Орган зору.будова ,іннервація,кровопостачання.

 

ОКО та СТРУКТУРИ УТВОРІВ (oculus et structurae pertinentes)

Орган зору (organum visus)

 

Око (oculus;грец.ophthalmos)складається з:

- очного яблука (bulbus oculi);

 

- додаткових структур ока (structurae oculi accessoriae);

- зорового нерва (n. opticus).

 

До очного яблука (bulbusoculi) належать:

- ядро очного яблука (nucleusbulbiоculi);

 

- оболонки очного яблука (tunicaebulbioculi).

Додаткові структури ока (structuraeoculiaccessoriae) містять:

 

- брову (supercilium);

- повіки (palpebrae);

 

- зовнішні м’язи очного яблука (musculi externi bulbi oculi);

- сльозовий апарат (apparatus lacrimalis);

- сполучну оболонку;кон’юнктиву(tunica conjunctiva);

- очноямкові фасції (fasciae orbitales);

 

- сполучнотканинні утвори,до яких належать:

- окістя очної ямки (periorbita);

 

- очноямкову перегородку (septum orbitale);

- піхва очного яблука (vagina bulbi);

 

- надбілковооболонковий простір;

- епісклеральний простір (spatium episclerale);

 

- жирове тіло очної ямки (corpus adiposum orbitae);

- м’язові фасції (fasciae musculares).

 

Очне яблуко (bulbus oculi)оточене:

- жировим тілом очної ямки (corpus adiposum orbitae);

 

- зовнішніми м’язами очного яблука (musculi externi bulbi oculi);

- очноямковою фасцією (fascia orbitalis).

 

В очному яблуці (bulbus oculi)розрізняють:

- передній полюс (polus anterior);

 

- задній полюс (polus posterior);

 

- зовнішню вісь очного яблука (axis bulbi externus),яка проведена між переднім полюсом(polusanterior) та заднім полюсом (polus posterior).

 

Внутрішня вісь очного яблука (axis bulbi internus)проходить від задньої поверхні рогівки(faciesposterior corneae) до сітківки (retina).

Зорова вісь (axis opticus)проводиться від центра переднього полюса(polus anterior)до

центральної ямки сітківки (fossa centralis retinae).

Лінія,що проходить по поверхні очного яблука,з’єднуючи полюси між собою, називається

меридіаною (meridianus).Навколо очного яблука(bulbusoculi)їх можна провести безліч.

 

Лінія,що проходить поперечно по поверхні очного яблука(bulbusoculi)та ділить меридіанипосередині, називається екватором (equator). Він проходить перпендикулярно до меридіан.

 

До оболонок очного яблука (tunicaebulbioculi) належать:

 

- волокниста оболонка очного яблука (tunicafibrosabulbi)– зовнішня оболонка (tunicaexterna);

 

- судинна оболонка очного яблука (tunicavasculosabulbi)– середня оболонка (tunicamedia);

- внутрішня оболонка ока очного яблука (tunicainternabulbi)– сітківка (retina).

 

Волокниста оболонка очного яблука (tunicafibrosabulbi)поділяється на:

 

- рогівку (cornea)–передню прозору частину;

 

- білкову оболонку ока (sclera).

 

На межі між рогівкою та білковою оболонкою ока проходить венозна пазуха білкової оболонки

 

(sinus venosus sclerae) – канал Шлема.

Судинна оболонка очного яблука (tunica vasculosa bulbi)складається з:

 

- власної судинної оболонки (choroidea),яка пухко з’єднана із білковою оболонкою ока(sclera)і

відмежована від неї навколосудинним простором (spatium perichoroideum);

 

- війкового тіла (corpus ciliare),яке складається з:

- війкового вінця (corona ciliaris);

 

- близько 70 війкових відростків (processus ciliares).

