, її довжина 1км.

Для запобігання механічних пошкоджень приймаємо кабель з алюмінієвими жилами з паперовою пропитаною ізоляцією типу ААБ.

 

 

 

Таблиця 1.1 Результати світлотехнічних розрахунків

Приміщення	S,	h, м	Ен, Лк	L, м	b, м	Ku	I	Тип лампи	Р, Вт	N,шт	F, Лм
Цех		6,4		11,52	7,68	0,55	3,02	ДРЛ-125
Склад готової продукції		1,4		2,52	1,68	0,51	2,14	30W
Склад заготовок		1,4		2,52	1,68	0,51	2,14	15W
Приміщення для Р.З.		1,4		2,52	1,68	0,55	2,85	24W
Енергетик		1,4		2,52	1,68	0,51	2,14	30W
Майстер		1,4		2,52	1,68	0,51	2,14	30W
Чергові електрики		1,4		2,52	1,68	0,51	2,14	30W
Гардероб		1,4		2,52	1,68	0,51	2,14	12W
Туалет		1,4		2,52	1,68	0,51	2,14	6W
Душ		1,4		2,52	1,68	0,51	2,14	6W

 

1.6. Електрообладнання токарно-гвинторізного верстат а ОТП-3

Токарно-гвинторізні верстати - це найбільш розповсюджені верстати токарної групи, що застосовуються у машинобудівельній промисловості.

В головному приводі токарних верстатів основним видом приводу є привод від асинхронного короткозамкненого двигуна типу 4А у сполученні із коробкою швидкостей, що забезпечує при ручному та дистанційному перемиканні шестернів необхідного діапазону регулювання швидкості.

Для спеціальних токарних верстатів регулювання швидкості головного приводу здійснюють за системами ЕМУ-Д або МУ-Д.

Привод подачі здійснюється як правило від головного приводу через коробку передач або від окремих двигунів постійного струму з приводами за системою ПМУ.

Для приводів допоміжних механізмів верстата: охолодження, змащування, зажим, переміщування та інше застосовуються також двигуни асинхронні короткозамкнені.

Для приводу спеціального токарно-гвинторізного верстата моделі ОТП-З використовуються чотирі асинхронних двигуна з короткозамкненим ротором:

ДГ - двигун приводу головного руху;?????

ДО – двигун насосу охолоджуючої рідини;

ДГП – двигун привду гідросистеми;

ДБХ – двигун швидкого ходу супорту.

Включення верстата в мережу напругою 380В здійснюється автоматчним вимикачем АВ. З метою одержання безпечної напруги 36 В? для ламп місцевого освітлення і напруги 127 В у ланцюгах керування використовується трансформатор Т, який живиться через запобіжник ЗП.??????

 

Спеціальна частина???????

В спеціальній частині дипломного проекту описується характеристика механоскладальної дільниці, а також встановлення на ній верстатів та іншого обладнання.

Також спеціальна частина являється основною розрахунковою частиною дипломного проекту електропостачання.

 

Текст з курсового???????

Технічна характеристика споживачів електроенергії механоскладальної дільниці дипломного проекту зображена в вигляді таблиці і має дуже простий і відкритий вигляд.

В цій характеристиці зображені верстати, а також 2 крана, тобто все обладнання, а також типи та серії двигунів, які входять до складу електроспоживачів.

Все обладнання в таблиці технічної характеристики споживачів розбите по групам електроспоживачів.

Отже технічна характеристика споживачів електроенергії представлена в таблиці 2.1.

