Організація захисту кваліфікаційних робіт

Для захисту кваліфікаційних робіт створюються Державні екзаменаційні комісії.

Під час захисту кваліфікаційної роботи в Державну екзаменаційну комісію подаються:

· наказ ректора про допуск до захисту;

· кваліфікаційна робота, оформлена згідно вимог;

· письмовий відгук наукового керівника;

· письмова рецензія на кваліфікаційну роботу.

До ДЕК можуть подаватися й інші матеріали, які характеризують наукову і практичну цінність виконаної кваліфікаційної роботи: надруковані статті за темою роботи, документи, що вказують на практичне застосування роботи тощо.

Захист кваліфікаційних робіт проводиться на відкритому засіданні ДЕК за участю не менш ніж половини її складу за обов'язкової присутності голови комісії. Графік роботи комісії затверджується наказом ректора академії. Для захисту роботи студент готує доповідь (до 10 хвилин), яка повинна відображати зміст дослідження, його мету, завдання, предмет та об'єкт; обґрунтування теми, ступеня її висвітлення в науковій літературі. Основна частина доповіді присвячується викладу науково-практичних висновків і рекомендацій, результатів за матеріалами дослідження. Як правило, захист відбувається із застосуванням мультимедійної техніки, доповідь подається у формі презентації.

Після доповіді студента і його відповідей на запитання оголошуються рецензія на роботу, відгук наукового керівника. Студенту надається можливість дати пояснення щодо зауважень, дати відповіді на запитання членів ДЕК. У дискусії з проблем, висвітлених у кваліфікаційній роботі, можуть брати участь члени ДЕК, викладачі, студенти, громадськість.

ДЕК на закритому засіданні обговорює результати захисту і простою більшістю голосів виносить рішення про оцінку роботи за чотирибальною шкалою (незадовільно, задовільно, добре, відмінно). Голова і члени ДЕК підписують протокол та індивідуальні плани підготовки студентів, у яких робиться запис про результати захисту кваліфікаційної роботи. Результат оголошується після затвердження протоколу головою ДЕК.

Випускники, які за підсумками навчання отримали диплом з відзнакою, а також які виявили схильність до науково-дослідницької роботи, можуть бути рекомендовані до вступу в аспірантуру.

Студент, який виконав кваліфікаційну роботу, але одержав під час захисту оцінку «незадовільно», наказом ректора відраховується з академії як такий, що не пройшов державної атестації. Він отримує довідку встановленого Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України зразка. До академічної довідки, крім того, додається витяг з протоколу засідання ДЕК із зазначенням номеру цього протоколу й дати проведення засідання комісії, в якому наводиться рішення ДЕК у повному обсязі (розділ «Ухвалили»). Відповідність його оригіналу засвідчується підписами декана факультету, ректора (проректора) академії, які скріплюються печаткою акдемії. У розділі академічної довідки «Відрахований» зазначається причина: «як неатестований за результатами державної атестації». Таким студентам надається право повторного захисту кваліфікаційної роботи протягом трьох років. Такі студенти до 01 вересня повинні подати заяву на поновлення. Відповідна випускова кафедра визначає тему кваліфікаційної роботи (залишає стару або змінює), керівника роботи (залишає того ж або призначає нового). Поновлення здійснюється до 01 березня. Допрацьована (перероблена) робота проходить визначену пунктами 3.6, 3.7 цього Положення процедуру допуску до захисту.

Рішення Державної екзаменаційної комісії є остаточним і оскарженню не підлягає.

Секретар ДЕК із захисту кваліфікаційних робіт після захисту здає їх на відповідні випускові кафедри, де вони реєструються у спеціальних журналах і зберігаються протягом 5 років. Відповідальність за їх збереження покладається на матеріально відповідальних осіб. Кваліфікаційними роботами користуються студенти, викладачі, вчителі та інші працівники. На кафедрах ведуться спеціальні журнали видачі й повернення кваліфікаційних робіт.

 

ВИМОГИ ДО СТРУКТУРИ РОБОТИ

Робота повинна містити:

· титульний аркуш;

· зміст;

· перелік умовних скорочень (при необхідності);

· вступ;

· основну частину (розділи, підрозділи);

· висновки;

· список використаних джерел;

· список джерел фактологічного матеріалу (при необхідності);

· додатки (при необхідності).

Титульний аркуш (додаток А) містить:

· найменування вищого навчального закладу і кафедри, де виконано роботу;

· назву роботи;

· прізвище, ім'я, по батькові автора;

· кваліфікаційний рівень, на який претендує студент;

· науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я, по батькові наукового керівника і, якщо є, консультанта;

· місто і рік.

 

Зміст (додаток Б) подають на початку роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списків використаної літератури і джерел.

У вступі, що починається з нової сторінки, дають характеристику кваліфікаційній роботі в такій послідовності.