 

У товщі війкового тіла (corpus ciliare) залягає війковий м’яз (m. ciliaris), при скороченні якого забезпечується акомодація ока (oculus) – здатність чітко бачити предмети на різній відстані;

- райдужка (iris), яка помітна через рогівку (cornea).

 

Райдужка (iris)в центрі має круглий отвір– зіницю (pupilla).Райдужка є біологічною діафрагмою,

що регулює величину світлового потоку.

 

Навколо зіниці (pupilla)у райдужці розміщені гладкі м’язи,які утворюють:

- м’яз - звужувач зіниці (m. sphincter pupillae);

 

- м’яз - розширювач зіниці (m. dilatator pupillae).

Внутрішня оболонка очного яблука (tunica interna bulbi)щільно прилягає до судинної оболонки

 

очного яблука (tunica vasculosa bulbi) від місця виходу зорового нерва (nervus opticus) до краю зіниці (pupilla) і складається з:

 

- сітківки (retina);

- кровоносних судин сітківки (vasa sanguinea retinae);

- зорового нерва (nervus opticus).

Відповідно до функції у сітківці (retina) розрізняють:

- більшу задню частину – зорову частину сітківки (pars optica retinae), яка містить палички і

колбочки –фоторецептори;

- меншу передню частину – сліпу частину сітківки (pars caeca retinae), у якій немає ні паличок, ні

колбочок, тому не сприймає світлові подразнення.

У зоровій частині сітківки (parsopticaretinae)виділяють:

 

- пігментний шар (stratumpigmentosum),або зовнішній шар (stratumexternum);

- нервовий шар (stratumnervosum),або внутрішній шар (stratuminternum).

Сліпа частина сітківки містить тільки пігментний шар і поділяється на:

 

- війкову частину сітківки (parsciliarisretinae);

- райдужкову частину сітківки (parsiridicaretinae).

 

у Межею між зоровою частиною сітківки (parsopticaretinae) та сліпою частиною сітківки (parscaecaretinae) є зубчаста лінія (oraserrata), яка відповідає переходу власної судинної оболонки (choroidea) війкове тіло (corpusciliare).

 

У задньому відділі сітківки (retina) на дні очного яблука (fundusbulbioculi) є диск зорового нерва

(discusnervioptici), що має невелику заглибину диска (excavatiodisci) – місце виходу з очного яблука

 

зорового нерва. Ця ділянка не сприймає світлових подразнень.

У центрі сітківки (retina) при офтальмоскопії видно жовту пляму (maculalutea), в якій помітні

 

центральна ямка (foveacentralis)та ямочка (foveola),яка є місцем найкращої гостроти зору,де

спостерігається найбільше скупчення колбочок.

Кровоносні судини сітківки

 

(vasasanguinearetinae)

 

Артеріїсітківки (arteriaeretinae) починаються від центральної артерії сітківки;

 

внутрішньоочної частини (a.centralisretinae, parsintraocularis), яка є гілкою очної артерії

 

(a. ophthalmica).

 

Венозна кров від сітківки(retina)відтікає по венулах (venulae),які йдуть із однойменними

 

артеріолами (arteriolae) і впадають у центральну вену сітківки, внутрішньочерепну частину

 

(v. centralis retinae, pars intraocularis).

 

Від центральної артерії сітківки; внутрішньоочної частини (a.centralis retinae, pars intraocularis)

 

відходять:

 

- нижня скронева артеріола сітківки (arteriola temporalis retinae inferior),яка має:

- носові артеріоли сітківки (arteriolae nasales retinae);

 

- плямові артеріоли (arteriolae maculares);

- верхня скронева артеріола сітківки (arteriola temporalis retinae superior),яка відходить від

 

судинного кола зорового нерва (circulus vasculosus nervi optici).

 

Центральна вена сітківки; внутрішньочерепна частина (v.centralis retinae, pars intraocularis) виходить від заглибини диска (excavatio disci) і проходить у порожнину черепа (cavitas cranii) всередині

зорового нерва (nervus opticus) та вливається у верхню очну вену (vena ophthalmica superior), або

 

печеристу пазуху (sinus cavernosus).