 

Таблиця 2.1. Технічна характеристиа електроспоживачів

№	Найменування обладнання	Тип елек-тродвигуна	, кВт	КПД, %	cosφ	ƛ= /
	Мостовий кран	4А160S4Y3			0.88
		4A132S4Y3	7.5	87.5	0.86	7.5
		4A100L4Y3			0.84
	Мостовий кран	4А160S4Y3			0.88
		4A132S4Y3	7.5	87.5	0.86	7.5
		4A100L4Y3			0.84
	Свердлувальний верстат	4A90L4Y3	2.2		0.83
		4A63A4Y3	0.25		0.65
	Свердлувальний верстат	4A90L4Y3	2.2		0.83
		4A63A4Y3	0.25		0.65
	Свердлувальний верстат	4A90L4Y3	2.2		0.83
		4A63A4Y3	0.25		0.65
	Свердлувальний верстат	4A90L4Y3	2.2		0.83
		4A63A4Y3	0.25		0.65
	Свердлувальний верстат	4A90L4Y3	2.2		0.83
		4A63A4Y3	0.25		0.65
	Свердлувальний верстат	4A90L4Y3	2.2		0.83
		4A63A4Y3	0.25		0.65
	Токарний верстат	4A132S4Y3	7.5	87.5	0.86	7.5
		4A80B4Y3	1.5		0.83
		4A63A4Y3	0.25		0.65
	Токарний верстат	4A132S4Y3	7.5	87.5	0.86	7.5
		4A80B4Y3	1.5		0.83
		4A63A4Y3	0.25		0.65
	Токарний верстат	4A132S4Y3	7.5	87.5	0.86	7.5
		4A80B4Y3	1.5		0.83
		4A63A4Y3	0.25		0.65
	Токарний верстат	4A132S4Y3	7.5	87.5	0.86	7.5
		4A80B4Y3	1.5		0.83
		4A63A4Y3	0.25		0.65
	Токарний верстат	4A132S4Y3	7.5	87.5	0.86	7.5
		4A80B4Y3	1.5		0.83
		4A63A4Y3	0.25		0.65
	Токарний верстат	4A132S4Y3	7.5	87.5	0.86	7.5
		4A80B4Y3	1.5		0.83
		4A63A4Y3	0.25		0.65
	Токарний верстат	4A132S4Y3	7.5	87.5	0.86	7.5
		4A80B4Y3	1.5		0.83
		4A63A4Y3	0.25		0.65
	Токарно-гвинторізний верстат	4А132М4/2У3	9.5		0.79	1.8
		4А80А2У3	1,5		0,82
		4А100S2У3			0.68	2.2
	Токарно-гвинторізний верстат	4А132М4/2У3	9.5		0.79	1.8
		4А80А2У3	1.5		0.82
		4А100S2У3			0.68	2.2

Продовження таблиці 2.1. Технічна характеристика устаткування

	Токарно-гвинторізний верстат	4А132М4/2У3	9.5		0.79	1.8
		4А80А2У3	1.5		0.82
		4А100S2У3			0.68	2.2
	Токарно-гвинторізний верстат	4А132М4/2У3	9.5		0.79	1.8
		4А80А2У3	1.5		0.82
		4А100S2У3			0.68	2.2
	Токарно-гвинторізний верстат	4А132М4/2У3	9.5		0.79	1.8
		4А80А2У3	1.5		0.82
		4А100S2У3			0.68	2.2
	Стругальний верстат	4A112MY3	5.5	85.5	0.86
	Токарно-гвинторізний верстат	4A160S4Y3			0.88
		4A90L4Y3	2.2		0.84
		4A63A4Y3	0.25		0.65
	Фрезерний верстат	4A180S4Y3			0.9
		4A112M4Y3	5.5	85.5	0.86
	Стругальний верстат	A4112M4Y3	5.5	85.5	0.86
	Карусельний верстат	4A80B4Y3	1.5		0.83
		4A160S4Y3			0.88
		4A160S4Y3			0.88
	Зубофрезерний верстат	4A132S4Y3	7.5	87.5	0.86	7.5
		4A80A4Y3	1.1	0.75	0.81

 

Таблиця 2.2. Технічна характеристика трансформатора.