Актуальність теми. Розкривається сутність і стан розробки наукової проблеми (задачі) на основі аналізу вітчизняної і зарубіжної наукової літератури із зазначенням практично розв'язаних завдань, актуальних проблем у певній предметній галузі, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.

Мета і завдання дослідження. Від формулювання наукової проблеми і доведення того, що та частина проблеми, яка стала темою роботи, ще не отримала розробки або достатньо глибокого освітлення у спеціальній літературі, необхідно перейти до формулювання мети дослідження, а також вказати конкретні завдання, які стоять на шляху її досягнення. Формулювання завдань повинні бути змістовними, чіткими і точними, оскільки саме ці формулювання стають назвами розділів і параграфів, а опис розв'язання поставлених завдань складає зміст розділів роботи. Не слід формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету. Формулювання мети будь-якого дослідження доцільно починати з дієслів: з'ясувати, виявити, сформулювати, обгрунтувати, визначити, створити, побудувати.

У вступі формулюється об'єкт і предмет дослідження. Будучи категоріями наукового процесу, об'єкт і предмет співвідносяться як загальне і часткове: об'єкт - це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію, вибрану для вивчення, а предмет - це те, що знаходиться в межах об'єкта. В об'єкті виділяється та його частина, яка служить предметом дослідження і визначає тему кваліфікаційної роботи, позначену на титульному листі як її заголовок.

Методи дослідження. Подають перелік методів дослідження, використаних для розв'язання поставлених у роботі завдань. Перераховувати їх треба коротко та конкретно, визначаючи, що саме досліджувалось тим чи тим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Практичне значення одержаних результатів. Подаються відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації, як їх використати (методики, інформаційні технології, методичне забезпечення тощо), вказується, що це дає (впровадження нового знання у структуру підготовки фахівців, дидактичний чи виховний ефект тощо).

Для магістерських робіт необхідним стуктурним елементом є наукова новизна одержаних результатів. Подають коротку анотацію нових наукових положень (рішень), запропонованих магістрантом особисто. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, вдосконалено, набуло подальшого розвитку). Кожне наукове положення чітко формулюють, виокремлюючи його сутність і зосереджуючи особливу увагу на рівні досягнутої при цьому новизни.

У вступі може бути віддзеркалено результати апробації кваліфікаційної роботи (участь у наукових конференціях, публікації за темою дослідження тощо).

Вступ завершується описом структури роботи: дається перелік структурних елементів роботи (вказується кількість розділів і частин), зазначається кількість джерел у списку використаної літератури та кількість додатків.

Основна частина кваліфікаційної роботи містить аналіз предмета дослідження, необхідний та достатній для розкриття його суті.

Основна частина складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напряму та обґрунтуванням застосованих методів досліджень. У кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладом наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від подробиць.

Основна частина кваліфікаційної роботи складається з трьох-чотирьох розділів, у яких подають матеріал, як правило, у такій послідовності:

· огляд літератури за темою і вибір напрямів досліджень;

· виклад загальних підходів і основних методів досліджень, опис теоретичних та емпіричних досліджень;

· аналіз і узагальнення результатів досліджень;

· організація охорони праці у сфері фізичної культури та спорту.

У першому розділі студент окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, випускник повинен назвати ті питання, що залишилися нерозв'язаними, а отже, визначити своє місце в розв'язанні проблеми. Бажано закінчити цей розділ коротким узагальненням щодо необхідності проведення свого дослідження.

У другому розділі студент має викласти загальні методики й основні методи дослідження та організацію дослідження.

У наступних розділах обґрунтовують вибір напряму досліджень, наводять методи розв'язання завдань і їх порівняльні оцінки, розробляють загальну методику проведення емпіричних досліджень, із вичерпною повнотою викладають результати власних досліджень автора. Студент повинен оцінити повноту й достовірність одержаних ним результатів, порівняти їх з даними аналогічних досліджень інших авторів. Кожен розділ завершується короткими висновками (узагальненнями).

Одним із розділів кваліфікаційної роботи студентів, які отримують кваліфікацію викладача, тренера, реабілітолога може бути методичний, у якому висвітлюється практичне значення проведеного дослідження. Ця частина кваліфікаційної роботи може містити, наприклад, систему урочної та позаурочної роботи, тренувального процесу, пов'язану з предметом чи матеріалом дослідження, систему вправ для практичної реалізації результатів дослідження, методичні рекомендації тощо. Наведений матеріал повинен мати теоретичне та методичне обґрунтування. У цьому розділі кваліфікаційної роботи випускник показує навички щодо реалізації себе як викладача, тренера певної дисципліни, реабілітолога.

