Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Листя горіха – Folia juglandisСтр 1 из 5Следующая ⇒
Тема: Хінони, бензохінони. План лекції.
Хінони – циклічні дікетони, в молекулі в молекулі яких кетогрупи входять в систему сполучених зв’язків. Бензохінон існують у вигляді двох ізомерів:
Заміщені 1, 4 – бензохінони – окислювачі. Вони беруть участь в клітинному диханні. До цієї групи відносяться убіхінон (кофермент Q, KoQn). Частіше зустрічаються в природі Q 6-Q10. У людини є Q10. KoQ одержують з біомаси мікроорганізмів. Застосовуються препарати «убіхінон», «Коензім» як антиоксиданти, для зменшення гіпоксичних ушкоджень, які викликані недостатністю кисню при серцево – судинних захворюваннях, як імуномудолятори.
Нафтохінони Листя горіха – Folia juglandis Горіх волоський – juglans regia Рід горіхові – juglandaceae Високе дерево до 35 м з розлогою кроною і гіллястим сірим стовбуром. Листки чергові, великі, не парно перисті, з трьома – п’ятьма парами листочків. Листочки видовжені, загострені, зверху – голі, знизу – опушенні. Квітки одностатеві одинокі або зібрані по 2 – 3. плід несправжня кістянка. Поширення. Дико росте на Кавказі, а середній Азії, в горах малої Азії. На Україні розводять як плодове дерево. Заготівля. Травень – червень місяць. Відщипують листя від черешка. Сушать в тіні тонким шаром, час від часу перегортаючи. Хімічний склад. Містить юглон і гідроюглон, їх глікозиди, дубильні речовини, флаваноїди, каротин, мікроелементи, ядро горіха містить жирну олію. Біологічна дія та застосування. Настойка з листя діє як в’яжучий, протизапальний, ранозагоювальний засіб. Настій застосовують для полоскання при гінгівіті, стоматиті, парадонтозі, гастритах, проносах. Олія волоського горіха виявляє антисклеротичну дію.
Трава росички – Herba Droserae Росичка круглолиста – Drosera ratundifolia Рід росичкові – Droseraceae Багаторічна рослина - комахоїд. Стебло квітконосне заввишки 10 – 25см, безлисте у кілька раз довше за листя. Листя в прикореневій розетці з довгими черешками і круглою пластинкою, зверху і з країв вкриті головчастими червоними волосками. Квіти правильні, двостатеві, білі, дрібні, зібрані в китицеподібній завійці. Плід коробочка. Росте в північних районах України. Заготовляють в момент цвітіння. Використовують свіжою або сухою.
Хімічний склад: нафтохінони – дрозерон, плюмбагон, флаваноїди, дубильні речовини, солі Fe, Mg, P, Mn, Si, Ca. Біологічна дія та застосування: антибактеріальний засіб проти стафілококів, стрептококів, збудників туберкульозу, відхаркувальний засіб при застудах. Екстракт росички входить в склад препарату евкабал. Свіжий сік зовні лікує бородавки, мозолі, затвердіння шкіри.
Відновні форми Окисні форми Відновні форми антраценпохідних:
Залежно від будови агліконів антраценпохідні розподіляються на три основні підгрупи:
Окислені форми:
Агліконами глікозидів можуть бути всі групи антраценпохідних, за винятком діантрахінонів. Цукрові компоненти: глюкоза, рамноза, ксилоза, арабіноза.
Поширення і локалізація. Антраценпохідні поширені в вищих рослинах, лишайниках, грибах, бактеріях, комахах і морських тваринах. Значна частина похідних антрахінону виділена із нижчих грибів роду аспергілюс і пеніціліум, антрацекліни виділені із мікроорганізмів – стрептоміцети. В вищих рослинах антрахінони зустрічаються в таких родинах ранникові, гречкові, бобові, крушинові. Частіше антраценпохідні накопичуються в листях, плодах, корі, підземних органах. Вони знаходяться в розчиненому вигляді в клітинному соку, рідше – в відмерлих частинах рослин. Антраценпохідні в лікарській рослинній сировині представлені глікозидами і агліконами. Кількісне визначання
ЛР і ЛРС, що містять антраглікозиди групи емодіну або хризацину.