 

Тип трансформатора	Номинальна напруга	Напруга Кз у % от Uном	Втрати, кВт	Струм холостого ходу
Холостого ходу ∆Рхх	Короткого замикання ∆Ркз
ТМ-100	10/0,4	5,5	2,45	12,2	1,4

 

Коефіцієнт завантаження силового трансформатора визначається за формулою 2,14.

(2,14)

де - розрахункове навантаження на стороні низької напруги, кВА

- номінальна потужність вибраного трансформатору, кВА

що не перевищує рекомендовані значення.

Трансформатор серії ТМ-100 призначений для роботи в електромережах напругою 6 або 10кВ 35 кВ у відкритих електроустановках в умовах помірного клімату (виконання У1 по ГОСТ 15150-69) і служать для пониження високої напруги живильної електромережі до встановленого рівня споживання.

Трансформатор поміщений в бак з маслом для охолодження і запобігання руйнування обмоток трансформатора від зовнішнього середовища.

Температурні зміни обсягу масла в трансформаторі ТМ компенсуються маслорозширювачем з вбудованим повітрясухачем, запобігає потраплянню в трансформатор вологи і промислових забруднень, що надходять з повітрям при температурних коливаннях рівня масла.

Склад і пристрій трансформатора ТМ-100.

Трансформатор ТМ-100 складається з: бака з радіаторами, кришки бака, розширювального бачка і активної частини.

Бак забезпечений пробкою для взяття проби масла і пластиною для заземлення трансформатора. Зовнішня поверхня бака забарвлена ​​атмосферостійкими сірими, світло-сірими або темно-сірими фарбами (можливо зміна тону забарвлення). Всі ущільнення трансформатора виконані з маслостійкої гуми.

Бак трансформатора складається з: стінок, виконаних із сталевого листа товщиною від 2,5 мм до 4 мм. (Залежно від потужності трансформатора); верхньої рами; радіаторів; петель для підйому трансформатора дна з опорними лапами (швелерами).

Розширювальний бачок використовується для компенсування змін об'єму масла, залежне від зовнішніх факторів.

Контрольно-вимірювальні прилади і сигнальна апаратура трансформатора ТМ-100.

Рівень масла в трансформаторах контролюється візуально за вказівником рівня масла, який розташований на стінці маслорозширювача у трансформаторів типу ТМ і ТМФ.

За наявності термовузла додатково здійснюється контроль температури верхніх шарів масла в баку трансформатора спиртовим термометром.

 

І варіант 6 кВ

Живлення цехової підстанції напругою 6,3 кВ.

Розрахунковий струм у лінії визначаємо за формулою

= / * , (2,15)

де потужність трансформатора, кВА

номінальна напруга живлення, кВ

Ір = 100/ *6 = 9.63 А

Перетин кабелю по економічній щільності струму визначаємо по формулі:

= / ,мм² (2,16)

де розрахунковий струм у лінії, А

економычна густина струму.

Sэк = 9.63/1,2=8.02 мм²

Приймаємо кабель перетином S =10 мм² при тривало допустимому струмі навантаження = 60 А марки ААБ.

 

З урахуванням температури ґрунту визначаємо довготривалий струм за формулою:

= , А (2,17)

де - поправочний коефіцієнт на температуру ґрунту,

- табличне значення допустимого струму кабелю.

І_д=1,17*60=70,2, А

Перевіряємо кабель по допустимій втраті напруги за критерієм

Δ %≤ Δ %

де Δ % розрахункова втрата напруги в лінії

Δ % допустима втрата напруги в лінії

Втрата напруги в лінії визначається за формулою

ΔU= ), В (2,18)

де - розрахунковий струм в лінії, А

- активний опір лінії, Ом

- реактивний опір лінії, Ом

, - коефіцієнти потужності.

Визначаємо активний та реактивний опори кабельної лінії за формулами:

, Ом (2,19)

, Ом (2,20)

де =1,84 Ом/км - питомий активний опір алюмінієвого кабелю перерізом 10 мм²,

=0,15 Ом/ - км питомий реактивний опір алюмінієвого кабелю перерізом 10 мм².