При необхідності (якщо це вимагається темою, об'єктом, предметом, метою і завданнями дослідження) проводиться експериментальна перевірка висловлених у кваліфікаційній роботі тверджень. Проведення експериментальної роботи повинно відповідати вимогам нормативних документів. Організація експерименту має гарантувати техніку безпеки, забезпечити вірогідність, валідність та надійність одержуваних результатів і висновків. У разі впровадження дослідно-експериментальної роботи в загальноосвітніх школах програма педагогічного експерименту до його початку має бути погоджена в установленому порядку у відповідному органі управління освітою. Студент має право провести апробацію методичних розробок у загальноосвітніх навчальних закладах (у ВНЗ - студенти магістратури), попередньо погодивши програму роботи з керівниками цих закладів. Експертиза перебігу й результатів апробації здійснюється керівником загальноосвітнього закладу, який затверджує звіт про проведене дослідження. Звіт є додатком до кваліфікаційної роботи.

Розділ «Охорона праці» у кваліфікаційних роботах може мати розрахунково-описову частину за узгодженням із керівником. Описова частина являє собою самостійну главу і для кваліфікаційної роботи бакалавра є об'ємом 6 сторінок, магістерської роботи – не більше 9 сторінок тексту. У ній слід навести розроблені студентом питання охорони праці у сфері фізичної культури та спорту. Розділ «Охорона праці» повинен мати наступні підрозділи:

· техніка безпеки;

· гігієна праці й санітарія;

· пожежна безпека.

 

Назви та зміст структурних частин розділу узгоджують з консультантом відповідної кафедри. Основною є стуктура, наведена в методичних вказівках. Після виконання й повного оформлення магістрантом даного розділу консультант кафедри ставить свій підпис на листі відгука наукового керівника.

 

Висновки. Загальні висновки починають із нової сторінки. В них дається оцінка отриманим результатам та пропозиції щодо їх використання. Текст висновків можна розділяти на підпункти. Висновки мають містити відповіді на всі завдання, поставлені у вступі. Усе це дасть змогу авторові засвідчити, що сформульованої у вступі мети досягнуто. Варто наголосити на окремих важливих здобутих результатах, обґрунтувати їх достовірність.

На підставі отриманих висновків у роботі можуть надаватися рекомендації, у яких визначають необхідні, на думку автора, подальші дослідження проблеми, подають пропозиції щодо ефективного використання результатів дослідження.

 

Список використаних джерел. З нового аркуша наводиться перелік посилань на літературні джерела, зокрема публікації студента. Бібліографічні описи наводять в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків та відповідно до стандартів з бібліотечної та видавничої справ (додаток В).

 

Список джерел фактологічного матеріалу подається в разі необхідності.

Додатки. До додатків можуть бути залучені:

· додаткові ілюстрації або таблиці;

· матеріали, які через великий обсяг або форму подання не можна ввести до основної частини (фотографії, проміжні математичні докази, розрахунки; протоколи випробувань; навчальні програми, інструкції, методики, опис розроблених комп'ютерних програм та ін.);

· опис нової апаратури і приладів, що використовуються під час проведення експерименту.

ОСОБЛИВОСТІ КУРСОВОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА.

Курсова робота – це підготовчий етап до написання кваліфікаційної роботи. Вона призвичаює студента до науково-дослідної роботи та сприяє отриманню досвіда та навичок її ведення. Курсова робота також є підсумком самостійного вивчення студентом однієї з важливіших проблем в теорії фізичної культури та спорту.

Студенти виконують курсову роботу під керівництвом викладача. Підготовлена робота здається для перевірки. Після позитивної оцінки її викладачем вона має бути захищена.

Якщо робота відповідає всім вимогам, викладач оцінює її позитивно та в письмовій формі у вигляді відгуку повідомляє про це. Незадовільно виконана робота підлягає переробці у відповідності до зауважень викладача, що є у відгуку.

Курсова робота має складатися з таких частин: вступ, основний текст, висновки та список використаних джерел.

У вступі автор має показати актуальність обраної проблеми, ступінь її розробленості та сформулювати мету та ті завдання, які будуть вирішуватися в роботі. Вступ має бути коротким (3-4 сторінки).

У другій частині розкривається зміст теми. Цю частину рекомендуються розділити на 3 – 4 питання, які розкривають сутність проблеми. Основна частина роботи може бути викладена на 25 сторінках стандартного листа. 1 сторінку необхідно присвятити розділу «Охорона праці».

Висновки містять обґрунтовані рекомендації на 2-3 сторінках.

В кінці роботи наводиться список використаних джерел.

Відгук наукового керівника на курсову роботу окрім загальної оцінки (відмінно, добре, задовільно) має містити:

• загальну характеристику роботи та її позитивні сторони;

• відображення ступеня самостійності роботи;

• аналіз недоліків з точки зору структури, змісту, висвітлення тих або інших положень, використання статистичних ї фактичних даних, оформлення;

• конкретні рекомендації щодо усуненню недоліків та подготовки до захисту курсової роботи.