Центральна вена сітківки;внутрішньочерепна частина(v. centralis retinae; pars intraocularis)має

 

такі притоки:

- скроневі венули сітківки (venulae temporales retinae);

 

- носові венули сітківки (venulae nasales retinae);

- плямові венули (venulae maculares retinae).

 

Ядро очного яблука (nucleus bulbi oculi)складається із таких світлозаломлюючих середовищ:

- склистого тіла –corpus vitreum;

 

- кришталика –lens;

- водянистої вологи –humor aquosus;

 

- передньої камери –camera anterior;

- задньої камери –camera posterior).

 

Склисте тіло (corpusvitreum)–драглиста прозора маса,в якій немає судин.Воно займає всюзадню частину очного яблука (bulbusoculi) позаду кришталика (lens).

 

На передній поверхні cклистого тіла (faciesanteriorcorporisvitrei) є ямка склистого тіла (fossahyaloidea), у якій лежить кришталик (lens).

 

Кришталик (lens) – це двоякоопукла лінза,що має:

- передню поверхню (facies anterior);

 

- задню поверхню (facies posterior);

- передній полюс (polus anterior);

 

- задній полюс (polus posterior);

- ядро кришталика (nucleus lentis),що є його внутрішньою частиною;

 

- кору кришталика (cortex lentis),що є його периферійною частиною;

- капсулу кришталика (capsula lentis),що вкриває його ззовні;

- війковий поясок (zonulaciliaris),або зв’язку Цинна,за допомогою якої капсула кришталика

(capsula lentis) прикріплюється до війкового тіла (corpus ciliare).

При скороченні війкового м’яза (m. ciliaris) війковий поясок (zonula ciliaris), розслаблюється і

кришталик (lens) розправляється, стає більш опуклим, його заломлююча здатність

збільшується –людина бачить близькі предмети,пише,читає тощо.

При розслабленні війкового м’яза (m. ciliaris) війковий поясок (zonulaciliaris) або зв’язка Цинна,

натягується і кришталик(lens) сплющується, його заломлююча здатність зменшується.

Цей процес називається акомодацією – здатність бачити предмети, розташовані на різних відстанях

від ока.

Камери очного яблука (cameraebulbi)є такі:

 

- передня камера (cameraanterior),що розміщена між задньою поверхнею рогівки(faciesposteriorcorneae) та передньою поверхнею райдужки (faciesanterioriridis);

 

- задня камера (cameraposterior),що розміщена між задньою поверхнею райдужки(faciesposterioriridis) та передньою поверхнею кришталика (faciesanteriorlentis);

- зазадня камера;склиста камера(camerapostrema; cameravitrea),в якій розміщене склисте тіло (corpusvitreum).

 

Водяниста волога (humoraquosus)заповнює передню камеру та задню камеру(cameraanterioretcameraposterior). Водяниста волога (humor aquosus) виробляється:

- війковими відростками (processus ciliares);

- війковими складками війкового тіла (plicae ciliares corporis ciliaris).

Передня і задня камери очного яблука (camerae bulbi: camera anterior et camera posterior)

сполучаються між собою через зіницю (pupilla).

 

Між рогівкою (cornea) та райдужкою (iris) утворюється райдужково - рогівковий кут (angulusiridocornealis), який заповнений гребінною зв’язкою (lig. pectinatum), між пучками волокон якої є

простори райдужково - рогівкового кута (spatiaanguliiridocornealis)–фонтанові простори.

Через фонтанові простори (spatiaanguliiridocornealis) водяниста волога (humoraquosus)

 

відтікає з передньої камери(camera anterior) у венозну пазуху білкової оболонки (sinus venosussclerae), Шлемів канал, а з нього потрапляє в передні війкові вени (vv. ciliares anteriores).