, Ом

, Ом

Визначаємо коефіцієнти потужності за формулою:

(2,21)

де - активна потужність цеха, кВт

- повна потужність цеха, кВт.

Відповідний =0,3 за таблицями Брадіса.

Визначаємо відносну втрату напруги в лінії за формулою:

 

ΔU%= ), % (2,22)

де - розрахунковий струм в лінії, А

- номінальна напруга лінії, В

- активний опір лінії, Ом

- реактивний опір лінії, Ом

, - коефіцієнти потужності.

ΔU%= )=0,96, %

Оскільки ΔU%=0,96<6% вибраний переріз кабелю задовольняє нормам.

Капітальні витрати по першому варіанту визначаємо тільки з урахуванням лінії бо ціна КТП????? на напругу 6,3 кВ та 10 кВ однакова.

Визначаємо капітальні витрати в лінії 6,3 кВ:

Ціна кабельної лінії визначається за формулою

Кл=Ко*l, тис. грн. (2,23)

де Ко = 1,72 тис. грв. – ціна одного кілометра кабельної лінії перерізом 10 мм²

L - довжина лінії, км.

Кл= 1,72*2=3,44 тис. грн.

Визначаємо щорічні експлуатаційні витрати виробництва по першому варіанту

(2,24)

де, - вартість щорічних витрат електроенергії в лінії, тис.грн

- вартість щорічних амортизаційних відрахувань по лінії,тис.грн

У свою чергу, втрати потужності в лінії

Δ =ΔРпит* ²*2L, кВт (2,25)

де Δрпит - питомі втрати потужності в лінії, кВт/км

- розрахунковий струм в лінії, А

L - довжина лінії, км

Δ = 5*9.63²*2*2=1.854, кВт

Визначаємо вартість втраченої електроенергії

, тис.грн (2,26)

де - втрати потужності в лінії, кВт

- число годин використання максимуму навантаження за рік

- тарифна вартість однієї кіловат години електроенергії, грн.

В_с=1,854*5200*1,21=11,6 тис.грн.

Вартість амортизаційних відрахувань

, тис.грн. (2,27)

де норма амортизації

вартість кабельної лінії, тис.грн.

, тис.грн

Сумарні річні розрахункові витрати по першому варіанту

* +( (2,28)

де - нормативний коефіцієнт

- вартість кабельної лінії, тис.грн.

- вартість втраченої електроенергії тис.грн.

- вартість амортизаційних відрахувань тис.грн.

ІІ варіант 10кВ

Живлення цехової підстанції напругою 10 кВ.

Розрахунковий струм у лінії визначаємо за формулою (2,15)

Ір = 100/ *10 = 5,7 А

Перетин кабелю по економічній щільності струму визначаємо по формулі (2,16):

Sэк = 5,7/1,2=4,7 мм²

Приймаємо кабель перетином S =16 мм² при тривало допустимому струмі навантаження = 95 А марки АПР 3/16 Ко=2,54 тис.грн за 1 км.

Визначаємо капітальні витрати в лінії 10 кВ:

Ціна кабельної лінії визначається за формулою (2,23)

Кл= 2,54*2=5,08 тис. грн.

Визначаємо щорічні експлуатаційні витрати виробництва по першому варіанту.

У свою чергу, втрати потужності в лінії (2,25)

Δ = 3,9*5,7²*2*2=0,5, кВт

Визначаємо вартість втраченої електроенергії (2,26)

Вартість амортизаційних відрахувань (5,24)

, тис.грн

Сумарні річні розрахункові витрати по першому варіанту (2,28)

 

2,29

??Де розрахунок?

Порівнявши обидва варіанта можна зробити висновок, що економічно вигіднішим буде, якщо ми оберемо 2-й варіант – де живлення відбувається напругою 10 кВ.