Род жостерові Rhamnaceae Народна назва: вовчі ягоди. Рослина. Високий кущ або деревце з гладкими розміщеними почергово гілками, покритими білими сочевичками. Листя почергові широкоеліптичні, цільнокраї, блискучі, гладкі з 6-8 паралельними вторинними жилками. Квітки мілкі, зеленувато-білі, зібрані пучками в пазухах листя. Плід кістянка, яка змінює своє забарвлення (зелене, червоне, чорне). Містить 2, рідше 3 двояковипуклі кісточки з дзьобоподібним носиком. Плоди отруйні. Заготівля. Ранньою весною в фазі сокоруху. На відведеній території стовбур косо зрізають пилкою або топором не нижче 10 см від землі. Таким способом відновлюється молода паросль. Охоронні заходи. Періодичність заготівлі 3-5 років для невисоких кущів, для високих – 7 років. Сушка. Проводиться на відкритому повітрі, або під навісом перемішуючи. Сировина. Трубчаті і жолобкуваті куски різної дожини, товщиною до 2 мм. Зовні кора більш - менш гладка, темно бура або темно сіра, часто з білуватими поперечно витягнутими сочевичками і сiрими плямами. Внутрішня поверхня жовто-оранжева або червоно-бура на зламі м’якощетиниста. Запах слабкий, смак гіркуватий, при жуванні слина забарвлюється в жовтий колір. Домішки: вільха сіра, черемха, жостер проносний, калина звичайна, верба. Кора крушини відрізняється від інших кор:
При маркуванні необхідно вказати рік збору цієї сировини. Свіжо-зібрана кора має побічну дію: викликає тошноту, рвоту, подразнює слизові оболонки із-за присутності в свіжій корі глікозидна франгулярозиду (відновлена форма антраценпохідних). При зберіганні він окисляється ферментами в глюкофрангулін (окисна форма). Рекомендують кору крушини застосовувати через 1 рік після заготівлі. Або можна прискорити процес окислення нагріванням до 100° на протязі 1 години. Хімічний склад: Глюкофрангулін, франгуляемодін, хрізофанол, флавоноїди, органічні кислоти. Лікарські засоби. Кора крушини, відвар, рідкий екстракт, сухий екстракт в таблетках, збори, препарат рамніл, вікаір і вікалін. Застосування. Для регуляції діяльності кишечника при хронічних запорах.
Род. жостерові – Rhamnaсeae Описання. Невелике дводомне дерево або галузистий кущ з колючками (діагностична ознака) висотою до 8 м. Кора на гілках червоно-брунатна, на стеблі майже чорна, розтріскана. Гілки і листя розміщені супротивно. Листя довгочерешкові, округло-яйцевидні з м’якопильчатим краєм (у крушини вільховидної край цільний). Зверху листя блискучі темно-зелені від основи листа відходять три дуговидно розміщені жилки. Зі споду – світліші. На плодючих гілках листя зібрані у пучки. Квіти дрібні, зеленкуваті, одностатеві, дводомні по 10-15 штук в пазухах листків. Плоди соковиті, блискучі, чорні, ягодоподібні кістянки з мало примітними залишками стопчика. У бурій м’якоті знаходяться 3-4 темнобурі кісточки різноманітної форми (від тригранної до яйцеподібної)
Поширення. На Україні на сухих відкритих місцях, серед чагарників, по берегах рік. Заготівля. В період повної стиглості. Під час зберігання не можна обламувати гілки. Плоди зривають без плодоніжок. Сушать в провітрюваних приміщеннях або сушарках при 50° С. Дефектом сировини є нестиглі, підгорілі плоди. Недопустимою домішкою: чорних плоди крушини вільхоподібної, які отруйні. Хімічний склад. Антраглікозиди: франгуляемодін, хризофанол, рамнокатарнін, флавоноїди, органічні кислоти. Застосування. Відвар плодів як м’якодіючий проносний засіб при атонічних та спастичних закрепах. Плоди жостеру входять до складу проносних зборів та чаїв.
Род гречкові Polygonaceae Сировина. Складається з кусків кореневищ різної форми товщиною до 3 см. Куски кореня покриті темно-бурою пробкою. Всередині бурі, або оранжево-бурі. Запах своєрідний, смак гіркуватий, в’яжучий. При жуванні хрустить на зубах (дуже великі друзи) Слина при цьому забарвлюється в жовтий колір. Мікрокристалічні реакції.
Хімічний склад: Дві групи протилежно діючих речовин.
Препарати: Порошок ревеню, таблетки ревеню, екстракт ревеню.
Род лілійні - Liliaceae Сировина: Свіжі соковиті листя мечевидної форми довжиною 15-45 см, шириною 2-5.5 см. З верхньої сторони ввігнуті, з нижньої сторони випуклі, голі, товсті, м’ясисті, покриті восковим нальотом з зубчатим краєм. Запах слабкий своєрідний, смак дуже гіркий. Хімічний склад: Алоеемодін, алоїн, гіркі речовини, вітаміни. Застосування. Із свіжих листків алое отримують при видержуванні в несприятливих умовах (низька температура і в темноті) препарати біогенних стимуляторів за В.П. Філатовим. Це такі препарати: Екстракт алое для ін’єкцій, екстракт алое рідкий, таблетки алое виявляють імуномоделюючу бактерицидну, протизапальну дію. Застосовують в офтальмології, хірургії, гастроентерології і дерматології. Лінімет алое має репаративну дію при опіках. Висушений сік алое називається сабуром. Сік алое із свіжих листків виявляє послаблюючу протизапальну бактерицидну дію.
Тема: Хінони, бензохінони.
План лекції.
Хінони – циклічні дікетони, в молекулі в молекулі яких кетогрупи входять в систему сполучених зв’язків. Бензохінон існують у вигляді двох ізомерів:
Заміщені 1, 4 – бензохінони – окислювачі. Вони беруть участь в клітинному диханні. До цієї групи відносяться убіхінон (кофермент Q, KoQn). Частіше зустрічаються в природі Q 6-Q10. У людини є Q10. KoQ одержують з біомаси мікроорганізмів. Застосовуються препарати «убіхінон», «Коензім» як антиоксиданти, для зменшення гіпоксичних ушкоджень, які викликані недостатністю кисню при серцево – судинних захворюваннях, як імуномудолятори.
Нафтохінони Листя горіха – Folia juglandis
|
||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-19; просмотров: 152; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.227.161.132 (0.02 с.) |