Монтаж електроустаткування

До початку монтажу електричних машин і багатомашинних агрегатів загального призначення повинні бути перевірені наявність і готовність до роботи підйомно - транспортних засобів у зоні монтажу електричних машин (готовність підйомно - транспортних засобів повинна бути підтверджена актами на них випробування і приймання в експлуатацію); підібраний і випробуваний такелаж (лебідки, талі, блоки, домкрати); підібраний комплект механізмів, пристосувань, а також монтажних клинів і підкладок, клинових домкратів і гвинтових пристроїв (при бесподкладочном способі установки).
Монтаж електричних машин слід виконувати відповідно до інструкцій підприємств - виробників. Електричні машини, які прибули з підприємства - виготовлювача в зібраному вигляді, на місці монтажу перед установкою не повинні розбиратися.

3.1.1. Вимірювання опору ізоляції
У електродвигунів трифазного струму з короткозамкнутим ротором проводять вимірювання опору ізоляції тільки обмоток статора по відношенню до землі (корпусу) і один до одного, за допомогою виведених шести кінців обмотки.
У електродвигунів з фазним ротором окрім визначення опору ізоляції обмоток статора по відношенню до землі і один до одного вимірюють опір ізоляції між ротором і статором, а також опір ізоляції щіток по відношенню до корпусу (між кільцями і щітками повинні бути прокладені ізолюючі прокладки).
Якщо опір ізоляції менше необхідного, електродвигун піддають ретельному огляду і з'ясовують, чим викликане низький опір. Коли низький опір ізоляції викликається незначними пошкодженням ізоляції в таких місцях, де вона легко може бути відновлена, ремонт виконують при огляді на місці. У разі ж серйозних ушкоджень ізоляції, особливо обмоток, електродвигун відправляють для ремонту на завод.

 

3.1.2. Монтаж станції управління (розподільних щитів, пультів управління, магнітних пускачів)
Пускорегулюючі апарати повинні бути міцно закріплені і встановлені вертикально.
Рубильники, перемикачі, запобіжники і блоки рубильник - запобіжник монтують на розподільчих щитах і силових пунктах (шафах). Установка цих апаратів виконується за рівнем і схилу. Затягування гайок і гвинтів виробляється до відмови, але із зусиллям не більше 150 Н і без ривків. Після затяжки всіх кріплень перевіряється щільність зіткнення контактного ножа зі стійкою щупом 0,05 мм. У разі проходу щупа більш ніж на 1 / 3 контактної поверхні необхідно усунути причини перекосу. Контактні ножі апаратів при включенні повинні стосуватися контактних стійок з обох сторін по всій лінії. При цьому "отпружініваніе" контактних губок стійок при вході в них ножа має бути добре помітно на око. Всі частини, що труться покривають тонким шаром технічного вазеліну або спеціальної мастила.
Магнітні пускачі встановлюють на силових розподільних збірках, на розподільних щитах або окремо на конструкціях, що прикріплюються до стін, колон. Магнітні пускачі встановлюють вертикально по схилу. При цьому відхилення по вертикалі допускаються не більше 5 градусів.

Поверхня контактів пускача оглядають після випробування його під навантаженням і в разі появи на ній напливів обробляють напилком. Змащувати контакти пускача не допускається.
Розміри розчину, провалу і натиснення головних контактів та допоміжних контактів перевіряють і регулюють у відповідності до вказівок підприємств - виробників. Якщо при включенні магнітного пускача чути сильне гудіння його магнітної системи, усувають наступні можливі несправності: недостатню затягування гвинтів, що кріплять осердя; пошкодження короткозамкнутого витка, надмірне натискання контактів; нещільне прилягання якоря до сердечника внаслідок забруднення поверхонь прилягання або наявності на них мастила.
У реверсивних пускачів перед включенням в роботу ретельно перевіряють роботу блокування, що запобігає можливості одночасного включення силових контактів прямого і зворотного ходу.

3.1.3. Монтаж пускорегулювальних пристроїв
Після закінчення установки станцій управління на місце і перевірки всіх кріплень виробляють приєднання проводів зовнішньої схеми. Видаляють мастило з контактів і нефарбованих торців магнітних системконтакторів і реле змінного струму і наносять на незабарвлені торці тонкий шар рідкого мастила. Після закінчення монтажу при підготовці до включення наладчики перевіряють: опір ізоляції станцій управління, уставки реле, відповідність струмів плавких вставок запобіжників номінальним, нагрівачів теплових реле, встановлюють необхідне значення регульованих опорів, перевіряють правильність послідовності роботи апаратів згідно з загальною схемою управління.

 

Ремонт електрообладнання

Спосіб мийки, миючі засоби та помивочне обладнання обираються із врахуванням вимог до якості мийки агрегатів та особливостей конструкції деяких вузлів, які мають електричні обмотки та деталі з ізоляційних матеріалів. Транзистори, діоди, резистори, конденсатори мийці не підлягають.

Для забезпечення повного очищення корпусів генераторів та стартерів і деталей з чорних та кольорових металів застосовується багатостадійна мийка високоефективними миючими засобами. Для мийки дрібних деталей, що сильно забруднені смолистими відкладеннями, доцільно застосовувати ванни з ультразвуковими генераторами.

Деталі, що мають обмотки, після миття перед дефектацією просушують в сушильних шафах при температурі 90 – 100 °С на протязі 3–4 годин із застосуванням вентиляції.

Дефектація деталей виконується кваліфікованими спеціалістами. Особливу увагу приділяють перевірці деталей, що мають обмотки, за допомогою приладів, які дозволяють перевірити їх цілісність.

В деталях агрегатів електропостачання та приладів електрообладнання можуть виникати слідуючи дефекти:

· обриви з’єднань в місцях пайки та порушення ізоляції від механічного впливу;

· руйнування ізоляції, підгоряння контактів, обриви обмоток в місцях пайки;

· пробої транзисторів та діодів від впливу надлишкового електричного струму.

Дефекти деталей у рухомих з’єднаннях типу вал – підшипник, обриви проводів в пошкодженнях обмоток, які виникли внаслідок механічного впливу, усуваються пайкою, наплавкою, гальванічним нарощуванням металу, зварюванням, механічною обробкою різанням та пластичним деформуванням.

Обмотки генераторів, стартерів, котушок, які мають дефекти, що виникли внаслідок дії електричного струму, замінюються новими.

Після відновлення обмоток якорів та башмаків вони підлягають контролю на відповідність параметрів, вказаних в ТУ.

Відновленні деталі поступають на комплектування, збірку та пофарбування агрегатів. Пофарбування корпусів агрегатів електрообладнання виконується чорною фарбою.

Після пофарбування агрегати та прилади випробовуються та здаються на склад.

Заземлюючі пристрої.

Заземлювальні пристрої електроустановок повинні відповідати вимогам забезпечення захисту людей від ураження електричним струмом, захисту електроустановок, а також забезпечення експлуатаційних режимів роботи.

Усі металеві частини електроустановок та електрообладнання, на яких може виникнути напруга внаслідок порушення ізоляції, повинні бути заземлені або занулені відповідно до вимог ПУЭ.

Під час здавання в експлуатацію заземлювальних пристроїв електроустановок монтажною організацією повинні бути надані:

- затверджена проектно-технічна документація на заземлювальні пристрої;

- виконавчі схеми заземлювальних пристроїв;

- основні параметри елементів заземлювальних пристроїв (матеріал, профіль, лінійні розміри);

- акти на виконання прихованих робіт;

- протоколи приймально-здавальних випробувань.

Для визначення технічного стану заземлювального пристрою періодично здійснюються:

- зовнішній огляд видимої частини заземлювального пристрою;

- огляд з перевіркою кола між заземлювачем і заземлювальними елементами (відсутність обривів і незадовільних контактів у заземлювальному провіднику, надійність з’єднань природних заземлювачів);

- вимірювання опору заземлювального пристрою;

- вибіркове розкриття ґрунту для огляду елементів заземлювального пристрою, що розміщені у землі;

- вимірювання питомого опору ґрунту для опор ліній електропередавання напругою понад 1000 В;

- вимірювання напруги дотику в електроустановках, заземлювальний пристрій яких виконано за нормами на напругу дотику;

- перевірка пробивних запобіжників в електроустановках до 1000 В з ізольованою нейтраллю;

- вимірювання повного опору петлі “фаза-нуль” або струму однофазного замикання на корпус, або на нульовий провідник в електроустановках до 1000 В з глухозаземленою нейтраллю.

За необхідності повинні вживатись заходи для доведення параметрів заземлювальних пристроїв до нормативних.

Випробування та вимірювання заземлювальних пристроїв проводиться відповідно до табл. 25 додатка 1.

На кожен заземлювальний пристрій, що є в експлуатації, повинен бути паспорт, який містить:

- дату введення в експлуатацію;

- виконавчу схему заземлення;

- основні технічні характеристики;

- дані про результати перевірок стану пристрою;

- відомість оглядів і виявлених дефектів;

- характер ремонтів і змін, унесених у цей пристрій.

Візуальний огляд видимої частини заземлювального пристрою повинен проводитись за графіком огляду електрообладнання, установленим особою, відповідальною за електрогосподарство.

Огляди заземлювачів з вибірковим розкриттям ґрунту в місцях найбільшого впливу корозії, повинні проводитись згідно з графіками, затвердженими особою, відповідальною за електрогосподарство, але не рідше ніж один раз на 12 років.

Для заземлювачів, що піддаються інтенсивній корозії, за рішенням особи, відповідальної за електрогосподарство, може бути встановлена частіша періодичність вибіркового розкриття ґрунту.

Про результати огляду, виявлені несправності і вжиті заходи з їх усунення необхідно зробити відповідні записи до оперативного журналу та паспорта заземлювального пристрою.

Вибіркова перевірка з розкриттям ґрунту повинна проводитись:

- на підстанціях поблизу нейтралей силових трансформаторів і автотрансформаторів, короткозамикачів, шунтувальних реакторів, заземлювальних уводів дугогасильних реакторів, розрядників, обмежувачів перенапруг;

- на ПЛ — у 2% опор із заземлювачами.

Вимірювання опору заземлювальних пристроїв необхідно здійснювати:

- після монтажу, переобладнання і капітального ремонту цих пристроїв;

- у разі виявлення на тросових опорах ПЛ напругою 110-150 кВ слідів перекриття або руйнування ізоляторів електричною дугою;

- на підстанціях повітряних електричних мереж напругою 35 кВ і менше — не рідше ніж один раз на 12 років;

- у мережах напругою 35 кВ і менше біля опор з роз’єднувачами, захисними проміжками, розрядниками і опор з повторними заземленнями нульового проводу — не рідше ніж один раз на шість років, а також вибірково у 2% залізобетонних і металевих опор у населеній місцевості, на ділянках із найагресивнішими ґрунтами — не рідше ніж один раз на 12 років.

Вимірювання слід виконувати в періоди найбільшого висихання ґрунту.

 

Економічна частина

 

Економічна частина є завершальним розділом дипломного проекту, в якому потрібно визначити:

1. заробітну плату працівників,

2. амортизаційні відрахування,

3. вартість допоміжних матеріалів,

4. економічну ефективність проекту.

В даному розділі дипломної роботи проводиться економічне обгрунтування доцільності розробки системи електропостачання механоскладальної дільниці.

Таблиця 5.1. Баланс робочого часу середньооблікового робітника за рік